ТИМОШИК Микола Степанович

ТИМОШИК Микола Степанович (18.01.1956, с. Данина Ніжинського р-ну Чернігівської обл.).

Доктор філологічних наук, професор, літературний критик, публіцист, видавець.

Закінчив факультет журналістики КДУ (1973).

Працював власним кореспондентом, завідувачем відділу, головним редактором у чернівецьких газетах “Радянська Буковина”, “Молодий буковинець”, Держкомвидаві України, завідувач редакцією, головний редактор видавництва “Либідь” при КДУ (1990–99).

Директор науково-видавничого центру “Наша культура і наука” (з 1998), Голова Фундації ім.. митрополиті Іларіона (Огієнка) (з 2000). Головний редактор міжнародного наукового журналу «Украхнський інформаційний простір» (з 2018)

В університеті (за сумісництвом на посаді доцента) (з 1991), повноштатний професор кафедри видавничої справи та редагування (з 1999), завідувач цієї кафедри (з 2002–2010).

Викладав нормативні курси: «Журналістська майстерність», “Основи видавничої справи”, “Основи редагування”, “Історія видавничої справи”, “Авторське право”, «Теорія та історія видавничої справи і редагування» (магістерський курс).

Займається історією, теорією і практикою журналістики,  видавничої справи та редагування, історією української діаспори.

Захистив кандидатську дисертацію “Молодіжна преса України: структура, управління, функціонування на сучасному етапі (1985–1990)” (1991), докторську “Українознавчі проблеми в науковій, публіцистичній, редакторській і видавничій діяльності Івана Огієнка (1997)”.

Автор 20 одноосібно написаних книг: 6 монографій, 5 навчальних посібників, 2 підручники, понад 1000 наукових, науково-популярних, публіцистичних та журналістських статей. Упорядник, автор передмов, коментарів і видавець бл. 40 наукових і науково-популярних книг з різних ділянок українознавства. Ведучий авторських програм по Національному радіо: “Божа іскра Івана Огієнка”, (1996–1997), “На перехрестях долі” (1998–1999), “Сторінками історії” (2002–2003), “Запізніле вороття” (2004). Ініціатор і виконавець канадського-українського видавничого проекту “Запізніле вороття” (видано 21 том праць І. Огієнка з канадських архівів).

З лекціями і науковими повідомленнями виступав на запрошення наукових, навчальних та освітніх закладів у Великій Британії, Бельгії, Ізраїлі, Іспанії, Італії, Канаді, Китаї, Німеччині, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччині, США, Франції, Швейцарії та Швеції.

Член Національних спілок письменників і журналістів, голова Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка). Лауреат всеукраїнських премій  ім. І. Огієнка, І. Франка, Б. Грінченка, С. Русової,  П. Величковського, Я. Гальчевського, міжнародної премії родини Воскобійників (США). Член Експертної ради з книговидання “Українська книга” Держкомтелерадіо України, експерт Всеукраїнського рейтингу “Книга року”, заступник голови Навчально-методичної комісії з журналістики при Міносвіти України.

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, медаллю Петра Могили (Міністерство Освіти та науки України, орденами рівноапостольного князя Володимира та святих Кирила і Мефодія (УКЦ КП).

Праці: «Голгофа Івана Огієнка» (1997), “Її величність – книга: Історія видавничої справи Київського університету. 1834-1999” (К., 1999), “Лишусь навіки з чужиною…: митрополит Іларіона (Іван Огієнко) і українське відродження” (К., 2000), “Історія видавничої справи” (К., 2003, 2007), «Видавнича справа та редагування» (2004), “Видавничий бізнес” (К., 2005), “Книга для автора, редактора, видавця” (К., 2005, 2006, 2010), «Дмитро Степовик. Життя і наукова діяльність» (2008), «Історія одного журналістського курсу» (2008), «Українська молодіжна преса» (2010), «Як редагувати книжкові та газетно-журнальні видання» (2012); «Українська книга і преса в Італії» (2015), «Українець я є і ніщо українське не сміє бути мені чужим…» (2015), «Українська книга: історична місія і реальність» (2016), «Село. Т. 1: Зійти з безпам’ятства» (2017), «Село. Т. 2: Трудний шлях відмосковлення» (2017), «Його бій за державність» (2017), «Запізніле вороття» (2017), «Українська книга і світ» (2018), «Основи редагування» (2019).

Літ.: Микола Тимошик: Наукові праці, журналістика, публіцистика: Біобібліографічний покажчик. 1978–2003. – К., 2003. – 92 с.; Хто є хто в українських мас-медіа. – К., 1999. – С. 258; Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі. – К., 1999. – С. 134-135; Змієнко-Сенишин Г. Пересаджені квіти України. – К., 2001. – С. 166-169; Науково-дослідний центр періодики (1993-2003): У 2-х кн. / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника. – Львів, 2003. – Т. 2. Постаті. Бібліографічний покажчик. – С. 577–585; Хто є хто в Україні. Політики, парламентарі, громадські діячі, урядовці, судді, підприємці, військові, релігійні діячі, науковці та освітяни, журналісти, суспільствознавці. – К., 2006. – С. 492-493); С. 5-6; Собори наших душ: 10 років Чернігівському земляцтву. – К., 2006. – С. 300-303; Письменники України: Бібліогр. довідник. – К., 2006. – С 414; Наукова школа професор Миколи Тимошика // Вісн. Київ. націон. ун-ту. Сер. Журналістика. – Вип. 11. – 2003; Степовик Д. Талант, спрямований до України. Миколі Тимошику – 50 // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 25. – 2006. С. 136-146.

Ред. І. М. Забіяка

Comments are closed.