Вітаємо на сторінці “Правила для медіарегулювання на цінностях прав людини”. Пропонуємо вам гайди, рекомендації, презентації з актуальних медіатем. Перед кожним матеріалом вказано ключове поняття. За можливості, ми зазначаємо авторів матеріалів. Рекомендуємо ще раз повторити тему про цінності прав людини.
Зміст цієї сторінки (постійно оновлюється): як висвітлювати теми про…
ЦІННОСТІ ПРАВ ЛЮДИНИ (коротко)
ІНКЛЮЗІЯ
ПІДХІД ЗАСНОВАНИЙ НА ПРАВАХ ЛЮДИНИ
АДВОКАЦІЯ
ПРАВОЗАХИСНИКИ
НЕ ЗНЕЦІНЮВАТИ ЛЮДИНУ!
НЕ СПОТВОРЮВАТИ РЕАЛЬНІСТЬ
НАСАМПЕРЕД — ЛЮДИНА
ЛЮДИНА ПІД ЧАС ВІЙНИ
СМЕРТЬ ЛЮДИНИ
ПОБАЧИТИ ЗА НЕКРОЛОГОМ ЛЮДИНУ
ЗАГИБЕЛЬ ЛЮДИНИ
ТРАВМА
ВЕТЕРАНИ ВІЙНИ
ЗВІЛЬНЕННЯ З ПОЛОНУ
ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я
ВОЛОНТЕРИ
БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ГЕНОЦИД
ДИСКРИМІНАЦІЯ
КСЕНОФОБІЯ
МОВА ВОРОЖНЕЧІ
ХАРАСМЕНТ
КРИМ
МИРНІ ЗІБРАННЯ
БЕЗДОМНІ
ГОРЕ, ВІДНОВЛЕННЯ
ЧУТЛИВІ ТЕМИ
БІДНІСТЬ
ВАГІТНІСТЬ, ПОЛОГИ, МАТЕРИНСТВО
ДИТИНА
ІСТОРІЇ ДІТЕЙ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ВІЙНИ
НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ
ДІТИ, що пережили незаконну депортацію
ПІДЛІТКИ
ДІТИ-СИРОТИ
ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Як створювати контент, доступний для аудиторії з інвалідністю: рекомендації від ЮНЕСКО
РОЛІ ЖІНОК і ЧОЛОВІКІВ
ЖІНКИ
ГЕНДЕР та РІЗНОМАНІТНІ СПІЛЬНОТИ
ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНЕ НАСИЛЬСТВО
НАСИЛЬСТВО
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО
НЕ ПРО АБОРТИ
НЕ ПРО ДОНОРСТВО
ПРАЦЯ та ПОЛІТИКА РІВНОСТІ
МІГРАНТИ, БІЖЕНЦІ, ВПО
ВПО / ПЕРЕСЕЛЕНЦІ
ЛІТНІ ЛЮДИ
РОМИ
ЧИ МОЖНА В УКРАЇНІ РОМІВ НАЗИВАТИ ЦИГАНАМИ?
НПМ
ЛГБТІ та СОҐІ
ТРАНС-ЛЮДИНА
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ
СЕКС-РОБОТА
САМОГУБСТВО
ХОСПІС
ХВОРОБИ
ЦІННОСТІ ПРАВ ЛЮДИНИ (коротко)
Якщо ми називаємо щось правом людини, ми маємо на увазі, що вона обґрунтовано претендує на свій захист з боку суспільства у своїй можливості володіти цим правом, силою закону, або через освіту і формування суспільної думки. Джон Стюарт Мілл
В основі концепції прав людини лежать дві основні цінності. Перша — це людське достоїнство, а друга — рівність. Права людини можна розуміти як щось, що визначає базові норми, необхідні для того, щоб жити з почуттям гідності, і їх універсальність випливає з того, що, принаймні, в цьому всі люди рівні. Ми не повинні і не можемо тут когось виокремлювати… З цих двох основних цінностей можна вивести багато інших, і з їх допомогою точніше визначити, як на практиці повинні співіснувати люди і суспільства. Наприклад. Свобода: оскільки людська воля становить важливу частину людської гідності; примушування робити щось всупереч нашому бажанню принижує людську особистість. Повага до інших: оскільки відсутність поваги до інших не дозволяє оцінити їх індивідуальність і їх людську гідність. Недискримінація: оскільки рівність людей з точки зору людської гідності означає, що ми не можемо судити про людей на підставі фізичних (або інших) ознак, що не мають відношення до людської гідності.
Толерантність: оскільки нетерпимість вказує на відсутність поваги до відмінностей, а рівність не означає тотожності або однаковості. Справедливість: оскільки люди, рівні у своїй приналежності до людського роду, заслуговують справедливого ставлення. Відповідальність: оскільки повага прав інших осіб тягне за собою відповідальність за свої дії і надає зусилля для реалізації прав всіх і кожного. Читати далі: ЩО ТАКЕ ПРАВА ЛЮДИНИ?
