ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В МЕДІА=ПРАВОЛЮДЯНІСТЬ

Вітаємо на головній сторінці РЕСУРСНОГО ХАБУ.

Тут Ви знайдете актуальні повідомлення про становлення медіадіяльності в Україні на цінностях прав людини.

Інформація подається в  хронологічній послідовності. Запитання та пропозиції щодо наповнення / використання ресурсів відправляти на пошту: kshenderovskij5@gmail.com  

       Календар прав людини або система інформаційних приводів

ПОДІЯ: Розпочалася ІІІ Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики. Наприкінці лютого розпочала роботу ІІІ Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики. Її мета – просування журналістики на цінностях прав людини в навчальному процесі та посилення викладацької спільноти. Далі читати за посиланням…


НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ: Оголошено про підготовку до Міжнародної науково-практичної конференції «Людина в українському суспільстві в системі цінностей прав людини: сучасний вимір медіадіяльності». Читайте інформаційне повівдомлення: 2021_н_п_КОНФЕРЕНЦІЯ медіа_права людини_ТРАВЕНЬ 21_інф_повід


Це людська гідність: чому про національні спільноти потрібно говорити? Сьогодні в Україні діють численні правозахисні організації, а на телебаченні регулярно з’являються ролики про повагу до іншості. Здавалося б, у країні, яка об’єднує представників і представниць понад 100 народностей, толерантність має існувати як незмінна людська цінність. Але реальність інша. Це доводять історії ромської активістки Анжеліки Бєлової та в’єтнамо-української дизайнерки Нгуєн Тхі Нам Хай (Світлани). Далі читати за цим посиланням…

30+ графіків про Україну, які сприймають як зраду, але з них варто зробити серйозні висновки


30+ графіків про Україну, які сприймають як зраду, але з них варто зробити серйозні висновки

Читати та думати за цим посиланням….


НАУКОВЦІ ПРОПОНУЮТЬ: “Вчені: підлітковий вік треба збільшити до 24 років”…  Постіндустріальні країни потребують нового визначення підліткового віку, кажуть експерти, опитані медичним журналом Lancet. Якщо раніше європейці йшли у доросле життя у 19 років, то сьогодні це відбувається в середньому в 24 роки. Нову норму необхідно відобразити в законах, вважає низка експертів.  Читати за цим посиланням…


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ…Центр прав людини ZMINA презентував річний моніторинговий звіт щодо переслідувань активістів та правозахисників за 2020 рік. У 2020 році правозахисники зафіксували 101 випадок нападів і переслідувань громадських активістів в Україні. Найнебезпечнішими видами активізму виявилися протидія корупції, захист прав ЛГБТІК-людей та захист довкілля. Дані були оприлюднені  Центром прав людини ZMINA в рамках презентації річної доповіді про переслідування громадських активістів та правозахисників у 2020 році під час пресконференції у Києві. Доповідь (посилання на текст) підготовлена в межах фінансованого ЄС проєкту «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні».

Також дивіться: Спільнота онлайн. Становище ЛГБТ в Україні у 2020 році / Центр “Наш  світ”. – К.: Центр “Наш світ”, 2021. – 51 с.  ПОСИЛАННЯ


ПОСІБНИК ДЛЯ НАВЧАННЯ: “Короткий вступ до процесуального інтерв’ю”. Підозрювані можуть бути вразливими до можливих зловживань з боку правоохоронних органів, особливо коли на поліцейського чинять тиск для розкриття злочинів з обмеженими доказами. Новий ефективний інструмент для української влади у сфері процесуального інтерв’ю тепер доступний українською мовою. Рада Європи опублікувала практичний посібник “Короткий вступ до процесуального інтерв’ю” українською мовою. Методологія, інструменти та принципи, викладені в посібнику, спрямовані на суттєве вдосконалення роботи правоохоронних органів та дотримання зобов’язань з прав людини під час проведення розслідувань та допиту підозрюваних. Переклад на українську мову здійснено в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка інституцій для боротьби з неналежним поводженням в Україні». Завантажити посібник “Короткий вступ до процесуального інтерв’ю” можна за цим посиланням https://cutt.ly/IjF4uOj


