Вітаємо на головній сторінці РЕСУРСНОГО ХАБУ.
Тут Ви знайдете актуальні повідомлення про становлення медіадіяльності в Україні на цінностях прав людини в цілому та, зокрема, правозахисної (адвокаційної) журналістики.
Запитання та пропозиції щодо наповнення / використання ресурсів відправляти на пошту: kshenderovskij5@gmail.com
Джерела натхнення та приклади для правозахисних журналістів:
ZMINA медіа
Graty (видання «Грати») – незалежне українське медіа, яке висвітлює найважливіші суспільно-політичні події та тенденції через призму судових процесів та кримінальних справ.
«Повага» — це медіакампанія проти сексизму в медіа та політиці.
РАДІО СВОБОДА
«Громадське радіо» — незалежна «розмовна» радіостанція, яка надає неупереджену, об’єктивну та достовірну інформацію й аналіз подій в Україні та світі
ЗАБОРОНА – незалежне видання
Олександра Матвійчук: “Моя вдячність та підтримка журналістам із Радіо Свобода та Голос Америки за 75 років роботи. Без вас важко уявити журналістику як таку. Ви дотримувалися журналістських стандартів та навіть у світі постправди прагнули давати людям реальну картину без викривлень та маніпуляцій. Ви були голосом з окупованих росією територій. Ви мовили для людей у тих країнах, де за свободу слова вбивають та переслідують. На жаль, світу знову доведеться заново відкрити для себе просту істину. Неможливо побудувати рай в окремо взятій країні навіть, якщо ти острів, коли простір свободи у багатьох частинах світу звужується до розміру тюремної камери“.
Гендерний профіль українських медіа. Цей документ підготовлений українським медіарегулятором у співпраці з ГО «Жінки в медіа» та Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики. Ключові висновки:
Робота в медіа залишається сферою, де більшість працівників — це жінки. У вибірці опитаних редакцій 58% — жінки, і 42% — чоловіки.
Жінки суттєво переважають у творчих професіях, але не суттєво переважають у керівництві медіа. Наприклад, серед журналісток може бути 70-80% жінок, але в керівництві медіа ледь понад 50%.
Чим старша вікова група, тим більше відсотково вона представлена чоловіками.
Серед людей з інвалідністю, які працюють у медіа, чоловіків більше, ніж жінок. Загалом в опитаних медіа працює 5% людей з інвалідністю.
Чоловіки переважно становлять більшість у тих професіях, що пов’язані з технічним обслуговуванням медіа.
Усі політики щодо соціального захисту, батьківства, опікунства та покращення балансу між особистим життям і роботою не тільки застосовуються, а й загалом передбачені частіше для жінок. Низка редакцій не мають таких політик щодо чоловіків.
Більшість редакцій не практикують особливого підходу до чутливих груп в умовах війни: ветеранів, сімей поранених чи загиблих військовослужбовців, які раніше працювали у редакції, людей, що вимушено переїхали через війну. Частково відсутність таких практик пояснюється відсутністю у редакції людей, на яких вони можуть бути скеровані.
Важливо розуміти, що робота в медіа вимагає високої емоційної включеності, великого інформаційного навантаження і часто не є добре оплачуваною. Тож перевагу жінок у цій сфері складно назвати позитивним явищем. Особливо якщо врахувати, що до керівних посад доходять менше жінок, ніж працюють у виконавчих ролях.
Ознайомитися з повним текстом можна за цим посиланням…
Боротьба України за справедливість на тлі кризи безкарності Росії: інтерв’ю Тетяни Печончик для Мережі домів прав людини. У інтервʼю для Мережі домів прав людини (HRHF) українська правозахисниця Тетяна Печончик розповіла про потенційну ескалацію війни, ключові напрями діяльності українського громадянського суспільства у сфері прав людини, наслідки припинення підтримки України з боку США, а також те, як це може посилити вплив Китаю в регіоні та інші актуальні питання. Далі за цим посиланням…
ГО «Жінки в медіа» запустила документування випадків онлайн-насильства, спрямованого проти українських журналісток через їхню професійну діяльність. Про це йдеться у повідомленні на сайті «Жінки в медіа». Повідомляють, що відтепер завдяки інтерактивній карті можна відстежувати та аналізувати атаки на журналісток, що допоможе розкрити масштаби проблеми та сприяти її подоланню. Далі за посиланням…
Чорний лебідь донорської підтримки: як регіональна журналістика переживає призупинення фінансування з програм USAID. У звіті проаналізовано поточну ситуацію та прогнози щодо того, як заморозка фінансової підтримки від уряду США вплине на українські регіональні редакції. Далі за цим посиланням…
Розбираємо на цитати! Олександра Матвійчук : “Ось чому реформа Національної поліції провалилася!”… в матеріалі від ПРЯМОГО. Обов’язково далі за цим посиланням…
Важливо також опрацювати: Михайло Дубинянський “Цінності епохи Трампа” (на Українській правді). Західна цивілізація. Західний світ. Західні цінності. Ці поняття надихали прогресивну українську громадськість упродовж десятиліть. Про них згадували під час Помаранчевої революції та під час Євромайдану, в розпал гібридного протистояння з РФ та на початку повномасштабної війни. Щоразу вони дарували нам надію на краще майбутнє. Проте в лютому 2025 року ця багаторічна риторика фактично втратила актуальність. Далі за цим посиланням…
«Неможливо побудувати рай навіть на одному острові, якщо частина світу стікає кров’ю»: – Олександра Матвійчук в Військовому інституті Вірджинії, …- “І зараз як юрист-правозахисник я перебуваю в ситуації, коли закон не працює”. Далі за цим посиланням…
Вступ України до ЄС: як використати досвід Західних Балкан і яка роль громадянського суспільства. Україна стоїть на початку шляху відкриття переговорів про вступ до Європейського Союзу, які триватимуть кілька років. Темпи євроінтеграційного поступу залежатимуть від адаптації українського законодавства до права ЄС та якості реформ у різних сферах життя. Особлива увага буде приділятися 23-му переговорному розділу права ЄС під назвою “Судова влада та основоположні права“. Для вступу ключову роль має виконання двох основних критеріїв: політичного – це стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, права людини й повагу та захист прав національних меншин, та критерію “здатності брати на себе зобов’язання, пов’язані з членством, впровадження права ЄС, також дотримання цілей політичного, економічного та валютного союзу“. Центр прав людини ZMINA презентував дослідження, в якому проаналізований євроінтеграційний шлях Хорватії, Сербії та Чорногорії у ключових питаннях щодо захисту прав людини, які постають під час переговорів між урядами цих країн та ЄС. Далі за цим посиланням…
Хороші новини про ЛГБТІК+. Держава Україна вкотре визнала сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність #SOGI_UA сутнісними ознаками особистості, причому цього разу застосувала принцип недискримінації на підставах СОҐІ до неповнолітніх осіб. Спочатку — чинна норма законодавства: «надання медичної допомоги дітям у разі підозри на фізичне та/або психологічне насильство стосовно дітей рекомендується здійснювати з дотриманням» такого принципу, як «недискримінація при наданні медичної допомоги незалежно від статі, … віросповідання, СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ, ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ … тощо». Наведену настанову «рекомендовано використовувати … медичним працівникам закладів охорони здоров’я під час надання медичної допомоги дітям у разі підозри на насильницькі дії стосовно них». Документ підкреслює важливу роль батьків або осіб, що їх замінюють: «при медичному обстежені постраждалої дитини можуть бути присутніми батьки або інші законні представники (якщо вони не є кривдниками)». Отже, підсумуємо: сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність є важливими чинниками, які повинні бути враховані медичним персоналом у такій делікатній сфері, як медична допомога неповнолітнім особам у разі підозри на насильницькі дії стосовно них. Причому враховуватися ознаки СОҐІ мають щодо всіх причетних — як щодо дітей/підлітків, так і щодо батьків або інших законних представників / представниць. Джерело наведених новацій — наказ Міністерство охорони здоров’я України №1334 «Про затвердження Методичних рекомендацій для медичних працівників щодо механізму реагування на фізичне та/або психологічне насильство, у разі підозри на насильницькі дії стосовно дітей», виданий минулого року (лінк наведу в 1-му коментарі). Перелік захищених ознак в національних регуляціях співзвучний Ланцаротській та Стамбульській конвенціям.
Переселенці почали отримувати компенсації за знищене житло і купувати квартири. Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) отримало минулого тижня перші 4,3 млрд грн для оплати сертифікатів на житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За тиждень роботи програми 50 сімей уже реалізували сертифікати й придбали нові домівки. Далі за цим посиланням… До цієї теми: 6 січня 2025 року президент підписав закон № 3703-IX, який вносить комплекс змін до Закону “Про місцеве самоврядування” – основоположного акта, що визначає систему врядування на місцях та встановлює відповідні можливості для громад. Найбільш обговорюваною в медіа і соцмережах новелою цього закону є те, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) тепер визнаються жителями громад. Тож на цю тему можна і треба сказати значно більше. Далі за цим посиланням…
“В Україні, де б ми не були, – це вдома”: історія ромського подружжя із Запоріжжя, яке допомагає іншим долати виклики війни й дискримінацію. В умовах війни ромська спільнота в Україні веде подвійну боротьбу: за виживання та проти стереотипів. Вимушені переїзди, дискримінація, економічна нестабільність – це лише частина труднощів, з якими стикаються роми сьогодні. Попри це в громадах є люди, які не лише самі долають ці виклики, а й допомагають іншим, створюючи можливості для інтеграції та розвитку. ZMINA поспілкувалася з Олексієм Падченком та Ларисою Домченко – подружжям, яке все життя мешкає в Запоріжжі та активно працює задля захисту прав ромів. Далі за цим посиланням…
Адміністрація Дональда Трампа заборонила дитячу книжку американської акторки Джуліанн Мур “Freckleface Strawberry” (“Полуниця з ластовинням”) у школах, що підпорядковуються міністерству оборони США. Про це та інше за посиланням…
“Наче звільняєшся від смороду”. Історії молодих людей, які виїхали з окупації та намагаються влаштувати своє життя. 600 тисяч – це приблизна кількість школярів, які залишилися на окупованій РФ території України. Кожен дванадцятий учень, який в окупації змушений вчитися за російською програмою, залишається ще й у системі української освіти. Історії молодих людей, які зробили вибір на користь України та вірять у неї, це доводять. Їх зібрали правозахисні організації “Донбас SOS” і “Центр прав людини ZMINA”. Далі за цим посиланням…
Санкційна сокира в дії. Чому запроваджені цього тижня санкції проти Порошенка, Коломойського, Жеваго та Боголюбова порушують Закон “Про санкції”? Ми про це вже писали — і у 2017 році, і у 2021-му. Але доводиться повторювати знову: політичний режим, який керується виключно політичною доцільністю, демонструючи зневагу до права, очікує нищівне фіаско. Далі за цим посиланням…
«Люди за кордоном втратили здатність розрізняти брехню та правду»: – Олександра Матвійчук на Міжнародному Саміті з релігійної свободи. Саміт є платформою для обговорення важливих питань і проблем серед міжнародних партнерів щодо принципів релігійної свободи. Далі за цим посиланням…
Переселенці стали повноправними жителями громад, у яких мешкають: що передбачає новий закон. 6 січня 2025 року президент підписав закон № 3703-IX, який вносить комплекс змін до Закону “Про місцеве самоврядування” – основоположного акта, що визначає систему врядування на місцях та встановлює відповідні можливості для громад. Найбільш обговорюваною в медіа і соцмережах новелою цього закону є те, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) тепер визнаються жителями громад. Далі за цим посиланням…
Для правозахисної (адвокаційної) журналістики потрібні нові знання та натренований рівень критичного мислення. Сьогодні мова про журналістику занурення та журналістику солідарності. Тисніть та відкривайте посилання.
2024 рік став ще одним випробуванням для України – третій рік повномасштабної війни й одинадцятий рік від початку російської агресії. РФ продовжувала вчиняти воєнні злочини й злочини проти людяності на українській території, руйнувати мирні міста, вбивати тисячі громадян, страчувати військовополонених, утримувати в незаконному ув’язненні цивільних, катувати, фабрикувати кримінальні справи, депортувати українців, стирати їхню ідентичність, мілітаризувати дітей. Однак це був і рік, у якому Україна продовжувала оборонятись і боронити край вільного світу, а також рухатися до ЄС, готувати дорожні карти й втілювати необхідні реформи. ПРО Топ-10 перемог у сфері прав людини у 2024 році – за цим посиланням…
Джерело для правозахисних журналістів. Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну (2022–2024): звіт-меморіал / В. Найдьонова, Т. Печончик, Д. Попков, Л. Тягнирядно, Л. Янкіна; ред.: Т. Безрук, Т. Печончик; Центр прав людини ZMINA. Київ, 2024. – 72 с.
