ЗАБІЯКА Іван Михайлович

ЗАБІЯКА Іван Михайлович (07.10.1953, с. Ярошівка Роменського району Сумської області, тепер – с. Українське Талалаївського ОТГ Прилуцького району Чернігівської області) – український науковець, історик, літератор, лінгвіст, журналіст, фольклорист, громадський діяч, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник.

1961–69 навчався в Ярошівській (Українській) 8-мирічні школі.

1969–1971 – Блотницькій (Болотницькій) загальноосвітній школі.

1971–73 служив у війську.

1978 закінчив українське відділення філологічного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя (тепер – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).

1978–81 працював учителем середньої школи № 100 м. Києва.

1981–83 – інженером у конструкторському бюро об’єднання «Октава».

1983–86 – редактором, старшим редактором у видавництві «Радянська школа».

1986–91 – уповноваженим по організації письменницьких виступів у Бюро пропаганди Спілки письменників України.

1991–2000 – археографом, старшим науковим співробітник, завідувачем відділу в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка:

Відзначення колеги – Ніни Василівни – з ювілеєм

1992–93 – асистент кафедри української філології філологічного факультету за сумісництвом. Викладав українську мову та літературу на різних факультетах.

2001–2011 – старший науковий співробітник Інституту журналістики.

2011–2015 – доцент Інституту журналістики.

З 2018 і до цього часу – відповідальний за інформаційне наповнення Віртуального музею Інститут журналістики (пошуки, опрацювання й розміщення інформації).

 

В архіві університету.

 

Викладав «Історію української журналістики», «Основи наукових досліджень», «Основи журналістської майстерності», «Методологію досліджень соціальних комунікацій», «Архівознавство та документознавство», «Комунікаційні технології в мас-медіа».

Кандидатська дисертація «Епістолярна спадщина Василя Горленка як історико-культурологічне джерело» (1998), вчене звання старшого наукового співробітника (2003), доктор філософії Ph.D (2004).

Наукові інтереси: історія української журналістики, вивчення та дослідження української журналістики в особах, питання української мови, історичне краєзнавство.

Започаткував «Наукові читання Інституту журналістики» (підготував і видав 20 випусків), «Біобібліографію Інституту журналістики» (підготував і видав 2 випуски), «Літературно-краєзнавчий альманах «Вітряк»« (підготував і видав 5 випусків), «Бібліотека альманаху «Вітряк»« (підготував і видав 20 випусків).

Обґрунтував нову галузь у мовознавстві – космолінгвістику (про космічне походження мови).

Розробив нову періодизацію розвитку людства, в основу якої покладено не соціально-економічний принцип, а технологію збереження та передавання інформації.

Один із громадських ініціаторів створення електронних страхових копій періодичних, рідкісних видань та архівних документів.

Громадська діяльність

Заступник Прилуцького відділення по Талалаївському району Товариства Чернігівське земляцтво в Києві (1996–2014).

Член Вченої ради Інституту журналістики (2002–2011), державної комісії з відродження історичної пам’яті при Президентові України (2007–2010).

Член Чернігівського земляцтва у м. Києва від початку заснування (з 1996).

Голова Благодійного фонду «Бібліотека альманаху «Вітряк» імені Василя Горленка.

Ним особисто зроблено – найважливіше:

підготовлено й видано 5 випусків альманаху «Вітряк» (2003–2008), присвяченого Талалаївському району;

20 випусків бібліотеки альманаху «Вітряк» (2008–2020); ці видання презентувалися в Чернігові, Прилуках, Ніжині, Ічні, Талалаївці;

встановлено п’ять меморіальних дошки (В. Горленкові, І. Кавалерідзе, першій літописні згадці с. Ярошівка (остання власним коштом), доценту М. Шестопалу, професору Б. Чернякову;

на власному сканері проскановано паперовий варіант газети Чернігівського земляцтва «Отчий поріг» за 2002–2009 (до початку виходу електронного формату);

подаровано комп’ютер Талалаївській, сканер Прилуцькій бібліотекам (останній придбаний за власні кошти);

переважно за власні кошти відкрив Шевченківську світлицю в Українській ЗОШ Талалаївського району;

зробив благодійний внесок 2 тис. грн. для будівництва меморіального комплексу афганцям і чорнобильцям у смт Талалаївка;

власним коштом встановив знак на могилі В. Горленка;

заснував Благодійний фонд «Бібліотека альманаху «Вітряк»» імені Василя Горленка (співзасновники – В.А.Киричок, С.В.Копилов), де виходять у світ кілька серій видань (за 2019 рік побачило світ 6 книжок, за 2020 – 6 книжок, підготовлених майже всі особисто);

засновано премію ім. Василя Горленка (відзначено 13 лауреатів);

зроблено реконструкцію могили Василя Горленка (місце поховання, до цього було зарослим бур’янами, кущами та деревами, перетворилося в музей простонеба).