ІНКЛЮЗІЯ
Інклюзія або інклюзивний підхід є базовим для навчання, розвитку журналістів на цінностях прав людини. Чому? Включення журналістів/медійників до процесів інклюзії – це рівень професійного висвітлення суспільної реальності не під тиском так званого патріархального чи радянського суспільства, де домінує медійний образ такого собі «білого цисгендерного гетересексуального чоловіка з показовою прихильністю до владної політики», а 1) дати право голосу та можливість розповісти про себе всім без винятку. Така інклюзивна парадигма в сучасних медіа 2) має допомогти іншим соціальним групам, які залишаються в тіні або поза медійним фокусом, – заявити про себе, свої права. Іншими словами, інклюзія в медіа – це зміна шаблонів та стереотипних уявлень на образи різних людей, рівних в правах. Зауважимо на голоси опору цим процесам, які використовують маніпулятивну термінології типу «гіпертолерантність» чи «агресивна толерантність», пропонують, з одного боку, надмірне захоплення спробами догодити всім, з іншого боку, заявляють про те, що надмірна толерантність може бути шкідливою та обмежувати в правах усіх «незгодних». 3) Різноманіття – це найпростіший та найочевидніший показник, кількісна презентація людей з різними ознаками (видимими й невидимими, захищеними законодавством і ні). Різноманіття легко і швидко виміряти. Інклюзія, на відміну від різноманіття, яке засвідчує результат, – це про процес. Іншими словами, різноманіття – це перший крок, після нього обов’язково має слідувати робота із забезпечення інклюзії, прийняття інклюзивних рішень, включення людей з різними ознаками до медійного порядку денного. 4) В медіа важливо звернути увагу на такі чотири елементи, які ілюструють характерні особливості сутності інклюзії: 4.1) інклюзія – це процес політики та практики (важливо розуміти, що інклюзія – це постійний пошук ефективних шляхів задоволення індивідуальних потреб та суспільних інтересів); 4.2) інклюзія пов’язана з визначенням перешкод та їх подоланням (відповідно вона включає проведення комплексної оцінки, збору інформації, осмислення та розробки планів реалізації з тих, чи інших питань); 4.3) інклюзія передбачає присутність, видимість людини, участь та досягнення («присутність» / «видимість» в цьому контексті розглядається як надання реальних, а не демагогічних, можливостей; «участь» – як конструктивний та, відповідно, позитивний досвід; «досягнення» – як комплексний результат змін…власне ця особливість інклюзії більше за все впливає на формування нового образу людини в медіа); 4.4) інклюзія передбачає певний медійний наголос на групи так званих вразливих та маломобільних людей, які підлягають ризикам виключення або обмеження (це визначає, перш за все, моральну відповідальність медійників перед такими «групами ризику»). 5) Для інклюзивності не може бути винятків, в противному випадку це вже не інклюзія, а демонстрація влади чи демагогія. «Інклюзивність – це про прийняття нашої різноманітності, про виклики, які ставить перед нами життя. Ми живемо серед цього різноманіття, але можемо не помічати, бо воно нас може не стосуватися» (Ірина Виртосу). Рекомендуємо до читання таке: Островська_Шендеровський_лекція_інклюзія_ред
Рекомендації та правила саморегуляції від Шендеровського К.С.: Інклюзія та інклюзивність_рекомендації журналістам
ПІДХІД, ЗАСНОВАНИЙ НА ПРАВАХ ЛЮДИНИ
Після інклюзії, це другий важливий підхід для журналістів/медіа. Два принципи підходу, заснованого на дотриманні прав людини: 1) носії прав мають бути впевненими, що їх погляди враховуються; 2) необхідно розвивати потенціал осіб, відповідальних за дотримання прав людини, щоб вони краще виконували свою роботу. Пропонуємо наступне визначення: підхід, заснований на дотриманні прав людини передбачає розширення обізнаності людей щодо своїх прав та можливостей вимагати їх дотримання, а також підвищення потенціалу та відповідальності осіб та установ, відповідальних за повагу до прав людини, їх захист і реалізацію. Підхід, заснований на дотриманні прав людини дозволяє послідовно відповісти на такі запитання: 1. Права яких людей не захищені? 2. Які саме права не захищені? 3. Чому ці права не захищені? 4. Хто повинен вирішити цю проблему? 5. Що їм потрібно для вирішення проблеми? Резюме: підхід обумовлює те, що будь-які програми, які створюються, будь-які будівлі, які будуються, будь-які організації, які працюють, за такого підходу — керуються базовим принципом, що права людини непорушні та мають дотримуватися. Це означає прояв поваги до людини, відсутність дискримінаційного та упередженого ставлення і, навпаки, бажання допомогти і робити все прозоро. На практиці це ще й означає небайдужість і втручання в ситуації, у яких порушуються права людини. Більше за цим посиланням… або посібник для громадського суспільства… або цікава аналітична доповідь щодо застосування підходу в сфері культури…
АДВОКАЦІЯ
Після інклюзії та підходу, заснованого на правах людини, АДВОКАЦІЯ – третій по важливості підхід/інструмент для журналістів/медіа. Адвокація (не лобіювання) в медіа слугує головним інструментом вирішення суспільних питань та проблем. В Україні чимало прикладів успішних адвокаційних кампаній як на місцевих, так і на державному рівні (більше прочитати потрібно ТУТ). ПЕРШЕ правило для розуміння, що адвокація в медіа – це тактика та стратегія ПОЗИТИВНИХ ЗМІН норм, рішень, правил… ДРУГЕ правило: адвокація — це громадська діяльність, а лобіювання вимагає закулісної діяльності в прямому сенсі цього слова. ТРЕТЄ правило: адвокаційні дії можуть займати багато часу в та довгий проміжок суспільно значущої діяльності. “Адвокація означає йти по вулиці з мегафоном або адвокація — це участь в демонстрації або протесті”: цей стереотип плутає різні поняття; мітинг іноді може бути корисним, але він не завжди ефективний в адвокації. ЧЕТВЕРТЕ правило для дії: потрібно включатись, супроводжувати адвокаційні події в медіа. Як захищати ЗАРАДИ ЗМІН інтереси громадян/людей, які мають права людини, читати: Гід для тих, хто прагне відстоювати інтереси своєї громади. П’ЯТЕ правило: для адвокації важливим є результат ЗМІН, тому часто говорять про адвокаційну функцію в правозахисній (адвокаційній) журналістиці. Тепер ми знаємо, що адвокація описує метод або підхід, який використовується для зміни політик і практичних підходів, реформації установ, зміни співвідношення сил, поглядів і відносин. Закономірно, що адвокація, в першу чергу, стосується так званих вразливих та маломобільних і стигматизованих груп населення. Наприклад (цікаво для аргументів): як ефективно адвокатувати права дітей в Україні (посилання). Наприклад: Адвокація: що це таке і чому це важливо (посилання). І ще: Адвокація – це не лобізм (посилання).
ПРАВОЗАХИСНИКИ
Після інклюзії, підходу, заснованому на правах людини, адвокації, наступним є підхід інформування про правозахисну діяльність. Інколи правозахисну (адвокаційну) журналістику називають ще “журналістикою правозахисного руху в Україні. ПЕРША вимога: розуміти різницю між правоохоронною діяльністю та правозахисною, незалежною та громадською. ДРУГА вимога: розуміти ХТО є правозахисником. “Правозахисники – це особи, які просувають і захищають усі права людини мирними засобами без дискримінації”. ТРЕТЯ вимога: знати ПРИНЦИПИ ТА СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ Й ПІДТРИМКИ ПРАВОЗАХИСНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ (завантажити та ознайомитись): ПРАВА_ПРАВОЗАХИСНИКІВ_ПРИНЦИПИ ТА СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ Й ПІДТРИМКИ ПРАВОЗАХИСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕТВЕРТА вимога: усвідомлювати, що кожна з правозахисних організацій в Україні є особливою та унікальною, ці організації часто об’єднуються, але діють самостійно, автономно та ніколи не використовують бюджетної підтримки. Правозахисники переймаються як персональними випадками так і системними порушеннями прав людини. Правозахисні організації обов’язково проводять дослідження (щоб мовою фактів вести діалог та формувати вимоги до влади), а також обирають такі напрямки як активізм, освіта з прав людини, підтримка тих, чиї права порушують, адвокаційні програми. П’ЯТА вимога: потрібно відрізняти українські правозахисні організації (вони максимально публічні, відкриті) від програм міжнародних правозахисних організацій та груп в Україні, діяльності Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України (єдина бюджетна правозахисна організація, яка регулюється окремим Законом України), діяльності різного року уповноважених при органах влади (не є правозахисними організаціями та регулюються виключно владними посадовими положеннями) та діяльності різних організацій громадянського суспільства за власними правозахисними ініціативами, програмами, функціями. Цікаво: Правозахисна діяльність в Україні: хто є хто? (посилання). Цікаво: Основні положення діяльності правозахисних організацій (П.О.) (посилання). НАВЧІТЬСЯ користуватись сайтом https://ishr.ch/ – це сайт ISHR міжнародної організації, яка надає правозахисникам стратегічні та спеціалізовані поради щодо найкращого використання наявних у них міжнародних та регіональних механізмів з прав людини. Там історії правозахисників, новини та рекомендації. Практика правозахисту від Харківської правозахисної групи. “Правозахисник” і “військовослужбовець”: чи сумісні ці поняття? – від ZMINA.