Огляд: РОМСЬКІ МЕДІА – НАСКІЛЬКИ “РОМСЬКІ”, НАСКІЛЬКИ “ПРО РОМІВ” І НАСКІЛЬКИ “ДЛЯ РОМІВ”…Винесене в заголовок питання не банальне і не позбавлене суті з кількох причин. Історія “національних” медіа ще досить нещодавно, за часів радянських режимів у нашій частині Європи, не була веселковою: редакторів арештовували, диктували “політику партії”, через що чимало представників громад відверталося від видань… ДАЛІ …за цим посиланням… 


ЗАПРОШУЄМО ВІДВІДАТИ МУЗЕЙ: Музей справедливості (боротьба за справедливість у листах, історіях та артефактах).


ЗАПРОШУЄМО НА ВИСТАВКУ…ПРО ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО! Amnesty International  і “До речі” (Бюро соціальних комунікацій) зібрали цілу колекцію. Тут є речі, які передаються з покоління в покоління, а є й такі, що з’явилися недавно. Котрісь із цих предметів, певно, є у твоїх знайомих чи сусідів. А може, і в твоїй родині? Роздивляйся. Читай. Обирай, БЕЗ чого ти хочеш облаштувати своє життя. Дій.


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ… НЕ ПРИВАТНА СПРАВА: ДОМАШНЄ ТА СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК НА СХОДІ УКРАЇНИ. Amnesty International присвятила 2019 рік ґрунтовному дослідженню проблеми домашнього насильства:  проаналізували українське законодавство в міжнародному контексті, а також об’їхали з інтерв’ю та фокус-групами Донецьку й Луганську області. Адже збройний конфлікт значно загострив ризики домашнього насильства і водночас підкреслив недоліки в системі, яка мала б реагувати на злочини та запобігати їм. Доповідь «Не приватна справа» має на меті підвищити видимість проблеми домашнього насильства, демонструє недоліки системи і пропонує рекомендації для захисту людей, які пережили чи переживають насильство. Окремий текст доповіді: Насильство_доповідь 2019_Amnesty International 


ПІДСУМКИ: Захаров Євген… 2020: не було гіршого року в царині прав людини після Революції гідності”. Саме до такого сумного висновку я дійшов, аналізуючи перебіг подій року, який щойно минув. Як на мене, починаючи з 2015 р., ситуація з правами людини від року до року тільки погіршувалася. Це й було головною причиною (неусвідомленою досі!) нищівної поразки правлячих політичних сил у 2019. Але стало ще гірше – внаслідок цілковитого нерозуміння переможцями необхідності дотримання прав людини та поваги до них. ДАЛІ за цим посиланням…


ПІДСУМКИ: ZMINA…Топ-10 перемог у сфері прав людини у 2020 році. Пандемічний 2020-й став роком кардинальних змін у всіх сферах, і для багатьох вони не були на краще. Але, підбиваючи підсумки, хочемо представити ті позитивні зрушення, які відбулися цьогоріч у сфері прав людини в Україні.  ДАЛІ за цим посиланням…


Універсальний періодичний огляд: як Україна захищає права постраждалих від російсько-української війни.  Україна майже не виконує рекомендацій країн-учасниць ООН щодо захисту постраждалих у російсько-українській війні, які ще 2017 року отримала в межах Універсального періодичного огляду (УПО). Цьогоріч вона одна із семи країн, які з власної волі подали Раді ООН з прав людини проміжний звіт за результатами виконання низки рекомендацій. Правозахисники коментують, як держава просунулась із виконанням рекомендацій і які з них досі актуальні. ДАЛІ за цим посиланням…


ПРАВОЗАХИСНИЙ ЛІКБЕЗ: Що таке місця несвободи та звідки журналістам брати інформацію про них. Колонії та СІЗО, психоневрологічні інтернати та хоспіси, дитячі будинки та центри соціально-психологічної реабілітації дітей, військові частини, кімнати для затримань — всі ці місця мають назву «місця несвободи». Всі ці локації об’єднує спільна ознака — люди потрапляють туди за рішенням судового, адміністративного чи іншого органу та не можуть покинути їх з власної волі. Або не мають можливості реалізувати цю волю за станом свого здоров’я чи через матеріальне становище. Далі за цим посиланням…


