Матвійчук Анатолій Миколайович

Матвійчук Анатолій Миколайович (29 вересня 1958, Київ) – український співак, поет, композитор, журналіст, телеведучий, музичний аналітик, педагог, науковець. Народний артист України, лауреат літературних премій.

Пісні та вірші Анатолія Матвійчука надзвичайно різноманітні за стилем і тематикою: вони торкаються вічних тем буття: пошуку сенсу існування людини в світі, людських стосунків, любові, дружби, вірності, патріотизму. Ним написано чимало ліричних та філософських балад, а також веселих і запальних творів, які стали майже народними.

Створює і виконує пісні переважно українською мовою, частково російською.

Біографія

Анатолій Миколайович Матвійчук народився 29 вересня 1958 року в місті Києві.

У період 1980–86 років навчався у КДУ імені Т. Г. Шевченка на факультеті журналістики.

Потім А. Матвійчук працював за отриманим фахом у низці видань («Молодь України», журнал «Музика»), а також в тележурналістиці (багаторічний ведучий та автор сценарію програм каналу УТ-1 «Музичний відеомлин», «Музичний телеярмарок», «Фант-лото „Надія“»), був ведучим на каналі «М2» Часто виступав ведучим концертів та музичних фестивалів. Ведучий та автор сценарію фестивалів «Слов’янський базарчик», «Сузір’я-Артек», «Галицький шлягер».

Від 1988 року Анатолій Матвійчук – член Спілки журналістів України.

Писав сценарії концертів і телепрограм, вірші і поетичні тексти для багатьох виконавців, популярних у всьому пострадянському просторі, – Софії Ротару, Валерія Леонтьева, Лариси Доліної та багатьох інших.

Починаючи від 1988 року, Анатолій Матвійчук, почав працювати і як композитор та співак. Створював пісні для Назарія Яремчука, Оксани Білозір, Таїсії Повалій, Ірини Білик, Віталія та Світлани Білоножко, Алли Кудлай та багатьох інших.

Всього написано понад 500 пісень, що виконувалися на професійній сцені. Серед них чимало таких, що відзначалися як найкращі пісні року.

Анатолій Матвійчук – творець 9 авторських компакт-дисків: «Два птахи»,

«Полустанок любові»,

«Король Шапіто»,

«Зачарована краса»,

«Ключі від Раю»,

«Жажда»,

«Моя Зоря»,

«Сповідь»,

«Дорога до себе»

та 6 поетичних книжок:

«Вірші», 1996;

«Ноїв Ковчег», 1998;

«Предтеча», 2003;

«Сповідь», 2007;

«Зерна» 2012;

«На варті» 2015),

автор поетичних і публіцистичних публікацій в газетній та журнальній періодиці та в інтернет-виданнях.

На рахунку виконавця – чотири великі сольні бенефіси:

«Полустанок Любові» в НП «Україна» (1996, 2000, 2004, 2007).

Співак побував з гастрольними турами і окремими концертними виступами в багатьох містах і селах України, а також у США, Канаді, Росії, Словаччині, Болгарії, Італії, Австрії, Угорщині, Чехії, Ізраїлі, Іспанії тощо. Створив кілька пісень-гімнів – «Гімн Журналістів», «Южмаш», Гімн вболівальників ФК «Динамо», гімн УМАКО «Сузір’я».

Анатолій Матвійчук брав участь у низці музичних і пісенних конкурсів як член журі:

«Слов’янський базар»,

«Веселад»,

«Крок до зірок» тощо,

є Членом Правління Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання (УМАКО) «Сузір’я».

Анатолій Миколайович здійснює також наукову і викладацьку діяльність – 2005 року закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію на тему «Історична еволюція поетики української пісні».

Викладає у КНУКіМ низку спецкурсів і дисциплін, пов’язаних із журналістикою і шоу-бізнесом.

1996 року Анатолій Матвійчук отримав звання Заслуженого артиста України, у 2000 році – звання Народного артиста України.

З 2015 року – Член Національної Спілки Письменників України.

