Про проєкт – Лабораторія прихованих медіаефектів

Спільний дослідницький проєкт кафедри соціальних комунікацій ННІ журналістики та кафедри фізіології та анатомії ННЦ “Інститут біології та медицини” “УПЛИВ НОВИННОЇ ВЕРСТКИ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ГРОМАДЯН ВРАЗЛИВИХ ГРУП”

ІЗ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ:
Через новини глядачі/ слухачі отримують уявлення про світ, із яким не мають прямого досвіду. Новини виступають сурогатом особистого контакту, значною мірою формуючи уявлення про соціальні проблеми (Zillman, Dolf, Gibson, Rhonda, Ordman, V. L., & Aust, C. F. (1994). Effects of Upbeat Stories in Broadcast News. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 38, 65-78. https://doi.org/10.1080/08838159409364246). Новинні теле- та радіовипуски впливають на психоемоційний і ментальний стан громадян. Правильно вибудована послідовність новинних сюжетів у випуску, їх правильний підбір сприяє соціально-психологічній підтримці, не завдає шкоди ментальному здоров’ю. Дослідження принципу «правильності» верстки є важливим як з точки зору обгрунтованого застосування цього принципу медіапрофесіоналами, так і з точки зору суспільної значущості функціонування медіа.

У світовій медійній практиці побутує думка, що новинні випуски, які насичені переважно емоційно негативними сюжетами, мають завершуватися позитивним сюжетом, оскільки це сприяє відновленню вбік позитиву психоемоційного стану слухача/ глядача (приклад таких сюжетів (див. з 30.05 хв). Вважається, що завершення випуску новин позитивною історією виконує кілька важливих функцій: формує емоційне завершення і зменшує негативні наслідки від важких сюжетів; викликає позитивні емоції, які розширюють увагу, сприяють довірі до джерела та залученості аудиторії; покращує пам’ять на загальний випуск, замінюючи негативні враження позитивними; забезпечує естетичну та психологічну рівновагу, підтримуючи емоційний добробут глядачів. Позитивні сюжети на професійному сленгові називають «бантиками», «собакою з вухами», «дурничками», «kicker”, “happy ending” тощо. Цю медійну практику відображено у посібниках з редакційних стандартів (Schultz, 2005) як принцип верстки новинних випусків. Вона стала частиною конструктивної журналістики. Ця практика науково оформилася у сучасних дослідженнях більш за все фахівців із комунікації та психології (Lin, & et.al., 2022; Thaler, 2024). Класичним можна вважати дослідження Д. Цілмана (Zillman, & et.al., 1994), професора комунікації та психології в Університеті Алабами-Таскалуса. Цілману вдалося підтвердити практику, що позитивні сюжети, які завершують випуск новин, впливають на сприйняття важливості проблем, висвітлених у попередніх тривожних сюжетах, а також на рівень тривожності глядачів. Проте веселий фінал спотворює сприйняття серйозних соціальних проблем, зменшуючи вплив тривожної інформації. Чи відповідає це суспільним інтересам? Але, зауважує дослідник, моральну оцінку цієї практики ми залишаємо медіаетикам. В Україні не проводилися дослідження верстки новинних випусків, зокрема, з урахуванням функцій сюжетів-бантиків попри поширену редакційну практику верстки. Буквально в останні роки Дмитро Теленков, телевізійник, нині викладач Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, своє дисертаційне дослідження присвячує телевізійній верстці. У своїх статтях (2008; Telenkov, & et.al., 2022) він зауважує, що ні в якому разі новинний випуск не можна завершувати анонсом, йому має передувати легкий позитивний сюжет. Про засилля негативних новин у випусках присвячено матеріал на сайті Укрінформу. Автори зауважують: «Все, чого було б достатньо – адекватна корекція редакційної політики». Як висновок, можна сказати, що ні у зарубіжній, ні у вітчизняній науці немає цілісної теорії верстки новинних випусків з урахуванням адекватної редакційної політики щодо розподілу негативу і позитиву в подачі подій. Чи достатньо одного прикінцевого позитивного сюжету, щоб змікшувати той негатив, який падає на голови аудиторії? Якщо окремі емпіричні дослідження підтверджують факт впливу позитивних сюжетів на сприймання та інтерпретацію всього новинного випуску, то чи не підігрують редакції недобросовісній пропаганді у популяризації «хорошого життя» і в легковажному сприйманні соціальних проблем? Де та міра співвідношення позитиву і негативу при «адекватній редакційній політиці» та яким має бути те співвідношення? Наскільки існуючі в світі дослідження адекватно і точно відтворюють залежність сприймання новинного випуску від прикінцевих позитивних сюжетів? Якими б не були ці дослідження, але вони мають суб’єктивну основу висновків, адже висновки робляться на підставі опитувань аудиторії, редакторів, тобто в основі лежать не об’єктивні показники, а чиясь точка зору. Необхідно здійснити глобальний огляд як професійної, так і наукової літератури, провести метааналіз результатів емпіричних досліджень цього доволі поширеного і важливого для суспільної практики принципу новинної верстки щодо співвідношення негативу і позитиву у новинному випуску. Необхідно також провести системні експериментальні дослідження реакції аудиторії на новинні випуски з використанням методик, які фіксують об’єктивні показники психофізіологічної активності, бо тільки так можна зрозуміти «роботу» того чи іншого новинного сюжету на підсвідомому рівні впливу. Через це до нашого проєкту залучено дослідників кафедри фізіології та анатомії Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка, які володіють методами виявлення нейрофізіологічних маркерів стресу та емоційних станів за допомогою аналізу електричної активності головного мозку (електроенцефалографія — EEG), варіативності серцевого ритму (HRV), електродермальної активності (EDA). Слід зауважити, що й ННІ журналістики має спеціальну Лабораторію прихованих медіаефектів, в якій використовуються згадані методи. Є спроби нейрофізіологічних досліджень новинного контенту (Lin, & et.al., 2022). Використання психофізіологічних методів — таких як EEG, HRV та EDA — відкриває нові можливості для об’єктивного вимірювання впливу новинного контенту на психоемоційний стан глядачів / слухачів, зокрема осіб із підвищеною вразливістю. Традиційні опитувальники та самооцінки не завжди фіксують швидкоплинні або неусвідомлювані реакції, які можуть мати критичне значення для розуміння стресогенності чи заспокійливої дії певної структури подачі інформації. Натомість нейрофізіологічні індикатори дозволяють в реальному часі відстежити збудження, напругу, когнітивне навантаження та емоційне залучення, що дає змогу виявити найбільш адаптивні або, навпаки, потенційно шкідливі варіанти верстки (Sistiaga, S. et al., 2024; Clayton, R. B., & Myrick, J. G., 2025). Такий підхід є новаторським у контексті досліджень інформаційного впливу, особливо з урахуванням соціального запиту на зниження тривожності та підтримку психічного здоров’я громадян в умовах тривалих криз. Наш проєкт — це спроба системного експериментального дослідження побудови новинного випуску з урахуванням об’єктивних показників, що характеризують доцільний розподіл (міру) позитивних і негативних сюжетів у випуску з точки зору їх впливу на сприйняття важливості проблем, висвітлених у попередніх тривожних сюжетах, а також на рівень тривожності. Автори проєкту свідомо обрали для експериментів серед різних соціальних груп вразливих громадян, бо якщо навіть у таких групах буде підтверджена зміна психоемоційних станів під упливом вказаного принципу новинної верстки, то це стане очевидним аргументом на користь того, що принцип «працює» і його можна застосовувати й для інших аудиторій, які перебувають у відносно нормальному стані, хоч це і потребуватиме додаткових обстежень функціональності принципу.

