Югов (справжнє прізвище Остолопов) Володимир Трохимович (29 грудня 1927 року в місті Джалалабаді у Киргизстані – 30.10.2010). Закінчив факультет журналістики Київського університету (1966).
До війни закінчив дев’ять класів. У серпні сорок першого року пішов працювати візником міськкомгоспу, потім працював формівником у ливарному цеху. В шістнадцять років хлопець добровільно пішов до лав Червоної Армії, в останній рік війни йому навіть пощастило стати учасником бойових дій. По війні служив ще сім років строкової служби.
У вересні 1948 року був зарахований на офіцерську посаду відповідальним секретарем у редакцію дивізійної газети «За Родину».
Демобілізувався 1956 року у Києві. Працював у «Робітничій газеті» у відділі важкої промисловості, де потрапив у немилість вищого керівництва. Йому довелося кілька років відпрацювати на Півночі. Виступав з нарисами, репортажами у київській газеті «Комсомольское знамя», в «Комсомольской правде», в «Тюменской правде», на радіо та телебаченні півночі Росії. Після семирічної опали Югову пощастило надрукувати свої перші документальні книги, перші романи
«Два дня в долгом веке» (1977),
«Дочь» (1980) та «Ушедшие в сорок пятом» (1984).
Володимир Югов тоді працював у товаристві «Знання» завідувачем редакцією науково-природничої літератури, потім головним редактором видавництва «Реклама», заступником голови Товариства книголюбів України.
З 1985 року Володимир Трохимович Югов був членом Спілки письменників України (членом Президії СПУ двох скликань), був він і членом Спілки журналістів України; президентом Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури, віце-президентом Міжнародної асоціації письменників-баталістів і мариністів, директором фонду «Ветеран НСПУ», літературним оглядачем однієї з центральних газет нашої держави «Голос України».
За своє життя Володимир Трохимович зробив чимало добрих справ, написав багато книг. За понад півстолітню творчу діяльність В. Югов створив дванадцять гостросюжетних романів, понад тридцять цікавих повістей, понад сотню оригінальних новел, оповідань та есе. Проте, для численних шанувальників його творчої спадщини Володимир Трохимович залишається, насамперед, автором відомого роману «Ушедшие в сорок пятом», письменником-літописцем славного покоління переможців, літописцем обманутого покоління, як висловлювався іноді сам письменник про себе у своїх творах.
Володимир Трохимович Югов мав мав унікальний дар співчувати і вболівати за долю кожного зі своїх друзів як за долю власну, за історичну долю свого народу. Адже, врешті-решт, у людей живих і мертвих немає справ неісторичних, якщо вони ідентифікують себе особистостями, навіть представниками обманутих поколінь, діючими особами нашої славної історії, які творили й творять наше майбутнє.
Джерело:
Коментарі закриті.