За складним вибором професії слідує не менш відповідальний вибір навчального закладу. Сайт ВНЗ або сторінка у соцмережі не завжди може дати відповіді на усі питання вступника. Інша справа почути все від того, хто пройшов шляхом, на який тобі тільки доведеться ступити. Саме тому кафедра видавничої справи та редагування запускає проект «Q&A зі студентами», який дасть змогу поглянути на майбутнє навчання зсередини. Першою героїнею серії zoom-інтерв’ю стала Діана Сяркі, яка навчається на 4 курсі спеціальності «Видавнича діяльність та медіаредагування».
Чому ВДМР?
Ця історія почалася в 10 класі. Я відвідувала гурток, присвячений історичному краєзнавству. Наша наукова керівниця щойно опублікувала свою нову книжку «Василинка — руда вдача». Ми сиділи з тортиком, святкували презентацію її книжки. І я думала, як класно бути письменником, що теж хочу ним стати. «Але поки-що я не знаю, як писати, напевне, спершу краще навчуся редагувати, поредагую інших авторів, а потім знаду свій стиль і буду писати». Так цей логічний ланцюжок привів мене до того, що почала дивитися на спеціальність видавнича діяльність у КПІ, який відвідала під час презентації книжки моєї наукової керівниці. Але було не дуже, студенти були мляві, не ставили питань, і я подумала, що, мабуть, якась туфта.
Я думала, як класно бути письменником, що теж хочу ним стати. «Але поки-що я не знаю, як писати, напевне, спершу краще навчуся редагувати, поредагую інших авторів, а потім знаду свій стиль і буду писати». Так цей логічний ланцюжок привів мене до того, що почала дивитися на спеціальність видавнича діяльність…
Вже потім я поспілкувалася з іншим «видавцем», на курс старшим за мене. Ми познайомились на захисті робіт МАН. Він займався журналістикою, тому розповів про спеціальність Видавнича діяльність і медіаредагування в Інституті журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, про те, що там є технічна база. Я переглянула сайт і подумала: прикольно, навчуся програмами користуватись і редагувати, писати. Так я прийшла у спеціальність і не шкодую.
Порівняй себе на першому курсі з собою на четвертому?
За ці чотири роки від нерозуміння як писати, як функціонує медіа, бізнес я дійшла до формування базового уявлення цих питань, глобального масштабного мислення. Раніше, мені здається, я його не мала, але завдяки тому, що є великий асортимент предметів, хоч-не-хоч, але ти це розвиваєш. Бо коли ти і швець, і жнець, і на дуду грець, то стратегічне мислення формується, і це мені надзвичайно подобається.
Також змінилося бачення того, як реалізовуватиму себе у професії. Довгий час я думала, що буду видавцем художньої літератури. Водночас завжди мала підсвідоме розуміння, що мені бракує критичності й інтуїтивного чуття, яка книга буде продаватися, а яка ні. Адже, коли читаю, мені переважно все подобається.
Це мені й подобається найбільше в нашій професії — вона дуже широка, бо можеш бути і дизайнером, і видавцем, і редактором, і письменником, можеш це все порівнювати.
Певний час я просто з цим жила, думала, що буду видавати якісні книжки, елітарні, а не масові. А потім з’явилася альтернатива — це науково-популярна література. Тоді я зрозуміла, що це мені підходить більше. По-перше, постійно новий потік інформації. По-друге, немає дилеми щодо авторського тексту, творчості, сюжетів. У тебе просто має бути якісний, зрозумілий, цікавий твоїй аудиторії текст про науку. Це весь час прогрес!
І це круто, бо маєш, де розвернутися і себе реалізувати. Так само я думаю не обмежуватися редактурою, а хочу спробувати перекладати книжку зі шведської про науку. Також ти можеш організовувати івенти, писати сценарії, книжки, словом, дуже багато всього.
Це мені й подобається найбільше в нашій професії — вона дуже широка, бо можеш бути і дизайнером, і видавцем, і редактором, і письменником, можеш це все порівнювати. Наразі є проблема, якщо на когось одного вивчишся, то супроводжує страх, що через кілька років ця професія зникне, бракуватиме роботи і потрібно буде шукати щось суміжне, перекваліфіковуватися. Мені здається, на нашій спеціальності цього немає. Бо постійно можеш мігрувати між потоками, поєднувати. І це круто, бо маєш, де розвернутися і себе реалізувати. Так само я думаю не обмежуватися редактурою, а хочу спробувати перекладати книжку зі шведської про науку. Також ти можеш організовувати івенти, писати сценарії, книжки, словом, дуже багато всього.
Яка твоя найулюбленіша дисципліна?
Я назву своїм улюбленим предметом за тим, як ми вчились і відбувався процес — «Редактор газет і журналів». У нас була повна свобода, ми робили дві газети, два журнали. Кожен міг бути ким хоче: хто верстальником, хто редактором, хто журналістом. І це було так класно — придумувати нові ідеї, їх реалізовувати.
І «Поведінка споживачів». Ми раніше про маркетинг говорили в контексті інших дисциплін, але це був інтенсивний тримісячний курс із поведінки споживачів, із їхньої психології, вивчали, які є інструменти, методи досліджень. У нас була чудова викладачка! Ми вчилися за англомовним підручником уперше за чотири роки навчання. Він був дійсно актуальний, новий. Інколи не так легко зрозуміти інформацію, але коли ти читаєш теорію українською, а потім цей підручник англійською, то, по-перше, закріплюєш знання, по-друге, англійська стає на місце, саме професійна лексика. І ми розбирали усе на прикладах, відеороликах.
Назви навчальний проект, яким пишаєшся?
Напевне, книжка «Ніч у бібліотеці» про дітей Ярослава Мудрого. Я ніколи не забуду, як ми з одногрупницями сиділи в «Пузатій хаті» й малювали розкадровку, придумували, куди розмістити ілюстрацію — на півсторінки чи на весь розворот. Це такий крутий процес, коли ти розплановуєш проект і потім його крок за кроком реалізовуєш
Книга «Ніч у бібліотеці» про дітей Ярослава Мудрого, яку створили студенти кафедри видавничої справи та редагування
Чи працюєш за фахом під час навчання?
Я почала працювати у вересні на другому курсі. Це трапилось завдяки навчанню. Коли ми з групою волонтерили на «Книжковому Арсеналі», я дізналася про те, що буде проходити літня школа видавців, де теж будуть задіяні волонтери. Звичайно, я туди подалася.
Великою мірою, це завдяки навчанню і «сарафанному радіо»: коли щось умієш, тобі дають доручення зробити коректуру однієї книги, а потім іншої, а згодом тебе рекомендують до іншого місця.
Коли допомагала на літній школі видавців, то під час кава-брейку я поспілкувалася з директоркою книгарні видавництва «Смолоскип». Вона сказала, що вони шукають помічницю. Так я туди потрапила, пропрацювала цілий рік. Потім головна редакторка порекомендувала мене на посаду редакторки у науково-популярне медіа «Куншт», де досі працюю. Великою мірою, це завдяки навчанню і «сарафанному радіо»: коли щось умієш, тобі дають доручення зробити коректуру однієї книги, а потім іншої, а згодом тебе рекомендують до іншого місця.
Опиши спеціальність трьома словами
Я маю такі три фрази:
І швець, і жнець, і на дуду грець; облагороджуємо світ; створюємо сенси.
Видавці, редактори, дизайнери — ті люди, які створюють сенси. Це дуже круто, і я від цього кайфую!