Відзнаки

Лауреат:

Національної премії імені І. Франка,

літературної премії імені Андрія Малишка,

літературної премії імені Олександра Олеся,

літературної премії імені Дмитра Луценка,

Першої премії літературного конкурсу «Коронація Слова» (номінація: Пісенна лірика),

Народний артист України.

Дискографія

«Чорний кінь» (1994)

Чорний кінь

Дерев’яні гроші

НЛО

Мандрівний журавель

Торкнись мене…

Сивий музикант

Лоліта

Ай-ай-ай!

Злодій і повія

Кока-кола колобок

Дивак

Матінка-вовчиця

Дай мені надію

«Чудо поднебесное» (1997)

Я из города, из киева!

Ямщик, не гони…

Романс

Это я!

Не стреляйте в музыканта!

Чудо поднебесное

Эта женщина

Эта штука, любовь

Домовой

Морячок из Одессы

Карусели

Мое окно

«Два птахи» (2001)

Два птахи

Матінка-вовчиця

Сивий музикант

Торкнись мене!

Друзі мої!

Ключі від Раю

Пісня для друга

Я тебе люблю

Муза

Родина

Герцог велике серце

Слухайся серця

НЛО (що це було!?)

Жаба

Зніми фотограф нас!

Мій Києве-граде!

Світло мрії

«Полустанок любові» (2002)

Полустанок Любові

Чумацький шлях

Два птахи

Герцог Велике Серце

Матінка вовчиця

Ключі від Раю

Пісня для Друга

Сивий музикант

Торкнись мене!

Зніми фотограф нас

Слухайся серця

Я тебе люблю

Жаба

Лелеки не винні

Світло мрії

Родина

«Король Шапіто» (2002)

Король шапіто

Чекаю Музу

Мандрівний журавель

Незваний гість

Дивний дует

Балада про Чайок

Люби-кохай

Дякую, Любов!

Люба моя

НЛО

Шлягерок

Балада про Пісню

Останній Орфей

Друзі мої

«Зачарована краса» (2006)

Я люблю Україну свою

Поїзд Київ-Будапешт

Зачарована краса

У нас сьогодні свято

Загуляв хлопчина

Не пий козаче!

Доля козака

Присвята батькам

Моріка

До побачення, качки!

Не сумуйте, старенькі

Ще один-єдиний раз!

Я – українець!

Душа Поета

«Ключі Від раю» (2007)

Два птахи

Матінка вовчиця

Герцог Велике Серце

Не зашкодь! (поезія)

Ключі від Раю

Мандрівний журавель

Зніми фотограф нас

Музика (поезія)

Присвята батькам

Ще один-єдиний раз!

Поїзд Київ-Будапешт

До побачення, качки!

Джерело(поезія)

Друзі мої

Эта Женщина

Гитара, как женщина

Два бокала

Счастливые часов не наблюдают!

Виноски

За інформацією з Життєпис Архівовано 21 лютий 2009 у Wayback Machine. на Офіційна веб-сторінка Анатолія Матвійчука Архівовано 21 лютий 2009 у Wayback Machine.

Посилання

Офіційна веб-сторінка Анатолія Матвійчука (https://web.archive.org/web/20090221194138/http://www.matviychuk.com/)

Анатолій Матвійчук. Біографія

Анатолій Матвійчук. Вірші Майдану // facebook amatviychuk notes

Анатолій Матвійчук. В буремні дні Євромайдану // Published четвер 20.02.2014

Анатолій Матвійчук. поезії. «Сповідь» // Офіційна веб-сторінка

Анатолій Матвійчук. Поетика

Джерела

Золотий фонд української естради

Рудаков Микола Іванович. Автографи майстрів. К. : Міжнародний доброчиний фонд “Українська хата”, 2005. – 128 с.: іл., с. 51–52 – ISBN 966-7025-05-5

Рудаков Микола. Ми ще заспіваємо Народна армія: газета. 1994. 31 грудня. С4

https://uk.wikipedia.org/wiki/Анатолій-Матвійчук

__яяяА____https://www.pisni.org.ua/persons/197.html

Література/19536/Анатолій-Матвійчук/Біографія

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66896_