У цьому виданні зібрані історії волонтерів, журналістів, правозахисників та активістів, у тому числі українських та іноземних громадян, які загинули під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, починаючи з 24 лютого 2022 року до кінця 2024 року. Далі за цим посиланням…
Олександра Матвійчук: “11 років тому ми створили Євромайдан SOS. Це була ще та авантюра. За кілька годин після розгону студентів на Майдані ми відкрили сторінку у фейсбук та написали перший пост. Мовляв, якщо вас побили, ви втратили зв’язок із рідними чи їх заарештували – напишіть нам, ми надаємо безкоштовну правову допомогу. Тоді серед нас були юристи, але не було жодного адвоката. Тож другий пост був закликом до адвокатів, які готові допомагати безкоштовно. І це запрацювало. Ми запускали гарячі лінії для допомоги тим, кого побили в ніч на 30 листопада 2013 року, але я навіть в страшному сні не могла уявити, що ми кілька місяців будемо працювати 24 години на добу, і через наші руки кожного дня будуть проходити сотні і сотні побитих, заарештованих, підданих катуванням, обвинувачених в сфабрикованих кримінальних справах. А потім і рідні убитих людей. Тоді до нас долучилися кілька тисяч людей по всій країні, і завдяки їм Євромайдан SOS став єдиним вікном для всіх переслідуваних учасників протесту у різних регіонах. Я досі знайомлюся із людьми, а потім відкриваю переписку у фейсбуці і розумію, що ці люди волонтерили чи щось робили для Євромайдан SOS. Окремо хочу згадати учасників та учасниць нашого семінару, які приїхали до Києва на один день 30 листопада, але здали квитки і лишилися з нами до кінця. Це дуже красива та життєствердна історія про те, що свобода народжується саме там, де її заперечують. І що коли правові механізми не працюють, ти все-одно можеш покластися на людей…”.
Джерело для правозахисних журналістів. Платформа “Бути”: Провідник у досвіді проживання втрати. Рекомендуємо, як бережного і досвіченого експерта у темі втрати й горювання. Як міцну і надійну опору у складний період проживання болю. Далі за цим посиланням…
Як коректно писати про втрату? 13 рекомендацій від організації “Бути”, яка надає супровід людей у втраті
!!! 17 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка засуджує систематичні порушення прав людини Росією на тимчасово окупованих територіях України. Резолюція закликає РФ: припинити незаконну депортацію українських дітей; надати вичерпну інформацію міжнародним організаціям, зокрема ООН, щодо всіх депортованих дітей, включно з тими, чиї особисті дані чи статус були змінені, а також тих, хто був усиновлений або переданий до прийомних родин; вжити заходів для безпечного повернення цих дітей до України. Далі за посилання…
Джерело для правозахисних журналістів. ХАБИ в УКРАЇНІ. Яка користь хабів для громади? Як створюються, розвиваються та працюють хаби? Досягнення й перспективи хабів, які вже працюють у громадах. Посібник ілюструє загальну мету створення й підтримки діяльності хабів, їх історію розвитку та загальні успіхи програми. У матеріалах представлено експертний аналіз та досвід хабів щодо переваг їх створення на рівні громад: для жителів, організацій громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування. Історії успіху кожного зі згаданих у посібнику хабів демонструють їх унікальність. Дивитись ТУТ: Хаби для громад_досвід_організація
Саморегуляція українських медіа під час дії воєнного стану в Україні. З досвіду роботи Комісії з журналістської етики. ПЕРЕЙТИ, ЩОБ ЗАВАНТАЖИТИ!
Як писати про ветеранів війни. Ділимося рекомендаціями, як добирати теми, розставляти акценти, робити тексти й фото. Далі за цим посиланням…
Матеріальна підтримка є головною потребою більшості ветеранів, — дослідження УВФ. Більшість ветеранів відчувають недостатню підтримку як з боку держави, так і з боку суспільства. Згідно з дослідженням Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів, 59,8% потребують матеріальної допомоги, а 69,2% найчастіше звертаються по комунальні субсидії. Водночас 26,9% вважають, що держава взагалі не виконує своїх зобов’язань перед ними, а лише 2% респондентів відзначають повагу до ветеранів з боку суспільства. Такі результати дослідження Українського ветеранського фонду. Далі за цим посиланням…
Як правозахисники стають захисниками країни. У мирний час вони захищали права вразливих груп, журналістів, активістів та несправедливо скривджених. Вони мають фах юристів, журналістів та філософів, але з початком війни вдягли військову форму, щоб захищати Україну і всіх мешканців від військового вторгнення Росії. Коротко розповідаємо про правозахисників, які пішли на війну…за цим посиланням…
!!! З російського полону звільнили військовослужбовця, правозахисника, співзасновника Центру прав людини ZMINA і Громадського радіо Максима Буткевича. Далі за цим посиланням…
Повернувшись із війни, ветерани нерідко стикаються з нерозумінням і упередженням з боку суспільства. Часто лунає, що саме громадськість має змінюватися, щоб допомогти військовим швидше адаптуватися до мирного життя. Яка роль близьких у цьому процесі? Чи готове суспільство приймати ветеранів? Про ці виклики говорили на публічній дискусії «З війни до звичного життя»
“Це не просто пам’ять, а продовження життя”. Як мати Героя Небесної сотні Тамара Кемська продовжує справу сина. Далі за цим посиланням…
Невидимі та самотні у своєму горі: як чоловіки переживають втрату синів на війні. Горе матері, що втратила сина на війні — голосне, відчайдушне та несамовите. А за ним ховається тихе та стримане горе батька, який так само втратив рідну дитину. Про перших говорять звідусіль, другим зазвичай ставлять у провину надмірну емоційність. Далі за цим посиланням…
ГОЛОВНА АДВОКАЦІЙНА ТЕМА правозахисних журналістів: інклюзія – безбар’єрність – універсальний дизайн.
Безбар’єрність у Сумах: виклики, що досі залишаються без відповіді. Далі за цим посиланням…
Тест на знання інклюзивної мови: дізнайтеся чи ввічлива ви людина … Зауважте: чутлива мова – це прояв поваги до ознак різноманітності, а коректна – то недескримінаційна (без стереотипів, упереджень)?!
Дискримінація чи просто жарт? Чи зможеш ти відрізнити у медіа шкідливі стереотипи? Тест
“Інклюзія – це не лише для людей з інвалідністю та ветеранів”: Таня Касьян про практики рівності та недискримінації в українських компаніях. Далі за посиланням…
В Україні зʼявився онлайн-курс про права внутрішньо переміщених осіб. Освітня платформа “Prometheus” опублікувала новий онлайн-курс під назвою “Що має знати внутрішньо переміщена особа?”. Зареєструватися на нього можна вже зараз, а навчання почнеться 4 серпня.Більше інформації за цим посиланням… Курс представлено на сторінці освітньої платформи.
Чому важливо говорити правду під час війни. Війна є часом великих випробувань для журналістики. Журналісти гинуть і отримують поранення на фронті, стають жертвами насильницьких викрадень і катувань, велика кількість медіа змушені закриватися і припиняти роботу через фінансові труднощі, а окупанти блокують саму можливість сигналу на підконтрольних їм територіях. Читати за цим посиланням…
Коментар: Проти насильства як суспільної норми!
Стамбульська конвенція покликана захищати від насильства, агресії, дискримінації всіх людей незалежно від того, ким вони себе відчувають, та зобов’язує відмовитися від культури насильства, вважає Лариса Денисенко. Далі за цим посиланням…
Висвітлення звірств та смертей. Між істиною та етикою… Емоційні реакції світу для нас життєво важливі. Це, без перебільшення, питання виживання. Але чи завжди ми досягаємо цих емоційних реакцій в етичний спосіб? Матеріал від Діани Дуцик , членкині Комісії з журналістської етики, викладачки Могилянської школи журналістики за цим посиланням…
“Я – людина з психічними порушеннями, і я – корисна Україні“…про людей з психічними порушеннями і їхнє право на працю, про ті стереотипи, які їм доводиться долати, про невиправданий страх та стигматизацію до таких людей.. Матеріал за цим посиланням…
Бойовий стрес, тилова підтримка та синдром самозванця серед військових: розмова з нейрофізіологом. Які фактори впливають на специфічні стресові реакції військових в бойових умовах? Ведуча Тетяна Трощинська, гість – Віктор Комаренко. Слухаємо за цим посиланням…
“Якщо не буде гніву – нас зруйнують як особистостей і націю”. Понад чотири місяці Україна живе у стані постійного стресу і невизначеності. Кожен день через новини про трагедії і перемоги, які додають неспокою чи приносять радість, схожий на гойдалку. Ми поспілкувались із психологинею і арт-терапевткою Оленою Вознесенською про те, як через творчість повернути контроль над ситуацією і чому страх за себе та злість на ворога можуть бути конструктивними емоціями. Читати за цим посиланням…
Рекомендації для правозахисних журналістів. Професійні стандарти, етика та суспільні упередження: як медіа підготуватися до висвітлення теми ЛГБТІК+? Далі за цим посиланням…
Українські журналісти полюють на російські кораблі з краденим зерном у портах чотирьох морів. Український та кримськотатарський тележурналіст Осман Пашаєв повідомив, що журналісти фіксують російські кораблі з викраденим в України зерном у портах чотирьох морів. У коментарі «Детектору медіа» Пашаєв повідомив, що наразі фіксацією російських кораблів займаються чотири штатні працівники «Суспільне Крим». Ці журналісти охоплюють порти на Чорному, Середземному, Егейському та Мармуровому морях. Далі за цим посиланням…
Роль радіо під час геноциду в Руанді: як медіа можуть породжувати насильство. Після Другої світової війни та Голокосту Генасамблея ООН дала юридичне визначення геноциду у міжнародному праві, а також прийняла у 1948 році Конвенцію про запобігання та покарання за геноцид. Утім, навіть після цього світ неодноразово здригався від нелюдських злочинів, спрямованих на повне або часткове знищення націй, етносів та рас: звірства червоних кхмерів у Камбоджі, різанина у Сребрениці, знищення етнічної меншини тутсі у Руанді та, врешті-решт, масові вбивства українців російськими військами у Бучі, Маріуполі, Бородянці та інших містах і селах України. Далі за цим посиланням…
ДОСВІД: «Якщо ви мовчатимете, ґвалтівник розповість свою брехню» — ув’язнена сербського концтабору про суди після війни. Жертви зґвалтування свідчать рідше за жертв інших злочинів, але Нусрета Сівац мовчати не збиралася. Пройшовши через концтабір під час Боснійської війни, вона присвятила життя збору свідчень проти своїх катів. Bird in Flight розпитав активістку, яких зусиль їй це коштувало. Матеріал за цим посиланням…
Зниклі в окупації: де та в яких умовах тримають українців…
Три місяці життя під окупацією. Що розповідає ромський громадський діяч про життя в окупованому Херсоні. Це перше інтерв’ю з серії розмов про ромський досвід переживання війни, яку російська федерація розпочала на території України. Документування цього досвіду є важливим не тільки для Історії, але й для всього ромського суспільства. Весь матеріал за цим посиланням…
Як переживають російське вторгнення місця несвободи – дослідження. Про це розповіли правозахисники під час презентації дослідження “Місця несвободи України у часи війни”. У ньому оцінили умови життя людей у 15 місцях несвободи, зокрема у Києві, Київській, Чернігівській та Сумській областях, які перебували під російською окупацією та обстрілами.
Кількість переселенців в Україні продовжує зростати. Результати нового раунду дослідження МОМ показують, що з середини березня кількість ВПО зросла на 24% і перевищила 8 млн осіб. Далі за цим посиланням…
У ЄС викрили інтернет-платформи, де українських біженців хотіли продавати у сексуальне чи трудове рабство, – Європол. Читати за цим посиланням…
“Більшість людей у світі мали досвід покинути місце, де виросли. Можливо, вони будуть рухатися тільки до сусіднього села чи міста. А декому потрібно буде покинути країну повністю – іноді ненадовго, а іноді назавжди”. Матеріали з цього джерела…
Покарати путінську росію за вбивство рідних: родина з Ірпеня та УГСПЛ звернуться до міжнародного суду. Далі за цим посиланням…
Українцям пояснили різницю між статусами біженця та тимчасовим захистом. Роз’яснення оприлюднене на сайті Мінреінтеграції. «Головна різниця – у тому, що статус біженця – це індивідуальне, гарантоване міжнародними конвенціями право. Тоді як право на тимчасовий захист є колективним, не передбачає звернення з індивідуальними заявами та проходження адміністративної процедури її розгляду. Регулюють поняття “тимчасовий статус” та “біженець” ще й різні міжнародні документи», – йдеться у повідомленні. Далі за цим посиланням…
Мін’юст звітує про успішну евакуацію колоній, але правозахисники кажуть про “трагічну” ситуацію в окупованих установах. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні евакуювали 10 установ виконання покарань. Далі читати за цим посиланням…
Пропонуємо до вашої уваги наш Навчально-практичний посібник «Практичні аспекти розслідування та судового супроводу справ про торгівлю людьми. Збирання доказів від потерпілих та поза їх свідченнями.».
