ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В МЕДІА=ПРАВОЛЮДЯНІСТЬ

Вітаємо на головній сторінці РЕСУРСНОГО ХАБУ.

Тут Ви знайдете актуальні повідомлення про становлення медіадіяльності в Україні на цінностях прав людини.

Інформація подається в  хронологічній послідовності. Запитання та пропозиції щодо наповнення / використання ресурсів відправляти на пошту: kshenderovskij5@gmail.com  

       Календар прав людини або система інформаційних приводів


Дискримінація мільйонів дітей: ЮНЕСКО доповіла про відсутність доступу до якісної освіти. Далі читати за цим посиланням…


«Совєцький» відбиток на інституті сім’ї. Україна успадкувала радянську систему родинної політики, ознаки якої зберігаються донині. Триває реформування інтернатної системи в Україні. Дитина має виховуватися у родині – це ключове завдання майбутніх змін. Для цього треба змінити правове поле, а також працювати із суспільством, посилюючи роль відповідального батьківства. Якщо зараз політика багатьох держав спрямована на те, аби сім’я вважалася та реально була найкращим середовищем для виховання дитини, то ще сотню років тому родина вважалася буржуазним інститутом, який скоро відійде у минуле. Така позиція роками жила на теренах Російської імперії, згодом радянського союзу, у тому числі й України. Час дещо змінив пріоритети, але невивчені уроки залишились. Далі читати за цим посиланням…


Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова засудила слова голови парламентського Комітету з питань соцполітики і захисту прав ветеранів Галини Третьякової про те, що в безробітних народжуються діти “низької якості”… Омбудсман закликала голову парламенту та народних депутатів ужити всіх можливих заходів, спрямованих на недопущення зазіхань на основоположні права людини, відступу від демократичних цінностей, та не допускати дискримінаційних закликів.

Читати ТУТ      Дивитись ТУТ


Соціолог назвав дві найбільші загрози від поширення COVID-19… Дві головні загрози від поширення COVID-19 полягають у тому, що збільшується контроль над людьми та виникає ймовірність згортання глобалізації. Повний текст за цим посиланням…


Це — расизм. Комікс Жені Олійник. Ми звикли думати про расизм, як про окремі випадки агресії чи насильства щодо небілих людей. Однак … різні етнічні меншини щодня зіштовхуються із проявами системного расизму. Це означає, що упередження маніфестують себе на всіх рівнях взаємодії людини із суспільством: в освіті, політиці, культурі, медицині, на робочому місці та і просто на вулиці, яку патрулює поліція. Проте саме через всюдисущість такої дискримінації, вона часто лишається невидимою. Повний текст та ілюстрації за цим посиланням…


Відеолекція:  Ультраправий екстремізм в Україні: вигадка пропаганди чи реальна загроза демократії | Лекції від ЦГС. Лектор: керівник Групи моніторингу прав національних меншин – В’ячеслав Ліхачов. Дивитись за цим посиланням…

Додаткові матеріали до лекції

  1. Right-Wing Extremism in Ukraine: The Phenomenon of Svoboda (2013)
  2. «Правый сектор» и другие: национал-радикалы и украинский политический кризис конца 2013 – начала 2014 года (2014)
  3. Правые радикалы по обе стороны российско-украинского конфликта (2016)
  4. Чи загрожує ультраправий екстремізм українській демократії? (2018)
  5. В.Іщенко Заперечення очевидного: ультраправі у протестах на Майдані та їхня небезпека сьогодні…
  6. В.Ліхачов Чому перебільшення ролі ультраправих в українській революції не менш небезпечне, ніж применшення
  7. Т.Білоус Праворадикали, громадянське суспільство й демократія: репліка до дискусії

Насильство.  Плати, бо ти гей. Нападників на геїв в Україні жодного разу не засудили за гомофобію – великий репортаж Заборони…У 2019 році в Україні зафіксували близько сотні випадків, коли на геїв чи транс-людей нападали та шантажували, через те, що вони шукали партнера чи друзів на сайтах знайомств. Лише одиниці із сотні постраждалих подали заяву в поліцію – інші були змушені платити, інакше про їхню орієнтацію стане відомо всьому місту. А ті кілька людей, які ризикнули та повідомили про напад, лишилися ні з чим. За всю історію незалежної України жодного нападника не засудили за злочин ненависті на ґрунті гомофобії. Журналістка Заборони Альона Вишницька поговорила з людьми, які постраждали від вимагачів, та розібралася, чому гомофобії не існує в законодавстві, а притягнути до відповідальності за нетерпимість до орієнтації – неможливо.