НЕ СПОТВОРЮВАТИ РЕАЛЬНІСТЬ
Небезпечні ілюзії: як українські шоу на кшталт “Вагітна у 16” спотворюють реальність. Далі за посиланням…
НАСАМПЕРЕД — ЛЮДИНА
Як виникає лексика щодо вразливих груп і на що орієнтуватися журналістам? Зараз у медіапросторі все більше матеріалів, які можна віднести до «журналістики толерантності»: репортажі із приватних реабілітаційних і соціальних центрів, інтерв’ю з людьми, які мають наркозалежність, людьми, які мають ВІЛ-позитивний статус, а також активістами, соціальними працівниками та представниками ЛГБТ+. Однією із проблем під час висвітлення цих тем є використання правильної лексики — інколи роль може зіграти навіть одне слово, яке несвідомо образить, дискримінує або продемонструє упереджене чи стереотипне ставлення до людини чи групи людей. Єдиного словника правильних термінів немає і часто потрібно моніторити тематичні ресурси та стежити за тим, як пишуть колеги (зокрема за кордоном). Ми запитали про нюанси вибору лексики й термінології в контексті різних груп населення експертки з питань інклюзивності та безбар’єрності Ніни Мацюк і зібрали добірку джерел, якими можуть користуватися журналісти. Далі за цим посиланням…
ЛЮДИНА ПІД ЧАС ВІЙНИ
Саморегуляція українських медіа під час дії воєнного стану в Україні. З досвіду роботи Комісії з журналістської етики. ПЕРЕЙТИ, ЩОБ ЗАВАНТАЖИТИ! Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо вживання стилістично забарвленої лексики в журналістських матеріалах про війну…
Роз’яснення КЖЕ щодо етичної поведінки журналіста в процесі проведення інтерв’ю з людьми, які пережили травму
ПРО СМЕРТЬ ЛЮДИНИ
Що та як писати про смерть? Шукаємо етичні межі, інші ракурси й доречні запитання. Через війну сприйняття смерті змінилося, як і ставлення авдиторії до текстів про неї. Журналісти постійно стикаються з темою смерті, тому можуть втрачати чутливість і не відчувати межу, де чутливий контент перетворюється в нечутливий і навпаки. Також інколи медіа не бачать інших «сторін» смерті — не висвітлюють її комплексно, обмежуючись сухими новинами про кількість загиблих чи прощання. Проте це невіддільна частина життя, і її прояви й наслідки не треба замовчувати. Ділимося роздумами про несподівані кути й теми, межі між сенсаційністю й етичним висвітленням і порадами щодо написання некрологів від співзасновниці громадських організацій «Бути» та Fight for Right Ірини Виртосу. Також журналістка NV Олександра Горчинська розповіла про те, що писати про смерть, а шеф-редакторка платформи пам’яті «Меморіал» Юлія Лозинська — про людей у втраті. Далі за цим посиланням…
ПОБАЧИТИ ЗА НЕКРОЛОГОМ ЛЮДИНУ
Як журналісти платформи пам’яті «Меморіал» розповідають про загиблих на російсько-українській війні. Далі за цим посиланням…
ЗАГИБЕЛЬ ЛЮДИНИ
Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо публікації фотографій людей, які загинули внаслідок агресії РФ
Рекомендації КЖЕ щодо висвітлення загибелі людей під час війни
ТРАВМА
Про людей, які пережили травму: базові правила регулювання в медіа. Щоб не зробити цим людям ще гірше. Томас Бренон служив у морській піхоті у США, а потім став журналістом. За час служби він багато дізнався про травматичний досвід, а потім багато про нього писав. Бренон знає, що розпитуючи і пишучи про чужі травми, можна травму поглибити. Тому він створив видання про війну, ветеранів та травматичні досвіди The War Horse і запропонував низку стандартів для інтерв’ю з людьми, які пережили щось недобре. Журналістка Кармен Нобель адаптувала ці стандарти у короткий перелік (натиснути, завантажити): Про людей, які пережили ТРАМВУ_базові правила регулювання в медіа
ВЕТЕРАНИ ВІЙНИ
«Писати про ветеранів — це важливий вид журналістики, який може підвищити усвідомленість суспільства щодо їхнього внеску та проблем, з якими вони зіштовхуються», — наголошують у посібнику для журналістів, який уклала команда Українського ветеранського фонду. Далі за посиланням: Як писати про ветеранів війни або завантажити: Як писати про ветеранів війни
ЗВІЛЬНЕННЯ З ПОЛОНУ
Як розмовляти зі звільненими з полону при підготовці соціально значущого медіаматеріалу? «Важливо пам’ятати не тільки про оперативність та емоції, але про людяність і делікатність. Третя та четверта Женевські конвенції говорять, що військовополонені та цивільні особи з окупованих, конфліктних територій потребують захисту також і від цікавості натовпу». Далі за цим посиланням…
ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я
Як коректно говорити про психічне здоров’я. Мовчання — не золото, і не варто уникати розмов про проблеми з психічним здоров’ям. Тож перший крок — наважитися про це поговорити. Другий крок — навчитися робити це правильно.