Актуально! Свобода слова в умовах російської агресії: як знайти межу? Якими є міжнародні стандарти у сфері свободи слова і коли обмеження можуть бути виправданими? Якою є практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах щодо свободи слова в контексті збройних конфліктів? Як Україні ухвалити ефективне законодавство, яке працюватиме і, з одного боку, реально дозволятиме притягати порушників до відповідальності, а з іншого – відповідатиме міжнародним стандартам у сфері свободи вираження поглядів та не наражатиме Україну на нові програші в ЄСПЛ? Відповіді на ці та інші запитання за посиланням…


Відгук. Моніторингова місія ООН з прав людини / UN Human Rights Monitoring Mission: Сьогодні ми взяли участь у презентації доповіді «Вплив пандемії COVID-19 на ромську спільноту в Україні», організовану офісом Уповноваженої з прав людини за підтримки Ради Європи. Під час заходу ми поділилися висновками, занепокоєннями та рекомендаціями Місії щодо впливу пандемії на ситуацію з правами ромів. Висновки Місії за останні 8 місяців свідчать про поступове погіршення ситуації з правами ромів в Україні після введення заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією. Серед найбільш нагальних проблем – втрата доходів, відсутність рівного доступу до інформації та освіти, відсутність документів, які посвідчують особу, що, у свою чергу, створює додаткові бар’єри для доступу до медичних послуг та соціальних виплат. Крім того, нам відомі випадки, коли швидка допомога відмовлялася приїжджати до ромських поселень для надання невідкладної медичної допомоги, іноді через упереджене ставлення працівників швидкої допомоги. Прочитайте Інформаційну записку про вплив пандемії COVID-19 на права ромів в Україні – http://www.un.org.ua/…/4933/BN%20C19%20Roma%20UKR.pdf  Прочитайте історію Юліана Кондура, ромського правозахисника, про те, як він вирішує проблеми, викликані пандемією – https://nv.ua/…/romi-v-ukrajini-yak-zhivut-lyudi-bez…


Рекомендуємо! Руководящие принципы по свободе мирных собраний (переклад російською). Подготовлены Советом экспертов БДИПЧ ОБСЕ по вопросам свободы собраний. Завантажити тут: Руковод.принципы_Мирные_собрания


Рекомендуємо! ВІДЕОЗЙОМКА З МЕТОЮ ДОКАЗУ.  Цей Посібник пропонує основні та найновіші практики, які активісти можуть залучати, щоб збільшити ймовірність використання їх відео в кримінальному та цивільному судочинстві в ролі доказу. Посібник стане допоміжним керівництвом для пересічних громадян, свідків та активістів-правозахисників, які намагаються використовувати відео не лише для документування порушення, але й для кінцевої, більш амбітної, мети – притягнути до відповідальності порушника і звільнити несправедливо звинуваченого. Завантажити за цим посиланням… 


Підтримайте: інформаційна кампанія ЦІНА СЛОВА. Посилання тут…


ПОЗИЦІЯ! Активістка Аліна Сарнацька: “Декриміналізація секс-роботи можлива впродовж десяти років”. 17 грудня у світі відзначають Міжнародний день захисту секс-працівників від насильства та жорстокості. Аліна Сарнацька – колишня секс-працівниця, а нині активістка спільноти секс-працівників, спікерка з питань секс-роботи в партії “Демократична сокира” – розповідає про те, з якою стигматизацією та дискримінацією стикаються секс-працівниці й секс-працівники, які небезпеки їм загрожують в Україні та як на це може вплинути декриміналізація секс-роботи.  ДАЛІ за цим посиланням…


НАРИС. Євгенія Закревська.  Адвокатка родин Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська працює у своїй царині уже 12 років. Вона займається не лише справами Майдану, а й провадженнями, пов’язаними з анексією Криму та затриманнями там місцевих активістів, окупацією Донбасу та злочинами, які відбулися на не підконтрольній Україні території…Іноді нашій героїні бракує сил, та вона далі й далі «лупає сю скалу». Не думає про успіх — для неї набагато важливіше займатися тим, що вона вважає правильним, навіть якщо результату не видно тривалий час. З Євгенією ми говорили про успіхи тих справ, які вона веде, про важливість суспільного договору, ретельний підхід до амністії та роль громадянського суспільства у змінах країни. Матеріал від Ірина Ладика  читати за цим посиланням…