Дискусія: Діти Донбасу: хто відповість за втрачене дитинство? Сьомий рік Україна потерпає від російської агресії. Агресії, яка набула форми перманентного збройного конфлікту, що послаблює економіку та гальмує інтеграційні процеси. Але війна не вимірюється лише економічними чи іншими матеріальними чинниками: розміром захоплених територій, втраченого ВВП або кількістю вкрадених тонн вугілля. Коли йдеться про війну на Донбасі, в Україні рідше враховують найцінніший ресурс — людський. Ознайомитись з матеріалами дискусії “Дітям не місце на війні!” можна за цим посиланням…


Спільний акт узгодження № 4. Висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості. Від 12 лютого 2020 р. Ознайомитись за цим посиланням…


ТОП-7 порад експертам та експерткам для ефективної співпраці зі ЗМІ. Кампанія проти сексизму у медіа та політиці Повага влаштувала обговорення стосовно співпраці експертів та експерток у медіа. Для ефективної роботи експертів та експерток із журналістами слід читати за цим посиланням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам’ятати про гендерний баланс та перевіряти титри: поради медіа для ефективної комунікації з експертами та експертками


Вголос: Сексуальні домагання і зневага: як насправді служиться жінкам в армії та поліції. Текст для читання за цим посиланням.


Міжнародний механізм захисту прав людини:    Група правозахисних організацій у складі Чернігівського Освітнього дому прав людини, Дому прав людини “Крим” та Фонду домів прав людини надіслала Альтернативний звіт до Комітету ООН з прав людини. Цей комітет на своїй 130-й сесії восени в Женеві розгляне, як Україна дотримується Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Повний текст інформації за цим посиланням


Коректна лексика:  Як правильно говорити про ЛГБТ? Чи коректно вживати терміни “нетрадиційна сексуальна орієнтація” та “гомосексуаліст”? Правозахисник Ростислав Мілевський розповідає, що не так із цими словами та пропонує замість них більш коректні поняття. Вчитись можна за цим відео


Коли годі передбачити наслідки і прогнозувати події. Якуб Ґурніцкі ― польський журналіст і блогер, засновник видання Outriders. Для вебінару StayAtHome Media Stories від LMF він розповів про те, як його видання, яке працює над великими довготривалими темами, адаптувалося до швидкої відповіді на пандемію, чому журналістика рішень не врятує світ і як згуртувати спільноту зі всього світу над пошуком корисних ідей. Далі читаємо за цим посиланням


Правозахисні організації та міжнародні експерти багато років говорять про недоліки базового Закону України, який регулює діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Питання викликає запроваджений віковий ценз у 40 років для кандидатів на цю посаду, відсутність у законі згадки про офіси Уповноваженого у регіонах, гарантії незалежності, а також сильні та слабкі сторони повноважень інституту, зокрема для захисту людей під час війни та багато чого іншого. Зареєстрований проект закону р.н. 3312 від 07.04.2020 на нашій пам’яті є першою спробою на рівні парламенту України комплексно врегулювати питання посилення повноважень Уповноваженого з прав людини. Водночас у законопроекті міститься ряд дискусійних положень, які і виносяться на онлайн-дискусію. Перегляд запису дискусії, яку ініціював Центром громадянських свобод за цим посиланням


Злочини на ґрунті ненависті: треба боротися, бо страшно…  На мене нападають щороку. Це вже п’ята моя заява до поліції, попередні ніякого результату не мали, закінчувалися нічим”, – розповідає Ангеліна.  Вона – молода трансгендерна жінка, яку наприкінці квітня жорстоко побили в Харкові. Її фото зі зламаним носом потрапило у стрічки новин лише за місяць після пригоди, коли дівчина зрозуміла, що й цього разу дієвих заходів поліція вживати не стане, тому звернулася до правозахисників.  Весь матеріал за цим посиланням…


18 червня 2020 року. Профільний комітет радить ВР відхилити всі законопроєкти щодо криміналізації злочинів ненависті проти ЛГБТ: за цим посиланням повний текст повідомлення Депутатка Лада Булах, ініціаторка цього ж законопроєкту, у своєму фейсбуку написала, що “на засіданні та в кулуарах вислухала заперечення одне абсурдніше іншого”: “Це бісить, коли компетентна з вигляду людина на повному серйозі твердить, нібито в Україні немає таких злочинів, нібито всі громадяни є рівними перед законом, а тому не треба нікого вирізняти. Я і сама Конституцію цитувати можу. Але Конституцією від ножа, підпалу, стрілянини, зґвалтувань, вигнання з дому і безлічі інших злочинів не захистишся. Захист дають самооборона, поліція, Кримінальний кодекс та справедливий суд”. 