Завантажити посібник можна за посиланням: Практичні аспекти розслідування та судового супроводу справ про торгівлю людьми
Міжнародна правозахисна організація “Права людини без кордонів” закликала Міжнародний кримінальний суд засудити патріарха Кирила за воєнні злочини. Про це йдеться у перекладі відповідного звернення, опублікованого на сайті Євромайдан SOS. Матеріал за цим посиланням…
Правозахисниця Олександра Матвійчук: «Не можна махати женевськими і гаазькими конвенціями перед дулом російського танка — нам потрібна зброя, потрібно вижити». Про те як правозахисні організації документують воєнні злочини, аби кожного російського вбивцю мирних жителів в Україні притягли до відповідальності…читайте за цим посиланням…
“Хотіли зняти із себе шкіру”: психологи розповіли про стан зґвалтованих росіянами жінок та способи порятунку… Сексуальне насилля стало одним з ганебних інструментів росіян, яким вони намагаються завдати шкоди українському населенню. Історії про зґвалтування жінок, дівчат та навіть дітей стали відомими після деокупації територій, на якій перебували загарбники. Випадки зґвалтування окупантами вже почали розслідувати у чотирьох областях України. Проте чимало постраждалих не звертаються про допомогу і не повідомляють про злочини правоохоронців…Матеріал за цим посиланням…
Як потрібно говорити про росію і росіян у світі, щоб не допустити повторення “глобального зла”. “Ukraine’s fight against the Kremlin’s forces”, або “Боротьба України із силами кремля” в українському перекладі. Це формулювання входить до переліку рекомендованих для використання в низці іноземних організацій під час опису, розповідей про ситуацію, яка наразі відбувається на території України. І саме з цим формулюванням я категорично не погоджуюсь. Нижче поясню чому. Матеріал за цим посиланням…
Олександр Водянніков, фахівець з міжнародного конституційного права, кандидат на посаду судді Європейського суду з прав людини від України, розповів журналістам про те, за яких умов і який журналістський матеріал може стати доказом в міжнародних судах. В першу чергу, юрист звертає увагу на те, що робота журналіста не є роботою слідчого. Головна задача журналіста – інформувати суспільство про те, що відбувається. Матеріал за цим посиланням…
Портрет абсолютно іншого українця. Інтерв’ю НВ із професоркою Лібановою про кардинальні зміни в суспільстві…Матеріал за цим посиланням…
Зґвалтування — це один із найбільш травматичних досвідів, який тільки людина може витримати. Бо, окрім фізичного болю, у більшості культур є окрема стигма сорому щодо зґвалтованих.
Сексуальне насильство: російський метод ведення війни та політики. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, є одним із найбільш жалюгідних і ницих діянь, що їх можуть вчиняти військовослужбовці. Аморальність російської армії «пробила і це дно», у черговий раз знявши маски перед усім цивілізованим світом. І тепер синонімічний ряд слова «росіянин» складають «ґвалтівник», «вбивця», «варвар», «мародер»… Далі читати за цим посиланням…
Сексуальне насильство і медіа. Як писати про зґвалтування під час війни. Російські військові скоювали та скоюють сексуальне насилля щодо українських жінок, чоловіків, дітей і людей похилого віку. Але далеко не всі потерпілі готові розповідати свої історії. Водночас українські та іноземні журналісти шукають героїнь для матеріалів на цю тему. Далі читати/слухати за цим посиланням…
Культура зґвалтування дається взнаки, або Чому жінки про це не говорять і як їм допомогти найліпше… Матеріал за цим посиланням…
ВІЙНА РУЙНУЄ БАЗОВЕ ПРАВО ЛЮДИНИ – ПРАВО НА ЖИТТЯ! Уявіть себе на місці матері, яка ховає маленьку дочку “десь під п’ятим дубом на третій алеї в парку” і повзе до підвалу під звуки вибухів по розтрощеній бруківці, бо там чекає ще менший за віком синок з важкими травмами… А донечки більше не буде. Ніколи. Її життя забрали росіяне…
ДІТИ. ВІЙНА: Для чого їм наші діти? Заяви про усиновлення незаконно вивезених на територію рф маленьких українців варто розцінювати як елемент гібридної війни – юридичних підстав для цього не існує. Матеріал за цим посиланням…
ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮ. ВІЙНА: «Удвох на кріслах колісних». Громадська активістка Уляна Пчолкіна — про вихід з окупованої Бучі та життя людей з інвалідністю в умовах війни. Матеріал за цим посиланням…
БЕЗДОМНІ. ВІЙНА: “Рвуться у бій, шукають їжу”. Як війна змінила життя українських бездомних. Війна боляче б’є по найбільш вразливих. У перші дні, пригадує киянка Жанна Семенькова, на вулицях Троєщини вона не бачила нікого зі знайомих бездомних та пенсіонерів. Це насторожило жінку, яка третій рік готує для бідних свого району гарячі страви у пункті роздачі їжі “Спільноти Святого Егідія”. Зазвичай за їжею до них приходило до 70 людей… Матеріал за цим посиланням…
ЗА НАШУ ПЕРЕМОГУ! Якісна професійна журналістика прагне насамперед до точного інформування аудиторії і відкидає кліше деструктивної російської пропаганди. Саме про це – в рекомендаціях від КЖЕ (Комісія з журналістської етики), яка разом з Міністерством оборони розробила практичні рекомендації для журналістів та блогерів щодо словника воєнного часу, які допоможуть працівникам медіа відповідально висвітлювати нову для них тематику. Вивчати за цим посиланням…
Евакуація людей з інвалідністю: провалений державою іспит. Матеріал від Ірини Виртосу. Читати та дивитись за цим посиланням….
14 ознак фашистського режиму в росії за Лоуренсом Бріттом. Британський журналіст Лоуренс Брітт (Lawrence Britt), вивчив досвід семи фашистських режимів – гітлерівської нацистської Німеччини, Італії Беніто Муссоліні, Іспанії Франсіско Франко, Португалії Антоніу Салазара, Греції Георгіоса Пападопулоса, Чилі Августо Піночета, Індонезії Мухамеда Сухарто – і вивів їхні спільні риси. Ці риси він виділив у 14 загальних ознак фашизму, які опублікував навесні 2003 року в журналі “Free Inquiry Magazine”. Тож що ми маємо наразі в Росії? Здається, що всі ці пункти є. Давайте разом перевіримо! Далі за цим посиланням…
ЖУРНАЛІСТИКА, ЯКА ФІКСУЄ ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ: Місто без живого місця: розповідь жінки, яка вирвалася із Маріуполя на 21-й день війни. Далі за цим посиланням…
Про ненависть і людяність на війні: рефлексії експертки з мови ворожнечі. Ніколи не думала, що я, правозахисниця зі стажем, щиро радітиму загибелі сотень інших людей, яких уже давно всі навколо мене вважають за нелюдей. Мені надзвичайно важко в цьому вирі болю, крові, ненависті й жаху зберігати людяність. Не дати ненависті поглинути себе і розчавити ізсередини. Я останні вісім років вивчала проблему мови ворожнечі. Вивчала, як ненависть у словах і текстах впливає на суспільні думки. Я закликала журналістів і митців не розпалювати публічної ненависті до інших етносів. Я намагалася достукатися до всіх і попереджала, що поведінка РФ в інформаційному просторі дуже схожа на підготовку до геноциду українців. Далі за цим посиланням…
ЗА НАШУ ПЕРЕМОГУ: “Медіаграмотність – це гіперважливо”. Як виявляти фейки рашистів? Прочитайте уважно інструкцію про те, як розрізняти фейк від правди!
ЗА НАШУ ПЕРЕМОГУ:
СЛОВНИК КОРЕКТНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДЛЯ ВИСВІТЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки разом з Інститутом масової інформації підготували рекомендації і застереження щодо вживання термінології стосовно подій в Україні та навколо.
Сайт Інституту масової комунікації: Інститут масової інформації (imi.org.ua)
Також рекомендуємо ще один матеріал за цим посиланням…
Дитина за будь-яку ціну. Попит великий, пропозиція сумнівна. Розслідування про сурогатне материнство в Україні: спільний проєкт Reporters і швейцарського журналу Reportagen. Далі читати ТУТ…
Як розпізнати діпфейк: конспект вебінару Михайла Кольцова. Найскладніше завдання для журналістів — виховувати свою аудиторію. І це не завжди вдається. Фактчекінг завжди буде повільніший за фейки. Фальшиві новини продовжують свою поширення, розвиток, навіть після спростування. Що таке діпфейк?
Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2021 році
«Сюжетами тут не обійтися». Про центр підтримки онкохворих дітей «Дача» зняли документальний фільм. Стрічка розповідає про проєкт «Дача» благодійного фонду «Запорука». Це триповерховий будинок у Києві, де проживають родини під час лікування дитини в Національному інституті раку та Охматдиті. «Дачу» відкрили в 2009 році, і з того часу в ній безкоштовно зі своїми рідними проживали 1270 дітей різного віку з різних куточків України. Центр двічі переїжджав з місця на місце; у червні 2022 року «Запорука» готується відкрити оновлену «Дачу» — у будинку, зведеному з нуля. Більше ТУТ…
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ: візуалізація та актуалізація! Уявляєте собі 4 стадіони НСК «Олімпійський» заповнені не футбольними вболівальниками, а постраждалими від торгівлі людьми? І ця картинка передає лише досвід України, де 300 тис. людей постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, за оцінками МОМ. А щоб зрозуміти глобальний масштаб проблеми торгівлі людьми – уявіть 357 «Олімпійських». Саме стільки стадіонів знадобиться, щоб розмістити 25 мільйонів постраждалих від сучасного рабства у всьому світі. Більше інформації можна дізнатись із нового дослідження МОМ з питань міграції, торгівлі людьми та інших форм експлуатації ТУТ…
Як медіа висвітлюють права людини у новинах
ДЛЯ РОЗДУМІВ: Із нагоди виходу в «Éditions sociales» книжки Александра Ферона «Відкрити Бовуар» публікуємо уривок із видання: коментар фрагмента, взятого з маловідомої праці Бовуар про старість, про те, як на неї впливає капіталізм, і про можливості її емансипації. Далі читати ТУТ…
ДОСЛІДЖЕННЯ В МЕДІА: Гендерна рівність у медіа: негативних матеріалів у 2,5 рази більше.Далі за посиланням…
Об’єктивація та сексизм чи протидія стереотипам: експерти дослідили, як ЗМІ пишуть про гендерну рівність? Далі за посиланням…
ПОГЛЯД: “Інвалідність у суспільстві — табуйована тема. А секс — тим більше. Поєднайте їх — і отримаєте гримучий коктейль…” — так починається нова публікація The Devochki про сексуальність жінок з інвалідністю. На цю тему не прийнято говорити у суспільстві. Але ці дівчата не люблять слів “Не прийнято” чи “Соромно” і як правозахисниці боряться проти стереотипів і недомовок. Тому саме у цій статті випускниці школи “ЛІДЕРКА” Ольга Вовк-Собина, Victoria Har та Христя Стиранець; дівчина, що захотіла прокоментувати свою історію анонімно, а також співзасновниця Fight For Right Daria Korzhavina відверто розповідають про власний досвід, сексуальність, стереотипи та виклики, які існують у секс-просвіті в Україні. Прочитати матеріал можна тут: https://www.thedevochki.com/…/seks-ye-odniyeyu-z…/
ZMINA пропонує огляд 10 найпомітніших позитивних змін у сфері прав людини, які сталися у 2021 році.Традиційно підводимо підсумки року, що минув, і відзначаємо зрушення у сфері прав людини. Хоча протягом 2021 року продовжувалась пандемія, в Україні він був багатий на події – добрі і не дуже. Докладно ТУТ…
ФОРМУЄМО МЕДІЙНИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ: Діти: 12 завдань на 2022 рік для кожного. Цими днями завершується просвітницька кампанія на підтримку деінституціалізації та запобіганню інституціалізації дітей з інвалідністю, яку реалізовувала громадська організація «Соціальна синергія» за підтримки Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та Мінсоцполітики. Тему проєкту вибрано не випадково, адже за два останніх роки у реформі деінституціалізації(ДІ) було зроблено розворот на 180 градусів. Читати повністю ТУТ…
ДОСВІД ВИСВІТЛЕННЯ. “Бити. Молитися. Тримати – наркозалежність і реабілітація в Україні”. Фільм-розслідування Суспільного. Дивитись ТУТ… «Поки Бог не бачить»: вбивства, трудова експлуатація та знущання . Фільм-розслідування Суспільного. Дивитись ТУТ…
ДОСВІД ВИСВІТЛЕННЯ. Страшне слово «ейджизм». Чому українці віком від 40 років не можуть знайти роботу і чому цю проблему потрібно терміново вирішувати. Український ринок праці переживає хвилю вікової дискримінації, що загострилася зі стартом коронакризової хвилі, — віковий ценз «небажаних» кадрів починається в 40 років. А найбільше потерпають від цього білі комірці та чоловіки середнього віку. БІЛЬШЕ ТУТ…
ЖИТТЯ: із 2005 року внаслідок самогубств в Україні загинули понад 130 тисяч осiб, серед яких більш ніж 110 тисяч – чоловіки, а 24 тисячі – жінки. Про це свідчать дані, оприлюднені сервісом моніторингу реєстраційних даних “Опендатабот”. Більше за цим посиланням… Щоб запобігти великій кількості самогубств, у 2018 році в Україні за прикладом Австралії запустили національну гарячу лінію з питань профілактики та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine. Вона працює цілодобово та за час своєї роботи змогла врятувати понад 7 тисяч людей.
