АКТУАЛЬНО

Вітаємо на сторінці “НОВИНИ. АКТУАЛЬНО”. Тут Ви знайдете актуальні повідомлення інформацію  про становлення медіадіяльності в Україні на цінностях прав людини. Інформація подається в  хронологічній послідовності. Запитання та пропозиції щодо наповнення / використання ресурсів відправляти на пошту: kshenderovskij5@gmail.com 


Рекомендації щодо розвитку медіатеми: страх, неосвіченість, обмежений досвід як  природа нетерпимості. “Коли людина стоїть на порозі темної кімнати, їй здається, що кімната повна бісів. Але варто увімкнути світло, і людина бачить знайому обстановку, і біси відступають”. Цією метафорою про страх невідомого громадський діяч та дисидент Йосип Зісельс під час публічного інтерв’ю спробував пояснити природу нетолерантності. Захід “Свої та чужі: чому ми нетерпимі до “інших”?” стосувався проявів нетерпимості та відсутності толерантності стосовно різних “інших” груп – культурних, етнічних, релігійних, сексуальних тощо. Про це повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини.


Як поліції та громадам працювати з вразливими групами: формування медіатеми. Відбувся тренінг-семінар для представників поліції та місцевих громад про те, як працювати з вразливими групами задля безпеки в громадах: представниками ромської національної меншини, наркозалежними, працівницями комерційного сексу, безпритульними та іншими. Багато уваги приділялося тому, що відсутність інтеграції цих соціальних груп впливає на рівень безпеки в громадах. Більше читати ТУТ


Як перетворити вчителів / освітян на агентів гідності: про формальну і неформальну освіту з прав людини. У травні цього року в Україні презентували проект Загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини у школах та дошкільних закладах. Документ, який став черговим кроком із введення питання прав людини у формальну освіту в країні, базується на керівних принципах Всесвітньої програми освіти у цій сфері.  Щоб зрозуміти, з якими викликами сьогодні стикається освіта у сфері прав людини в Україні й чому підручники та методичні матеріали не є головним фактором успішності правозахисної просвітницької діяльності, експерти зібрались на дискусію “Права людини у формальній та неформальній освіті”. Читати на сайті ЦІПЛ

Рекомендовані медіатеми: (1) НЕ ВСІ РОЗПІЗНАЮТЬ, КОЛИ ПОРУШУЮТЬСЯ САМЕ ПРАВА ЛЮДИНИ. (2) КВАЛІФІКАЦІЯ ТРЕНЕРІВ /ВЧИТЕЛІВ  З ПРАВ ЛЮДИНИ НЕ ЗАВЖДИ Є ВІДПОВІДНОЮ. (3) ОСВІТЯНИ Є НОСІЯМИ АРХАЇЧНИХ ТРАДИЦІЙ. (4) КОНФЛІКТ ГУМАНІТАРНИХ ЦІННОСТЕЙ І НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ.


Центр інформації про права людини повідомляє для медіапрацівників про наступне. 

Де межа між безпекою та особистою свободою? Чи потрібно щось змінювати у концепції прав людини, якщо одне право вступає у конфлікт з іншими? Чому в усьому світі йде “відкат” до традиційних цінностей замість гуманітарних? Як на права людини вплине розвиток штучного інтелекту?

Ми записали коментарі та рефлексії на ці теми від правозахисника, соціального філософа, експерта Ради Європи і Московської Гельсінкської Групи Андрія Юрова.

До речі наступного тижні відбудуться ще два заходи за участі експерта:
дискусія “Права людини у формальній і неформальній освіті в Україні” https://www.facebook.com/events/220230608697382/
та кінопоказ фільму “Вбити дракона”, після якого учасники обговорять правозахисні паралелі фільму із сегоднішньою реальністю https://www.facebook.com/events/1742865172498450/?active_tab=about.


У Львові презентували книжку «Врятуйте фундаментальні права!» разом з автором Ґергартом Баумом. Після презентації книги відбулася панельна дискусія на тему: «Громадянська свобода проти манії безпеки». У дискусії взяли участь представники медіа та соціально активні громадяни зі Львова та різних регіонів України. Зважаючи на реалії в яких перебуває Україна, колишній депутат Німецького Бундестагу, Федеральний міністр внутрішніх справ Ґергарт Баум порушив актуальні питання сьогодення:

  • Що дозволено державі? У чому полягає завдання правової держави?
  • Яку свободу дій повинні мати служби безпеки?
  • Чи можна міркуваннями безпеки виправдати обмеження свободи преси?
  • Яку роль відіграють захист даних і приватна сфера в епоху цифрових технологій (зокрема – на мультинаціональному рівні)?
  • Яку відповідальність несе кожна окремо взята людина за збереження вдалої демократії?

Читати на сайті Академії Української Преси


Погроми, крадіжки, “окупація”: що пишуть про ромів новинні сайти. Експерти ІМІ провели моніторинг новин, які були присвячені ромській тематиці, у 12-ти інтернет-ЗМІ* за червень 2018 року, щоб побачити, чи стереотипи й досі впливають на журналістів, хто і які акценти робить та як висвітлювалися трагічні події у Львові, які, власне, і змусили нагадати, що відповідальними є ми всі. Читати ТУТ.   Будуть корисними для журналістів і поради з етичного кодексу для відповідального висвітлення меншин, який був розроблений Ромською асоціацією журналістів спільно із Центром незалежної журналістики в Румунії:

  • згадуйте рівень освіти, вік, етнічну належність, релігію, сексуальну орієнтацію або політичні погляди людей тільки тоді, коли це доречно в контексті;
  • запитуйте тих, з ким розмовляєте, як вони хочуть бути ідентифікованими, і використовуйте це в своєму матеріалі;
  • уникайте суджень на основі стереотипів та упереджень;
  • визначте свої власні стереотипи та упередження і переконайтесь, чи вони не впливають на ваш матеріал;
  • використовуйте нейтральний тон при використанні інформації з інших джерел;
  • уникайте негативної чи позитивної дискримінації в матеріалі;
  • приділяйте однакову увагу всім сторонам теми, про яку пишете;
  • додайте до ваших джерел представників різних меншин;
  • пам’ятайте, що можуть існувати культурні відмінності між вами і темою матеріалу, які можуть ускладнити доступ до інформації;
  • виправляйте граматичні помилки в цитатах, якщо вони виставляють ваші джерела в поганому світлі;
  • висвітлюйте чутливі теми з метою створення мостів порозуміння між соціальними групами;
  • шукайте факти та логічні пояснення, а не тих, хто винний;
  • злочинність та бідність не мають етнічного забарвлення, але можуть мати деякі системні пояснення. Копайте глибше.

«Виховання» поліції громадянами. Як це впливає на безпеку?

Ми часто бачимо в інтернеті відеозаписи, де люди «виховують» поліцію своєрідним чином: принижують правоохоронців, відмовляються виконувати їхні вимоги, погрожують. Багато хто ставить «лайки» та пише коментарі на підтримку «вихователям». Але чи задумуємось ми над тим, до чого може призвести така поведінка? Як це вплине на нашу безпеку? Соціологиня ЕЦПЛ Злата Швец підняла актуальні проблеми неконструктивної критики поліції. Читати: Експертний центр з прав людини


ДЛЯ ВОЛИНІ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ НАДРУКУВАЛИ БУКЛЕТИ З ПРАВОВОЮ ІНФОРМАЦІЮ. Незрячі волиняни мають змогу отримувати інформацію про систему безоплатної правової допомоги, викладену шрифтом Брайля. “Доступ до правосуддя вразливих груп населення залежить від того, як добре вони обізнані зі своїми правами та способами їх захисту. Саме тому, дуже важливою є правопросвітницька робота і ми сподіваємося, що буклети шрифтом Брайля сприятимуть поширенню інформації серед людей з інвалідністю по зору про те, як може допомогти система безоплатної правової допомоги у реалізації та захисті їхніх прав”, – зазначила менеджер українсько-канадського проекту Оксана Кікоть. Далі читати на КОНКУРЕНТ. Ділове інтернет-видання Волині

Читати також: ВЛАСНИКІВ ЛУЦЬКИХ КАФЕ І РЕСТОРАНІВ ПРОСЯТЬ НАДРУКУВАТИ МЕНЮ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ

Читати та дивитись також: У ЛУЦЬКУ ПРЕЗЕНТУВАЛИ КНИГУ РЕЦЕПТІВ ДЛЯ НЕЗРЯЧИХ ВІД ВІДОМОЇ ТЕЛЕВЕДУЧОЇ (ФОТО)


ШЛЯХ ДО СОЦІАЛІЗАЦІЇ: ЯК РОМСЬКИХ ДІТЕЙ НАВЧАЮТЬ В УЖГОРОДІ
Сьогодні у суспільстві відбувається чи не найжорсткіша дискусія за останні роки. Усе через ромські тимчасові поселення. За останні два місяці в Україні відбулося шість погромів таборів в Києві, Тернополі та Львові. Найтрагічніший із них стався у суботу, 23 червня: підлітки з ультраправого угрупування «Твереза і зла молодь» атакували ромський табір на околиці Львова. Унаслідок нападу один із жителів поселення загинув, а ще троє зазнали ножових поранень. Чому суспільство так агресивно ставиться до цієї групи людей? Замість того, аби допомогти слабшим, суспільство бажає їх винищити. Та все ж існують люди, які беруться за непросту справу – соціалізацію ромів. Одна з таких – Елеонора Кулчар. Вона відкрила в Ужгороді Ромський центр розвитку дітей раннього віку та допомагає їм здобувати освіту. Далі читати та дивитись на ЗАБОРОНА


Називати речі своїми іменами (від редакції ГРОМАДСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

В ніч на 24 червня група молодиків напала на ромський табір і зарізала людину. Убитий – ромський юнак. Його звали Давид Пап. Йому було 23 роки. Ми розповідаємо цю новину, як і десятки інших ЗМІ. Ми також додаємо інформацію, яка передувала вбивству: «нагадаємо, 22 квітня 2018-го члени праворадикальної організації С14 розібрали та спалили табір ромів на Лисій горі в Києві» та «7 червня представники «Національних дружин» заявили про розгін поселення ромів у Голосіївському парку Києва і поставили їм ультиматум».