За його ініціативи оновлено інформаційні стенди з історії с. Болотниця Талалаївської ОТГ (загальний стенд про історію села, 10 двоярусних стендів, присвячених видатним вихідцям); у двоповерховому приміщенні закритої чотири роки тому школи готується музей школи та села.

Нині займається виготовлення і встановлення бюстів Василеві Горленку (с. Українське) та Іванові Кавалерідзе (Стара Талалаївка).

Зроблено ще багато інших конкретних і корисних справ.

Нагороджений

знаком МОН України «За наукові досягнення» (2007),

Почесними грамотами Чернігівської обласної ради та ОДА (2006, 2009)

та Президії і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (2009),

лауреат Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського (2013),

Золотою медаллю української журналістики НСЖУ (2013),

лауреат премії ім. Василя Горленка (2019),

визнано кращим освітянином 2018 року, лауреатом відзнаки «Народ мій завжди буде».

Автор 3 монографій, 1 практичного посібника, понад 80 збірників, словників, покажчиків, альманахів, понад 50 наукових публікацій та понад 700 інших публікацій в друкованих та електронних ЗМІ.

Основні праці

Епістолярна спадщина Василя Горленка: монографія. К., 2002, 2013;

Світ фразеологізмів (у співавт.). К., 2012;

Тарас Шевченко очима журналістів. К., 2015 (у співавт.);

Ми в світ прийшли, щоб рідну мову возвеличить (2020);

Фразеологічний словник школяра. К., 2007 (у співавт.);

Тлумачний словник сучасної української мови. (К., 2007);

Україна (Париж). Покажчик. К., 2000;

Російсько-український і українсько-російський словник для школяра. А–Я. Фразеологізми. К., 2002;

Вісник Київського національного університету. Серія: Журналістика. Покажчик змісту. 1993–2002. К., 2003 (у співавт.);

Літературно-краєзнавчий альманах Талалаївщини «Вітряк». Вип. 1–5 (К., 2001, 2006, 2007, 2008) (Автор-упоряд.);

Професори Київського університету : біограф. довід. (співупорядн.). К., 2014;

Чернігівчани в Київському університеті : довідник (у співавт. та співупорядк.). Київ, 2019;

Закон мови або її космолінгвістичні особливості // Слово Просвіти. 2007, 12–18 квітня, № 15;

Духовний і технічний аспекти зберігання інформації: втрати і набутки // Журналістська педагогіка в контексті Болонського процесу: навчально-методичний посібник. К., 2007;

Інформація, форми її фіксації, збереження і передачі як визначник періодизації розвитку суспільства // Медиасфера и медиаобразование: специфика взаимодействия в современном социокультурном пространстве [Электронный ресурс] : сборник статей / М-во внутр. дел Респ. Беларусь, учреждение образования «Могилевский институт Министерства внутренних дел Республики Беларусь»; редкол.: С.В. Венидиктов (отв. ред.) [и др.]. – Могилев, 2016;

Лист у мережі інтернет як новий тип документа: морально-етичний та діловий аспект // Український інформаційний простір. 2019. № 3.

23.Проекти фонду.172+2

Література:

Наукові читання Інституту журналістики. Такі творять ауру нації. Присвячено 60-літтю від дня народження І. М. Забіяки. 7 жовтня 2013 р. К., 2014. Вип. 19.

Дзюба І. З криниці літ. Т. 2. К., 2001;

Тимошик М. Українська журналістика у Франції: історія і сучасність // Журналістика. Науковий збірник Вип. 1. К., 2002;

Ротач П. Полтавська Шевченкіана. Кн. 1. Полтава, 2005;

Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. Чернігів, 1995;

Кононенко Д. Сягаючи духовних глибин. По сторінках альманаху «Вітряк» № 4, 2007 // Кримська світлиця. 2008. 15 лютого, № 7;

Мамалига А. Творчий неспокій: від учителя до науковця // Комунікативно-мовні процеси в сучасному медіапросторі: За матеріалами ХІІІ міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування і розвитку української мови. К., 2008;

Усатенко Т. «Вітряки» Івана Забіяки // Отчий поріг. К., 2009. – Число 11.

Коментарі закриті.