ДОСВІД ВИСВІТЛЕННЯ. Пастка для біженців: Як міграційна криза на кордоні Білорусі та Польщі руйнує систему міжнародного захисту. Міграційна криза на кордонах Білорусі, Польщі та Литви, що розпочалась улітку цього року, має всі шанси перерости у гуманітарну катастрофу. Більше ТУТ…
Євген Захаров: Про моделі сильного та слабкого Омбудсмена. “Коли кажуть про моделі сильного та слабкого Омбудсмена, мають на увазі наявність повноважень брати участь у судових процесах та здійснювати нагляд за судовою системою або заборону такої участі з невеличкими виключеннями, коли допомоги в суді потребує недієздатна особа або дитина”. Більше ТУТ…
АКТУАЛЬНО! Чому вихованці інтернатів ненавидять новорічні свята? Чого не враховують журналісти й доброчинці? Під Новий рік і Різдво дитячі будинки й інтернати засипають подарунками від небайдужих. Із середини грудня журналісти традиційно шукають такі історії чи розповідають, чому важливо відвідувати дитячі будинки і дарувати радість дітям, зокрема під час свят. Однак така підтримка може нашкодити насамперед вихованцям інтернатів. Чому? Відповіді ТУТ…
ПІЗНАВАЛЬНО! ВІДНОВИ КОНТРОЛЬ НАД ЕЛЕКТРОННИМ ЖИТТЯМ. Data CTRL Centre – це масштабний регіональний проєкт за ініціативи Goethe-Institut в Україні, направлений на популяризацію медіаграмотності та захисту персональних даних в інтернеті. Онлайн-експозиція ТУТ…
ПЛЕКАЮЧИ ПОТЕНЦІАЛ ЛЮДСЬКОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ. 18 грудня ми відзначаємо Міжнародний день мігранта. Цього року також відзначається 70-річчя Міжнародної організації з міграції та 25-річчя присутності МОМ в Україні. У цей особливий день МОМ хотіла б наголосити на важливості використання потенціалу людської мобільності. Далі ТУТ…
ЩО В УКРАЇНІ ДУМАЮТЬ ПРО СУЧАСНИЙ ФЕМІНІЗМ ТА ФЕМІНІСТОК. Пропонуємо вашій увазі звіт за результатами соціологічного онлайн-опитування,
проведеного з 9 по 24 серпня 2021 року з метою вивчення спектру уявлень про
сучасний фемінізм та його основні ідеї. РЕЗУЛЬТАТИ ОНЛАЙН-ОПИТУВАННЯ
Тюльпан прав людини. Міжнародне визнання допомагає правозахисникам і правозахисницям почуватись у безпеці… “Вручаючи Тюльпан прав людини в Україні, ми хочемо показати їм, що їхню роботу цінують, що в них є союзники”. Більше ТУТ…
Українське законодавство містить 0% захисту ЛГБТ-людей від насильства. Про це свідчить звітна картка щодо забезпечення прав людини для ЛГБТ, підготовлена Радою глобальної рівності до організованого США саміту за демократію. Про це ТУТ…
10 грудня – Міжнародний ДЕНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ! Коротка пам’ятка до Дня прав людини:
Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.
Права людини невід’ємні – ви не можете їх втратити.
Права людини універсальні – незалежно від вашого походження, соціального становища і переконань.
Права і свободи людини має гарантувати вам держава. І головне: саме від громадянина залежить обсяг реалізація його прав. Тож будуємо разом країну, в якій кожен може захистити свої права!
Рада Європи закликала Україну вирішити проблему з нелюдськими умовами в тюрмах. Переповненість місць ув’язнення, вкрай погані умови утримання, а також відсутність ефективних засобів правового захисту – Комітет міністрів Ради Європи знову нагадав українському уряду про застарілі системні проблеми. Про це йдеться в ухваленій третього грудня Резолюції. Більше ТУТ…
Чому українки не розуміють одна одну, коли йдеться про виховання дітей? Чому швейцарки захищають домогосподарок? Чи справді домогосподарки “сидять” удома? Заради чого швейцарські жінки страйкували? Про це та багато іншого говорили під час шоу “Фем-zoom-теревені” з правовою аналітикинею, директоркою представництва Національної асоціації адвокатів України у Швейцарії Оленою Виноградовою. Більше ТУТ…
У Швейцарії капсула Sarco, що призначена для добровільної евтаназії, пройшла юридичну експертизу…Евтаназія законна в Іспанії, Бельгії, Люксембурзі, Нідерландах, Канаді та Колумбії. У Німеччині дозволено пасивну евтаназію – за згодою тяжкохворого пацієнта або його родичів може бути припинено підтримуючу терапію. Читати більше ТУТ…
Обличчя війни… Як трансформується образ ветерана, і що про нього думають самі ексвійськові. Медіатему висвітлює Reporters…
АНТИПРЕМІЯ ЗА СЕКСИЗМ! Громадські організації вручили третю антипремію “Це яйце” за сексизм у публічних висловлюваннях і медіа. Про цю чудову ініціативу повідомляє ZMINA.
Карта доступних реабілітаційних послуг. Momentum Wheels for Humanity (formerly UCP Wheels for Humanity) у співпраці з Українською Асоціацією фізичної терапії реалізують проєкт «Покращення реабілітаційних послуг в системі охорони здоров’я» створено Карту доступних реабілітаційних послуг, на якій можна знайти інформацію про заклади/ установи /організації, незалежно від форми власності, які надають реабілітаційні послуги в Україні, включаючи послуги із забезпечення асистивними технологіями для осіб, які їх потребують, та тих, хто зазнав впливу конфлікту. Більше інформації ТУТ…
В Україні провели перше дослідження серед ВІЛ-позитивних дівчат віком 14-18 років. Для цього опитали 250 дівчат з 14 областей України та міста Києва. Дослідження «Особисті та соціальні аспекти життя і потреби ВІЛ-позитивних дівчат віком 14-18 років в Україні» ініціювала Фундація «АнтиСНІД-США». Провели його членкині благодійної організації «Позитивні жінки» в межах розвитку ініціативи «Дівчата діють». З результатами дослідження знайомтесь ТУТ…
Полювання за етносом. Як Росія розпалює ненависть до кримських татар. Останні два місяці у Криму були особливо важкими для місцевих активістів. Окупанти оголосили нове полювання. Полювання насамперед на кримських татар з активною громадянською позицією. Такі репресії російські силовики проводять під вже відомим гаслом “боротьба з порушеннями законодавства РФ”. Про це в матеріалі від Ірина Сєдова за ЦИМ посиланням…
Карту поліцейського свавілля створено з метою узагальнення всіх протиправних вчинків поліцейських. Інформація, зібрана з відкритих джерел, яскраво продемонструє, які регіони України найбільше потерпають від поліцейського свавілля. Далі за ЦИМ посиланням…
Пошук прикладних інновацій. ІТ-сектор у регіоні Центрально-Східної Європи інтенсивно розвивається. Він живить як активну місцеву спільноту стартапів та спеціалістів, так і забезпечує цінний людський ресурс для українських і західних компаній. Водночас уряди цих країн ЦСЄ і Східного Партнерства ЄС більше уряди проходять реформи, щоб стати відкритими, ефективними та побудованими на принципах доброчесності та прозорості. Дедалі частіше це відбувається через онлайн-програми та автоматизовані послуги. З огляду на це, ГО «Антикорупційний штаб» з Києва та Трансперенсі Інтернешнл Естонія з Таллінна (Естонія) вирішили спільно провести Цифрову анти-корупційну конференцію, щоб оцінити потенціал цих великих структурних змін, та як громадський та ІТ сектори можуть співпрацювати ефективно. Дата конференції – 7 грудня, zoom, мови – англійська та українська. Ось вебсайт та деталі конференції: http://dacc.org.ua/
“Ти не розумієш, що ти – не людина?”: з чим стикаються ЛГБТ у поліції та в ув’язненні. Упродовж серпня та вересня цього року Харківський інститут соціальних досліджень (ХІСД) провів кілька десятків інтерв’ю з ЛГБТ-людьми, які контактували з правоохоронними органами чи перебували в ув’язненні, а також із самими правоохоронцями, правозахисниками та співробітниками місць несвободи. Дослідники хотіли зрозуміти, наскільки поширеними залишаються вияви дискримінації та насильства в поліції та в місцях позбавлення волі стосовно гомосексуальних людей. З публікацією можна познайомитись за цим посиланням…
Захист від домашнього насильства: що потрібно знати про Стамбульську конвенцію. Читаємо за цим посиланням…
Асоціація УМДПЛ підготувала корисний та життєво необхідний посібник – “Порадник з особистої безпеки для правозахисників та активістів”. Порадник містить головні розділи: “На мене напали”, “Що робити, якщо Вам погрожують?”, “Безпека під час мирного зібрання”, “Як уникнути проблем з поліцією”, які охоплюють широке коло ситуацій, у яких може опинитися активіст: як убезпечити себе від нападу, що робити під час та після нападу, як діяти у випадку погроз, під час перевірки документів, поверхневої перевірки, проникнення до житла, обшуку, затримання, застосування сили, спецзасобів тощо. Також – поради щодо організації та проведення мирних зібрань, діяльність поліції під час мирних зібрань. Завантажити для використання можна ТУТ.
Онлайн-практикум: «Діти і право на приватність: Суспільна значущість VS сенсації». У межах Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики та напередодні Всесвітнього дня дитини (20 листопада) проведено онлайн-практикум для викладачів, студентів та аспірантів. Базові питання: Які наслідки небезпечного контенту для дітей та за участі дітей? Як підготувати суспільно-значущий матеріал та «уберегти» права дитини? У чому небезпека сенсаційних новин та шоу за участі дітей? Практичні рекомендації щодо відбору інформації, спілкування з дітьми та підготовки матеріалів про проблемні теми про дітей. Дивитись та слухати за ЦИМ посиланням…
Права людства. Ця робота є дослідженням Ірини Іванків – національної радниці з питань верховенства права Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, старшої викладачки кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія»… У монографії авторка досліджує права людства як особливі солідарні права третього покоління, які включають право на мир, на здорове довкілля та на сталий розвиток, а також наявні та потенційні механізми їх захисту. Відповідно до авторського погляду, кожне із зазначених прав людства є одночасно фундаментом для існування прав людини та своєрідною «парасолькою», що захищає їх від порушень. Права людства розглядаються як логічне продовження прав першого та другого поколінь, що розвивають та доповнють їх. Посилання ТУТ
ВАЖЛИВО! Створили подкаст про життя людей в українських реабілітаційних центрах, психоневрологічних інтернатах і психлікарнях. Послухати перший випуск можна за покликанням.
Уряд прийняв рішення, яким удосконалено порядки організації надання соціальних послуг, зокрема, особам з інвалідністю та особам літнього віку, які страждають на психічні розлади. Детально ТУТ. Наші дії? Інформувати суспільство: ЯК урядове рішення, КОЛИ набуде реальності, ЩО отримає людина та ЩО ДАЛІ?
Привіт, це довідник безбар’єрності. А ТУТ Безбар’єрний календар
ЦИТАТИ, ЯКІ НАДИХАЮТЬ: від Олександри Матвійчук (лідерка Центру громадянських свобод). “Запросили до виступу на заході до 30-річчя OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR). Цього року Росія заблокувала проведення щорічної наради ОБСЄ із людського виміру. І хоче у назві звучало оптимістичне “ready for the future”, основним леймотивом усіх панелей була невизначеність. Ювілейні заходи – гарний привід для вдумливої рефлексії щодо того, що відбувається. У світі розгорнулася запекла боротьба за цінності, і людям із правозахисним світоглядом треба активно у неї вступити. За десятиліття відносного спокою усі перебували у переконані, що ідеї прав людини стануть невід’ємною частиною прекрасного суспільства майбутнього. І тепер, особливо колеги із країн розвиненої демократії, дивуються цьому відкату. Але причина на поверхні. Ми можемо навести приклади, коли суспільство начебто приймає якісь ідеї, але ці ідеї не змінюють налаштування його соціального характеру; вони залишаються набором усвідомлених, але не прийнятих принципів, і в критичний момент люди виявляються неспроможними діяти відповідно до цінностями, які публічно декларуються. Це означає, що навіть якщо ідеї прав людини були поширені дуже широко, а в багатьох країнах нашого регіону цього так і не відбулося, то все одно залишається питання наскільки глибоко ці цінності були засвоєні суспільством. Без постійної роботи для формування масової підтримки ідей прав людини, нам буде важко рухатися далі. Потрібна потужна просвітницька кампанія із популяризації прав людини. Таке завдання не під силу навіть великим міжнародним правозахисним організаціям. Нам всім належить об’єднувати зусилля та формувати правозахисні кластери і цілі екосистеми, які здатні таку задачу на себе взяти. Ми маємо вступити в цю невидиму боротьбу на символічному рівні, яка має досить відчутні наслідки у всіх країнах нашого регіону. Працювати із суспільством на рівні цінностей і активно залучати рядових громадян до захисту прав людини”.
Індекс свободи в інтернеті: Ісландія найкраща, Китай найгірший, Україна – частково вільна. Читати ТУТ…
ООН проголошує доступ до чистого навколишнього середовища правом людини. Рада з прав людини ООН у п’ятницю визнала доступ до чистого та здорового навколишнього середовища основним (фундаментальним) правом, офіційно додавши свою вагу глобальній боротьбі зі зміною клімату та його руйнівними наслідками. За даними Програми ООН з довкілля (ЮНЕП), приблизно 92 відсотки населення планети проживає в місцях, де рівень забруднення повітря перевищує норми, встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Від наслідків забруднення щороку вмирають сім мільйонів осіб. При цьому третина країн світу не мають жодних нормативних актів, що визначають стандарти якості повітря. Резолюція, вперше обговорена у 1990 -х роках, не є юридично обов’язковою, але має потенціал для формування світових стандартів. Юристи, які беруть участь у судових спорах щодо клімату, кажуть, що це може допомогти їм створити аргументи у справах, що стосуються навколишнього середовища та прав людини.