Можна додати і ще ширший контекст: тоді-то й там-то група дата/місце праворадикалів напала на представників ЛГБТ/ феміністок/ зірвала показ фільму/ виставку / презентацію книги/ дискусії. Або іще ширший: оголосила когось зрадником/сепаратистом/ недостатнім патріотом/ недостатньо жіночним/мужнім, одним словом — недостатнім українцем.

Що це за новини? Хто їх створює? І як про них розповідаємо ми, українські медіа?

Упродовж кількох місяців проведено десятки ефірів, написано сотні статей, інтерв’ю і навіть онлайн опитувань на тему толерантності та насильства щодо окремих соціальних груп. «Геї проти правих», «московський патріархат проти київського», «роми проти українців». Але що ми змогли донести до глядача чи читача цими матеріалами? Кого покликали до дискусій? Що саме протиставили? Ми, журналісти, — не політики, не соціологи, не міжнародні організації.

Чи ми, медіа, чітко вказали на маніпуляцію, популізм, зрештою — на брехню? Хто вказав на те, що ультраправі групи висловлюють не богом дані і конституцією захищені погляди на світобудову та державний устрій, а прямо і відкрито закликають до насильства? Хто нагадав про відповідальність за це? А любителям історичних екскурсів — про те, до яких наслідків це призводить? Хто назвав мову ворожнечі і ненависті своїми іменами, не маніпулюючи поняттями «свобода слова» та «демократія»? Власне, хто з нас розуміє, що таке ця демократія?

Чотири роки ми живемо в умовах інформаційної війни, яка народилася із розмивання меж між правдою і брехнею, яка руйнувала поняття державних інституцій, обіцяючи ефемерне «народовладдя» та інший «безмежний референдум». Але ми чогось таки навчилися як суспільство, щось уберегли, а щось побудували наново. Армія, волонтери та й Суспільне мовлення — всі, хто щось уміють і дуже хочуть щось робити в цій країні давно пішли з Майданів і впряглися у побудову інституцій.

Але ж чи не ми самі — українські медіа продовжуємо сором’язливо ховати очі від реалій ультраправого насильства? Чи не ми між собою — приватно і публічно повторюємо мантру: «Це кремлівський фейк» — так, ніби це Кремль виставляє нам поріг професійної чутливості, то хіба Кремль завтра не створить ще якогось фейку? Або кажемо, що праві рухи — радикальні, але справжні патріоти, та запевняємо, що якби не вони, Україна б уже чотири роки існувала під контролем Російської Федерації.

Чи не ми самі продовжуємо загравати з тими, хто ходить на дискусії та кінопокази з битами, ножами та газовими балончиками, надаючи майданчик нападнику поряд із жертвою? Чи не ми продовжуємо підміняти поняття консерватизму та відвертого людоненависництва? Кожен консерватор, як і кожен ліберал має у своїх руках законні інструменти для відстоювання своїх політичних поглядів. Хіба і не за ці інструменти і права ми воюємо, зокрема, на сході. Адже для того, щоб конкурувати ідеями не потрібні ані кийки, ані газові балончики, ані ножі.

Ми, українські медіа, перестали називати речі своїми іменами. А може ніколи й не робили цього. Якщо це так, то час — саме зараз. Учора у Львові вбили молодого ромського чоловіка. Попередня інформація слідства — неповнолітніми молодиками з ультраправої групи. Так само, як і поліція, що підміняє злочини на ґрунті ненависті «хуліганкою», не розслідує їх, не знаходить тих, хто це вчинив навіть, якщо їхні обличчя видно на відео, ми, українські медіа, не викриваючи ненависть, нетерпимість, брехню і маніпуляції теж несемо відповідальність за це вбивство.

Читати також: Висновок Незалежної медійної ради щодо трансляції телеканалом ICTV розгрому табору ромів у програмі «Надзвичайні новини» від 9 червня 2018 рокуВисновок № 26, м. Київ, 28 червня 2018 р.


«Ми скочуємося у середньовіччя»: соцмережі про напад на ромів…. Читати, слухати, думати на Радіо Свобода

Скільки ще нападів та вбивств має статися, щоб влада почала діяти ? Читати на ZAXID.NET

Що є цінніше за людське життя? Немає нічого! СПІЛЬНА ЗАЯВА МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ТА СЕКРЕТАРІАТУ МІЖВІДОМЧОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ ТА ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ

Ромська кров: що робити з таборами? Вбивство молодого рома у Львові показало кривавий потенціал одразу кількох проблем в Україні: від самого факту існування незаконних поселень ромів у містах до насильства, з яким стикаються їх мешканці. “Повірте, роми – абсолютно адекватні люди, які хочуть таких самих гарних умов, як і в усіх людей. І хочуть найкращого для себе і своїх родин“. Читати на ВВС

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини…ТУТ


Хочемо і ходимо. У центрі Києва відбулася акція на захист мирних зібрань 02“Хочемо і ходимо”. У центрі Києва відбулася акція на захист мирних зібрань. Напередодні Дня Конституції учасники акції “Хочемо і ходимо”, яка відбулася в центрі столиці, хотіли нагадати про дотримання базових прав і свобод кожної людини на території України. “Останнім часом доводиться запитувати про посилену охорону для проведення заходів та акцій, які спрямовані на прийняття себе як особистості та краще розуміння інших людей та спільнот в Україні. Це вже є необхідністю, бо відбуваються систематичні напади на культурно-просвітницькі, правозахисні, мистецькі акції, зокрема, на території навчальних закладів та конференц-центрів”, – зазначають організатори акції. На сторінці події в Facebook вони також навели “неповний перелік” нападів, скоєних учасниками і прихильниками ультраправих рухів, які відбулися протягом цієї весни:- 8 березня під час Маршів жінок у Києві, Львові, Ужгороді, де учасників та учасниць нападники обливали фарбою, зеленкою, прискали перцевими балончиками в обличчя та завдавали травм, зокрема журналістам;– 26 березня близько 20 агресивно налаштованих представників радикальних угруповань намагалися зірвати дискусію “Права людини: проблема поширення ультраправих рухів в Україні” під час фестивалю про права людини Docudays, погрожуючи повернутися наступного разу зі зброєю;– 17 квітня – за два дні після відкриття адміністрацією НПУ ім. Драгоманова була закрита виставка “Виховні акти” у студентському арт-просторі “SKLO”;– 10 травня – зрив дискусії “Наступ на права ЛГБТ як форма цензури: досвід Росії”. За півгодини до початку до Underhub прийшла група агресивно налаштованих молодих людей, які заблокували вхід до приміщення, погрожували гостям, учасницям та учасникам дискусії, вигукували образи — словом, заважали проведенню заходу та загрожували безпеці;
– 16 травня – ще одне намагання зірвати дискусію “Наступ на права ЛГБТ як форма цензури: досвід Росії”. Ультраправі на київській площі Перемоги рвали плакати та розкидали листівки на тротуарі;– 18 травня – організована провокація та зрив художньої акції “Синдром того, хто вижив” на Михайлівській площі у Києві, які підготувало Кураторське об’єднання Худрада. Інсталяція була присвячена поселенням ромів та іншим стихійним поселенням людей, що супроводжуються виникненням непередбачуваного у своїх архітектурних формах тимчасового житла;– 19 травня – близько 30-ти членів право-радикальних груп зірвали Фестиваль рівності у Чернівцях.
“Систематичні та регулярні напади на ромські населення з подальшим вихвалянням у соцмережах та ненависницька риторика тих, хто їх організовує лише посилюють конфронтацію та рівень злочинності у суспільстві. Потреба в забезпеченні прав і свобод ромів – таких як право на життя, особисту безпеку та недоторканність житла, повагу до гідності, – не просто ігнорується державою, ці права прямо заперечуються організованими і скерованими діями декількох пов’язаних угруповань, що підтримуються кількома політичними партіями”, – йдеться в повідомленні. Читати та дивитись на Цензор.НЕТ. Також читати: Напад на табір ромів у Львові було сплановано, підозрювані визнали себе членами угруповання “Твереза і зла молодь”

Україна досі не підтримала Декларацію про безпечні школи – Human Rights Watch. Правозахисна організація Human Rights Watch наголошує на необхідності з боку України врешті ухвалити рішення захищати життя дітей, які страждають внаслідок збройного конфлікту між українським урядом і збройними групами, підтримуваними Росією, та їхнє право на освіту. Для цього організація пропонує підтримати Декларацію про безпечні школи (Safe Schools Declaration) під час відкритих дебатів ООН 9 липня, присвячених темі дітей та збройного конфлікту. Читати та дивитись на сайті Голос Америки


Мы сильнее ненависти. Лучшие плакаты Марша Равенства 2018

Мы сильнее ненависти.

