АВТОМОНОВ Павло Федорович (10.07.1922, с. Олександрівка Золочівського р-ну Харківської обл. – 7.05.1988, м. Київ. Похований на Байковому кладовищі).
Кандидат історичних наук, доцент, письменник.
Народився у сім’ї робітників цукрового заводу. Після закінчення середньої школи (1940) служив курсантом, начальником радіостанції Балтійського флоту (1940–43), радистом спецгрупи штабу Ленінградського фронту (1943–45), начальником радіостанції окремої роти “ВНОС” Ленінградського військового фронту (1945), працював спецкором газети “Соціалістична Харківщина” спочатку по Золочівському кущі, потім по Ізюмському (1945–46, 48–50), навчався на курсах газетних працівників при ЦК КПУ (1946), працював власним кореспондентом газети “Вільна Україна (Львів) по Жовківсько-Нестерівському кущі (1946-48), був слухачем ВПШ при ЦК КПУ (1950–53), на творчій роботі як письменник (1953–70), директором Бюро пропаганди художньої літератури Спілки письменників України (1970–73).
В університеті з 1973 р. Працював старшим викладачем (1973–76), доцентом (1976–83) кафедри теорії і практики партійно-радянської преси. Звільнений 01.02.1983.
Захистив дисертацію на тему “Бойова взаємодія українських партизанів з радянськими військами в битві за Дніпро восени 1943 року”. Член Спілки письменників України (1967).
Був куратором студентських груп, відповідальним за громадсько-політичну практику студентів факультету, відповідальним за лекторську роботу, головою товариства “Знання” факультету.
Нагороджений орденами “Вітчизняної війни” І і ІІ ступенів, “Червоної зірки”, багатьма медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Праці: “Квіти в цеху. Нариси” (1959); “Жанр переднього краю (Український нарис-портрет…) (1976); “Характер сучасника у нарисі” (1976); “Нарис та його види” (1976); “Газетний нари? Ні. Нарис у газеті (1976); “Документальна проза” (1977); “Характерні риси репортажу, зарисовки і нарису” (1981).
Л-ра: Голубєв З. Нові грані жанру (К., 1978); Мусієнко О. Передчуття лету // Пересвіти (К., 1985); Письменники радянської України. 1917–1987. Біобібліографічний довідник (К., 1988); Заверталюк Н. Автомонов Павло Федорович // УЛЕ. Т. 1 (К., 1988); Проценко Л. Київський некрополь. Путівник-довідник (К., 1994).
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.