ЯРМИШ Юрій Феодосійович (25.05.1935, м. Кам’янське (тепер Дніпродзержинськ) Дніпропетровської обл. – 17.10.2013, м. Київ. Похований на Байковому кладовищі).
Кандидат філологічних наук, професор, прозаїк, літературний критик, публіцист, перекладач, заслужений працівник культури України (1968), генерал-хорунжий (генерал-лейтенант) Міжнародної асоціації “Козацтво” (2005).
Закінчив факультет журналістики КДУ (1958). Працював редактором, старшим редактором Кримського книжкового видавництва (1958–62, інструктором сектору преси ЦК ЛКСМУ (1962–63), головним редактором журналів “Піонерія” (1963–74) та “Радуга” (1974–88), старшим викладачем (1988–89), доцентом (1990–94). Професор кафедри періодичної преси Інституту журналістики (з 1994).
Напрямки наукової діяльності: журналістикознавство, літературознавство, українознавство, країнознавство. Захистив кандидатську дисертацію “Українська літературна казка” (1974).
Зробив внесок у розвиток теорії і практики художньо-публіцистичних жанрів, жанрів літератури для молодшого покоління. Твори Ю.Ф. Ярмиша включено до читанок, підручників з української мови, хрестоматій для вищої школи.
Викладав курси: “Сатиричні жанри”, “Рецензія”, “Художньо-публіцистичні жанри”, “Літературна праця”, “Новітні тенденції розвитку публіцистики”, “Науково-пізнавальна та дитяча література”, “Організація праці журналіста”, “Оглядач і коментатор”, “Журналіст-українознавець”.
Автор більше 150 наукових статей та понад 70 книг казок, байок, притч, перекладених 14 мовами.
Був членом Національної спілки письменників України (1963), правління Спілки письменників України (1971–91), Міжнародного товариства дослідників літератури для дітей та юнацтва (1975, Стокгольм, Швеція), член Правління Українського товариства дружби і культурних зв’язків з зарубіжними країнами, президент асоціації естетичного виховання молодого покоління (1975–92), Президії правління Спілки письменників України (1986–91), Національної спілки журналістів України (1978), Почесний академік Академії наук Вищої школи України (2004). За рейтингом тижневика “Освіта” – кращий освітянин 2003 р.
Лауреат Літературної премії журналу “Перець” (1972), Літературної премії імені М. Островського (1974), Літературної премії імені Ю. Яновського (2002), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (2007), відзнаки “Залиш мені в спадщину думку найвищу”.
Нагороджений медаллю А.С. Макаренка (1972), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України (1985), Грамотою-подякою учасника ліквідації аварії на ЧАЕС (1987), Почесною грамотою Міністерства освіти України (1997), Почесною Грамотою за особливо видатні заслуги перед Київським університетом (2001), знаком Міністерства освіти і науки “За наукові досягнення” (2005) лауреат академічної нагороди Ярослава Мудрого (2006), орденами Павла Чубинського ІІІ ступеню (2007) та Архистратига Михаїла (2003).
Праці: У світі казки (К., 1975); Детская литература Украины (К., 1982, 2003); Памфлет (К., 1999); Ратаї слова (К., 2000); Жанри сатиричної публіцистики (К., 1996, 1999).
Літ.: Письменники радянської України: Бібл. довідник. – К., 1966; Імена України: Біогр. дов. – К., 1999; Вчені Академії вищої школи України: Біогр. дов. – Х., 2005; Київ: Біографічний довідник. – К., 2007; Иваненко О. Об авторе этой книги: Послесловие // Ярмыш Ю. Детская литература Украины. – М., 1982; Сидоренко Н. Життя і творчість Ю. Ф. Ярмиша: Стаття // Наукові читання Інституту журналістики. Вип. третій. На пошану Ю. Ф. Ярмиша. – К., 2005; Забіяка І. Слово про казкаря: Стаття // Наукові читання Інституту журналістики. Вип. третій. На пошану Ю. Ф. Ярмиша. – К., 2005; https://uk.wikipedia.org/wiki/ Ярмиш_Юрій_Феодосійович.
НЧ.Вип. 3-й.2005. На пошану Ярмиша Ю.Ф.
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.