Лучшие Світлина від Tetiana Pechonchyk.плакаты Марша Равенства 2018. Смотрим, как прошла акция, и вдохновляемся красивыми людьми… В 2018 году Марш состоялся под лозунгом “Страна свободна – будь собой!”.

Важливо….Ексклюзивна сповідь мами гея та поради психолога. А також – чому в Україні небезпечно мати нетрадиційну сексуальну орієнтацію? І чому влада, підтримуючи права меншин, водночас фінансує тих, хто їх порушує? Дивіться «Секретні матеріали» за 18 червня онлайн на 1+1.

Коли син – гей: два дні з мамами ЛГБТ-дітей, які приїхали на Київпрайд

МАРШ РІВНОСТІ: “ЗРАДА” ЧИ “ПЕРЕМОГА”? “Я не можу повірити в те, що ми досі маємо повторювати одне й те саме – кожна людина має права і вона не має вибачатись за бажання користуватись своїми правами перед іншими”. Більше читайте та дивіться тут: ТСН  

Непересічна думка: Праві полюбляють казати про сімейні цінності, але ігнорують соціально-економічний базис. Трудова міграція – в трійці найчастіших причин розлучень. Ультраконсервативна пропаганда не переможе бідність. Сім’ї рятує: 1) інфраструктура по догляду за дитиною; 2) розподіл сімейних обов’язків; 3) подолання домашнього насильства;
4) охорона праці та гідна зарплата……

Про людину: Human Rights Bureau “We’Re”надає правову допомогу лесбійкам, геям, бісексуальним та транс людям, людям, що живуть з ВІЛ у питаннях, що пов’язані з порушенням прав людини: дискримінацією, домашнім насильством та злочинами, мотивом яких є гомофобія чи трансфобія.

Декан педуніверситету стверджує, що ЛГБТ “потрібна нова кров і плоть”: правозахисники вимагають її звільнення. Минулого тижня Громадське телебачення опублікувало інтерв’ю з Ганною Турчиновою, в якому вона називає гомосексуальність хворобою, яку необхідно лікувати (Всесвітня організація з охорони здоров’я ще в 1994 році вилучила гомосексуальність зі списку хвороб – ред.), нові українські підручники – загрозою гетеросексуальній орієнтації українських школярів, а також говорить про те, що дискримінації жінок в Україні не існує. Читати на сайті ЦІПЛ та текст листа правозахисників

І до дискусії:

Троє депутатів назвали затримання противників Маршу рівності свавіллям часів Майдану. У поліції своя версія

Сотні людей у Києві пікетують урядовий квартал через ЛГБТ-пропаганду

Чий «Кривбас Прайд»? Як криворізькі медіа використовують тему ЛГБТ для чорного піару. Телеканали народних депутатів від «Опоблоку» та БПП влаштували батл фейків на тему Маршу рівності.


“Країна вільних. Будь собою”: організатори КиївПрайду розповіли про заплановані заходи.  “Цьогорічна тема КиївПрайду – видимість ЛГБТ-спільноти в українському суспільстві. Ми плануємо говорити, яким чином представники ЛГБТ-спільноти представлені в політичних, соціальних та економічних процесах України, як вони впливають чи не впливають на зміни і про причини тенденцій”, — додала програмна директорка громадської організації “КиївПрайд” Анна Шаригіна. Читати та бачити на сайті ЦІПЛ


“Катувати не можна захистити”: де поставить кому нова Омбудсман? Призначення на посаду нового Омбудсмана вже викликало цілу низку скандалів: це й особистість самої Людмили Денісової, і акції правозахисників, які вимагали прозорого конкурсу на посаду, і питання законності обрання кандидата, і подання нардепів до Конституційного Суду, і “втеча” колишніх співробітників офісу Уповноваженого. Тепер додався ще один: правозахисники заявили, що Україна може залишитися без єдиного незалежного механізму попередження тортур через небажання нової Уповноваженої працювати з громадськістю. Читати на сайті ЦІПЛ 


Пам’ять про тих, кого не захистили: Історія виникнення Дня безневинних дітей. Кілька днів тому у світі відзначали День захисту дітей. Сьогодні настав час згадати про тих дітей, яких захистити не вдалося. Рішення про заснування Міжнародного дня невинних дітей – жертв агресії було ухвалено 19 серпня 1982 року на пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН. Дата 4 червня – це річниця нальоту авіації Ізраїлю на Бейрут і ряд інших населених пунктів Лівану, під час якого загинуло багато мирних жителів, у тому числі й дітей. Цитата з послання виконавчого директора ЮНЕСКО Генрієтти Фор: “Супротивні сторони переходять усі мислимі межі щодо дітей. Я закликаю припинити військові дії проти дітей. Таким є закон війни, і тих, хто його порушив, має бути притягнуто до відповідальності“. В ООН називають шість найбільш поширених правопорушень стосовно дітей: Вербування та використання дітей у воєнних діях. Вбивства. Сексуальне насильство. Викрадення. Напади на школи і лікарні. Відмова у наданні гуманітарного доступу до дітей. Мета цього дня: “відчути біль і страждання дітей усього світу, які зазнають фізичного і морально-психічного насильства”. На жаль, біль і страждання дітей – це те, що після початку бойових дій на сході стало частиною сьогоднішньої України. Далі читати на 112


(Не)дитячий погляд на Ð²Ñ–Ð¹Ð½ÑƒВ Києві презентували збірник життєвих історій “(Не) дитячий погляд на війну”, написаних сучасними дітьми війни. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. “Сама книжка “(Не)дитячий погляд війну” – це узагальнення всього досвіду, який ми здобули від цих дітей. Власне, ця книга була надрукована три дні тому. Наскільки нам відомо, це вперше на теренах України, коли мова йде про те, що самі новочасні діти війни написали історії свого життя. Ми заохотили дітей до участі, це став шикарний досвід долучитись як співавтор такого видання. Багато з дітей, на щастя, відгукнулось”, – розповів на презентації редактор-упорядник книги Тарас Олексин….Всього у книгу увійшло 111 історій, деякі діти є авторами кількох дописів до збірника. …”Особисто я раніше не ділилась ні з ким, звідки я приїхала, для мене статус переселенця був, знаєте, як пляма назавжди. Я не хотіла, щоб про це знали, оскільки вважаю себе громадянином України, а ніяким не переселенцем. І коли друзі мене спонукали взяти участь у проекті, напевно тільки тоді я зрозуміла, що важливо знати людям про те, що там відбувається. Треба, щоб люди зрозуміли, що ми не бажаємо зла, що не всі люди звідти погані, і саме такі речі дають нам можливість заговорити. Але заговорити не для того, щоб нас пожаліли, а щоб про це все знали”, – розповіла одна з авторів збірника Ася Радько.
РЕЗУЛЬТАТИ (АНТИ)КОНКУРСУ«(Не)дитячий погляд на війну»

У Києві презентували книгу про те, як Росія знищувала свободу слова в Криму. На VІІI Міжнародному фестивалі “Книжковий Арсенал” журналіст Юрій Луканов вперше за 12 років презентував авторську книжку. “Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму” розповідає про згортання свободи слова і переслідування журналістів після окупації півострова Російською Федерацією. Гаяна Юксель, директорка інформаційного агентства QHA, зауважила, що це перша книжка, в якій представлена не звітна або статистична інформація, а долі та трагедії людей. Читати на сайті Центру інформації про права людини


Кабмін затвердив план дій з реалізації Конвенції про права дитини. Фото: @VGrоysmanУряд ухвалив Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2021 року. Програму розроблено з метою удосконалення державної політики забезпечення та захисту прав дітей, оновлення моделі роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всіх рівнях у напрямі дотримання найкращих інтересів дітей відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016–2021). Досягнення цієї мети передбачається шляхом реформування системи забезпечення прав дітей, запровадження партнерських відносин між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними громадами. Національний план  передбачається виконувати шляхом концентрації зусиль на таких  пріоритетах:   створення сприятливих умов для життя та розвитку дитини;  забезпечення рівних можливостей для всіх дітей;   зміцнення інституту сім’ї та формування відповідального батьківства;   захист дітей від насильства;   створення системи правосуддя, дружнього до дитини;   урахування найкращих інтересів і думки дитини при прийнятті рішень, що стосуються її життя;   забезпечення прав дітей у ситуаціях воєнних дій чи збройних конфліктів;   створення безпечного інформаційного простору для дітей. Читати повний текст: КМУ Також рекомендуємо ознайомитись ДЕРЖАВНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАНОВИЩЕ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ «РЕАЛІЗАЦІЯ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ В УКРАЇНІ: ДОСЯГНЕННЯ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ» 


Освіта з прав людини допоможе не бути інструментом у руках тоталітарної влади, – правозахисники. У студії Громадського радіо — керівниця освітнього напрямку УГСПЛ Валентина Потапова. На зв’язку зі студією — правозахисник Сергій Буров. Детальніше читайте та слухайте на Громадському радіо


Світлина від Громадська організація МАRТ.

