Грабовський Валентин Болеславович (*10 липня 1937, с. Городне Краснокутського району на Харківщині – †24 грудня 2004, Житомир) – поет, перекладач, мистецтвознавець, журналіст, член спілки письменників СРСР.
Життєпис
Народився Валентин Болеславович 10 липня 1937 року в селі Городне на Харківщині. Через кілька років родина переїхала у рідне село батьків майбутнього поета Вірівку Ємільчинського району Житомирської області. Дитячі і юнацькі роки минали в батьківському селі Вірівці. Спочатку це було не село, а слобода, розташована у лісі серед розмаїття мальовничої природи. Хлопчиком Валентин любив часто збирати ожину, малину, ходити по гриби, рибалити на річці. Рано втратив батька, він загинув на війні. Залишився з матір’ю, яка згодом стала головною героїнею його поезії. У Вірівці Валентин закінчує початкову школу, потім Нараївську семирічку. У 1954 році закінчує зі срібною медаллю Великояблунецьку середню школу і вступає до Житомирського педагогічного інституту на філологічний факультет, а згодом – на факультет журналістики в Києві. Проба журналістського пера розпочалась у Володарськ-Волинській районній газеті «Колгоспна праця», Черняхівській районній газеті «Нове життя», а з березня 1964 року по серпень 1986 року – в обласній газеті «Радянська Житомирщина». Майже 10 років працював заступником редактора цієї газети. Впродовж двадцяти років очолював обласне літературне об’єднання імені Бориса Тена.
Творчість
Писати і друкуватися Валентин Грабовський у місцевій пресі почав зі шкільних років. Перша поетична збірка Валентина Болеславовича «Ключі» вийшла друком в 1966 році у видавництві «Молодь». Збірка відзначалася напруженим пошуком молодого автора власних тем і власного поетичного слова. Основним лейтмотивом поетичної збірки стали хвилюючі роздуми про високе призначення людини, про велич самопожертви заради інших, вірність землі батьків. Водночас він намагається глибоко осмислити красу і складність життя.
Вітер поля дихає весною,
Тоне сніг у синюватій млі,
І ключами в небі наді мною
З вирію вертають журавлі,
Тут місця знайомі їм повсюди:
Тут зросли й літати почали,
Їх зраділий клич на повні груди
Чути угорі: «курли-курли».
Сонце їх купає у промінні,
Я стою, дивлюсь на небо синє,
Наче й сам збираюсь полетіть.
«Ключі»
Друга поетична збірка «Наснилася матері вишня», яка вийшла в 1968 році у видавництві «Радянський письменник», засвідчила не тільки про творче і духовне зростання, а й яскраво продемонструвала ще одну помітну грань його літературного обдарування – проникливий ліризм. Теплотою сповнені поезії збірки про найдорожчу для кожного людину – матір.
Побудь ще, синку.
Розкажи новини.
Та я ж їх розказав ще вчора, мамо…
І ми прощаємось. І постать рідна
Ще довго самотіє серед брами.
Побудь ще, синку, – навіть не благальним –
Озвалась мама голосом гукнути:
«Вернися, може, завтра не застанеш…»
А їй, мабуть хотілося кричати:
«Мій нездогадливо-жорстокий сину,
Мені ти розказав усі новини,
А скільки ж я тобі не встигла розказати!»
Вона й тепер стоїть перед очима,
Біль затаївши у надламах брів:
На світі варто поспішати, сину,
Та тільки не од рідних матерів.
«Наснилась матері вишня»
Валентин Болеславович Грабовський видав півтора десятка книг – віршів, перекладів, мистецтвознавчих розвідок. Це поетичні збірки: «Над Тетеревом» (1973), «Грім-дерево» (1979), «Лісові цимбали» (1982), «Передчуття» (1993), «На цьому березі» (1997). В останній період творчості автор усе частіше звертається до історичних тем (поезії «Володимир», «Свідчить попіл», «Гайдамацька мати»).