ДОСЛІДЖЕННЯ: Що в Україні думають про сучасний фемінізм – результати онлайн-опитування ZMINA. Ідеї фемінізму для сучасного українського суспільства вважають актуальними тією чи іншою мірою 63,8% респондентів онлайн-опитування, проведеного Центром прав людини ZMINA. Очікувано найбільшу підтримку ця теза знайшла практично серед усіх опитаних жінок та чоловіків, які вважають себе фемініст(к)ами. Утім, майже 43,7% респондентів/-ок, які не вважають себе такими (переважно жінок-нефеміністок), також підтримали її. Крім того, 62,6% опитаних, які не вважають себе фемініст(к)ами, підтримують ідею про рівні права та можливості жінок і чоловіків. ДАЛІ ЧИТАТИ ТУТ
ПОЗИЦІЯ: Ольга Веснянка: «У правозахисті більше інструментів для впливу й розв’язання проблем, ніж у журналістиці». Як радіоведуча й кореспондентка Deutsche Welle взялася захищати права меншин, чи думає про повернення в журналістику й чому не рекомендує медійникам переходити у громадський сектор, хоча сама почувається в ньому краще…
АНАЛІТИКА: Активізм 2021: моніторингова доповідь щодо переслідувань активістів і правозахисників
Тетяна Печончик, ZMINA: “У громадському секторі треба “лупати сю скалу”, поки її не доб’єш”
АКТУАЛЬНО: Сексуальні домагання: що робити, куди звертатись, як реагувати?
ОСОБЛИВІ ПИТАННЯ ПРАВОЗАХИСТУ: В Україні працюють десятки тисяч відеокамер із різним функціоналом. З кожним роком ця кількість зростає – все більше міст та селищ запроваджують системи відеонагляду для безпеки своїх громад. З однієї сторони це благо, а з іншої – певні загрози для приватного життя. 6 липня під час пресконференції “Відеоспостереження у публічних місцях – захищаємо персональні дані” учасники обговорили можливі проблеми, які виникають під час неправомірного встановлення або неналежно захищеного функціонування систем відеоспостереження, порушення приватності та витоку даних у цих системах. “Асоціація УМДПЛ вже протягом кількох років досліджує ситуацію із нормативно-правовим регулюванням роботи комплексних систем відеоспостереження в різних містах України, а також підходи в організації їхньої діяльності з точки зору дотримання прав людини. Ситуація із захистом інформації в системах відеонагляду в багатьох випадках катастрофічна. Тому ми хочемо, щоб влада більше приділяла уваги саме захисту прав людини в цьому аспекті” – сказав Вадим Пивоваров, виконавчий директор Асоціації УМДПЛ. “Суб’єкт персональних даних повинен бути поінформованим, що його дані обробляються, ким вони обробляються, де зберігаються, контактні дані володільця персональних даних. Таких юридичних моментів є багато і, на превеликий жаль, не завжди володільці не хочуть виконувати вимоги законодавства, дуже часто вони не знають, що на них є обов’язок забезпечення права на приватність під час здійснення відеоспостереження” – зауважила Інна Берназюк, представник Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини. Олександр Лашко, координатор проєктів Асоціації міст України, наголосив на необхідності приділяти увагу роботі з органами місцевого самоврядування, з людьми, та пояснювати важливість захисту персональних даних. Також під час заходу Уляна Шадська презентувала посібник для посадових осіб органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм установ, в якому надано рекомендації по організації відеоспостереження із врахуванням права людини на приватність, а також представлено заходи, які необхідно провести для захисту персональних даних у системах відеонагляду. Ознайомитися із посібником можна за посиланням: http://umdpl.info/library/
ПОЗИЦІЯ. «Комісія журналістської етики — це не дубина, яка б’є журналістів по голові», — Тетяна Печончик. ТЕКСТ ТУТ…
ЗАЯВА Комісії з журналістської етики: Журналісти не повинні зловживати правом на оціночні судження.
ПРАВОЗАХИСНИЙ МАТЕРІАЛ: Між маргінальністю та героїзмом: як живуть матері дітей з інтелектуальними порушеннями. На сьогодні точних статистичних даних щодо кількості людей з інтелектуальною інвалідністю в Україні немає. Адже в нашій країні людей з інтелектуальними та психічними порушеннями об’єднують в одну групу. Так, в ухваленій урядом у 2017 році Концепції розвитку психічного здоров’я використовують термін “особи з розладами психіки та поведінки”, і їхня кількість на момент ухвалення документа становила понад 261 тисячу осіб, з яких 8,5% – діти від 0 до 17 років. … Більше в матеріалі ZMINA
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ: 14-15 травня 2021 р. пройшла Всеукраїнська науково-практична конференція «Людина в українському суспільстві в системі цінностей прав людини: сучасний вимір медіадіяльності». Програма та збірник матеріалів конференції на сайті Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (для перегляду, копіювання).
Долучайтесь до просвітництва у сфері прав людини! Спікером вебінару «Права людини та верховенство права в історичних подіях та постатях» став Олександр Войтенко, історик, фаховий тренер з прав людини, толерантності та методики викладання суспільних дисциплін. Модерував вебінар Назарій Боярський, член правління ГО «Вектор прав людини» (Україна), член тренерського пулу Молодіжного департаменту Ради Європи, незалежний експерт Мережі з громадянської освіти у Східній Європі (EENCE). Запис вебінару ТУТ. Також пропонуємо вам ознайомитись із записами попередніх заходів на дотичну тематику:
- вебінар «Історія розвитку прав людини у світі» (88 хв.) Мова: англійська, субтитровано українською та грузинською. Доступ: https://youtu.be/gy3FY2Kk4Bo
- вебінар «Історія розвитку прав людини в Грузії» (86 хв.)Мова: грузинська. Доступ: https://youtu.be/kRZwY_IELK4
- вебінар «Війна і правосуддя: як не загубитися в поняттях і знайти потрібні судові рішення?» (126 хв.). Доступ: https://youtu.be/o15tbsQaQoA
Опубліковано нову базу символів ненависті та аналітику на ресурсі Reportingradicalism.org Freedom House та Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно підготували онлайн-базу символів ненависті, розповсюджених в Україні. База даних, доступна на аналітичній платформі Freedom House Reportingradicalism.org, аналізує символи, які репрезентують чи передають ідеї нетолерантності та дискримінації. Такі символи широко вживаються особами та групами з радикально правими поглядами. База символів ненависті була підготовлена Українською Гельсінською спілкою з прав людини у партнерстві з Freedom House, щоб проінформувати громадськість щодо символів ненависті, які найчастіше використовуються та зустрічаються в Україні. Повний буклет з описом найбільш вживаних символів ненависті в Україні та їх використання був підготовлений Українською Гельсінською спілкою з прав людини та доступний тут.
Нова аналітика «Антисемітизм і українські праворадикали» – про місце та роль антисемітизму в ідеологіях і діяльності ультраправих в Україні. Більше інформації про платформу Reportingradicalism.org можна отримати тут: https://reportingradicalism.org/ua/meta-initsiatyvy.
Відповідно до Рейтингів «Свобода у світі 2021» та «Свобода в мережі 2020» Україна визнана частково вільною країною, та охарактеризована як «Гібридний режим» у звіті «Nations in Transit 2020».
ДОСЛІДЖЕННЯ: Управління ООН з прав людини презентує нову доповідь по Україні: це тридцять перша доповідь Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ) щодо ситуації з правами людини в Україні охоплює період з 1 серпня 2020 року до 31 січня 2021 року. Вона підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ). Текст ТУТ: вересень 20-лютий 21_ДОПОВІДЬ про стан з правами людьми_Управління Верх_ коміс_ООН
А ЯК ПРАВИЛЬНО: Як коректно писати про гендер та вразливі групи населення? Що таке толерантність, до чого тут журналістика, і як писати коректні тексти про різноманітні спільноти… Сексизм, ксенофобія, гомофобія, расизм– ні, це не просто страшні слова, які кажуть по телевізору. Це – щоденні реалії українських медіа. Кожне необережно сказане слово знаменитостей одразу спричиняє масштабні обговорення, проте на неякісні та некоректні тексти інтернет-видань мало хто звертає увагу. Далі за цим посиланням…
ДО ДИСКУСІЇ: Британський університет радить уникати слів “батько” та “мати”. Манчестерський університет оприлюднив рекомендації, де закликає співробітників використовувати гендерно-нейтральні терміни замість слів, що вказують на стать людини. Далі за цим посиланням…
ПОДІЯ: Розпочалася ІІІ Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики. Наприкінці лютого розпочала роботу ІІІ Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики. Її мета – просування журналістики на цінностях прав людини в навчальному процесі та посилення викладацької спільноти. Далі читати за посиланням…
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ: Оголошено про підготовку до Міжнародної науково-практичної конференції «Людина в українському суспільстві в системі цінностей прав людини: сучасний вимір медіадіяльності». Читайте інформаційне повідомлення: 2021_н_п_КОНФЕРЕНЦІЯ медіа_права людини_ТРАВЕНЬ 21_інф_повід
ДОСЛІДЖЕННЯ: Десятки мільйонів людей в ЄС зазнають насильства – дослідження. Найчастіше від насильства страждають люди з особливими потребами, етнічні меншини, молодь та представники ЛГБТІ-спільноти. Далі за цим посиланням…
ПЕРЕДУМОВА: У ВООЗ попередили про “масову травму” через пандемію COVID-19: Постраждав майже весь світ. Далі читати за цим посиланням…
Це людська гідність: чому про національні спільноти потрібно говорити? Сьогодні в Україні діють численні правозахисні організації, а на телебаченні регулярно з’являються ролики про повагу до іншості. Здавалося б, у країні, яка об’єднує представників і представниць понад 100 народностей, толерантність має існувати як незмінна людська цінність. Але реальність інша. Це доводять історії ромської активістки Анжеліки Бєлової та в’єтнамо-української дизайнерки Нгуєн Тхі Нам Хай (Світлани). Далі читати за цим посиланням…
30+ графіків про Україну, які сприймають як зраду, але з них варто зробити серйозні висновки
Читати та думати за цим посиланням….
НАУКОВЦІ ПРОПОНУЮТЬ: “Вчені: підлітковий вік треба збільшити до 24 років”… Постіндустріальні країни потребують нового визначення підліткового віку, кажуть експерти, опитані медичним журналом Lancet. Якщо раніше європейці йшли у доросле життя у 19 років, то сьогодні це відбувається в середньому в 24 роки. Нову норму необхідно відобразити в законах, вважає низка експертів. Читати за цим посиланням…
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ…Центр прав людини ZMINA презентував річний моніторинговий звіт щодо переслідувань активістів та правозахисників за 2020 рік. У 2020 році правозахисники зафіксували 101 випадок нападів і переслідувань громадських активістів в Україні. Найнебезпечнішими видами активізму виявилися протидія корупції, захист прав ЛГБТІК-людей та захист довкілля. Дані були оприлюднені Центром прав людини ZMINA в рамках презентації річної доповіді про переслідування громадських активістів та правозахисників у 2020 році під час пресконференції у Києві. Доповідь (посилання на текст) підготовлена в межах фінансованого ЄС проєкту «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні».
Також дивіться: Спільнота онлайн. Становище ЛГБТ в Україні у 2020 році / Центр “Наш світ”. – К.: Центр “Наш світ”, 2021. – 51 с. ПОСИЛАННЯ
ПОСІБНИК ДЛЯ НАВЧАННЯ: “Короткий вступ до процесуального інтерв’ю”. Підозрювані можуть бути вразливими до можливих зловживань з боку правоохоронних органів, особливо коли на поліцейського чинять тиск для розкриття злочинів з обмеженими доказами. Новий ефективний інструмент для української влади у сфері процесуального інтерв’ю тепер доступний українською мовою. Рада Європи опублікувала практичний посібник “Короткий вступ до процесуального інтерв’ю” українською мовою. Методологія, інструменти та принципи, викладені в посібнику, спрямовані на суттєве вдосконалення роботи правоохоронних органів та дотримання зобов’язань з прав людини під час проведення розслідувань та допиту підозрюваних. Переклад на українську мову здійснено в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка інституцій для боротьби з неналежним поводженням в Україні». Завантажити посібник “Короткий вступ до процесуального інтерв’ю” можна за цим посиланням https://cutt.ly/IjF4uOj
Огляд: РОМСЬКІ МЕДІА – НАСКІЛЬКИ “РОМСЬКІ”, НАСКІЛЬКИ “ПРО РОМІВ” І НАСКІЛЬКИ “ДЛЯ РОМІВ”…Винесене в заголовок питання не банальне і не позбавлене суті з кількох причин. Історія “національних” медіа ще досить нещодавно, за часів радянських режимів у нашій частині Європи, не була веселковою: редакторів арештовували, диктували “політику партії”, через що чимало представників громад відверталося від видань… ДАЛІ …за цим посиланням…
ЗАПРОШУЄМО ВІДВІДАТИ МУЗЕЙ: Музей справедливості (боротьба за справедливість у листах, історіях та артефактах).