Алея прав людини.  В Чернігові побільшило цікавих пам’яток. 23 травня мешканці міста та активісти громадських організацій Еко Місто та «МАRТ» заснували в Березовому гаю першу в Україні Алею прав людини. Права людини як броня — вони захищають нас; вони як правила — говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри — ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні — як емоції, і як емоції вони належать всім й існують, що б навколо не відбувалося. Права людини подібні до природи, тому що їх не можна зневажити; та до духу, тому що їх неможливо зруйнувати. Вони подібні до доброти, правди і справедливості: вони пропонують нам повагу і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Серед висаджених восьми молодих катальп, які символізують основоположні людські цінності, є Дерево Гідності, Дерево Толерантності, Дерево Рівності, Дерево Свободи, Дерево Миру, Дерево Демократії, Дерево Солідарності та Дерево Справедливості. Читати ще на сайті громадської організації «МАRТ»


100% толерантності! Найбільша пацієнтська організація, Всеукраїнська мережа ЛЖВ, напередодні Міжнародного дня пам’яті людей, які померли від СНІДу, відкрила недержавний медичний центр (вул. Межигірська 87А), який  є унікальним продуктом пацієнтської спільноти. Тут зможуть отримати медичну допомогу нової для України якості як ВІЛ-позитивні пацієнти та люди з груп ризику, так і всі інші кияни. Далі читати на сайті Всеукраїнської мережі ЛЖВ


Пам’ять про жертв геноциду. Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.


17 травня – Міжнародний день протидії гомофобії і трансфобії, тому що саме в цей день у 1991 р. ВООЗ виключила гомосексуальність із міжнародної класифікації психіатричних і поведінкових розладів. Іншими словами, медична спільнота визнала, що сексуальна орієнтації може бути не лише гетеросексуальною, що світ набагато складніший, і це цілком нормально. Але суспільне ставлення міняється, на жаль, не так швидко, і упереджене ставлення до лесбійок, геїв, бісексуальних і трансгендерних людей досі поширене. Це і називається гомофобією або трансфобією – ірраціональний страх, який примушує людей нападати. Про свій досвід з таким явищем написала наша журналістка і студентка університету Шевченка Daryna Mizina. А вам доводилося стикатися з проявами гомофобії чи трансфобії? Як ви думаєте, що з ними робити? Читаємо тут: Дарина Мізіна


Екс-омбудсман Валерія Лутковська стала програмним директором нової громадської організації “Український інститут з прав людини”. Команда нової організації переважно складається з колишніх працівників офісу Омбудсмана. Головою правління став дисидент та відомий правозахисник Семен Глузман, а проектним менеджером Ірина Кушнір, яка працювала в офісі Уповноваженого на посаді начальниці управління з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації. Пріоритетними темами інституту стануть адвокація перехідного правосуддя, забезпечення прав на доступ до публічної інформації, протидія жорстокому поводженню, забезпечення прав на приватність, імплементація стандартів “Бізнес і права людини”, підсилення спроможності професійних груп щодо впровадження європейських стандартів у сфері прав людини, захист прав учасників бойових дій і ветеранів АТО (ООС) та адвокація належного врядування. “Ми об’єднались і маємо на меті системну роботу у сфері захисту прав людини. Зрозуміло, що команда, яка працювала протягом шести років, буде займатись цими питаннями і в подальшому”, – зауважила Лутковська. Повний текст читати ТУТ: Центр інформації про права людини


Материнство: про що мовчать українські ЗМІ? В українських медіа тема батьківства здебільшого порушується через «маргінальний фільтр». Сімейне неблагополуччя, батьківська безвідповідальність або ж домашнє насильство — популярні теми ток-шоу на кшталт «Хата на тата», «Один за всіх», «Стосується кожного» тощо. Про журналістську етику під час висвітлення цих історій часто забувають. Далі від Ірини Виртосу на MediaSapiens


Петицію про традиційні сімейні цінності буде неможливо реалізувати, — офіс Уповноваженої з прав людини. Згідно з законодавством, петиція, що містить дискримінаційні заклики, має бути знята з розгляду. Детальніше читайте на Громадському радіо 


4-го травня у світі відзначався Міжнародний день протидії булінгу. Булінг – достатньо нове поняття у нашому житті, але явище, яке воно визначає, на жаль, добре і давно відоме. Це тривалий процес жорстокого ставлення з боку однієї дитини або групи дітей до іншої дитини або групи інших дітей.Цькування, ігнорування, навмисне псування речей, переслідування в соцмережах, приниження, стусани – це лише невеличкий перелік проявів булінгу, з якими щоденно стикаються діти. Дослідження, проведені ЮНІСЕФ, доводять, що в Україні від булінгу страждає 67% дітей у віці від 11 до 17 років. З них 48% нікому про це не розповідають. Навіть якщо батькам відомо про ситуацію, вони часто вважають, що покарати агресорів неможливо та, в кращому випадку, переводять дитину в іншу школу. Проте мало хто знає, що таке явище як булінг регулюється законом та передбачає відповідальність. Отже, ви можете відстоювати власні права та права своїх дітей за допомогою правоохоронних органів! Головним міжнародним документом, що захищає дітей від насильства, є Конвенція ООН про права дитини. В Україні ці випадки регулюються цілою низкою правових документів – Конституцією, Цивільним та Сімейним кодексами, Законами «Про охорону дитинства», «Про освіту» та ін. Цивільний та Кримінальний кодекси, а також Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачають, що відповідальність (цивільну, адміністративну та навіть кримінальну) за порушення закону дітьми несуть батьки. Закон «Про освіту» зобов’язує працівників освіти захищати дитину та молодь від усіх проявів насильства, зокрема психологічного. Проте ми знаємо чимало випадків, коли викладачі не лише не захищають учнів від цькувань інших дітей, але й самі знущаються над дитиною. Ви маєте право добиватися покарання таких педагогів. Звертайтеся до місцевого відділу освіти, Міністерства освіти і науки України, пишіть Уповноваженому з прав дитини. Також за захистом прав, свобод і законних інтересів дитини можна звертатися до органів місцевого самоврядування, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, прокуратури та інших уповноважених органів. За більш детальною інформацією, будь-якими консультаціями та порадами ви та ваша дитина можете звернутися на Національну дитячу «гарячу” лінію: 0 800 500 225 або 116 111 безкоштовно з мобільного з 12.00 до 16.00 по буднях.

І ще. Буллинг – одна из сложнейших тем в практике. В этом материале – попытка поиска «антидота». Антидот против буллинга.

І ще: Булінг пов’язаний із терпимістю до порушень прав людини – Філіпішина


Омбудсмен Людмила Денісова…

Омбудсмен Людмила Денісова: З Аваковим дружимо багато-багато років. І якщо він міністр внутрішніх справ, а я уповноважений, що, ми маємо цю дружбу припинити? 01

Ірина Ромалійська. Це перше і поки єдине інтерв’ю Людмили Денісової на посаді Уповноваженого з прав людини. Її обрання супроводжувалося скандалом. Противники говорили, що Омбудсмен має бути незаангажованим жодною політсилою. На момент обрання Денісова була членом “Народного фронту”, але зараз призупинила своє членство в партії. Далі читати на ЦЕНЗОР.НЕТ (російська мова!)


Омбудсман – незалежний, об’єктивний, незручний?