Clayton, R. B., & Myrick, J. G. (2025). “What Can the Heart Tell Us About Thinking?” A Three-Decade Review of Heart Rate Measurement and Its Future Applications to Advertising Research. Journal of Advertising, 1–16. https://doi.org/10.1080/00913367.2025.2515905

Dmytro Telenkov, Tetiana Krainikova and Tetiana Yezhyzhanska (2022). Models of TV news layout: Different types of marketing narrative. Innovative Marketing, 18(1), 117-130. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/im.18(1).2022.10

Martin D. Vestergaard and Wolfram Schultz. (2020). Retrospective Valuation of Experienced Outcome Encoded in Distinct Reward Representations in the Anterior Insula and Amygdala. Journal of Neuroscience 11 November, 40 (46) 8938-8950; https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.2130-19.2020

Schultz, B. (2005). Broadcast news producing. SAGE Publications, Inc., https://doi.org/10.4135/9781452233093

Sistiaga S, Bodart A, Sequeira H, Campanella S. (2024). Emotion Regulation Assessment: A New Perspective Using Simultaneous Electroencephalographic and Electrodermal Recordings. Clinical EEG and Neuroscience, 56(4), 295-304. https://doi.org/10.1177/15500594241302553

Thaler, M. (2024). Good News Is Not a Sufficient Condition for Motivated Reasoning. https://arxiv.org/abs/2012.01548

Zilin Lin, Kasper Welbers, Susan Vermeer, Damian Trilling. (2022). Beyond Discrete Genres: Mapping News Items onto aMultidimensional Framework of Genre Cues. https://arxiv.org/abs/2212.04185

Zillman, Dolf, Gibson, Rhonda, Ordman, V. L., & Aust, C. F. (1994). Effects of Upbeat Stories in Broadcast News. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 38, 65-78. https://doi.org/10.1080/08838159409364246

Теленков Д. В. (2008). Особливості телевізійної верстки новин. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наукові записки Інституту журналістики, 32, 53–58. https://tinyurl.com/sciennotes