ПОЗИЦІЯ!  Зміни в освіті щодо прав людини повільні, але неминучі – викладачі журналістики… Права людини вже не стоять осторонь як окремий предмет, а поступово запроваджуються як ціннісні орієнтири в журналістській освіті. Про це заявили викладачі журналістики – учасники онлайн-майстерні “Медіа і права людини: як змінюється журналістська освіта в Україні?”, яка тривала в межах Національної правозахисної НЕконференції 10 грудня. Матеріал від Ірини Виртосу читати за цим посиланням


Критична позиція!  Права людини, неолібералізм та економічна нерівність… Чи можуть усі 842 мільйони людей, які не мають доступу до повноцінної їжі, бути жертвами порушень прав людини?  Стаття від Джессіки Вайт за цим посиланням…


Актуальна тема!   Місця несвободи. Як переживають карантин в українських тюрмах, хоспісах та психоневрологічних інтернатах… Що таке місця несвободи, як переживають карантин люди у цих місцях та яким чином здійснюються перевірки з дотримання прав людини в установах закритого типу, в інтерв’ю НВ розповідає монітор Національного превентивного механізму з восьмирічним досвідом Віра Яковенко.  Матеріал від Олександри Горчинської читати за цим посиланням…


Голос правозахисників! Україна не поспішає виконувати рекомендації ООН щодо захисту постраждалих від конфлікту – правозахисники. Рекомендації від країн-учасниць ООН щодо захисту постраждалих у конфлікті, які Україна отримала ще у 2017 році, майже не виконуються державою та досі актуальні.  Про це повідомили експерти Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від збройного конфлікту  під час презентації альтернативного звіту про те, як Україна реалізує відповідні рекомендації. Посилання на альтернативний проміжний звіт


Дослідження з прав людини! Понад третину опитаних українців заявили, що ніколи не стикалися з порушенням своїх прав, а ще 16 % не змогли однозначно відповісти на це запитання. Такі дані третього загальнонаціонального дослідження “Що українці знають та думають про права людини”, яке проводив Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA. Далі за посиланням  ZMINA.INFO


Вітаємо! Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик була нагороджена премією “Тюльпан прав людини” від Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Ще однією лавреаткою цього року стала львівська правозахисниця Марта Чумало, заступниця голови Центру “Жіночі перспективи”. Далі – за цим посиланням…


Дослідження прав людини! Вік, інвалідність та сексуальна орієнтація потрапили до трійки ознак, за якими, на думку опитаних, найчастіше утискають людей в Україні.  Такі дані третього загальнонаціонального дослідження “Що українці знають та думають про права людини”, яке проводив Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA. Далі за посиланням  ZMINA.INFO


Вітаємо! Українська журналістка та режисерка-документалістка Таїсія Кутузова отримала цьогорічну премію Французької Республіки “Свобода, рівність, братерство” за роботу над фільмом “Ти, бл*, рота закрий” про громадського активіста з Київщини Сергія Чагарова.  Про це повідомили на фейсбук-сторінці Посольства України у Франції . Також від ZMINA.INFO


Приклад! У Києві відкрили виставку про те, як пандемія коронавірусу вплинула на права людей, які перебувають у вразливих ситуаціях. Про це організатори повідомили на сторінці у фейсбуку.


Рекомендуємо публікації Організації “Право на здоров’я” (HealthRight International). Сайт організації за цим посиланням…


Експертний центр з прав людини З початком пандемії коронавірусу у світі заговорили про те, що жінки, які потерпають від домашнього насильства, стали заручницями ситуації та фактично змушені жити з кривдниками в ізоляції. Через це Генсек ООН Антоніу Гутерріш закликав уберегти їх від епідемії насильства, що поширюється разом з коронавірусом, а згодом до його закликів доєднався Папа Франциск.  У квітні українські правоохоронці стверджували, що з початку карантину кількість повідомлень на лінію 102 про домашнє насильство не збільшилася. Однак слова жертв насилля, які зібрали експертки “ЮрФем”, свідчать про протилежне, адже 56% із 633 опитаних жінок розповіли про погіршення ситуації під час карантину. Текст дослідженняВПЛИВ COVID-19* НА ПРАВА ЖІНОК В УКРАЇНІ 