Виртосу Ірина: “Як на мене, Омбудсман – це не просто красива посада, з якої гарно піти на пенсію. Це та унікальна постать у державі, яка стверджує права людини на практиці, показує їхню беззаперечну цінність, захищає будь-яку людину від свавілля держави. Тому й процедура обрання Омбудсмана має відбуватися без тіні порушення. Інакше як такій людині, – яка бездоганна вона б не була, – довіряти? …. Тільки минулого року до Офісу надійшло близько 158 тисяч звернень від громадян, що майже втричі більше за попередній 2016 рік. Щонайменше це свідчить про купу системних проблем у сфері прав людини. Читати далі: Центр інформації про права людини

Також по темі: Валерія Лутковська: Життя Омбудсмана – це зранку СІЗО, а ввечері літак на Женеву


Підпал табору ромів: Кому вигідна ненависть? У Києві активісти ультраправої організації С14 розігнали і «безпечно спалили» ромський табір. Фото з активістом на тлі шалаша, який палає, швидко розійшлося соцмережами. Під постами і новинами – переважно схвальні коментарі. Це називається «зловити хайп на ненависті». Але спочатку давайте зрозуміємо, що сталося? Далі за посиланням: ЗАБОРОНА

“Вони прийшли з ножами, битами та пістолетами”: роми розповіли свою версію підпалу табору на Лисій горі ….Читати тут: Громадське Радіо

Також: Уповноважений звернулася до керівництва Національної поліції щодо проявів нетерпимості до ромської національної меншини

І ще до теми ромів в Україні: Фото дня: ромський табір за два дні зробив дорогу на трьох вулицях Закарпаття


ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ». 18 квітня 2018 року в Комітеті ВРУ з прав людини відбулися слухання «Стан реалізації Національної стратегії у сфері прав людини щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, звільнення заручників та відновлення їхніх прав». Окрім досить критичного розгляду парламентаріями дій органів виконавчої влади та високої зацікавленості до події з боку міжнародних організацій, ці слухання мають особливе значення для громадянського суспільства та державного сектору України. Як підкреслили у своїх виступах В. Лутковська (Інститут з прав людини) та О. Павліченко (УГСПЛ), Україна потребує узгодженого національного бачення того, що буде відбуватися після встановлення миру: як саме буде відбуватися відшкодування збитків жертвам збройного конфлікту, притягнення винних до відповідальності, а також – як саме держава зможе гарантувати неповторення збройного конфлікту? Далі читати за посиланням: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ


“А ти зовсім не схожий на гея” – що таке мікроагресія… Зверхня репліка, зневажливий коментар, недоречне запитання – з проявами прихованої дискримінації деяким людям доводиться стикатися щодня, тоді як сам агресор часто навіть не усвідомлює, що його поведінка є образливою.”Чи можу я поговорити з вашим босом?” – керівниці компанії. “Ух ти, чоловіків не часто побачиш у цій професії!” – чоловіку, який працює медбратом. “А ти зовсім не схожий на гея!” – представнику ЛГБТ, який прийшов до вашої компанії на стажування. “Отже, звідки ви?… Ні, я маю на увазі, звідки ви насправді?” – колезі з іншим кольором шкіри в переважно “білому” офісі. “А хто ви за національністю?” – людині змішаної раси. Ласкаво просимо до світу мікроагресії. Це – кинуте мимохідь запитання, коментар або дії, які змушують інших людей почуватися незручно. Далі читати на BBC.


Протягом 3,5 місяців 2018 року в закладах позбавлення волі в Україні померли 145 осіб. Про це повідомив на прес-конференції начальник Управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру у місцях несвободи Генпрокуратури В’ячеслав Свірець, передає кореспондент Центру інформації про права людини.


Нацполіція запустила у школах проект з протидії булінгу

Уряд схвалив рішення про забезпечення 763 дітей-сиріт соціальним житломУправління ювенальної превенції Національної поліції разом з Українським інститутом дослідження екстремізму розпочали спільний проект у навчальних закладах із протидії булінгу. Про це інформує Департамент комунікації Національної поліції.

Кабмін ухвалив рішення, що дасть можливість забезпечити соціальним житлом 763 дітей-сиріт і побудувати 147 будинків для розвитку сімейних та інших форм виховання до кінця цього року. Відповідну постанову було ухвалено на засіданні уряду в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Меморандум про створення Коаліції на захист громадянського суспільства в Україні. Ми, представники неурядових організацій, правозахисники, громадські активісти, журналісти, юристи та інші небайдужі громадяни, висловлюємо глибоке занепокоєння з приводу загрозливих тенденцій для громадянського суспільства в Україні та наступу на свободу об’єднань і асоціацій. Громадянське суспільство як спільнота активних громадян і добровільно сформованих неурядових організацій відіграє ключову роль на шляху демократичного розвитку країни, для утвердження верховенства права та дотримання прав людини і основоположних свобод. Робота громадських активістів є важливою у боротьбі зі зловживаннями влади, контролі за її діями та сприянні проведенню реформ в Україні. Далі читати за посиланням: Центр інформації про права людини


Чому всі діти неодмінно мають жити у родинах? …Бо безліч досліджень доводять: інтернатні заклади шкодять розвитку дитині. Вони були виправдані у повоєнний час, аби дати прихисток і турботу сиротам. Але за останні 50 років кількість сиріт в інституціях стрімко зменшувалась, чого не скажеш про загальну кількість дітей в них. Нині зі 106 тисяч дітей в закладах інституційного догляду в Україні, лише 6 тисяч є сиротами. Відтак вони потребують влаштування у сімейні форми. Усі інші діти мають хоча б одного з батьків і могли б жити у власній родині. Це – останні наявні статистичні дані. Читати та дивитись за посиланням: УП. ЖИТТЯ. Кулеба Микола


Представник дитячого фонду ООН пояснила напрями підтримки України. Зокрема, ЮНІСЕФ надаватиме підтримку у питаннях оцінки дотримання прав дітей Представники дитячого фонду Організації Об’єднаних Ð¤Ð¾Ñ‚о: логотип ЮНІСЕФ (flickr.com/sabra100)Націй (ЮНІСЕФ) допоможуть місцевим громадам в Україні провести моніторинг з дотримання прав дитини. Про це повідомила голова представництва ЮНІСЕФ Джованна Берберіс під час підписання меморандуму про партнерство з урядом України. “Що означає підписання цього меморандуму на практиці. Існує багато визначень муніципалітетів для  молоді. Ця ініціатива є одним зі способів забезпечити права дітей та молоді. Робота з дітьми та молоддю має вважатись пріоритетною. Ми будемо допомагати муніципалітетам проводити комплексну оцінку ситуації, розробляти комплексні плани та бюджети”, – заявила Барберіс. Так, за її словами після підписання меморандуму з урядом України, ЮНІСЕФ бере на себе зобов’язання надавати підтримку українським муніципалітетам, що висловили бажання приєднатись до ініціативи “Громада, дружня до дітей та молоді”. Зокрема, дитячий фонд ООН надаватиме Україні підтримку у питаннях оцінки ситуації з дотриманням прав дітей відповідно до Конвенції ООН, фандрайзингу та сприянні співпраці з муніципалітетами  інших країнам. “До програми муніципалітетів для дітей приєдналися вже 38 країн. Але для України ця ініціатива не є новою. Перші спроби реалізувати цю програму були у минулому. Але не зважаючи на успіхи нажаль програма не отримала належного поширення, оскільки можливості місцевого самоврядування на той час були обмежені”, – додала Барберіс. За даними ЮНІСЕФ, програма “Громада дружня до дітей та молоді” вже здійснюється в окремих регіонах України. Зокрема, у місті Рівному та Вінниці. Зазначимо, ця ініціатива була започаткована ще у 1996 році як практичне втілення резолюції, що була прийнята на Другій Конференції ООН з населених пунктів. Далі читайте за посиланням: ЮНІСЕФ в Україні


У Національній поліції запроваджують пілотну посаду інспектора з прав людини в ІТТ. Інспектори з дотримання прав людини в ізоляторах тимчасового тримання запровадять безпечне середовище для затриманих. Так говорить заступник начальника Відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання Управління з забезпечення прав люди Національної поліції Олександр Єрьомін. Детальніше читайте та слухайте на Громадському радіо

Читайте также: Як виконується Національна стратегія з прав людини?


Тортури і катування у поліції // Громадське радіо

Правозахисники розповіли про тортури і катування у поліції. Катування електрострумом, побиття та тортури електропраскою – непоодинокі випадки неналежного поводження поліцейських, кажуть правозахисники За інформацією, поданою у звіті Експертного центру з прав людини у 2017 році, до медичних закладів звернулись дві з половиною тисячі осіб. Вони заявили, що травми нанесли правоохоронці. Дослідження здійснювалося спільно з представниками Нацполіції та офісу омбудсмена. Детальніше читайте на Громадському радіо


День ромів у Павлограді // Фото: "Амаро Кхер"Як відзначали Міжнародний день ромів? Міжнародний день ромів цього року гучно відзначали у регіонах країни. У квітні проходить чимало заходів на ромську тематику. Детальніше читайте та дивіться на Громадському радіо:

 

 

 


Запис програми в Ужгороді // Фото: Віктор Човка

У центрі уваги – талановита ромська молодь.  Поет, дослідник з Каховки Януш Панченко – герой телепрограми «Романо Джівіпен», як і інші молоді талановиті роми. Мирослав Горват каже, – інформації у медіа на ромську тематику все ще не вистачає.  Детальніше читайте на Громадському радіо:  Ольга Веснянка_Chiriklo на Ранковій хвилі


Радикали намагалися зірвати дискусію «Права людини: проблема поширення ультраправих рухів в Україні» в Izone, Київ, 26 березня 2018 року Зірвані плакати, заблоковані дискусії: наскільки безпечно в Україні говорити про права людини?

