РОДЬКО Микола Дмитрович (9.12.1921, м. Вознесенськ Миколаївської обл. – 1981, м. Київ)
Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, доцент.
Закінчив із відзнакою українське відділення філологічного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (1949), аспірантуру Львівського державного педагогічного інституту (1958).
На педагогічній роботі з 1949. Молодший (1958–65), старший науковий співробітник (1965–77) Інституту суспільних наук АН УРСР
В університеті з 1977. Доцент кафедри історії журналістики та літератури факультету журналістики (1977–79).
Захистив кандидатську дисертацію (1961).
Автор понад 100 наукових праць.
Праці: “Проза Івана Микитенка” (К., 1960); “Радянська література в Західній Україні (1919–1939)” (К., 1964); “Українська поезія перших пожовтневих років” (К., 1971); “Спільні тенденції в розвитку сучасної української та російської поезії” (К., 1978); Лірика єдності (Інтернаціональні мотиви в сучасній українській і російській поезії) (К., 1978); Доби нової знак (Атеїстичні мотиви в українській радянській літературі 20-х років): літературно-критичний нарис (К., 1987);
Л-ра: Родько, М. Д. Доби нової знак (Атеїстичні мотиви в українській радянській літературі 20-х років): літературно-критичний нарис. – К., 1987. – С. 3-5; Родько Микола Дмитрович, український радянський літературознавець (1936—1979) // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України; Родько Микола Дмитрович // Зіньківщина, рідний край [Текст]: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко. Авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. – Полтава, 2013. – С. 193.
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.