Ляпаненко Микола Іванович

Ляпаненко Микола Іванович (18 листопада 1947 р., с. Карпиха Семенівського району Полтавської області) – український журналіст, член Національної спілки журналістів України, генеральний директор Полтавської державної телерадіокомпанії «Лтава», співголова благодійного фонду «Чураївна», створеного задля підтримки талановитих митців Полтавської області.

Біографія

У 1974 р. закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, факультет журналістики; у 1980Вищу партійну школу при ЦК КПУ, відділення журналістики.

1974-1978редактор Полтавського обласного радіо;

1980-1981 – старший редактор Полтавського обласного радіо;

1981-1992 – власний кореспондент Українського радіо в Полтавській області;

1992-1995 – генеральний директор Полтавського обласного телерадіооб’єднання;

З 1 липня 1992 року – генеральний директор телерадіокомпанії «Лтава».

1998 – кандидат в народні депутати України від партії національно-економічного розвитку України, № 17 в списку, яка не потрапила до парламенту.

Творчість

Автор новел і нарисів. Друкувався у полтавських та у всеукраїнських літературних журналах. Автор книги «Причетність», автор і упорядник книги «Сонечко любові». Поет-пісняр, працює у співдружності з композитором заслуженим діячем мистецтв України Олексієм Чухраєм, народними артистами України Віктором Шпортьком, Олександром Василенком. Були твори Ляпаненка і в репертуарі народної артистки України Раїси Кириченко[1].

Відеофільми: «Зоря вечірняя» (1998), «Душі криниця» (1997), «Дорога в люди» (1976), «Троянди на снігу» (1980)

Нагороди, відзнаки

Лауреат численних всеукраїнських і міжнародних телефестивалів як автор і керівник телевізійних проектів. На Міжнародному фестивалі журналістики «Віра. Надія. Любов» одержав почесний титул «Керівник мас-медіа року».

Примітки

Новини Полтавщини. Архів оригіналу за 13 липень 2012. Процитовано 5 жовтень 2011.

Указ Президента України № 619/2009 від 18 серпня 2009 року. Архів оригіналу за 30 вересень 2009. Процитовано 5 жовтень 2011.

Премія імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики

Джерела

Коментарі закриті.