Для того, аби описати чи натякнути на психічний розлад, в українській мові існує чимало стереотипних висловів та евфемізмів. Проте їхню левову частку не можна назвати коректними. Ба, більше: вони безпосередньо впливають на те, що стигма вкорінюється в соціумі. А це означає подальше підтримання стереотипів, упереджень та проявів дискримінації щодо людей, які мають психічні розлади. Натисніть, завантажте та використовуйте чудовий гайд та рекомендації: Як коректно говорити про психічне здоров’я
ВОЛОНТЕРИ
Шендеровський К.С. пропонує базові правила для висвітлення волонтерської діяльності. Провідна ідея для визнавати право кожного українця вільно ставати волонтером поза будь-які етнічні, релігійні, вікові чи інші обмеження для того, щоб доповнити, а не підмінювати відповідальність владних / функціональних інститутів. Завантажуйте та користуйтесь: ВОЛОНТЕРИ
УВАГА! Етична комунікація: гайд для всіх, хто допомагає ТУТ
БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Шендеровський К.С. звертає увагу на відповідальність за правильне та систематичне висвітлення благодійної діяльності. Принципи відбору по темі: благодійність в Україні, в громаді, в організації однакова по суті, різна за формами та результатами; благодійність – це одна із головних суспільних функцій (було, є і буде / в мирний та воєнний час), вона універсальна. Провідна ідея : благодійність – це коли одні люди допомогли іншій людині/людям, які, в свою чергу, допоможуть наступним. Завантажуйте та користуйтесь: БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ГЕНОЦИД
Відповідальність ЗМІ за геноцид. Приклад Руанди. Висновки Міжнародного кримінального трибуналу щодо злочинів в Руанді у справі «Про засоби масової інформації». Матеріал від Людмили Опришко. Далі за цим посиланням…
5 червня Національний музей Голодомору-геноциду провів публічний діалог “Викрадення дітей – складова геноциду українців”. Далі за цим посиланням…
ДИСКРИМІНАЦІЯ
Дискримінація – це несправедливе чи жорстоке ставлення до особи, чи групи осіб на основі їх належності до певної категорії чи соціальної групи. Це може включати дискримінацію за ознаками раси, віку, статі, релігії, сексуальної орієнтації, зовнішнього вигляду чи будь-якої іншої ознаки. Дискримінація може приймати різні форми, включаючи переслідування, булінг, обмеження доступу до можливостей або ресурсів. Це поширена проблема, яка впливає як на окремих людей, так і на суспільство в цілому. Подібні дії є значною перешкодою для створення більш гармонічного та справедливого світу (далі за цим посиланням…). Ознайомтесь, будь ласка, з чудовою презентацією, в якій на прикладах медіа продемонстровано що таке дискримінація, як працює медійний ланцюг знецінення людини та інше (тисни та завантажуй): Дискримінація_основні визначення
КСЕНОФОБІЯ
Ксенофобія – це вид дискримінації, це ірраціональне, неконтрольоване негативне ставлення до представників чужих груп, що виявляється у діапазоні від недовіри до агресії. Ксенофобія є явищем, вартим нейтралізації у мас-медійній практиці. В лекції професорки Марії Бутиріної (текст: Бутиріна_Ксенофобський дискурс_ причини_масштаб_наслідки та уроки для медіа) наведено такі рекомендації для журналістів:
- У журналістських матеріалах, присвячених будь-яким національним/соціальним групам, повинно надаватися право голосу їх представникам. Не можна висловлюватися від імені груп або робити їх об’єктом журналістської рефлексії. У таких матеріалах обов’язковим компонентом має стати пряма мова членів груп, подана без викривлень і узгоджена з ними.
- Журналістам варто уникати надання медіатрибуни особам, які вдаються до ксенофобських висловів та провокативних заяв щодо будь-яких груп у суспільстві. Свобода слова є цінністю, яку у таких випадках слід обмежити журналістським принципом мінімізації шкоди.
- Журналістам варто позбутися ганебної практики застосування ксенофобських тем як засобу залучення уваги аудиторії і підвищення рейтинговості ЗМК. При висвітленні ксенофобської тематики єдиним прийнятним ракурсом має бути ракурс соціального зла. Не можна перетворювати дискримінаційні факти і судження на засіб задоволення ницих потреб аудиторії. Будь-який зафіксований у медіадискурсі прояв ксенофобії потребує відповідального журналістського коментаря, що передбачає вивчення проблеми в аспектах її утворення та імовірних наслідків.
- Журналісти повинні уникати механізму дії моральної паніки, відповідно до якого спочатку малозначущі прояви соціальної девіації (відхилення від норми), представлені у певних групах, набувають суспільного розмаху завдяки мас-медійним резонансам. Спіраль девіації – таку назву у соціології має процес, при якому масштаби й значущість відхилення від норми перебільшуються засобами масової комунікації для того, щоб сформувати відповідні настрої у соціумі. ЗМК формують порядок денний у такий спосіб, щоб довести, що в суспільстві з’явилося надзвичайно небезпечне явище, представлене у певній соціальній/етнічній групі. Кримінальність або маргінальність однієї особи транслюються на всю групу, відбувається генералізація уявлень про неї як про девіантну і суспільно небезпечну. Наслідком таких медійних практик можуть стати погроми або окремі акти насилля.
- У висвітленні соціально чутливих тем журналістам варто уникати такого поширеного прийому, як каузальна атрибуція – приписування соціальному суб’єкту причин, мотивів, а також цілей поведінки. У мас-медійній практиці атрибуція обумовлюється необхідністю «добудовування» образів, оскільки та інформація, яку отримує журналіст в умовах браку часу і необхідних контактів, часто виявляється недостатньою. Ще один прийом організації інформації, який не варто застосовувати, ‒ селективна типізація, тобто ідентифікація журналістом соціального суб’єкта за довільно обраною ознакою, іноді за малозначущим атрибутом. Такого роду типізація може мати деструктивні наслідки, коли обрана ознака є етнічно маркованою (наприклад, іменування підозрюваного у злочині особою кавказької національності тільки на підставі її зовнішності).
- Журналістам варто пам’ятати, що медіа, які формують порядок денний, транслюють думки лідерів думок, визначають і рівень толерантності суспільства.
МОВА ВОРОЖНЕЧІ
Мова ворожнечі — це слова, фото чи зображення, які створюють або поглиблюють ворожнечу між групами в суспільстві чи окремими людьми. Така мова дискримінує і принижує: (тисни та завантажуй) Як не вдаватися до мови ворожнечі
ХАРАСМЕНТ
Харасмент — це форма дискримінації, будь-яка небажана та настирлива фізична і словесна поведінка, що ображає чи принижує людину, або порушує недоторканність її приватного життя. Харасмент складається із повторюваних і наполегливих дій стосовно людини, спрямованих на те, щоб мучити її, знецінювати, підривати її авторитет в очах інших, засмучувати або провокувати реакцію. Харасмент — це не тільки сексуальні домагання. Це також небажані зауваження, жести, міміка або жарти з приводу раси, національності, релігії, статі, віку, інвалідності, сексуальної орієнтації, сімейного стану та інших ознак, які можуть послужити підставою для дискримінації; погрози й залякування на основі раси, національності, релігії, статі, інвалідності тощо; небажані фізичні контакти (поплескування, пощипування тощо). При цьому потерпати від харасменту можуть як жінки, так і чоловіки. Далі за цим посиланням… Запитайте юриста: харасмент на роботі – як розпізнати та протидіяти? Далі за цим посиланням…
КРИМ
Навчаємось у Ірини Сєдової, журналістки Кримської правозахисної групи, авторки програми «Голоси Криму», подкастів «Права людини», «Люди Донбасу», «Українські герої» та новини Криму та Донбасу у 2014-2017 роках, дослідниці, експертки, правозахисниці. Говоримо про порушення прав людини в Криму, механізми захисту прав людини, роль та завдання правозахисників, суспільства, влади, журналістів (визначення, виклики та правила): Сєдова_КРИМ_журналістика і правозахист.
