Заєць Олександр Семенович.
Народився 19 лютого 1957 року у місті Новомосковську на Дніпропетровщині.
Писати до обласної газета «Прапор юності» почав у восьмому класі.
1981 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.
З 1981 до 1996 року працював у газетах «Молодь України», «Робітнича газета», «Культура і життя», «Правда Украины».
З 1996 до 1999 року – радник міністра сільського господарства, керівник прес-служби Київської міської держадміністрації.
У жовтні 1999 року призначений головним редактором газети «Столиця».
Олександру Зайцю вдалося згуртувати редакційний колектив, відкрити друге дихання газеті.
У тому, що видання помітно розширило коло своїх читачів, заслуга відомих журналістів та письменників, які тут працювали. Це – Олександр Балабко, Сергій Плачинда, Федір Млинченко, Віктор Чухліб, Микола Хрієнко, Ольга Дубовик, Людмила Микитюк, Олексій Микитенко, Володимир Полєтаєв та багато інших.
Цитата до портрета редактора. Олександр Балабко: «На хвилі національного пробудження, молодий і енергійний Олександр Заєць писав про велелюдні київські мітинги; про національну символіку; розгорнув у газеті «Культура і життя» акцію проти спорудження мостового переходу через колиску козацтва Хортицю, – що могло, врешті, знищити острів; був мало не першим журналістом у Києві, який підтримав опального владику Філарета… Багато було невдоволених і обурених «нагорі», але ми робили своє діло. А коли в тривожні «гекачепістські» дні серпня 1991-го мені довелося заміняти редактора і продовжувати «тримати лінію» газети, одним із перших підстанції плече Саша Заєць. Потім у нього була різна робота, та, все ж, закономірно, що шлях його привів до «Столиці», газети національно-демократичного спрямування».
Джерело
Українські засоби масової інформації. «Редактор-2001». Київ, 2001.
Коментарі закриті.