Ще одне побиття у поліцейському відділку – на Закарпатті
До Валерії і її подруг почали чіплятися на вулиці молодики, вони викликали поліцію. Дівчину забрали у відділок для з’ясування обставин, але там з неї стала знущатися поліцейська: вдарила по обличчю, штовхнула в стіну і почала бити. Колеги-чоловіки поліцейської просто спостерігали й посміхалися. Далі за цим посиланням…

На телеканал КРТ поскаржилися через гомофобію в ефірі. Усю програму на екрані був закріплений напис «Одностатеві стосунки — чума ХХІ століття». Також глядачам запропонували проголосувати в опитуванні «Одностатеві стосунки: розпуста чи психічна хвороба». Громадські організації, що опікуються правами ЛГБТ+, поскаржилися на канал до Нацради, поліції та омбудсмана. Далі читати за цим посиланням…


Вийшов у світ збірник лекцій для журналістської спільноти “Права людини та мас-медіа в Україні. Частина 2”.

Збірник тез лекцій підготовлено в межах реалізації спеціальної програми стажування та підвищення кваліфікації “Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики”. Упродовж навчального 2019/2020 року викладачі не тільки занурювалися в тему прав людини, а й шукали можливості змінити освітній процес у своїх вишах, зокрема підготуванням нових лекцій з правозахисним компонентом, розширенням тем для студентства, оновленням програми загалом. І ці лекції, які написали самі викладачі, неодмінно стануть у пригоді.

“Нові лекційні теми – це нові можливості для вдосконалення журналістської освіти та саморегулювання медіапрацівників на цінностях прав людини, – коментує координатор Академії, доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Шендеровський і додає: – Сучасний етап розвитку української держави є перехідним. Для нього характерне підсилення громадянського суспільства, яке, зокрема, прагне до захисту прав людини. І з огляду на це ми сміливо можемо говорити про ще одну роль журналістики – правозахисну. Власне, розвиток журналістики, який ґрунтується на цінностях прав людини, є стратегічно важливим у перспективі суспільних змін”.

Збірник загалом або окрему його частину (конспект лекції) може використати будь-який вищий навчальний заклад підготовки за журналістським фахом або будь-яка організація для підвищення кваліфікації медіапрацівників.

“Є лекції, які особливо мене вразили, як-от проблематика алкозалежності, всебічність розкриття теми про людей, що живуть із ВІЛ, розширення термінологічного словника, що стосується виявів мови ворожнечі, або ж зовсім свіжа аналітика щодо висвітлення коронавірусної інфекції в українських медіа. І хоч мова викладу все ще залишається академічною, але справді варто витратити трохи свого часу, щоб потім уміти краще розбиратись у цих непростих, але суспільно важливих темах”, – наголошує упорядниця збірника, координаторка Академії, журналістка Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу.

Завантажити видання можна тут  або скопіювати тут: Збірник_Права людини в мас_медіа_Частина 2_2020

Видання здійснено в межах спеціальної програми стажування та підвищення кваліфікації “Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики”, яку реалізовував Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та Центр прав людини ZMINA за фінансової підтримки Програми Розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.


Найвідоміші промови про права людини. У цій збірці надруковані тексти, які увійшли в історію. Їх писали чи виголошували люди, які жили у різний час та на різних континентах. Але є те, що їх об’єднує – цінності свободи та людської гідності, які підкріплені власним прикладом. Напевно тому, ці промови досі
звучать так переконливо. Завантажити та читати: Найвідоміші промови про права людини


Нині створюється Паліативна правозахисна мережа, спрямована на захист прав паліативних дітей. Ціль допомогти вирішити і запобігти порушенню прав паліативних дітей у інтернатних закладах, та тих, які проживають у сім’ях.

Задля найефективнішого досягнення цілей, команда мережі шукає якнайбільше контактів людей, причетних до цієї теми. Звідси маю кілька прохань:
1) За можливості поширити групу у ФБ у своїх пабліках, аби туди долучалися усі зацікавлені. Група тут: https://www.facebook.com/groups/516628785889199/
Також долучайтеся самі.
2) 11 червня відбулось онлайн-інтерв’ю із Андрієм Роханським. Також прохання поширити і долучитися. https://www.facebook.com/events/570587487229896/
3) Мережа шукає сім’ї з паліативними дітьми, права яких порушені, і які потребують допомоги юристів чи адвокатів. Якщо вам відомі такі люди, напишіть, будь ласка, приватно на цю електронну пошту: info@palliative.net.ua