МИРНІ ЗІБРАННЯ
Це топова тема для правозахисних (адвокаційних) журналістів. Права людини на свободу мирних зібрань: принципи, завдання та особливості журналістської діяльності. Лекційний матеріал від Ольги Зими, кандидатки економічних наук, доцентки, доцентки кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. В лекційному матеріалі розглянуті особливості реалізації прав людини на свободу мирних зібрань. Зокрема, розглянуто правові акти, принципи реалізації та форми мирних зібрань. Корисним для читача є розглянутий у лекції досвід зарубіжних країн щодо проведення мирних зібрань. А також розглянута діяльність журналіста під час мирних зібрань (тиснути та завантажувати): Зима_Харків_висвітл мирних зібрань
БЕЗДОМНІ
Важливо пам’ятати, що наше (суспільне, індивідуальне) ставлення до бездомних та безпритульних людей багато в чому говорить і про нас самих… Соціальна тема бездомних перебуває на перетині системних проблем, до яких ми можемо віднести такі: (1) порушення прав людини, (2) незахищеність сучасної людини перед бездомністю, (3) відчуження «маленької людини» або соціальна ексклюзія/виключення, та, безумовно, (4) розвиток великих та бідних міст, що одночасно потребує вирішення питань житла, створення робочих місць, транспорту, охорони здоров’я, освіти, комунальної інфраструктури, захисту довкілля, переробки сміття тощо. Шендеровський К.С. пропонує наступні правила висвітлення теми (тисни та завантажуй): БЕЗДОМНІ
ГОРЕ, ТРАВМА, ВІДНОВЛЕННЯ
Добірка порад і гайдів, як писати про те, що відбувається з українцями. Матеріал від MediaMaker (Дар’я Трапезнікова) . Далі за цим посиланням…
ЧУТЛИВІ ТЕМИ
Кілька базових правил
- Використовуйте коректну лексику та термінологію, щоб не образити співрозмовника
- Забудьте про скандальність, сенсації та інтриги — це не про роботу в чутливій журналістиці. Уникайте клікбейтних заголовків із перекрученими цитатами, не виносьте на першу шпальту сенсаційних, вирваних із контексту речей. Краще спробуйте розглянути історію в контексті системи, країни, світу.
- Обирайте етичні фотографії для ілюстрування своїх матеріалів. Варто ілюструвати тексти фото, які не зачіпають честь та гідність героїв.
- Ставте себе на місце героя, щоб краще його зрозуміти. Вчіться слухати, щоб отримати цінну інформацію.
- Не ставте некоректних запитань на кшталт: «Що ви відчували, коли у ваш дім поцілила ракета? Чи знаєте ви що ваш син-військовий загинув?».
- Ретельно досліджуйте тему, перш ніж іти на інтервʼю до людини. Не мисліть штампами й не транслюйте їх співрозмовнику. Якщо ви не сильні в темі, то краще спершу звʼязатися з профільними громадськими організаціями, експертами, щоб вони більше розповіли про питання, яке цікавить.
- Стримуйте себе в гонитві за актуальними темами. Завжди потрібно реально оцінювати свої можливості та який результат отримаєте в кінці.
- Не варто забувати і про власний саморозвиток: читати матеріали досвідчених колег, профільні медіа, книги. Здобудьте мінімальні знань із психології.
- Постійно ставте собі запитання: «Навіщо ми робимо певний матеріал, який його фокус?».
- І найголовніше правило — не нашкодити героєві. Уникайте обставин чи запитань, через які співрозмовник може повторно пережити те, що відчував під час травматичних подій. Дайте людині час чи простір обдумати та висловитися, а якщо відмовляється від розмови — поважайте це. Більше про чутливу журналістику за цим посиланням…
БІДНІСТЬ ЛЮДИНИ
Бідність можна визначити як стан людини, що характеризується постійним або тривалим позбавленням ресурсів, можливостей, вибору, безпеки і влади, необхідних для того, щоб мати достатній рівень життя та інші громадянські, культурні, економічні, політичні і соціальні права. Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав (Бідність і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Е/С.12/2001/10). Рекомендуємо опрацювати таке посилання. Шендеровський К.С. пропонує наступні рекомендації: Бідність людей_ як правильно інформувати за тематичним напрямком
ВАГІТНІСТЬ, ПОЛОГИ, МАТЕРИНСТВО
Соціально-правозахисні теми Вагітності, полог, материнства та батьківства є стратегічно актуальним та дискусійними: всі навколо вважають себе експертами з цих тем… Шендеровський К.С. спільно з ГО “ЛАДА” пропонує короткий гайд актуалізації цих тем, правильного висвітлення: Вагітність_пологи_мати та тато_гайд для журналістів Ще декілька джерел для роздумів: Третина матерів мали психологічні проблеми – опитування // Пологи і здорова дитина. Як вберегтися від лікарської халатності, насилля та байдужості // Здорова вагітність – здорова дитина // Що варто знати про репродуктивне здоров’я // Права вагітних на роботі: що потрібно знати, щоб їх не порушували? // Як поважати вагітних, або чому сказати «який у тебе місяць» та «ти ж майбутня мама» некоректно
ДИТИНА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з питань дотримання прав дитини ЗМІ. Ознайомитись ТУТ: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з питань дотримання прав дитини засобами масової інформації
Діти в медіа: як висвітлювати й дотримуватися правил.
ГО «Телекритика» провела експертні обговорення щодо того, як журналістам етично та професійно висвітлювати теми, де присутні діти. Також був проаналізований міжнародний досвід, законодавство та психологічний аспект залучення дитини до медіаматеріалів. У «дорожній карті» рекомендації
для ЗМІ, державних органів та громадських організацій. Вони спрямовані в першу чергу на те, щоб максимально убезпечити дитину при залученні її до медіапродуктів і створити умови, в яких би теми, пов’язані з дітьми, висвітлювалися професійно і з дотриманням українських та європейських правових норм. Ознайомитись ТУТ: http://osvita.mediasapiens.ua/
Зверніть увагу на міжнародні кодекси та правила взаємодії журналістів при підготовці матеріалів про дітей: діти_Кодекси та правила взаємодії з журналістами
Зверніть увагу на РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ ЖУРНАЛІСТІВ З СОЦІАЛЬНО ВРАЗЛИВИМИ ГРУПАМИ. ДІТИ В МЕДІА: діти в медіа
Зверніть увагу на рекомендації від Людмила Тягнирядно “Делікатно, з повагою. Як висвітлювати проблеми дітей“.