ЗАПРОШУЄМО НА ВИСТАВКУ…ПРО ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО! Amnesty International і “До речі” (Бюро соціальних комунікацій) зібрали цілу колекцію. Тут є речі, які передаються з покоління в покоління, а є й такі, що з’явилися недавно. Котрісь із цих предметів, певно, є у твоїх знайомих чи сусідів. А може, і в твоїй родині? Роздивляйся. Читай. Обирай, БЕЗ чого ти хочеш облаштувати своє життя. Дій.
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ… НЕ ПРИВАТНА СПРАВА: ДОМАШНЄ ТА СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК НА СХОДІ УКРАЇНИ. Amnesty International присвятила 2019 рік ґрунтовному дослідженню проблеми домашнього насильства: проаналізували українське законодавство в міжнародному контексті, а також об’їхали з інтерв’ю та фокус-групами Донецьку й Луганську області. Адже збройний конфлікт значно загострив ризики домашнього насильства і водночас підкреслив недоліки в системі, яка мала б реагувати на злочини та запобігати їм. Доповідь «Не приватна справа» має на меті підвищити видимість проблеми домашнього насильства, демонструє недоліки системи і пропонує рекомендації для захисту людей, які пережили чи переживають насильство. Окремий текст доповіді: Насильство_доповідь 2019_Amnesty International
ПІДСУМКИ: Захаров Євген… “2020: не було гіршого року в царині прав людини після Революції гідності”. Саме до такого сумного висновку я дійшов, аналізуючи перебіг подій року, який щойно минув. Як на мене, починаючи з 2015 р., ситуація з правами людини від року до року тільки погіршувалася. Це й було головною причиною (неусвідомленою досі!) нищівної поразки правлячих політичних сил у 2019. Але стало ще гірше – внаслідок цілковитого нерозуміння переможцями необхідності дотримання прав людини та поваги до них. ДАЛІ за цим посиланням…
Універсальний періодичний огляд: як Україна захищає права постраждалих від російсько-української війни. Україна майже не виконує рекомендацій країн-учасниць ООН щодо захисту постраждалих у російсько-українській війні, які ще 2017 року отримала в межах Універсального періодичного огляду (УПО). Цьогоріч вона одна із семи країн, які з власної волі подали Раді ООН з прав людини проміжний звіт за результатами виконання низки рекомендацій. Правозахисники коментують, як держава просунулась із виконанням рекомендацій і які з них досі актуальні. ДАЛІ за цим посиланням…
ПРАВОЗАХИСНИЙ ЛІКБЕЗ: Що таке місця несвободи та звідки журналістам брати інформацію про них. Колонії та СІЗО, психоневрологічні інтернати та хоспіси, дитячі будинки та центри соціально-психологічної реабілітації дітей, військові частини, кімнати для затримань — всі ці місця мають назву «місця несвободи». Всі ці локації об’єднує спільна ознака — люди потрапляють туди за рішенням судового, адміністративного чи іншого органу та не можуть покинути їх з власної волі. Або не мають можливості реалізувати цю волю за станом свого здоров’я чи через матеріальне становище. Далі за цим посиланням…
Актуально! Свобода слова в умовах російської агресії: як знайти межу? Якими є міжнародні стандарти у сфері свободи слова і коли обмеження можуть бути виправданими? Якою є практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах щодо свободи слова в контексті збройних конфліктів? Як Україні ухвалити ефективне законодавство, яке працюватиме і, з одного боку, реально дозволятиме притягати порушників до відповідальності, а з іншого – відповідатиме міжнародним стандартам у сфері свободи вираження поглядів та не наражатиме Україну на нові програші в ЄСПЛ? Відповіді на ці та інші запитання за посиланням…
Відгук. Моніторингова місія ООН з прав людини / UN Human Rights Monitoring Mission: Сьогодні ми взяли участь у презентації доповіді «Вплив пандемії COVID-19 на ромську спільноту в Україні», організовану офісом Уповноваженої з прав людини за підтримки Ради Європи. Під час заходу ми поділилися висновками, занепокоєннями та рекомендаціями Місії щодо впливу пандемії на ситуацію з правами ромів. Висновки Місії за останні 8 місяців свідчать про поступове погіршення ситуації з правами ромів в Україні після введення заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією. Серед найбільш нагальних проблем – втрата доходів, відсутність рівного доступу до інформації та освіти, відсутність документів, які посвідчують особу, що, у свою чергу, створює додаткові бар’єри для доступу до медичних послуг та соціальних виплат. Крім того, нам відомі випадки, коли швидка допомога відмовлялася приїжджати до ромських поселень для надання невідкладної медичної допомоги, іноді через упереджене ставлення працівників швидкої допомоги. Прочитайте Інформаційну записку про вплив пандемії COVID-19 на права ромів в Україні – http://www.un.org.ua/…/4933/BN%20C19%20Roma%20UKR.pdf Прочитайте історію Юліана Кондура, ромського правозахисника, про те, як він вирішує проблеми, викликані пандемією – https://nv.ua/…/romi-v-ukrajini-yak-zhivut-lyudi-bez…
Рекомендуємо! Руководящие принципы по свободе мирных собраний (переклад російською). Подготовлены Советом экспертов БДИПЧ ОБСЕ по вопросам свободы собраний. Завантажити тут: Руковод.принципы_Мирные_собрания
Рекомендуємо! ВІДЕОЗЙОМКА З МЕТОЮ ДОКАЗУ. Цей Посібник пропонує основні та найновіші практики, які активісти можуть залучати, щоб збільшити ймовірність використання їх відео в кримінальному та цивільному судочинстві в ролі доказу. Посібник стане допоміжним керівництвом для пересічних громадян, свідків та активістів-правозахисників, які намагаються використовувати відео не лише для документування порушення, але й для кінцевої, більш амбітної, мети – притягнути до відповідальності порушника і звільнити несправедливо звинуваченого. Завантажити за цим посиланням…
ПОЗИЦІЯ! Активістка Аліна Сарнацька: “Декриміналізація секс-роботи можлива впродовж десяти років”. 17 грудня у світі відзначають Міжнародний день захисту секс-працівників від насильства та жорстокості. Аліна Сарнацька – колишня секс-працівниця, а нині активістка спільноти секс-працівників, спікерка з питань секс-роботи в партії “Демократична сокира” – розповідає про те, з якою стигматизацією та дискримінацією стикаються секс-працівниці й секс-працівники, які небезпеки їм загрожують в Україні та як на це може вплинути декриміналізація секс-роботи. ДАЛІ за цим посиланням…
НАРИС. Євгенія Закревська. Адвокатка родин Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська працює у своїй царині уже 12 років. Вона займається не лише справами Майдану, а й провадженнями, пов’язаними з анексією Криму та затриманнями там місцевих активістів, окупацією Донбасу та злочинами, які відбулися на не підконтрольній Україні території…Іноді нашій героїні бракує сил, та вона далі й далі «лупає сю скалу». Не думає про успіх — для неї набагато важливіше займатися тим, що вона вважає правильним, навіть якщо результату не видно тривалий час. З Євгенією ми говорили про успіхи тих справ, які вона веде, про важливість суспільного договору, ретельний підхід до амністії та роль громадянського суспільства у змінах країни. Матеріал від читати за цим посиланням…
ПОЗИЦІЯ! Зміни в освіті щодо прав людини повільні, але неминучі – викладачі журналістики… Права людини вже не стоять осторонь як окремий предмет, а поступово запроваджуються як ціннісні орієнтири в журналістській освіті. Про це заявили викладачі журналістики – учасники онлайн-майстерні “Медіа і права людини: як змінюється журналістська освіта в Україні?”, яка тривала в межах Національної правозахисної НЕконференції 10 грудня. Матеріал від Ірини Виртосу читати за цим посиланням
Критична позиція! Права людини, неолібералізм та економічна нерівність… Чи можуть усі 842 мільйони людей, які не мають доступу до повноцінної їжі, бути жертвами порушень прав людини? Стаття від Джессіки Вайт за цим посиланням…
Актуальна тема! Місця несвободи. Як переживають карантин в українських тюрмах, хоспісах та психоневрологічних інтернатах… Що таке місця несвободи, як переживають карантин люди у цих місцях та яким чином здійснюються перевірки з дотримання прав людини в установах закритого типу, в інтерв’ю НВ розповідає монітор Національного превентивного механізму з восьмирічним досвідом Віра Яковенко. Матеріал від Олександри Горчинської читати за цим посиланням…
Голос правозахисників! Україна не поспішає виконувати рекомендації ООН щодо захисту постраждалих від конфлікту – правозахисники. Рекомендації від країн-учасниць ООН щодо захисту постраждалих у конфлікті, які Україна отримала ще у 2017 році, майже не виконуються державою та досі актуальні. Про це повідомили експерти Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від збройного конфлікту під час презентації альтернативного звіту про те, як Україна реалізує відповідні рекомендації. Посилання на альтернативний проміжний звіт
Дослідження з прав людини! Понад третину опитаних українців заявили, що ніколи не стикалися з порушенням своїх прав, а ще 16 % не змогли однозначно відповісти на це запитання. Такі дані третього загальнонаціонального дослідження “Що українці знають та думають про права людини”, яке проводив Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA. Далі за посиланням ZMINA.INFO
Вітаємо! Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик була нагороджена премією “Тюльпан прав людини” від Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Ще однією лавреаткою цього року стала львівська правозахисниця Марта Чумало, заступниця голови Центру “Жіночі перспективи”. Далі – за цим посиланням…
Дослідження прав людини! Вік, інвалідність та сексуальна орієнтація потрапили до трійки ознак, за якими, на думку опитаних, найчастіше утискають людей в Україні. Такі дані третього загальнонаціонального дослідження “Що українці знають та думають про права людини”, яке проводив Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA. Далі за посиланням ZMINA.INFO
Вітаємо! Українська журналістка та режисерка-документалістка Таїсія Кутузова отримала цьогорічну премію Французької Республіки “Свобода, рівність, братерство” за роботу над фільмом “Ти, бл*, рота закрий” про громадського активіста з Київщини Сергія Чагарова. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Посольства України у Франції . Також від ZMINA.INFO
Рекомендуємо публікації Організації “Право на здоров’я” (HealthRight International). Сайт організації за цим посиланням…
Експертний центр з прав людини З початком пандемії коронавірусу у світі заговорили про те, що жінки, які потерпають від домашнього насильства, стали заручницями ситуації та фактично змушені жити з кривдниками в ізоляції. Через це Генсек ООН Антоніу Гутерріш закликав уберегти їх від епідемії насильства, що поширюється разом з коронавірусом, а згодом до його закликів доєднався Папа Франциск. У квітні українські правоохоронці стверджували, що з початку карантину кількість повідомлень на лінію 102 про домашнє насильство не збільшилася. Однак слова жертв насилля, які зібрали експертки “ЮрФем”, свідчать про протилежне, адже 56% із 633 опитаних жінок розповіли про погіршення ситуації під час карантину. Текст дослідження: ВПЛИВ COVID-19* НА ПРАВА ЖІНОК В УКРАЇНІ
Освіта в тюрмах: якою вона має бути? В першій половині жовтня світ відзначав Міжнародний день освіти в тюрмах. Ми згадали про ключові документи, які містять бачення того, як врахувати обов’язки держави та права і потреби в освіті ув’язнених. В основі принципів організації освітньої діяльності в місцях несвободи низка рекомендацій Ради Європи, прийнятих 13 жовтня 1989 року. Пройшло трохи більше 30 років, але цей документ залишається актуальним. Читати далі за цим посиланням…
Також про Утримання підозрюваних і засуджених: досвід використання альтернативних сучасних технологій читати за цим посиланням…
ООН 75 років. 75 років тому на конференції в американському Сан-Франциско країни-переможниці у Другій світовій війні створили організацію, головною метою якої мала стати підтримка миру і унеможливлення нових кровопролить – Організація Об’єднаних Націй (ООН). Дивитись:
Телесюжет новин: ООН 75 років. Історія створення, участь України та як допомагає світу
Матеріал від Радіо Свобода: ООН-75: про шлях України від «маріонетки Москви» до гравця, з яким рахуються
Також. ООН-75: у МЗС України оцінили ефективність організації з моменту її створення
Як відбувся медіафестиваль ПРАВОЛЮДЯНІСТЬ-2020? Уперше фестиваль “Праволюдяність: Mediafest” для студентів та викладачів журналістики відбувся в онлайн-форматі. У зв’язку з пандемією COVID-19 організатори запропонували учасникам створити своє zoom-шоу й розповісти про ті проблеми, які їх хвилюють у правах людини. Далі за матеріалами ZMINA: “Праволюдяність усупереч COVID-19”: завершився ІІІ Всеукраїнський фестиваль для студентів та викладачів журналістики
Зрозуміти!!! «Навіть фейсбук видалив мою сторінку». Це люди, у яких немає громадянства… Права людей без громадянства регулює Конвенція ООН «Про статус апатридів», до якої Україна приєдналась у 2013-му. Вона передбачає, що таким людям буде надано особливий статус на території будь-якої держави, який дає право на освіту, майно, охорону здоров’я, працевлаштування, захист у суді. Читати далі за цим посиланням…
Від експерта: Церква та праворадикали найбільше протидіють рівності ЛГБТ в Україні – доповідь ООН. ZMINA коротко переповідає, якою ситуацію з дотриманням прав ЛГБТ в Україні побачив незалежний експерт та які проблеми окреслив у своїй доповіді.Читати далі за цим посиланням…
Дискримінація!!! “Одеса Прайд 2020”: сутички з поліцією, сльозогінний газ та травмовані учасники… Похвилинний репортаж від Суспільного…
Також читати: Нападение на ЛГБТ-марш в Одессе: 16 радикалов задержаны, двое полицейских попали в больницу
Що таке дискримінація?