В Україні немає державної підтримки постраждалих від війни кримських дітей – правозахисниця… Про це під час дискусії “Дитинство в окупованому Криму: зі зброєю в руках та без права бути українцем” у межах правозахисної програми фестивалю Docudays UA “Rights Now” розповіла співкоординаторка “КримSOS” Ольга Куришко. “У нас є законодавчі підвалини, але, на відміну від дітей, які проживають на окупованій частині Донецької та Луганської областей, кримські діти не можуть отримати цей статус. А отже, потім вони не можуть скористатися можливостями, які цей статус гарантує”, – сказала вона. Далі за посиланням


17 Docudays UA онлайн!

Цього року у зв’язку з карантином  17 Docudays UA пройде в форматі онлайн!  24 квітня стартує Докудейс. О 19.00 відбудеться церемонія відкриття за посиланням: http://docudays.ua. Усі фільми будуть у доступі за посиланням між 24 квітням та 10 травня http://docuspace.org/eng/ Деякі фільми будуть мати обмежену кількість місць для одночасного перегляду, або будуть у доступі лише один день – це фільми з конкурсної програми. Більш детально за посиланням: https://docudays.ua/eng/2020/program/konkurs/. Лінк на фільм відкриття – https://docudays.ua/eng/2020/program/film-vidkrittya/. Також, лінк на програму поза конкурсом https://docudays.ua/eng/2020/program/poza-konkursom/ .

Нагадуємо, що 17 Docudays UA присвячений темі дорослішання. У контексті державної політики ми пропонуємо розібратись у правах дітей i як може звучати голос молоді в обговоренні суспільних питань. 


“Чому не запакували?” Мер Івано-Франківська хоче вивезти ромів на Закарпаття. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків нещодавно дав доручення вивезти людей ромської національності із Франківська на Закарпаття. Проте з цим завданням правоохоронці не впоралися повністю. Про це очільник міста повідомив на щотижневій оперативній нараді. “Також цигани, ні, вірніше, особи ромської статі. Ми вже бус давали. Вивезли їх на Закарпаття. Чого вони далі тут?” – запитав Марцінків. Начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій Ігор Влізло повідомив, що 12 людей відмовилося тоді їхати, сказали, що не поїдуть.  Далі за посиланням


Хто ці люди: психологічний портрет катів. Розповідь Станіслава Асєєва про полон у Донецьку.  Журналіст і блогер Станіслав Асєєв пробув у полоні 31 місяць. Із них 28 місяців його утримували на території артцентру «Ізоляція» в Донецьку, в якому російські гібридні сили облаштували неофіційну в’язницю-катівню. Далі за посиланням:  Радіо Свобода публікує фрагменти спогадів Станіслава Асєєва, які стануть частиною його майбутньої книги.


“Завдання – вижити”: як жінкам уберегти себе від домашнього насильства в умовах карантину”.  Стаття Єлізавети Сокуренко на ZMINA.

Альона Луньова коментує : “Чергова крута стаття від Yelyzaveta Sokurenko про те, як українським жінкам уберегтися від домашнього насильства в умовах карантину. Якщо дослідники прогнозують, що після епідемії COVID-19 ми зіткнемося з епідемією розлучень, то про справжню хвилю домашнього насильства ми можемо говорити вже зараз. Спричинений пандемією сплеск випадків насильства над жінками примусив відреагувати ВООЗ, яка на початку квітня випустила бриф “COVID-19 and violence against women”. Можна знайти багато причин, чому по всьому світові спостерігається різке збільшення випадків домашнього насильства. Карантинні заходи і соціальне дистанціювання сприяють тому, що жертва із кривдником проводить значно більше часу в спільному просторі. В той же час, жінка має менше контактів із родичами і друзями, які могли її підтримати раніше. І це все на фоні стресу, спричиненого карантином, ймовірною втратою доходу, збільшенням обсягів домашньої роботи. Я можу лише здогадуватися, скільки жінок в Україні живуть у ситуації домашнього насильства. Але точно знаю, що поради та контакти, які зібрані в статті, можуть врятувати чиєсь життя.


Чи можна медіа називати імена хворих на COVID-19? А якщо це політики?