ІСТОРІЇ ДІТЕЙ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ВІЙНИ
Американська репортерка розповідає історії постраждалих від війни українських дітей. Ось поради, які вона виокремлює. Раніше репортерка однієї з найбільших мереж радіостанцій у США NPR Елісса Надворни писала про освіту. Набуті навички допомогли їй сьогодні писати історії дітей, які пережили травматичний досвід. Як Надворни розповідає історії українських дітей та чим вона керується у своїй роботі. Далі за цим посиланням…
НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ
Як висвітлювати в медіа тему насильства над дітьми — рекомендації Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення опублікувала спеціальний порадник для медіа, який пояснює, як журналістам працювати з темою насильства над дітьми. Рекомендації опрацювали в межах наради «Регулювання й саморегулювання медіа: психологічні аспекти висвітлення тем насильства над дітьми» за участі представників медіа, психологів, правозахисників і уповноважених представників із прав дітей. Далі за цим посиланням…
ДІТИ, що пережили незаконну депортацію
Про шлях додому. Як інтерв’ювати дітей, що пережили незаконну депортацію до Росії — поради правозахисників. Експерти з Регіонального центру з прав людини (РЦПЛ) розробили рекомендації для журналістів щодо інтерв’ювання дітей, яких Росія незаконно перемістила під час війни. Для цього вони проаналізували обов’язкові міжнародні договори, зокрема Конвенцію про права дитини, і стандарти, які встановили профільні урядові й неурядові організації. Публікуємо основне з виведених експертами правил. Далі за цим посиланням…
ПІДЛІТКИ
Шендеровський К.С. формує рекомендації щодо висвітлення підлітків. Його рекомендації для журналістів базуються на провідній ідеї: забезпечити видимість підлітків (різних) в різноманітних суспільних процесах (максимальна інклюзія). Базове завдання : формування сучасного, нового та позитивного образу підлітків як рівноправних учасників суспільного життя. Тисніть та читайте: Підлітки
ДІТИ-СИРОТИ
Шендеровський К.С. формує рекомендації щодо висвітлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Рекомендації для журналістів базуються на провідній ідеї: жодна дитина не може жити в клітці! Базове завдання : активна підтримка процесів модернізації/реформування всіх інтернатних закладів для дітей та формування нової сім’ї для дитини-сироти. Тисніть та читайте: Діти_сироти
ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Про сприйняття людей з інвалідністю в Україні (результати соціологічного дослідження 2023 р.): за цим посиланням…
Як називати людей з інвалідністю. “Це не я живу із церебральним паралічем, а він зі мною”, – каже Ростислав Гриценко на початку своє їісторії про життя та про ставлення людей до себе, яке він хотів би змінити. The Village Україна дізнається, як варто і не варто називати людей з інвалідністю. Читати ТУТ: http://imi.org.ua/
Як говорити про людей з інвалідністю. bit.ua сьогодні розповідає про дещо дуже складне й особливе — як говорити про людей з інвалідністю так, щоб їх не образити і не принизити. Ми нарешті стаємо відкритими до того, що всі різні, але не завжди можемо правильно це виразити — прийшов час навчитися. Читати за посиланням: https://bit.ua/
Як правильно спілкуватися з людьми з інвалідністю? Коли мова заходить про інвалідність, навіть розумні й освічені люди часто вживають слова і словосполучення, які зачіпають тих, про кого говорять. NV.UA разом з Кураж Базаром – київським заходом, який допомагає дітям з інвалідністю, – розбираються, як правильно говорити, щоб нікого не образити. Далі читати за посиланням: Людина з інвалідністю
Шендеровський К.С. рекомендує як писати/говорити про людей з інвалідністю, щоб не підживлювати упередження та стереотипи? ЗАВДАННЯ: активно впливати на рівень інформаційної культури сприйняття інвалідності в соціумі та українському суспільстві в цілому. ПРОВІДНА ІДЕЯ : ІНВАЛІДНІСТЬ НЕ ОБМЕЖУЄ, обмежує ставлення, вчинки, умови, інші люди. ЗАВАНТАЖИТИ: ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮ
І ще кілька рекомендацій: Як зображати людей з інвалідністю
Як краще висвітлювати теми людей з інвалідністю
Як спілкуватися з людьми з інвал при виробництві
Як створювати контент, доступний для аудиторії з інвалідністю: рекомендації від ЮНЕСКО
РОЛІ ЖІНОК і ЧОЛОВІКІВ
Медіа відіграють ключову роль у формуванні суспільної думки, і формування уявлень щодо ролі жінок та чоловіків не є винятком. Завантажити: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ МЕДІА щодо висв гендерних питань і конфлікту 10 рекомендацій для журналістів щодо гендерного балансу. Далі за посиланням: Гендер. Інститут масової інформації
ЖІНКИ
Тетяна Сащук пропонує кілька гайдів, які стосуються здатності журналістів протидіяти дискримінації жінок, правильно висвітлювати різні аспекти реалізації жінками прав людини в українському суспільстві (тиснути та завантажувати):
Жінки_протидія дискримінації
Жінки_про рівність_служба в ЗСУ
Жінки_про різні права людини
Жінки_соціальні питання та проблеми
ГЕНДЕР та РІЗНОМАНІТНІ СПІЛЬНОТИ
Як коректно писати про гендер та вразливі групи населення? Що таке толерантність, до чого тут журналістика, і як писати коректні тексти про різноманітні спільноти. Матеріал від Яни Радченко. Далі за цим посиланням…
ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНЕ НАСИЛЬСТВО
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ МЕДІА щодо висвітлення ґендерно зумовленого насильства в Україні. Через ґендерно чутливу журналістику медіа
можуть руйнувати міфи та стереотипи щодо ґендерно зумовленого насильства. Проте ігнорування базових принципів етики при висвітленні таких чутливих проблем, може призвести до суспільного осуду тих, хто пережили насильство, посилити травму та поглибити стереотипи та нерозуміння цієї форми насильства. Завантажуйте: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ МЕДІА щодо висвітлення гендерного насильства
НАСИЛЬСТВО
Без оцінок і з повагою до приватності. Як висвітлювати насильство: практичні поради від журналістки «Суспільне Новини». Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проходить міжнародна акція «16 днів проти насильства. Вона привертає увагу суспільства до необхідності подолати домашнє насильство, насильство за ознакою статі, жорстоке поводження з дітьми та торгівлі людьми. Наприкінці листопада в межах акції ГО «Жінки в медіа» й Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення провели вебінар для медіа «Розірвати коло: як висвітлювати тему домашнього насильства без стереотипів». На ньому, зокрема, журналістка «Суспільне Новини» Анастасія Іванців розповіла про те, як на Суспільному працюють із темою домашнього насильства: як у стандартах, так і на практиці в матеріалах. На основі її виступу публікуємо практичні поради для журналістів/-ок щодо роботи із постраждалими від насильства та висвітлення цієї теми у медіа. Далі за цим посиланням..