Дискримінація!!! В селищі на Харківщині закидали камінням та яйцями будинок ромів. Їх евакуювали. В селі Андріївка, Балаклійського району Харківської області відбулося так зване “народне віче”. Причиною стало давній конфлікт одних місцевих жителів з місцевою ромської громадою. На “віче”приїхали представники Коаліції ромських неурядових організацій, правозахисники і ромські діячі в області, – Микола Бурлуцький та Вадим Матюшенко, також представники місій спостереження ОБСЄ та ООН. Не зважаючи на присутність представників поліції, агресивно налаштовані деякі жителі, які на так званому “Віче” закликали до виселення ромів та самосуду, вчиненню насильницьких дій. За словами ромських представників, після тривалих розмов група людей направилася до ромських будинків місцевих жителів/ок, родин, розбили вікна та виселити одну ромську родину. Та направилися бити машини та трощити інший будинок….
Позиція Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України Уповноважений наголошує, що відповідно до статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Поради для журналістів: Українська журналістика і ейджизм. Ідеального віку для роботи в українських медіа не існує: старші 35 років чують «ви нам не підходите за цінностями», а молодші — «ти така молода, що ти можеш знати?». Фрилансерка Ліко Толорая, журналістка Lustrum Світлана Моренець та співзасновниця StopFake Ольга Юркова не раз стикались з тим, що працедавці, колеги чи експерти, не довідавшись про їхній досвід, навішували на них ярлики «застара» або «замолода». Вони розповіли MediaLab, як ейджизм вплинув на їхні рішення та що може зробити кожен з нас, аби поменшало дискримінації в медіа… Далі читати за цим посиланням…
Дослідження “Психічне здоров’я в Україні. Проблеми та вирішення” від Arc.UA — це аналіз системи ментального здоров’я в Україні, окреслення головних проблем, з якими стикається сфера психологічної допомоги, та пропозиції щодо їхнього вирішення з огляду на досвід інших країн. Далі читати за цим посиланням…
Вебінар «Запобігання проявам дискримінації у викладацькій роботі». Вебінар підготовлений для викладачів і викладачок закладів вищої освіти, але впевнені, що ця тема буде цікава й самим студентам і студенткам та усім, хто дотичний до сфери освіти чи цікавиться питаннями запобігання та протидії дискримінації. Спікерка вебінару – Христина Кіт, адвокатка, кандидатка юридичних наук, голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», співавторка навчальної програми для юридичних навчальних закладів «Гендерна рівність та права жінок». Дивитись, слухати, навчатись за цим посиланням…
Поради для журналістів: Як висвітлювати взяття заручників. Повний текст за цим посиланням
Вебінар «Дискримінація як соціальне явище і юридичне поняття». Завдяки перегляду вебінару у вас буде можливість: – зрозуміти суть дискримінації; – навчитись помічати та аналізувати її прояви; – краще в подальшому висвітлювати судові справи, пов’язані з дискримінацією; – використати отримані знання у підготовці рішень у справах, пов’язаних з дискримінацією. Вебінар побудований на реальних прикладах, аналізі українського та міжнародного законодавства. Перегляд за цим посиланням….
Адвокація: 184 правопорушення і 4 засуджених: що стоїть за статистикою злочинів ненависті в Україні? Текст читати за цим посиланням….
Позиція: «Зараз важливо відходити від відокремлення ЛГБТКІ як окремої частини суспільства і показувати їх як середньостатистичних громадян». Про складність соціальної тематики для ЗМІ та протидію дискримінації вразливих груп населення України розмовляємо зі знаною журналісткою сайту nv.ua Олександрою Горчинською. Текст читати за цим посиланням….
Гайд: ЯК ЖУРНАЛІСТИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ЗУПИНИТИ ПОШИРЕННЯ СПАЛАХУ КОРОНАВІРУСУ. COVID-19 протягом наступних кількох місяців буде спільною загальною темою. Він вимагатиме самонавчання та здатності розуміти складні речі, такі як епідеміологія та глобальне здоров’я. Він також вимагатиме більшого залучення від ньюзрумів, що вже спостерігається. Журналісти Reuters Institute поговорили про ці виклики з експертами з охорони здоров’я Пітером Дробаком та Труді Ланг. Читати за цим посиланням…
Судова журналістика: 6 липня виповнюється 5 років з дня першої трансляції судової справи технічними засобами судів на офіційний канал YouTube «Судова влада України». За ці роки судові трансляції технічними засобами судів стали не лише символом забезпечення гласності судочинства та захисту права на справедливий суд загалом, а й прикладом прогресивності судової влади в Україні для інших держав. Започаткування судових трансляцій технічними засобами судів стало можливим завдяки співпраці судової влади та громадськості. «Судові трансляції технічними засобами судів – це спільний успіх громадськості і судової влади. Це одне з досягнень Революції Гідності. Це системна, якісна робота громадських організацій, адвокатів, судових моніторів. Це співпраця і професійність судової влади. Це приклад того, що ми можемо бути не по різні сторони барикад, а разом захищати спільні цінності, використовуючи кожний/а свої можливості. Це захист права на справедливий суд кожного/ї з нас. Тому так важливо, поширювати використання цього механізму й надалі.» – зазначає директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак. Повний текст читати ТУТ: 5 років з дня першої трансляції судової справи технічними засобами судів
Дискримінація мільйонів дітей: ЮНЕСКО доповіла про відсутність доступу до якісної освіти. Далі читати за цим посиланням…
«Совєцький» відбиток на інституті сім’ї. Україна успадкувала радянську систему родинної політики, ознаки якої зберігаються донині. Триває реформування інтернатної системи в Україні. Дитина має виховуватися у родині – це ключове завдання майбутніх змін. Для цього треба змінити правове поле, а також працювати із суспільством, посилюючи роль відповідального батьківства. Якщо зараз політика багатьох держав спрямована на те, аби сім’я вважалася та реально була найкращим середовищем для виховання дитини, то ще сотню років тому родина вважалася буржуазним інститутом, який скоро відійде у минуле. Така позиція роками жила на теренах Російської імперії, згодом радянського союзу, у тому числі й України. Час дещо змінив пріоритети, але невивчені уроки залишились. Далі читати за цим посиланням…
Поради для журналістів: Як писати про біженців і не бути ксенофобами… Чим об’єднані історії біженців в Україні, крім 17 гривень? 20 червня — Всесвітній день біженців. Минулого року вимушеними переселенцями стали 71 мільйон людей у світі. За результатами соціологічного дослідження, 25% українців готові прийняти біженців в Україні, якщо ті справді потребують захисту. Ще чверть — категорично проти. В Україні наразі мешкає понад дві тисячі біженців; ще понад шість тисяч попросили притулку і чекають на рішення Міграційної служби. Недостовірна та сповнена мови ворожнечі інформація у ЗМІ — один із факторів, який впливає на сприйняття біженців. Розповідаємо, на що слід зважати журналістам, щоб не скотитися у ксенофобію. Читати за цим посиланням…
Позиція: Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова засудила слова голови парламентського Комітету з питань соцполітики і захисту прав ветеранів Галини Третьякової про те, що в безробітних народжуються діти “низької якості”… Омбудсман закликала голову парламенту та народних депутатів ужити всіх можливих заходів, спрямованих на недопущення зазіхань на основоположні права людини, відступу від демократичних цінностей, та не допускати дискримінаційних закликів.
Тенденції: Соціолог назвав дві найбільші загрози від поширення COVID-19… Дві головні загрози від поширення COVID-19 полягають у тому, що збільшується контроль над людьми та виникає ймовірність згортання глобалізації. Повний текст за цим посиланням…
Це — расизм. Комікс Жені Олійник. Ми звикли думати про расизм, як про окремі випадки агресії чи насильства щодо небілих людей. Однак … різні етнічні меншини щодня зіштовхуються із проявами системного расизму. Це означає, що упередження маніфестують себе на всіх рівнях взаємодії людини із суспільством: в освіті, політиці, культурі, медицині, на робочому місці та і просто на вулиці, яку патрулює поліція. Проте саме через всюдисущість такої дискримінації, вона часто лишається невидимою. Повний текст та ілюстрації за цим посиланням…
Відеолекція: Ультраправий екстремізм в Україні: вигадка пропаганди чи реальна загроза демократії | Лекції від ЦГС. Лектор: керівник Групи моніторингу прав національних меншин – В’ячеслав Ліхачов. Дивитись за цим посиланням…
Додаткові матеріали до лекції
- Right-Wing Extremism in Ukraine: The Phenomenon of Svoboda (2013)
- «Правый сектор» и другие: национал-радикалы и украинский политический кризис конца 2013 – начала 2014 года (2014)
- Правые радикалы по обе стороны российско-украинского конфликта (2016)
- Чи загрожує ультраправий екстремізм українській демократії? (2018)
- В.Іщенко Заперечення очевидного: ультраправі у протестах на Майдані та їхня небезпека сьогодні…
- В.Ліхачов Чому перебільшення ролі ультраправих в українській революції не менш небезпечне, ніж применшення
- Т.Білоус Праворадикали, громадянське суспільство й демократія: репліка до дискусії
Насильство. Плати, бо ти гей. Нападників на геїв в Україні жодного разу не засудили за гомофобію – великий репортаж Заборони…У 2019 році в Україні зафіксували близько сотні випадків, коли на геїв чи транс-людей нападали та шантажували, через те, що вони шукали партнера чи друзів на сайтах знайомств. Лише одиниці із сотні постраждалих подали заяву в поліцію – інші були змушені платити, інакше про їхню орієнтацію стане відомо всьому місту. А ті кілька людей, які ризикнули та повідомили про напад, лишилися ні з чим. За всю історію незалежної України жодного нападника не засудили за злочин ненависті на ґрунті гомофобії. Журналістка Заборони Альона Вишницька поговорила з людьми, які постраждали від вимагачів, та розібралася, чому гомофобії не існує в законодавстві, а притягнути до відповідальності за нетерпимість до орієнтації – неможливо.
Дискусія: Діти Донбасу: хто відповість за втрачене дитинство? Сьомий рік Україна потерпає від російської агресії. Агресії, яка набула форми перманентного збройного конфлікту, що послаблює економіку та гальмує інтеграційні процеси. Але війна не вимірюється лише економічними чи іншими матеріальними чинниками: розміром захоплених територій, втраченого ВВП або кількістю вкрадених тонн вугілля. Коли йдеться про війну на Донбасі, в Україні рідше враховують найцінніший ресурс — людський. Ознайомитись з матеріалами дискусії “Дітям не місце на війні!” можна за цим посиланням…
Спільний акт узгодження № 4. Висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості. Від 12 лютого 2020 р. Ознайомитись за цим посиланням…
ТОП-7 порад експертам та експерткам для ефективної співпраці зі ЗМІ. Кампанія проти сексизму у медіа та політиці Повага влаштувала обговорення стосовно співпраці експертів та експерток у медіа. Для ефективної роботи експертів та експерток із журналістами слід читати за цим посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам’ятати про гендерний баланс та перевіряти титри: поради медіа для ефективної комунікації з експертами та експертками
Вголос: Сексуальні домагання і зневага: як насправді служиться жінкам в армії та поліції. Текст для читання за цим посиланням.
Міжнародний механізм захисту прав людини: Група правозахисних організацій у складі Чернігівського Освітнього дому прав людини, Дому прав людини “Крим” та Фонду домів прав людини надіслала Альтернативний звіт до Комітету ООН з прав людини. Цей комітет на своїй 130-й сесії восени в Женеві розгляне, як Україна дотримується Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Повний текст інформації за цим посиланням
Коректна лексика: Як правильно говорити про ЛГБТ? Чи коректно вживати терміни “нетрадиційна сексуальна орієнтація” та “гомосексуаліст”? Правозахисник Ростислав Мілевський розповідає, що не так із цими словами та пропонує замість них більш коректні поняття. Вчитись можна за цим відео
Коли годі передбачити наслідки і прогнозувати події. Якуб Ґурніцкі ― польський журналіст і блогер, засновник видання Outriders. Для вебінару StayAtHome Media Stories від LMF він розповів про те, як його видання, яке працює над великими довготривалими темами, адаптувалося до швидкої відповіді на пандемію, чому журналістика рішень не врятує світ і як згуртувати спільноту зі всього світу над пошуком корисних ідей. Далі читаємо за цим посиланням
Правозахисні організації та міжнародні експерти багато років говорять про недоліки базового Закону України, який регулює діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Питання викликає запроваджений віковий ценз у 40 років для кандидатів на цю посаду, відсутність у законі згадки про офіси Уповноваженого у регіонах, гарантії незалежності, а також сильні та слабкі сторони повноважень інституту, зокрема для захисту людей під час війни та багато чого іншого. Зареєстрований проект закону р.н. 3312 від 07.04.2020 на нашій пам’яті є першою спробою на рівні парламенту України комплексно врегулювати питання посилення повноважень Уповноваженого з прав людини. Водночас у законопроекті міститься ряд дискусійних положень, які і виносяться на онлайн-дискусію. Перегляд запису дискусії, яку ініціював Центром громадянських свобод за цим посиланням
Злочини на ґрунті ненависті: треба боротися, бо страшно… “На мене нападають щороку. Це вже п’ята моя заява до поліції, попередні ніякого результату не мали, закінчувалися нічим”, – розповідає Ангеліна. Вона – молода трансгендерна жінка, яку наприкінці квітня жорстоко побили в Харкові. Її фото зі зламаним носом потрапило у стрічки новин лише за місяць після пригоди, коли дівчина зрозуміла, що й цього разу дієвих заходів поліція вживати не стане, тому звернулася до правозахисників. Весь матеріал за цим посиланням…
18 червня 2020 року. Профільний комітет радить ВР відхилити всі законопроєкти щодо криміналізації злочинів ненависті проти ЛГБТ: за цим посиланням повний текст повідомлення … Депутатка Лада Булах, ініціаторка цього ж законопроєкту, у своєму фейсбуку написала, що “на засіданні та в кулуарах вислухала заперечення одне абсурдніше іншого”: “Це бісить, коли компетентна з вигляду людина на повному серйозі твердить, нібито в Україні немає таких злочинів, нібито всі громадяни є рівними перед законом, а тому не треба нікого вирізняти. Я і сама Конституцію цитувати можу. Але Конституцією від ножа, підпалу, стрілянини, зґвалтувань, вигнання з дому і безлічі інших злочинів не захистишся. Захист дають самооборона, поліція, Кримінальний кодекс та справедливий суд”.