Його також непокоїть проблема екології природи й екології душі. На Житомирщині він бачить не тільки чарівні картини природи, а й страшні трагічні наслідки колишньої війни, Чорнобильської катастрофи, змальовує їх у творах. Але важливі соціальні проблеми, які знаходять висвітлення у творах поета, не відтісняють на другий план ліричні почуття, не позбавляють його потреби оспівувати красу любові («Трояндові вуста», «Вишенька», «Ніч, дарована тобою» та інші).
У 1999 році побачила світ збірка Валентина Грабовського «Загадки житомирських картин», в якій письменник цікаво розповідає про живописні полотна, представлені в картинній галереї Житомира. Книга «Загадки житомирських картин» – це низка захоплюючих новел та поезій, що знайомлять читачів з історіями створення знаменитих картин, з життям їх творців.
Переклади
Значне місце в поетичній творчості Валентина Грабовського займали переклади. У списку перекладів – Адам Міцкевич, Олександр Пушкін, Густав Олізар, Максим Танк та інші. Вони зібрані в книзі «Розмова з каменем» (2005). Гортаючи сторінки, переймаєшся відчуттям того, що спілкуєшся з живим словом справжнього поета – словом, що розкриває глибину, вищу суть людини, яка не знає етнічних меж, приналежності віку, статі. Перекладаючи, автор, вірний своєму стилю, доносить до читача дух оригіналу, прокладаючи мости – від епохи до епохи, від серця до серця. Валентин Болеславович – лауреат обласної премії Миколи Шпака та літературної премії ім. Лесі Українки (Українського фонду культури) за збірку «Передчуття» (1996).
Смерть
Поет, публіцист, перекладач та громадський діяч Валентин Болеславович Грабовський пішов з життя 24 грудня 2004 року, залишивши після себе багату творчу спадщину і добру пам’ять колег і друзів, побратимів по перу. Він багато працював із творчою молоддю, відкривав і підтримував молоді таланти, багато часу віддавав громадській діяльності. Його вірші часто звучать зі сцен на шкільних і студентських вечорах, по радіо в літературних передачах. Самобутність його поетичного таланту, гостра сучасність творчості знайде відгук у шанувальників поезії майбутніх поколінь.
Визнання
Житомирщина не забуває свого Поліського Орфея. 22 серпня 2006 року в Житомирі на будівлі обласної державної адміністрації (майдан імені С. П. Корольова, 12) відкрито пам’ятну дошку Валентину Грабовському. На дошці знаходиться портрет поета та надпис: «У цьому будинку в редакції газети „Радянська Житомирщина“ працював з 1974 по 1985 рік видатний український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч Валентин Болеславович Грабовський».
Твори письменника
Грім-дерево: поезії / В. Б. Грабовський. – К.: Молодь, 1979. – 80 с.
Загадки житомирських картин / В. Б. Грабовський. – Житомир: Полісся, 1999. – 108 с.
Квітка на камені: вірші та поеми / В. Грабовський. – К.: Рад. письменник, 1988. – 175 с. : ілюстр.
Лісові цимбали: поезії / В. Грабовський. – Рад. письменник, 1982. – 94 с.
Над Тетеревом: поезії / В. Б. Грабовський. – К.: Молодь, 1973. – 80 с.
Наснилась матері вишня: лірика / В. Грабовський – К.: Рад. письменник, 1968. – 38 с.
Передчуття: [поезії] / В. Грабовський. – Баранівка: Слово Полісся, 1993. – 96 с.
Поезії / В. Грабовський. – К.: Дніпро, 1987. – 186 с.
Творення легенди: краєзнавчі нотатки / В. Б. Грабовський. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Житомир: Полісся, 2008. – 192 с.
Хорошки: книга нової та вибраної лірики / В. Грабовський. – Житомир: Полісся, 2004. –279 с.
Література
Білоус Петро. Квітка на камені: (зі спогадом Валентина Грабовського) / П. Білоус //Тет-А-Тетерів: літ. альманах. Кн. 2. – Житомир: Пасічник М. П., 2007. – С. 121–122.
Бондарчук, Л. І. Валентин Грабовський – поет із Житомира / Л. І. Бондарчук// Тет-А-Тетерів: літ. альманах. Кн. 1. – Житомир: Пасічник М. П., 2007. – С. 50-58.