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО
Як писати про сексуальне насильство, щоб своїм текстом не зґвалтувати людину повторно. Культура зґвалтування — це світогляд, заснований на уявленнях і практиках, які нормалізують, виправдовують або заохочують сексуальне насильство. Медіа ж повинні послідовно і систематично виступати за те, що насильство є злочином, який не можна виправдати, переклавши відповідальність на жертву, збіг обставин чи традиції. Баналізувати зґвалтування, прирівнювати домагання до незграбних залицянь, проголошувати того, хто чинить насильство, агресивним звіром, нездатним стримувати бажання, і відводити потерпілим роль жертви — неприпустимо. Щоб цього уникнути, варто знати, як фахово і коректно писати про насильство. Далі читати ТУТ: Єлізавета Сокуренко для MediaLab
Як писати про зґвалтування під час війни? Далі за цим посиланням…
НЕ ПРО АБОРТИ
А про висвітлення теми про охорону жіночого здоров’я! Шендеровський К.С. пропонує рекомендації відповідно до провідної ідеї: догляд за абортами – це охорона здоров’я, а здоров’я – це право людини! Базове завдання: забезпечення жінкам і дівчатам доступу до якісних та системних послуг в будь-якій період вагітності, включаючи безпечність, доступність, повагу до людської гідності та недискримінацію (цінності добробуту та гендерної рівності). Тиснути та завантажувати: Аборти_НІ
НЕ ПРО ДОНОРСТВО
А про висвітлення тем людей-донорів, які спасають життя інших, незнайомих, людей. Шендеровський К.С. рекомендує саме так конструювати тему та враховувати наступну провідну ідею: про людину-донора, яка безоплатно спасає життя іншої (незнайомої) людини. Базове завдання: формування суспільної культури донорства в Україні. Тиснути та завантажувати: ДОНОРСТВО_НІ
ПРАЦЯ та ПОЛІТИКА РІВНОСТІ
Праця людини – базове соціальне право людини. В соціально-правозахисній журналістиці тема праці людини різна, динамічна, з великою кількістю особливого та спеціального та базується на нормах Європейської соціальної хартії, яку Україна ратифікувала в 2006 році. Шендеровський К.С. формує такі загальні рекомендації: Праця людини_рекомендації Головну правозахисну роль медіа визначає завдання просування або реалізація політик рівності. Що таке політика рівності? Це низка правил, які передбачають такі принципи: 1) створювати умови для прийняття на роботу людей з інвалідністю (фізична та інформаційна доступність); 2) пропонувати гнучкий графік для жінок, які мають малолітніх дітей; 3) сприяти кар’єрному зростанню жінок нарівні з чоловіками; 4) надавати “декретну” відпустку чоловікам; 5) бути відкритим до досвіду пошукачів роботи, які досягли віку 45 років і старше; 6) навчати молодих фахівців після вишу; 7) декларувати відкритість і безпечний простір для людей гомосексуальної орієнтації тощо. ZMINA подає структуровану інформацію про переваги політики рівності: Френдлі-роботодавець: 5 переваг політики різноманіття
МІГРАНТИ, БІЖЕНЦІ, ВПО
Журналістська етика у висвітленні проблематики біженців, мігрантів та вимушених переселенців. Як правильно використовувати терміни «національність» і «етнічне походження». Різниця між поняттями «мігрант», «біженець», «шукач притулку», «внутрішньо переміщена особа». Поточна ситуація та основні проблеми і загрози для мігрантів, біженців і вимушених переселенців в Україні: цифри і статистика. Чому визначення «нелегал», «нелегальний мігрант» вважаються сумнівними, і чому від них відмовилося агентство Associated Press? Принципи безпеки і приватності: як не нашкодити, висвітлюючи конкретні історії? Типові помилки українських ЗМІ в цій тематиці та їх наслідки. Як за допомогою ЗМІ зменшити стигматизацію? Матеріали для аудиторної роботи від Яни Салахової, експертки з питань розмаїття та недискримінації, членкині мережі “Ініціатива Розмаїття”: Журналістська етика_висвітл питань мігрантів_біженців
20 порад журналістам, як висвітлювати внутрішньо переміщених осіб. Журналісти й редактори, учасники проекту «Голос місцевих ЗМІ», сформували рекомендації, які ґрунтуються на їх систематичній роботі з ВПО протягом півтора років. Читати ТУТ: ВПО_переселенці_двадцять порад журналістам
Орієнтир для українських журналістів: біженці, мігранти, ВПО. 
ВПО / ПЕРЕСЕЛЕНЦІ
Що треба знати про ВПО, аби писати про них доречно: чек-лист порад для журналістів. Публікуємо головне з курсу «Фокус — людина: робота медіа із чутливими темами». Курс створено громадською організацією Media Development Foundation в межах програми «Єднання заради дії», яку реалізує IREX в Україні, та за підтримки Державного департаменту США. У другій лекції: юристка Альона Луньова про визначення та юридичні аспекти ВПО, а також рекомендації психотерапевтки Діани Савенко про те, як журналісту говорити із внутрішньо переміщеними особами. Також коротко розповідаємо результати дослідження медіа у 25 громадах України та як вони висвітлюють ВПО, проведеного IREX у співпраці з MDF. Далі за цим посиланням… Повна збірка гайдів за курсом «Фокус — людина: робота медіа із чутливими темами» ТУТ (завантажуй): гайди_людина фокус
ЛІТНІ ЛЮДИ
Людей старшого віку медіа часто зображують стереотипно: фізична слабкість, погане здоров’я, «утриманці», займаються стереотипною діяльністю. Зазвичай це медіаобрази “пенсіонерів” чи “нужденних хворих та самотніх”. Тетяна Сащук пропонує гайд з основ правильного висвітлення літніх людей (тиснути та завантажувати): Літні люди_загальні вимоги
РОМИ
Погроми, крадіжки, “окупація”: що пишуть про ромів новинні сайти. Експерти ІМІ провели моніторинг новин, які були присвячені ромській тематиці, у 12-ти інтернет-ЗМІ* за червень 2018 року, щоб побачити, чи стереотипи й досі впливають на журналістів, хто і які акценти робить та як висвітлювалися трагічні події у Львові, які, власне, і змусили нагадати, що відповідальними є ми всі. Читати ТУТ. Будуть корисними для журналістів і поради з етичного кодексу для відповідального висвітлення меншин, який був розроблений Ромською асоціацією журналістів спільно із Центром незалежної журналістики в Румунії: -згадуйте рівень освіти, вік, етнічну належність, релігію, сексуальну орієнтацію або політичні погляди людей тільки тоді, коли це доречно в контексті;
-запитуйте тих, з ким розмовляєте, як вони хочуть бути ідентифікованими, і використовуйте це в своєму матеріалі;
-уникайте суджень на основі стереотипів та упереджень;
-визначте свої власні стереотипи та упередження і переконайтесь, чи вони не впливають на ваш матеріал;
-використовуйте нейтральний тон при використанні інформації з інших джерел;
-уникайте негативної чи позитивної дискримінації в матеріалі;
-приділяйте однакову увагу всім сторонам теми, про яку пишете;
-додайте до ваших джерел представників різних меншин;
-пам’ятайте, що можуть існувати культурні відмінності між вами і темою матеріалу, які можуть ускладнити доступ до інформації;
-виправляйте граматичні помилки в цитатах, якщо вони виставляють ваші джерела в поганому світлі;
-висвітлюйте чутливі теми з метою створення мостів порозуміння між соціальними групами;
-шукайте факти та логічні пояснення, а не тих, хто винний;
-злочинність та бідність не мають етнічного забарвлення, але можуть мати деякі системні пояснення. Копайте глибше.
