Museum

Савелій Сергій Степанович

Савелій Сергій Степанович (*27 вересня 1955, Кулажинці) – український спортивний телекоментатор, заслужений журналіст України.

У 1972 році закінчив середню школу в Кулажинцях,72-73 роки – навчання в МПТУ№11 і робота електрозварювальником в Кременчуці, 73-75 роки – служба у військах урядового зв”язку, 75 – 81 роки – підготовче відділення і факультет журналістики КДУ ім. Т. Г. Шевченка. В юності захоплювався вільною боротьбою, став срібним призером чемпіонату Полтавщини 1973 року (товариство «Трудові резерви»).[1]

Сергій Савелій демонструє свою нагороду AIPS – зменшену копію олімпійського факела 2012

Працював коментатором на 12 Олімпійських іграх за участю спортсменів незалежної України (1994 р. – Ліллехаммер (Норвегія), 1996 р. – Атланта (США), 1998 р. – Нагано (Японія), 2000 р. – Сідней (Австралія), 2002 р. – Солт-Лейк-Сіті (США), 2004 р. – Афіни (Греція), 2006 р.  – Турин (Італія), 2008 р. – Пекін (Китай), 2010 р. – Ванкувер (Канада), 2012 р. – Лондон (Англія) – на місці подій, 2014 – Сочі (Росія) ,2016 – Ріо (Бразилія) – у студії в Києві.

Першим серед українських спортивних журналістів здобув нагороду AIPS (Міжнародної асоціації спортивної преси) за роботу на 10 Олімпіадах – зменшену копію олімпійського факела Лондона-2012.[2] Згодом передав свою нагороду на тимчасове зберігання в музей НТКУ.[3] У 2015 одержав найвищу нагороду АСЖУ (Асоціації спортивних журналістів України – приз імені Ігоря Засєди “За честь і достоїнство в спортивній журналістиці”.

Коментував перший матч 1-го чемпіонату України з футболу – «Чорноморець» – «Карпати» (1992)[4], провів перший прямий репортаж з Олімпійських ігор (12 лютого 1994 року, відкриття Олімпіади в Ліллехаммері, разом з Сергієм Лифарем)[5]. Коментував матчі київського «Динамо» в Лізі чемпіонів у найуспішнішому сезоні 1998–1999 років.[6] Був віце-президентом федерації настільного тенісу України.[1] Член президії Асоціації спортивної боротьби України. Близький друг братів Савлохових – головного тренера збірної України з вільної боротьби Руслана і нині покійних заслужених тренерів України Бориса і Тимура.[1] Почесний працівник Національного телебачення України.

Нині працює заступником директора творчого об’єднання «Спорт» Національної телекомпанії України.

Примітки

    Пам’ятні та маловідомі факти від Сергія Савелія – Відео – Спортивні підсумки – Перший Національний. Архів оригіналу за 22 лютий 2014. Процитовано 9 липень 2013.

    10-а Олімпіада відомого коментатора Сергія Савелія. ФОТО – Новини – Спортивні підсумки – Перший Національний. Архів оригіналу за 6 серпень 2012. Процитовано 22 вересень 2012.

    Експозиція музею поповнилася!

    Двадцять років потому… – Спорт, спорт, спорт… – Блоги – Спортивні підсумки – Перший Національний. Архів оригіналу за 26 березень 2014. Процитовано 2 липень 2013.

    Олімпійський дебют України – Спорт, спорт, спорт… – Блоги – Спортивні підсумки – Перший Національний. Архів оригіналу за 22 лютий 2014. Процитовано 2 липень 2013.

  1. Великий українець… – Спорт, спорт, спорт… – Блоги – Спортивні підсумки – Перший Національний. Архів оригіналу за 26 березень 2014. Процитовано 2 липень 2013.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Савелій Сергій Степанович

Зустрічаються голландський «Аякс» і міланський «Мілан». Перший матч проходив в Італії, а другий грається на нейтральному полі в Нідерландах.[1]

Я пам’ятаю цей важкий матч у Києві — футболісти мочились на кожному кроці.[1]

Шовковський отримує пас від свого друга по життю — Владислава Ващука. До речі, вони одружені.[1]

На матчі присутні шість з половиною глядачів.[1]

Арбітр оголосив перерву на водні процедури.[2]

Навіть на коментаторській позиції довелося, вибачте, сидіти без футболки.[2]

Олімпійський вогонь додає спеки в атмосферу.[2]

Географічно Угорщина ближче до Нігерії, ніж Аргентина.[2]

 

Коментарі закриті.