Читати, слухати та дивитись за посиланням: Радіо Свобода

 


ВІЛ-позитивні жінки в Україні зможуть отримати правову допомогу з мобільного. В Україні створять платформу для повідомлення про порушення прав ВІЛ-інфікованих жінок.Про це повідомляє прес-служба благодійної організації “Позитивні жінки”. Далі за посиланням: Позитивні жінки

 


Близько 50 невідомих молодиків зірвали плакати виставки про людей з інвалідністю, ромів, трансгендерів та людей з ВІЛ під час Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UAПро це “УП.Життя” повідомила Катерина Луцька, піарниця правозахисної програми міжнародного фестивалю Docudays. Читати та дивитись за посиланням: УП.Життя


Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму.

25 березня 2018 року у рамках XV Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays відбулась дискусія на тему “Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму: масштаб і наслідки”, під час якої представники Комісії з журналістської етики, Центру інформації про права людини та Кримської правозахисної групи презентували своє унікальне дослідження. Читати далі за посиланням: Юлія Попик


Захист прав людини в Інтернеті: нові керівні принципи Ради Європи, що стосуються інтернет-посередниківЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В ІНТЕРНЕТІ: НОВІ КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ РАДИ ЄВРОПИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ІНТЕРНЕТ-ПОСЕРЕДНИКІВ. 7 березня 2018 року Рада Європи прийняла для своїх 47 держав-членів керівні принципи, що стосуються ролі та відповідальності інтернет-посередників, таких як пошукові системи і соціальні медіа. Вказується, що повноваження таких посередників як учасників вираження думок в онлайновому середовищі, їх роль і вплив на права людини, а також пов’язана з цим відповідальність, повинні бути уточнені. Читати далі: Українське право


Тетяна Печончик: “Омбудсмен увійшов до десятки найефективніших механізмів захисту прав людини”. Водночас експерт заявила, що повага до прав людини та їхнє розуміння – у населення на низькому рівні. Далі читати за посиланням: Тетяна Печончик

Дивитись також (на рос. мові): Татьяна Печончик – о защите прав человека и назначении нового омбудсмена


Виртосу Ірина: Якби можна було б давати домашнє завдання вчителям, то на весняних канікулах я би порадила їм позбутися радянського страху перед свободою і перечитати Міжнародний білль про права людини. 

Далі читати за посиланням: Як розповідати дітям про права людини: домашнє завдання для вчителів


МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ 23–30 БЕРЕЗНЯ 2018 

 XV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбувається в Києві 23 – 30 березня в кінотеатрах «Жовтень» (вул. Костянтинівська, 26), «Україна» (вул. Архітектора Городецького, 5) та в Креативному просторі IZONE (вул. Набережно-Лугова, 8). Читати за посиланням: Docudays UA  

Світлина від Amnesty International Ukraine.


Цікавитеся правами жінок, але не мали часу вивчити ситуацію в Україні та світі? Мрієте спробувати себе у ролі правозахисниці/ка, але не наважувалися перейти від комп’ютера до дій? Поважаєте права людини і хочете подолати стереотипи стосовно жінок? Мешкаєте чи гостюєте у Києві? Тоді це для вас! Читайте умови, заповнюйте форму (http://bit.ly/2FKLVUO ) до 26 березня, і вже 31-го березня вступайте у гру!


15-16 березня 2018 року

Перший випуск викладачів журналістики в Академії з прав людини для журналісток та журналістів. Щирі вітання та нових звершень на шляху змін журналістської освіти на цінностях прав людини!
 

16 березня 2018 року

завантаження (2)

Правозахисниця і журналістка Ольга Веснянка: Гасло права жінок – права людини’ саме про видимість жінок. Інтерв’ю з правозахисницею і журналісткою Ольгою Веснянкою…
Що або хто Вас найбільше надихає у Вашій правозахисній діяльності? 
Ольга Веснянка: “Нехай назву всіх тих, хто обрали своїми цінностями права людини. І тих, хто не обирали, а просто діяли – допомагаючи, рятуючи людей, тоді, коли інші били чи продавали їх речі чи своє ім’я. Й тих, хто зараз надає голос тим, кого не чутно”. Читати за посиланням:  , 


Хребет української журналістики.

Рівень свободи медіа вимірюється в можливості вільно висловлювати свою думку, мати безперешкодний доступ до інформації, не зазнавати тиску цензури. Із цим важко не погодитися. Проте є ще один важливий індикатор розвитку українських ЗМІ — усвідомлення журналістами цінності прав людини.
Читати за посиланням: http://osvita.mediasapiens.ua 

13 березня 2018 року

Під Верховною Радою відбулася акція протесту правозахисних організацій, що вимагають прозорого конкурсу на посаду Уповноваженого з прав людини. Організатори мітингу — Центр громадянських свобод, Українська гельсінська спілка з прав людини, Центр інформації про права людини, Кримська правозахисна група та Freedom House в Україні. Термін повноважень попереднього Омбудсмана Валерії Лутковської закінчився у квітні минулого року. Організатори зазначають, що неодноразово зверталися до голови Верховної Ради і народних депутатів з вимогами проведення конкурсу на цю посаду, до процесу якого були б залучені представники громадянського суспільства. Не відбулося також публічного обговорення. Детальніше читайте на Громадському радіо


13 березня 2018 року

Національні меншини у філіях НСТУ вироблятимуть більше програм і мовитимуть на «UA: Культура» (текст Концепції)


12 березня 2018 року

Зняти завісу: як живуть молоді роми в Україні. Вони ведуть осілий спосіб життя, здобувають освіту, працюють, створюють громадські організації і називають себе українськими ромами, попри те, що повсякчас, за їхніми словами, доводиться зазнавати дискримінації та утисків. Троє молодих ромів розповіли Радіо Свобода свої історії про те, як вони живуть і намагаються сприяти інтегруванню свого етносу. Далі читати та дивитись ТУТ: Суспільство. Радіо Свобода


“Не лише люди з інвалідністю” — активісти вимагають виправити законопроект про доступність

 12 березня 2018. Учасники спільноти “Київ дружній до батьків з малюками”  просять врахувати у тексті законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог законів України, спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд” № 6536 потреби не лише осіб з інвалідністю, а й інших маломобільних груп населення. дали за посиланням: Центр інформації про права людини

9 березня 2018 року

У Львові чоловікам дарували квіти // Громадське радіо/Ірина СаєвичКвіти чоловікам та марші за права жінок: як в Україні відзначили 8 березня

Кілька цифр для порівняння: у 2017 році від домашнього насильства загинуло 600 жінок (статистика МВС); у 2017 році в АТО загинуло 191 військових ЗСУ (статистика Генштабу). Деякі війни – невидимі. Деякі втрати – невидимі!

Детальніше читайте та слухайте на Громадському радіо

Читати (російською): Как надо отмечать 8 марта в 2018 году?

Дивіться фоторепортаж Повага: кампанія проти сексизму

Читайте на сайті Центру інформації про права людини: “Подаровані права”: хто насправді просуває рівність жінок

Дивіться: Після конференції Порошенка жінки запустили флешмоб #ятобінедорогенька

Читайте (російською): Женщина в Украине 
Откуда берется гендерное неравенство


7 березня 2018 року

Доповідь ООН про права людини у світі: “жахіття” у Сирії та ймовірний геноцид у М’янмі. Верховний комісар ООН із прав людини Зейд Раад аль-Хусейн висловив особливе занепокоєння ситуацією у М’янмі та Сирії. Він також закликав ЄС переглянути підхід до вирішення проблеми біженців. Далі за посиланням: DW_Політика і суспільство


5 березня 2018 року

Олена Тараненко: «В вигнанні дні течуть, як сльози…»…Вільний репортаж не зовсім вільної людини. Три з половиною роки, з кінця липня 2014-го, з того моменту, як я немов Лотова дружина не втрималася і обернулася востаннє поглянути на Донецьк у заднє скло автівки, що їхала буквально в нікуди, бо їхала аби звідти, а не кудись, я більше не обертаюся. Три з половиною роки я живу трохи дивно, ну як «живу», це, мабуть схоже на те, як існує така собі істота в мушлі – жива, ціла, не в голоді і не в холоді, годі жалітися, ну хіба трохи в анабіозі. Далі читати за посиланням: «Думки в вигнанні сплять, як мертві…»

5 березня 2018 року

Відкрите звернення у зв’язку з порушенням прав людини при ліквідації наметового містечка під стінами Верховної Ради України.