Як працюють стандарти, норми етики та законодавства у випадках, пов’язаних із підозрюваними, хворими або померлими від коронавірусної інфекції? Стан здоров’я кожної людини — це частина її приватного життя. І захворювання на коронавірус COVID-19 не є винятком. Стандарти журналістської етики в усьому світі захищають право людей на приватність і не допускають необґрунтованого втручання журналістів у приватне життя….Головне правило: для того, щоб розголошувати будь-яку інформацію про здоров’я конкретної людини, називаючи її ім’я або інші особисті дані, потрібна бути вагома причина, пов’язана з інтересами суспільства. Робити це заради рейтингу — неприйнятно!   Повний текст на «Детектор медіа» .

УВАГА! На сайті АНТИКОВІД. Гід для медійників  /Режим доступу: http://corona.imi.org.uaви знайдете чітку і корисну інформацію, яка допоможе медійникам якнайкраще працювати навіть в умовах пандемії.

Також з  радістю повідомляємо: в Україні запустили сайт, де зібрали фейки про коронавірус – По той бік пандемії” Українські журналісти та фактчекери запустили спільну платформу з перевірки інформації про коронавірус – “По той бік пандемії”. На сайті зараз вже зібрано понад 100 перевірених матеріалів про Covid 19, які розподілені на фейки, маніпуляції та правду про пандемію. Волонтерська ініціатива об’єднала журналістів, аналітиків та фактчекерів редакцій «По той бік новин» (ІРРП), «Без брехні», “Наші гроші. Львів”, “Кавун.City”, “Букви”, а також незалежних фахівців-аналітиків із України та Німеччини.


Центр Громадянських Свобод (ЦГС) пропонує медіапрацівникам, викладачам та студентам

Художні фільми про права людини

• Приховані фігури
• Суфражистка
• Зроблено в Тотенхемі
• Прайд
• Билли Эллиот
• Квітка пустелі
• Дивовижна благодать
• Стукачка
• Народ проти Ларі Флінта
• Людина з землі

Онлайн-курси, лекції та відео
Права людини в освітньому просторі
(Українською) EdEra

Права людини в дії
(Українською) ВУМ

Захиcт прав людей з інвалідністю
(Українською) Prometheus

Фактчек: довіряй-перевіряй
(Українською) EdEra

Людина та держава. Правила гри
(Українською) EdEra

Європейський механізм захисту прав людини
(Українською) EdEra

Наша боротьба – це біг на довгу дистанцію
Олександра Матвійчук – TEDxKyiv

Justice
(English) Harvard university

Human Rights Defenders
(English) Amnesty International

Центр громадянських свобод (ЦГС) засновано у 2007 році для просування цінностей прав людини.


“Боїшся коронавірусу? У сексизму більше жертв”: як пройшов Марш за права жінок у Києві (фоторепортаж ТУТ)


Інститут масової інформації підготував добірку своїх матеріалів, у яких містяться рекомендації для медіа, влади та звичайних громадян щодо висвітлення інформації про коронавірус, комунікування із суспільством та споживання новин.  Для зменшення рівня соціальної напруги через ситуацію з коронавірусом експерти ІМІ підготували рекомендації для влади та медіа щодо покращення комунікації та висвітлення ситуації з коронавірусом. Почитати рекомендації для медіа щодо висвітлення спалахів хвороб можна тут.

Рекомендації для медіа, як зменшити емоційність новин, щоб знизити рівень напруги в суспільстві і запобігти паніці, можна прочитати тут. Оскільки в суспільстві деякі безвідповідальні медіа продовжують активно поширювати фейкову інформацію про епідемію коронавірусу, ІМІ підготував список порад для громадян щодо того, як споживати інформацію, щоб уникнути паніки і не стати жертвами маніпуляцій чи брехні. Закликаємо ЗМІ під час підвищення соціальної напруги прагнути до конструктивної журналістики, а не підливати масла у вогонь занадто емоційними повідомленнями, що разом з інформаційним перенасиченням провокує паніку в суспільстві.

Звернутися по коментар чи поради до експертів Інституту масової інформації можна через сторінку ІМІ у фейсбуці. Також можна зателефонувати на гарячу лінію ІМІ (050) 447 70 63 чи написати нам листа на info@imi.org.ua.

Рекомендації від Уляни Супрун


Підбито підсумки другого Конкурсу студентських журналістських робіт на тему “Права людини в медіа: від розуміння до змін”. До оргкомітету було подано 171 роботу (для порівняння: у минулому – 47 робіт), загалом – 267 авторів та авторок із 25 університетів та одного журналістського гуртка. Конкурс студентських журналістських робіт на тему “Права людини в медіа: від розуміння до змін” є спільною ініціативою Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Центру прав людини ZMINA та проєкту ПР ООН “Права людини для України”, який впроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Інформаційне повідомлення ТУТ.

Залишити відповідь