Ковтун Володимир Гаврилович (16 липня 1931, село Гуменці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) – український письменник (поет, прозаїк, публіцист), журналіст і громадський діяч.
Член Національної спілки журналістів України (від 1964 року) і Національної спілки письменників України (від 1992 року). Засновник Руху і Конгресу української інтелігенції.
Біографічні дані
Народився в сім’ї сільських інтелігентів: батько Гаврило Дорофійович (1903 – 1941) – агроном, мати Явдоха Данилівна (1903 – 1986) – учителька.
Закінчив факультет журналістики Київського університету (1950–1955).
Липень 1955 – жовтень 1958 – кореспондент обласної газети «Вінницька правда».
Жовтень 1958 – січень 1960 – літературний працівник журналу «Блокнот агітатора».
Січень 1960 – серпень 1966 – інструктор, консультант, завідувач сектору, заступник завідувача ідеологічного відділу ЦК КПУ.
Серпень 1966 – жовтень 1976 – заступник головного редактора, головний редактор на Київській кіностудії імені Олександра Довженка.
Жовтень 1976 – жовтень 1979 – відповідальний секретар журналу «Новини кіноекрану».
1979–1989 – був відсторонений від роботи за свої прогресивні погляди на майбутнє України, звинувачений у буржуазному націоналізмові, за розпорядженням першого секретаря комуністичної партії України Володимира Щербицького до Володимира Ковтуна застосували стеження для пошуку компромату. В цей час Ковтун лишився роботи, коштів на проживання, поневірявся.
1989–1993 – редактор відділу, політичний оглядач «Народної газети».
1995–1999 – голова секретаріату Конгресу української інтелігенції, від травня 1999 – заступник голови.
Дружина Марина Миколаївна Меднікова (*1946) – журналістка, письменниця, сценаристка багатьох телевізійних серіалів, відома роботою на кіностудії ім. О. Довженка та на телеканалі «1+1». Донька Марина (*1958) – кандидат психологічних наук, кандидат богословія, викладач вищої школи в Празі та празького Карлового університету.
Відзнаки
Орден «Знак пошани» (1965).
Орден Св. архістратига Божого Михаїла (січень 1999; УПЦ КП).
Видані твори
Роман «Пейзаж з собакою в дусі реалізму» (1989).
Роман «Милая Маруся» (1993).
Книга «Історія Народного Руху України» (1995, 1999).
«Іван Драч. Спроба портрету українського політика» (1998).
Збірка віршів «Від мене» (1999) – літературна премія імені Василя Мисика.
Література
Письменники України: Довідник. – Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1996. – С. 129.
Ковтун В. Елладо наша, рідна хато: Перша збірка у «Києві» / Вступна стаття Миколи Вінграновського // Київ. – 1991. – № 8. – С. 23–28.
Політична Україна сьогодні
Джерела
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ковтун_Володимир_Гаврилович
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7361
Коментарі закриті.