Шендеровський К.С. рекомендує як писати/говорити прo рoмів в медіа, щоб не підживлювати упередження та стереотипи. ПРОВІДНА ІДЕЯ: роми в Україні різні, але за індексом ксенофобії – в суспільстві до них найвищий рівень ненависті; цей стан потрібно радикально та конструктивно змінювати. Роми – люди з такими ж правами як і кожен із нас, їхнє життя – суттєве! Завантажуйте: РОМИ
ЧИ МОЖНА В УКРАЇНІ РОМІВ НАЗИВАТИ ЦИГАНАМИ?
Ольга Веснянка, правозахисниця, журналістка, редакторка і ведуча новин ромського інтернет-радіо “Чірікло” каже, що все залежить від контексту чи інтонації. Хоча таки радить вживати слова “рома” або, щоб точно не помилитися, – ромський чоловік/жінка. “У квітні 1971 року у Лондоні на великому конгресі ромської народності самі представники і представниці ромської народності з різних країн світу затвердили таку самоназву народу як рома. В українських офіційних документах ця самоназва – ромське населення – вживається у ромській стратегії. Це документ щодо інтеграції ромської меншини на період до 2020 року. Крім того, що таке поняття вживається в офіційних документах, ромські активісти і активістки з різних міст України так себе називають. Тобто в засобах масової інформації можна вживати поняття ромські чоловіки, ромські жінки. Або громадянин України ромського походження, якщо це потрібно в контексті… Далі ТУТ: ром чи циган?
НПМ
Топова тема для правозахисних (адвокаційних) журналістів. Роз’яснення щодо реалізації національного превентивного механізму в Україні за цим посиланням… До теми: Основні проблеми ув’язнених в Україні – неналежні умови утримання, погане поводження та незадовільний розгляд скарг НПМ_Основні проблеми ув’язнених в Україні Важливе джерело: ГО “Україна без тортур”, за цим посиланням про НПМ… Місія організації: викорінення в Україні катувань та жорстокого поводження з особами в місцях несвободи. Розвиток НПМ в Україні.
ЛГБТІ та СОҐІ
Основи теорії, або Коротко про складне від Святослава Шеремета, експерта з питань масової комунікації; національного експерта з питань здоров’я, прав і свобод людини для ЛГБТ. Матеріал для аудиторної роботи ТУТ: ЛГБТИ и СОГИ_основи
ЯК ПИСАТИ ПРО ЛГБТ? Як розказувати про ЛГБТ, щоб не ділити українців на «своїх» і «чужих»? Як у принципі уникнути іншування в ЗМІ на прикладі ЛГБТ, а натомість дотримуватися загальних принципів журналістської етики та стандартів
стосовно незаанґажованого розкриття теми? Чому важливо розрізняти сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність? Чому треба поважати самоідентифікацію людини в суспільстві і вміти висвітлювати різномаїття? Що стоїть за суспільними штампами і як дати змогу аудиторії побачити людину та її проблеми, а не стереотипні уявлення про ту чи іншу меншість? Про це та інше в (тисни, завантаж) Як писати про ЛГБТ_онлайнкурс журн
Інститут масової інформації та Всеукраїнська благодійна організація “Точка опори” спільно (тисни, завантаж) розробили словник коректної ЛГБТ термінології, яким можуть користуватися журналісти
Коректна термінологія для журналістів: 
Прайду не буде – і в українських медіа теж. Моніторинг висвітлення ЛГБТ+ в онлайн-медіа
Медіа і ЛГБТІК+: чи готові українські журналісти до всебічного висвітлення важливих тем?
ТРАНС-ЛЮДИНА
Трансгендерна людина — це людина, чия гендерна ідентичність не збігається з тією статтю, що була записана при народженні. Термін «транс», хоч по суті і скорочення, вже став знеособленим. Його можна використовувати як префікс у слові «транс-людина». Шендеровський К.С. та Бєлінська І.В. пропонують проєкт правил висвітлення: Транс_людина_висвітлення (завантажуй). Ви також маєте можливість ознайомитись з презентацією від Анастасії Єви Домані, виконавчої директорки “Когорта” ГО: Транс_людина_Презентація Домані
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ
Підготовка матеріалів про торгівлю людьми – процес ідентичний підготовці журналістських матеріалів на правозахисні чи соціальні теми. В світі нема результативних механізмів подолання торгівлі людьми. Ми приречені боротися та протидіяти… Торгівля людьми як проблема постійно динамізує або змінюється за видами, шляхами (!!!), як ситуація – це завжди травма або трагедія людини. В українському суспільстві високий рівень стигматизації та самостигматизації людей, які потерпіли від торгівлі людьми (“сам винен”). Про особливості підготовки матеріалів ТУТ: підготовка журн_матеріалів про торгівлю людьми
СЕКС-РОБОТА
Секс-робота: Що з нею робити? Ми постараємося відповісти на найпопулярніші питання, пов’язані з секс-роботою. Натиснути та завантажити: Секс робота_що з нею робити. Важливе джерело: Благодійна організація “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” . БО “Легалайф-Україна” заснована секс – працівниками і для секс-працівників.
САМОГУБСТВО
Як писати про самогубства: пам’ятка журналістам. Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Посольства США. Далі за цим посиланням…
ХОСПІС
Шендеровський К.С. пропонує активно висвітлювати теми хоспісів. Це не про паліатив, і це не про вмиральні…, а про повагу до людської гідності в останні дні, години її життя. Медійна діяльність допоможе людям не зробити фатальних помилок, зробити усвідомлений вибір у стосунках життя і смерті. Навіть просвітницькими матеріалами, які підвищують обізнаність населення, медії можуть змінювати уявлення суспільства про діяльність хоспісів. Глибокі публікації здатні привертати увагу впливової громадськості до необхідності збільшувати кількість хоспісів з гідним обслуговування, обладнанням, ремонтом тощо, поліпшувати якість життя невиліковно хворих шляхом моніторингу догляду в хоспісах. Завантажуйте: Хоспіс
Або таке: 
Як розмовляти з невиліковно хворим. Далі за цим посиланням…
ХВОРОБИ
Посібник для медіа: Що журналістам треба знати про туберкульоз. Автори посібника: Олександр Галяс, Олександра Горчинська, Катерина Павлова. Посібник стане у пригоді як молодим журналістам і журналісткам, так і досвідченим професіоналам, які багато років працюють у сфері громадського здоров’я, охорони здоров’я чи соціального забезпечення. Видання має на меті сприяти покращенню знань медіа з відповідної тематики. Тисни, завантажуй: туберкульз_як писати про хворобу
Які слова не варто говорити хворим на рак. Далі за цим посиланням…
Які права ВІЛ-інфікованих найчастіше порушуються? Далі за цим посиланням…
ВІЛ_про для журналістів та редакторів
Як і для чого створювати успішні історії ВІЛ-позитивних людей (наприклад, жінок)? ПРОВІДНА ІДЕЯ: ВІЛ-інфекція — це не вирок! Натиснути та завантажити: Як і для чого створювати успішні історії ВІЛ-позитивних людей
Як писати про хворих СНІД або за цим посиланням…
Як писати_говорити про наркозалежних