На телеканал КРТ поскаржилися через гомофобію в ефірі. Усю програму на екрані був закріплений напис «Одностатеві стосунки — чума ХХІ століття». Також глядачам запропонували проголосувати в опитуванні «Одностатеві стосунки: розпуста чи психічна хвороба». Громадські організації, що опікуються правами ЛГБТ+, поскаржилися на канал до Нацради, поліції та омбудсмана. Далі читати за цим посиланням…
Вийшов у світ збірник лекцій для журналістської спільноти “Права людини та мас-медіа в Україні. Частина 2”.
Збірник тез лекцій підготовлено в межах реалізації спеціальної програми стажування та підвищення кваліфікації “Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики”. Упродовж навчального 2019/2020 року викладачі не тільки занурювалися в тему прав людини, а й шукали можливості змінити освітній процес у своїх вишах, зокрема підготуванням нових лекцій з правозахисним компонентом, розширенням тем для студентства, оновленням програми загалом. І ці лекції, які написали самі викладачі, неодмінно стануть у пригоді.
“Нові лекційні теми – це нові можливості для вдосконалення журналістської освіти та саморегулювання медіапрацівників на цінностях прав людини, – коментує координатор Академії, доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Шендеровський і додає: – Сучасний етап розвитку української держави є перехідним. Для нього характерне підсилення громадянського суспільства, яке, зокрема, прагне до захисту прав людини. І з огляду на це ми сміливо можемо говорити про ще одну роль журналістики – правозахисну. Власне, розвиток журналістики, який ґрунтується на цінностях прав людини, є стратегічно важливим у перспективі суспільних змін”.
Збірник загалом або окрему його частину (конспект лекції) може використати будь-який вищий навчальний заклад підготовки за журналістським фахом або будь-яка організація для підвищення кваліфікації медіапрацівників.
“Є лекції, які особливо мене вразили, як-от проблематика алкозалежності, всебічність розкриття теми про людей, що живуть із ВІЛ, розширення термінологічного словника, що стосується виявів мови ворожнечі, або ж зовсім свіжа аналітика щодо висвітлення коронавірусної інфекції в українських медіа. І хоч мова викладу все ще залишається академічною, але справді варто витратити трохи свого часу, щоб потім уміти краще розбиратись у цих непростих, але суспільно важливих темах”, – наголошує упорядниця збірника, координаторка Академії, журналістка Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу.
Завантажити видання можна тут або скопіювати тут: Збірник_Права людини в мас_медіа_Частина 2_2020
Видання здійснено в межах спеціальної програми стажування та підвищення кваліфікації “Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики”, яку реалізовував Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та Центр прав людини ZMINA за фінансової підтримки Програми Розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.
Найвідоміші промови про права людини. У цій збірці надруковані тексти, які увійшли в історію. Їх писали чи виголошували люди, які жили у різний час та на різних континентах. Але є те, що їх об’єднує – цінності свободи та людської гідності, які підкріплені власним прикладом. Напевно тому, ці промови досі
звучать так переконливо. Завантажити та читати: Найвідоміші промови про права людини
Нині створюється Паліативна правозахисна мережа, спрямована на захист прав паліативних дітей. Ціль допомогти вирішити і запобігти порушенню прав паліативних дітей у інтернатних закладах, та тих, які проживають у сім’ях.
В Україні немає державної підтримки постраждалих від війни кримських дітей – правозахисниця… Про це під час дискусії “Дитинство в окупованому Криму: зі зброєю в руках та без права бути українцем” у межах правозахисної програми фестивалю Docudays UA “Rights Now” розповіла співкоординаторка “КримSOS” Ольга Куришко. “У нас є законодавчі підвалини, але, на відміну від дітей, які проживають на окупованій частині Донецької та Луганської областей, кримські діти не можуть отримати цей статус. А отже, потім вони не можуть скористатися можливостями, які цей статус гарантує”, – сказала вона. Далі за посиланням
17 Docudays UA онлайн!
Цього року у зв’язку з карантином 17 Docudays UA пройде в форматі онлайн! 24 квітня стартує Докудейс. О 19.00 відбудеться церемонія відкриття за посиланням: http://docudays.ua. Усі фільми будуть у доступі за посиланням між 24 квітням та 10 травня http://docuspace.org/eng/ Деякі фільми будуть мати обмежену кількість місць для одночасного перегляду, або будуть у доступі лише один день – це фільми з конкурсної програми. Більш детально за посиланням: https://docudays.ua/eng/2020/program/konkurs/. Лінк на фільм відкриття – https://docudays.ua/eng/2020/program/film-vidkrittya/. Також, лінк на програму поза конкурсом https://docudays.ua/eng/2020/program/poza-konkursom/ .
Нагадуємо, що 17 Docudays UA присвячений темі дорослішання. У контексті державної політики ми пропонуємо розібратись у правах дітей i як може звучати голос молоді в обговоренні суспільних питань.
“Чому не запакували?” Мер Івано-Франківська хоче вивезти ромів на Закарпаття. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків нещодавно дав доручення вивезти людей ромської національності із Франківська на Закарпаття. Проте з цим завданням правоохоронці не впоралися повністю. Про це очільник міста повідомив на щотижневій оперативній нараді. “Також цигани, ні, вірніше, особи ромської статі. Ми вже бус давали. Вивезли їх на Закарпаття. Чого вони далі тут?” – запитав Марцінків. Начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій Ігор Влізло повідомив, що 12 людей відмовилося тоді їхати, сказали, що не поїдуть. Далі за посиланням
Хто ці люди: психологічний портрет катів. Розповідь Станіслава Асєєва про полон у Донецьку. Журналіст і блогер Станіслав Асєєв пробув у полоні 31 місяць. Із них 28 місяців його утримували на території артцентру «Ізоляція» в Донецьку, в якому російські гібридні сили облаштували неофіційну в’язницю-катівню. Далі за посиланням: Радіо Свобода публікує фрагменти спогадів Станіслава Асєєва, які стануть частиною його майбутньої книги.
“Завдання – вижити”: як жінкам уберегти себе від домашнього насильства в умовах карантину”. Стаття Єлізавети Сокуренко на ZMINA.
Альона Луньова коментує : “Чергова крута стаття від Yelyzaveta Sokurenko про те, як українським жінкам уберегтися від домашнього насильства в умовах карантину. Якщо дослідники прогнозують, що після епідемії COVID-19 ми зіткнемося з епідемією розлучень, то про справжню хвилю домашнього насильства ми можемо говорити вже зараз. Спричинений пандемією сплеск випадків насильства над жінками примусив відреагувати ВООЗ, яка на початку квітня випустила бриф “COVID-19 and violence against women”. Можна знайти багато причин, чому по всьому світові спостерігається різке збільшення випадків домашнього насильства. Карантинні заходи і соціальне дистанціювання сприяють тому, що жертва із кривдником проводить значно більше часу в спільному просторі. В той же час, жінка має менше контактів із родичами і друзями, які могли її підтримати раніше. І це все на фоні стресу, спричиненого карантином, ймовірною втратою доходу, збільшенням обсягів домашньої роботи. Я можу лише здогадуватися, скільки жінок в Україні живуть у ситуації домашнього насильства. Але точно знаю, що поради та контакти, які зібрані в статті, можуть врятувати чиєсь життя.
Чи можна медіа називати імена хворих на COVID-19? А якщо це політики?
Як працюють стандарти, норми етики та законодавства у випадках, пов’язаних із підозрюваними, хворими або померлими від коронавірусної інфекції? Стан здоров’я кожної людини — це частина її приватного життя. І захворювання на коронавірус COVID-19 не є винятком. Стандарти журналістської етики в усьому світі захищають право людей на приватність і не допускають необґрунтованого втручання журналістів у приватне життя….Головне правило: для того, щоб розголошувати будь-яку інформацію про здоров’я конкретної людини, називаючи її ім’я або інші особисті дані, потрібна бути вагома причина, пов’язана з інтересами суспільства. Робити це заради рейтингу — неприйнятно! Повний текст на «Детектор медіа» .
УВАГА! На сайті АНТИКОВІД. Гід для медійників /Режим доступу: http://corona.imi.org.ua/ ви знайдете чітку і корисну інформацію, яка допоможе медійникам якнайкраще працювати навіть в умовах пандемії.
Також з радістю повідомляємо: в Україні запустили сайт, де зібрали фейки про коронавірус – “По той бік пандемії”! Українські журналісти та фактчекери запустили спільну платформу з перевірки інформації про коронавірус – “По той бік пандемії”. На сайті зараз вже зібрано понад 100 перевірених матеріалів про Covid 19, які розподілені на фейки, маніпуляції та правду про пандемію. Волонтерська ініціатива об’єднала журналістів, аналітиків та фактчекерів редакцій «По той бік новин» (ІРРП), «Без брехні», “Наші гроші. Львів”, “Кавун.City”, “Букви”, а також незалежних фахівців-аналітиків із України та Німеччини.
Центр Громадянських Свобод (ЦГС) пропонує медіапрацівникам, викладачам та студентам
Художні фільми про права людини
• Приховані фігури
• Суфражистка
• Зроблено в Тотенхемі
• Прайд
• Билли Эллиот
• Квітка пустелі
• Дивовижна благодать
• Стукачка
• Народ проти Ларі Флінта
• Людина з землі
Онлайн-курси, лекції та відео
Права людини в освітньому просторі
(Українською) EdEra
Права людини в дії
(Українською) ВУМ
Захиcт прав людей з інвалідністю
(Українською) Prometheus
Фактчек: довіряй-перевіряй
(Українською) EdEra
Людина та держава. Правила гри
(Українською) EdEra
Європейський механізм захисту прав людини
(Українською) EdEra
Наша боротьба – це біг на довгу дистанцію
Олександра Матвійчук – TEDxKyiv
Justice
(English) Harvard university
Human Rights Defenders
(English) Amnesty International
Центр громадянських свобод (ЦГС) засновано у 2007 році для просування цінностей прав людини.
“Боїшся коронавірусу? У сексизму більше жертв”: як пройшов Марш за права жінок у Києві (фоторепортаж ТУТ)
Інститут масової інформації підготував добірку своїх матеріалів, у яких містяться рекомендації для медіа, влади та звичайних громадян щодо висвітлення інформації про коронавірус, комунікування із суспільством та споживання новин. Для зменшення рівня соціальної напруги через ситуацію з коронавірусом експерти ІМІ підготували рекомендації для влади та медіа щодо покращення комунікації та висвітлення ситуації з коронавірусом. Почитати рекомендації для медіа щодо висвітлення спалахів хвороб можна тут.
Рекомендації для медіа, як зменшити емоційність новин, щоб знизити рівень напруги в суспільстві і запобігти паніці, можна прочитати тут. Оскільки в суспільстві деякі безвідповідальні медіа продовжують активно поширювати фейкову інформацію про епідемію коронавірусу, ІМІ підготував список порад для громадян щодо того, як споживати інформацію, щоб уникнути паніки і не стати жертвами маніпуляцій чи брехні. Закликаємо ЗМІ під час підвищення соціальної напруги прагнути до конструктивної журналістики, а не підливати масла у вогонь занадто емоційними повідомленнями, що разом з інформаційним перенасиченням провокує паніку в суспільстві.
Звернутися по коментар чи поради до експертів Інституту масової інформації можна через сторінку ІМІ у фейсбуці. Також можна зателефонувати на гарячу лінію ІМІ (050) 447 70 63 чи написати нам листа на info@imi.org.ua.
Рекомендації від Уляни Супрун
Підбито підсумки другого Конкурсу студентських журналістських робіт на тему “Права людини в медіа: від розуміння до змін”. До оргкомітету було подано 171 роботу (для порівняння: у минулому – 47 робіт), загалом – 267 авторів та авторок із 25 університетів та одного журналістського гуртка. Конкурс студентських журналістських робіт на тему “Права людини в медіа: від розуміння до змін” є спільною ініціативою Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Центру прав людини ZMINA та проєкту ПР ООН “Права людини для України”, який впроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Інформаційне повідомлення ТУТ.