3 березня 2018 року Національна  поліція України та Національна гвардія України ліквідували наметове містечко, що було розташоване на вул. Грушевського біля українського Парламенту…Інформація, отримана в результаті моніторингу Уповноваженого з прав людини та з відкритих джерел, свідчить про наявність обґрунтованих підстав стверджувати, що в діях правоохоронців вбачається низка грубих порушень прав людини, гарантованих Конституцією України, зокрема: права на мирне зібрання, адже ухвала суду не передбачала припинення зібрання, яке тривалий час зберігало характер мирного; відповідно до стандартів дії правоохоронців мають бути спрямовані на локалізацію порушника громадського порядку, а не мирного зібрання в цілому; права на свободу слова, оскільки щонайменше троє журналістів заявили про перешкоджання їхній діяльності та отримання тілесних ушкоджень з боку правоохоронців; права не бути підданим нелюдському поводженню (щонайменше 19 осіб отримали серйозні травми голови, опинились у лікарні з черепно-мозковими травмами), а також поводженню, що принижує людську гідність; права на особисту свободу, оскільки велику кількість людей було безпідставно затримано на тривалий час. Звертаємо особливу увагу на те, що відбулось грубе порушення Закону України «Про Національну поліцію», яким поліцейському заборонено наносити удари по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт. Далі за посиланням: Уповноважений  з прав людини та правозахисні організації заявляють


5 березня 2018 року

Феміда по-українськи: як вітчизняне законодавство заплющує очі на злочини проти ЛГБТКІ

Усім нам відомий образ Феміди, богині права й законного порядку. Її зав’язані очі мали би означати неупередженість. Одначе в українських реаліях цей символ, здається, інтерпретують як сліпоту до окремих, «незручних» системі, злочинів… Щодо злочинів на ґрунті ненависті до ЛГБКІ-спільноти правоохоронна система й досі лишається сліпою. Повернути їй зір спробували конференції «Виклик без відповіді: злочини ненависті проти ЛГБТ в Україні». Далі за посиланням: Дарина Мізіна


1 березня 2018 року

Лише у 17% випадках судді перевіряли твердження обвинуваченого про психічний або фізичний примус, катування, погрози чи обман під час досудового слідства. Такі результати моніторингу 1 400 судових процесів в Україні, який організовував Центр політико-правових реформ за підтримки ОБСЄ в Україні та уряду Канади. Далі за посиланням Центр інформації про права людини


1 березня в усьому світі відзначатиметься День нульовий дискримінації. У зв’язку з цим редакція WoMo підготувала серію матеріалів, мета яких — розповісти про те, як живуть, борються і досягають люди, що потрапили з тих чи інших причин в дискримінаційні групи. У даному матеріалі пропонуємо увазі батьків та вчителів освітню короткометражну анімацію, яка пояснить дітям, що таке толерантність та інклюзія. А, найголовніше, якими жахливими є наслідки насилля та дискримінації за різними ознаками…Дивимось за посиланням: Zero Discrimination: 8 мультиків про терпимість, щоб виховати повагу та емпатію


“Так як ми – Центр Соціальна Дія, то вирішили діяти і розпочати альтернативу готовим тренінгам та курсам і надавати знання зі сфери прав людини, які потрібні саме вашій організації або ініціативній групі”. Хто ми? Команда тренерок і тренерів з прав людини і недискримінації. Чого ми прагнемо? Давати знання і навички тим, хто буде використовувати їх для у своїй роботі для досягнення рівності та просування поваги до різноманіття. Більше деталей за посиланням: Платформа освіти


27 лютого 2018

Ірина Пельц: Як місто з багатою історичною спадщиною стало доступним для всіх…

Місто Честер розташоване на північному сході Англії, у 2017 році воно стало переможцем в номінації «Найдоступніше місто Європи». Досягнення такої нагороди потребувало багато років роботи з суспільством, зміни мислення людей і взаємодії з місцевим бізнесом. А також високого рівня ентузіазму і бажання дійсно змінити та покращити стан міста. Важливу роль зіграли у Честері люди з інвалідністю, які мають дуже сильний голос, тому їх постійно залучали до розробки стратегій і планування. Далі за посиланням: Радіо Свобода_Суспільство

 


21.02.2018
Україні потрібні нові підходи для втілення гендерної політики – активісти. На сьогодні в Україні відсутній системний державний підхід до реалізації гендерної політики у частині забезпечення гендерної рівності, захисту прав жінок та подолання явища домашнього насильства. Як наслідок, жертвами домашнього насильства щогодини стають мінімум 15 жінок. Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі експерти обговорили шляхи подолання гендерної нерівності у країні. Далі за посиланням: Жіночий Консорціум України


20 лютого – офіційна дата початку російської агресії в Криму. Цю дату визначили постановою Верховної Ради від 21 квітня 2015 року “Про Заяву Верховної Ради України “Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків”. Чотири роки тому Росія здійснила міжнародний злочин, порушила базові принципи міжнародного права та європейського устрою. Російські війська розпочали окупацію Криму. На півострові з’явилися вантажівки без номерів, озброєні військові без розпізнавальних знаків. Офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації керували найманцями. Посилання на Український інтерес


Українські правозахисники передали в Гаагу звіт про воєнні злочини на Донбасі. 22 лютого правозахисники з ГО Truth Hounds презентують звіт, що включає транскордонні атаки з території Росії, удари сторін конфлікту по мирному населенню та використання цивільного населення в якості “живого щита”. Цей звіт уже передали до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Далі за посиланням на Центр інформації про права людини


20 лютого 2018

Українська Гельсінська спілка з прав людини  (УГСПЛ) надаватиме правову допомогу групам, вразливим до ВІЛ, у рамках спільного проекту з мережею ЛЖВ. Далі за посиланням: Правозахисники та права людини ЛЖВ


20 лютого 2018

Якщо ви користувач Facebook, пропонуємо сторінки

 Human Rights In Migration Ukraine. Права людини в сфері міграції Україна

 

Ініціатива Розмаїття / Diversity Initiative 

 

 

Интеграционный центр для Беженцев Center of Refugees in Kyiv

Благотворительный фонд “Рокада”

 

 


20 лютого 2018

“Не має значення…де захищати від зла людей”. Після окупації Криму Ольга Скрипник почала отримувати погрози та була змушена виїхати з півострова. У Києві вона створила правозахисну організацію і разом з чоловіком продовжує допомагати жертвам політичних переслідувань в Криму. Відеоматеріал на сторінці Центру інформації про права людини в Facebook.


12 лютого 2018

Дніпровська правозахисниця Юлія Сегеда: «Від порушення прав жінок страждають також і їх діти». Громадська діячка, правозахисниця та адвокатка Юлія Сегеда – голова правління Громадської організації «Ліга українських правозахисників». Нове інтерв’ю з авторської серії гендерної експертки Тамари Марценюк.  Читати за посиланням: Правозахисниці, які змінюють Україну


11 лютого 2018

Дзеркало прав людини. Євромайдан засвідчив можливість ефективного активізму громадян України, але чи справді українці готові боротися за свої права? Читати статтю Ірини Виртосу в газеті “Дзеркало тижня”: Дзеркало тижня_Виртосу_Євромайдан_права людини


8 лютого 2018

Андрей Юров: «Настоящая война не столько в Донбассе, сколько в головах миллионов людей» (мова російська) Известный правозащитник рассказал о том, почему обычные жители Крыма теперь «стонут и плачут», и возможна ли концепция прав человека, в которой группа будет важнее, чем личность…. ….Современные правозащитники защищают права и свободы, зафиксированные в Декларации 1948 года. Допускаете ли вы существование иной концепции прав и свобод, в которой, допустим, публикация карикатур на пророка Мухаммеда будет рассматриваться как преступление? Права человека, в отличие от религиозных доктрин, не являются богоданными. Любой правозащитник понимает: документы, в которых зафиксированы права человека, не могут быть идеальными, это всего лишь договоренность людей – политиков, юристов и так далее… Поэтому, скажем, в Европейскую конвенцию по правам человека 1950 года вносятся дополнительные протоколы. Изменения могут быть как в сторону расширения прав и свобод, так и в сторону ужесточения. Тенденция, которую условно можно назвать западно-европейской, заключается в том, что человек становится все более свободным и защищенным от государства. Всеобщая декларация прав человека провозгласила очень важную вещь (в этом она близка монотеистическим религиям, о чем многие забыли): человек – это индивидуальное существо, которое имеет право на автономию, в том числе от государства.
Может ли государство, ограничивая права одних меньшинств, защищать других? Например, репрессировать геев, но помогать инвалидам? Или права неделимы? Тогда права перестают быть правами и становятся привилегиями. Право – это то, что я гарантированно имею от другой стороны. Если другая сторона присваивает себе любые полномочия, то мои права она может отнять в любую минуту. Ці та інші питання-відповіді (російська мова) за посиланням: Андрій Юров від 5.02 2015


8 лютого 2018

Про гендерну рівність. Виробник дитячих меблів Indigo wood kids прорекламував свою продукцію текстом про те, що возити колясочки “не чоловіча справа” і запропонував “справжнім чоловікам” машинку. А коли кілька жінок висловили зауваження щодо сексистського характеру реклами, у відповідь отримали образи та намагання помститися за допомогою інтернет-сервісів. Ситуацію прокоментувала експертка з питань недискримінації Ірина Виртосу. “Іграшки можуть бути будь-яких кольорів, форми, для хлопців, для дівчат, для чоловіків або для жінок, але позиціонування цих іграшок з боку виробників має бути ґендерно нейтральним. Бо на дворі вже 21-тисячоліття”, — говорить Виртосу. За її словами, реклама виробника дитячих меблів укотре підсилила стереотипи про те, що чоловіки не повинні займатися дітьми, що це не чоловіча справа, що це щось меншовартісне.  Далі читати за посиланням:  автори сексистської реклами скаржаться


5 лютого 2018

Право на життя. В Україні створять національну гарячу лінію для запобігання самогубств. “Україна є однією із 25 країн світу з найвищими показниками суїцидів, водночас, наші показники є одними із найвищих у Європі. Військовий конфлікт на сході країни посилює емоційну кризу”… Далі читати ТУТ: Центр інформації про права людини.