Валентин Болеславович Грабовський (1937–2004): [про життя та творчість: добірка поезії] // Письменники Житомирщини. Кн. 1 / [авт.-упоряд. М. Пасічник, П. Білоус, Л. Монастирецький]. – Житомир: Пасічник М. П., 2010. – С. 318–319. – Бібліогр.: с. 319.
Грабовська Валентина. «Я весь час жила в атмосфері поезії» / В. Грабовська // Возрождение Житомира. – 2010. – 6 апр. – С. 8.
Грабовський Валентин Болеславович // Довідник Житомирської обласної організації НСПУ з фрагментами історії / упоряд. та ред. М. П. Пасічник. – Житомир: Видавничий центр ЖОО НСПУ, 2005. – С. 8-9.
Кирик Наталя. Пам’яті поета-громадянина / Н. Кирик // Житомирщина. – 2010. – 7 квіт. – С. 7.
Макаруха, Г. О. Співець Полісся Валентин Грабовський: [дитячі та юнацькі роки провів в с. Вірівці Ємільчинського району, в м. Житомирі вчився і працював] / Г. О. Макаруха // Література рідного краю: (розробки уроків) / упоряд. К. І. Колесник, А. Г. Стельмах. – Житомир: [Волинь], 2005. – С. 72-76.
Муренко, В. Л. «Я стільки хочу людям розказати…» / В. Л. Муренко // Література рідного краю: (розробки уроків) / упоряд. К. І. Колесник, А. Г. Стельмах. – Житомир: [Волинь], 2005. – С. 102–104.
Павленко Марія. Ритми рідного краю: твори, присвячені подіям і людям Житомирщини: [поезії] М. Павленко // Павленко, Марія. Із жит прийшла: [нарис, рецензії, поезії] / М. Г. Павленко. – Житомир: Рута, 2009. – С. 73-139.
Савенець А. Паспорт на безсмертя для Житомирщини / А. Савенець // Житомиру – 1120 (884–2004): наук. зб. «Велика Волинь». Т. 31. / голов. ред. М. Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко, 2004. – С. 499–501. – Рец. на кн.: Грабовський, В. Творення легенди.
Савиченко, М. М. З любов’ю до Полісся: (творчий портрет В. Б. Грабовського) /
М. М. Савиченко // Поліський дивосвіт: література рідного краю: Житомирщина: посіб.-хрестоматія в 2-х ч. Ч. І: критичний огляд / за ред. С. О. Пультера. – Житомир: Полісся, 2000. – Розд. Х. – С. 429–431. – Бібліогр.: с. 431.
Семенюк Микола. Т. Шевченко і Житомирщина / М. Семенюк // Тет-А-Тетерів: літ. альманах. Кн. 3. – Житомир: Пасічник М. П., 2010. – С. 5-55. – Бібліогр.: с. 55.
Сидоренко Олександр. Через роки: [спогади вчителя з с. Рижани, Володарсько-Волинського р-ну про зустрічі з журналістами «Житомирщини» в тому числі з В. Грабовським] / О. Сидоренко // Житомирщина. – 2009. – 14 лют. – С. 4.
Ткаченко Григорій. Кодня «прописала» Валентина Грабовського / Гр. Ткаченко // Житомирщина. – 2008. – 2 жовт. – С. 10.
Шавловська Аліна. Вшанували пам’ять Валентина Грабовського / А. Шавловська // Житомирщина. – 2009. – 3 берез. – С. 8.
Ярмошик І. З точки зору історика / І. Ярмошик // Грабовський, Валентин. Творення легенди: краєзнавчі нотатки / В. Грабовський. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Житомир: Полісся, 2008. – С. 12-13. – Рец. на кн.: Грабовський, Валентин. Древлянський мед: поема / Валентин Грабовський // Комсомольська зірка. – 2010. – 9 лип.
Джерела
https://uk.wikipedia.org/wiki/Грабовський_Валентин_Болеславович
http://www.lib.zt.ua/ua/outstanding/node/265
Коментарі закриті.