31 січня 2018

Це не лише про меншини

Ірина Виртосу, Костянтин Шендеровський: Що таке адвокаційна (правозахисна) журналістика і чого їй бракує в Україні… Читати статтю на MediaLab:  http://medialab.online/news/advocacy/


Академія з прав людини для журналісток та журналістів

Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та НМК з журналістики та інформації повідомляють про реалізацію спеціальної програми стажування / підвищення кваліфікації викладачів журналістики вузів України «Академія з  прав людини для журналістів та журналісток» Період реалізації програмних заходів: вересень 2017 – березень 2018 років. Мета проведення «Академії з  прав людини для журналістів та журналісток»: підвищення обізнаності у сфері прав людини, рівності та недискримінації, посилення чутливості ЗМІ до проблематики меншин та вразливих груп, а також дотримання етичних журналістських стандартів у висвітленні питань, пов’язаних із правами людини. 

На фото: викладачі журналістики з двадцяти вузів України –  учасники програми (жовтень 2017)

Програмні дії ініціювали Центр інформації про права людини (https://humanrights.org.ua/), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (http://www.ombudsman.gov.ua/), Комісія з журналістської етики (http://cje.org.ua/), Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка  (http://www.journ.univ.kiev.ua/). Підтримала реалізацію ініціативи Програма розвитку ООН  в Україні (http://www.ua.undp.org/) та Міністерство закордонних справ Данії. Координатори програми:
Від громадської організації «Центр інформації з прав людини» голова правління Тетяна Печончик та журналістка, тренерка Ірина Виртосу (iv@humanrights.org.ua)
Від інституту журналістики: доцент Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, заслужений працівник освіти України, кандидат наук із соціальних комунікацій Костянтин Шендеровський. Контакти (kshenderovskij5@gmail.com)
Програми сесій Академії та Ухвала Науково-методичної комісії з журналістики та інформації: Програма І сесії Академії_вересень 2017
Програма ІІ сесії Академії_жовтень 2017 
Програма ІІІ сесія Академії_ 10 листопада 2017_засідання НМК
УХВАЛА НМК з журналістики та інформації_10 листопада 2017_ІІІ сесія
Програма ІV сесії Академії_січень 2018 
Академія_програма V_п’ятої сесії_фінальна

Більше можна дізнатись ТУТ: Агенти медіазмін: В Україні стартувала Академія з прав людини для викладачів журналістики

Більше можна дізнатись ТУТ: Біженці, ЛГБТ-спільнота, ВІЛ-позитивні люди – закінчилася четверта сесія Академії з прав людини для викладачів журналістики


від 31 січня 2018 року

Як підготувати індивідуальну заяву до Європейського суду з прав людини: умови та поради. Юридичну консультацію щодо подання особистої заяви до Євросуду спеціально для Мережі правового розвитку підготувала Ольга Чепель – кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри Європейського права та порівняльного правознавства, юридичного факультету Чернівецького національного університету  ім. Ю. Федьковича, юристка Чернівецької обласної  організації «Комітет виборців України». Далі читати ТУТ:  Безоплатна правова допомога в Україні 


від 31 січня 2018 року

Валерия Лутковская: «Я против термина «обмен». Речь идет о людях,
а не о табуретках»
.

Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека Валерия Лутковская рассказала Realist’у о том, почему не говорит о дате следующего обмена пленными, странном поведении Россошанского, двух «бомбах» для нового омбудсмена и о том, как надо менять философию государства. Далі читати ТУТ:  https://realist.online/ 


від 30 січня 2018 року

У НСТУ розробили концепцію мовлення нацменшин. Це буде війна, — попереджають у філіях.

13 лютого в Києві відбудеться публічне обговорення концепції мовлення нацменшин для філій Суспільного, яку розробило керівництво Національної суспільної телерадіокомпанії України і подало наглядовій раді НСТУ на затвердження. Розроблений керівництвом проект концепції не знайшов підтримки у філіях. Чому — розбирався сайт «Суспільне мовлення». Читати матеріал Ольги Жук на порталі «Детектор медіа»


від 30 січня 2018 року

Презентований Місцевий індекс прав людини


від 25 січня 2018 року

ЄСПЛ: 2017 року майже кожне десяте рішення про порушення стосувалося України. У 2017 році Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив 87 рішень щодо справ, пов’язаних з Україною. У 82 з них було виявлене щонайменше одне порушення Конвенції про захист прав людини. Про це йдеться у річному звіті ЄСПЛ, оприлюдненому в четвер, 25 січня, прес-службою суду. Як зазначається у тексті звіту, майже кожен десятий випадок, у якому було виявлене порушення, стосувався України. Далі читати ТУТ: http://p.dw.com/p/2rWFO


 від 25 січня 2018 року

У ЄС заборонили психологічні тести на гомосексуальність для біженців

Перевіряти гомосексуальну орієнтацію біженців за допомогою психологічних тестів у ЄС буде не можна. Суд Євросоюзу вирішив, що це суперечить праву на недоторканність особистого життя. Прохачі статусу біженця не повинні проходити психологічне тестування для визначення їхньої сексуальної орієнтації. Рішення про заборону ухвалив у четвер, 25 січня, Суд Європейського Союзу в Люксембурзі. Як зазначається у рішенні, такі тести нині надто ненадійні, щоб обґрунтовувати таким чином втручання у приватне життя біженців. Приводом для розгляду справи в суді став позов нігерійця, який попросив притулку в Угорщині. У проханні про надання притулку чоловік заявив, що на батьківщині йому загрожує небезпека через його гомосексуальність. І хоча угорська влада встановила, що висловлювання претендента достовірні і не суперечать одне одному, у психологічному висновку йдеться, що заявлена сексуальна орієнтація нігерійця не підтвердилася. Процедура не повинна суперечити Хартії ЄС з прав людини…: http://p.dw.com/p/2rWdq


від 25 січня 2018 року

Проект «Підвищення рівня правоосвіти та здатності захищати власні права під час спілкування з поліцією» реалізується Асоціацією УМДПЛ (Асоціація 
українських моніторів дотримання прав людини в діяльності  правоохоронних органів) в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Детальніше – за посиланням: http://umdpl.info/news/ 


від 25 січня 2018 року

«Вони насаджують страх і дорослим, і дітям. Щоб навіть не думали говорити про якісь права». Потужний виступ Ахтема Чийгоза в Європарламенті. Слухати ТУТ: https://www.facebook.com/krymrealii/videos/956384097864412/


від 25 січня 2018 року

Данія виступила за перегляд конвенції з прав людини.

Як повідомляє Європейська правда, Прем’єр-міністр Данії Ларс Расмуссен вважає, що прийшла необхідність модернізувати Конвенцію з урахуванням сучасних реалій. Він виступив за перегляд принципів роботи Страсбурзького суду: “Нам необхідно обговорювати складні питання. В іншому випадку, ми ризикуємо втратити суспільну підтримку прав людини”.


від 24 січня 2018 року

6 ПЕРЕМОГ ПРАВ ЛЮДИНИ У 2017: правозахисники Amnesty International Ukraine презентують…  Більше читати за посиланням:
http://marathon2017amnesty.org.ua/ 


від 23 січня 2018 року

Відтепер усі діти можуть скористатися безоплатною допомогою юриста

7 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цим законом внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги , або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».
Із внесеними законодавчими змінами право на всі види безоплатної вторинної правової допомоги отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у: забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб; взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на безкоштовну вторинну правову допомогу.
Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.
Дізнайтеся адресу найближчого до Вас центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).
Джерело: acc.cv.ua

від 23 січня 2018 року

Рішення проблеми рівності статей відкладається на невизначений термін

Згідно з аналізом здійсненому Plan International до щорічного Всесвітнього форуму в Давосі, навіть в найбільш благополучних з точки зору рівності статей країнах, існуючі гендерні норми по відношенню до жінок і дівчаток будуть вставати на їх шляху і після 2030 року… Більше читати за посиланням: 
http://wcu-network.org.ua/ 


18 січня 2018 MediaLab

Журналістка, а не журналіст

Як жіночі голоси та жінки-лідерки змінять медіа та вилікують від фейкових новин.

Nieman Journalism Lab зібрав передбачення понад сотні медійних фахівців зі всього світу щодо того, як  розвиватимуться медіа у 2018 році. Ми вже розповідали про те, як змінюватиметься журналістський мейнстримякі нові ролі з’являться в медіа, як новини слід адаптувати до нового способу споживання та якою має бути редакційна летючка майбутнього. У сьогоднішній добірці передбачень ітиметься про те, як медіа стануть говорити різними голосами. Зокрема, жіночими. Читати: http://medialab.online/news/voices/