Освіта в тюрмах: якою вона має бути?  В першій половині жовтня світ відзначав Міжнародний день освіти в тюрмах. Ми згадали про ключові документи, які містять бачення того, як врахувати обов’язки держави та права і потреби в освіті ув’язнених.  В основі принципів організації освітньої діяльності в місцях несвободи низка рекомендацій Ради Європи, прийнятих 13 жовтня 1989 року. Пройшло трохи більше 30 років, але цей документ залишається актуальним.  Читати далі за цим посиланням…

Також про  Утримання підозрюваних і засуджених: досвід використання альтернативних сучасних технологій  читати за цим посиланням…


ООН 75 років. 75 років тому на конференції в американському Сан-Франциско країни-переможниці у Другій світовій війні створили організацію, головною метою якої мала стати підтримка миру і унеможливлення нових кровопролить – Організація Об’єднаних Націй (ООН). Дивитись:

Телесюжет новин:  ООН 75 років. Історія створення, участь України та як допомагає світу

Матеріал від Радіо Свобода: ООН-75: про шлях України від «маріонетки Москви» до гравця, з яким рахуються

Також. ООН-75: у МЗС України оцінили ефективність організації з моменту її створення


Як відбувся медіафестиваль ПРАВОЛЮДЯНІСТЬ-2020? Уперше фестиваль “Праволюдяність: Mediafest” для студентів та викладачів журналістики відбувся в онлайн-форматі. У зв’язку з пандемією COVID-19 організатори запропонували учасникам створити своє zoom-шоу й розповісти про ті проблеми, які їх хвилюють у правах людини. Далі за матеріалами ZMINA:  “Праволюдяність усупереч COVID-19”: завершився ІІІ Всеукраїнський фестиваль для студентів та викладачів журналістики


Зрозуміти!!! «Навіть фейсбук видалив мою сторінку». Це люди, у яких немає громадянства… Права людей без громадянства регулює Конвенція ООН «Про статус апатридів», до якої Україна приєдналась у 2013-му. Вона передбачає, що таким людям буде надано особливий статус на території будь-якої держави, який дає право на освіту, майно, охорону здоров’я, працевлаштування, захист у суді.  Читати далі за цим посиланням…


Від експерта: Церква та праворадикали найбільше протидіють рівності ЛГБТ в Україні – доповідь ООН. ZMINA коротко переповідає, якою ситуацію з дотриманням прав ЛГБТ в Україні побачив незалежний експерт та які проблеми окреслив у своїй доповіді.Читати далі за цим посиланням…


Дискримінація!!!  “Одеса Прайд 2020”: сутички з поліцією, сльозогінний газ та травмовані учасники… Похвилинний репортаж від Суспільного…

Також читати:  Нападение на ЛГБТ-марш в Одессе: 16 радикалов задержаны, двое полицейских попали в больницу

Що таке дискримінація?


Дискримінація!!! В селищі на Харківщині закидали камінням та яйцями будинок ромів. Їх евакуювали. В селі Андріївка, Балаклійського району Харківської області відбулося так зване “народне віче”. Причиною стало давній конфлікт одних місцевих жителів з місцевою ромської громадою. На “віче”приїхали представники Коаліції ромських неурядових організацій, правозахисники і ромські діячі в області, – Микола Бурлуцький та Вадим Матюшенко, також представники місій спостереження ОБСЄ та ООН. Не зважаючи на присутність представників поліції, агресивно налаштовані деякі жителі, які на так званому “Віче” закликали до виселення ромів та самосуду, вчиненню насильницьких дій. За словами ромських представників, після тривалих розмов група людей направилася до ромських будинків місцевих жителів/ок, родин, розбили вікна та виселити одну ромську родину. Та направилися бити машини та трощити інший будинок….

Позиція Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України Уповноважений наголошує, що відповідно до статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.


Поради для журналістів: Українська журналістика і ейджизм. Ідеального віку для роботи в українських медіа не існує: старші 35 років чують «ви нам не підходите за цінностями», а молодші — «ти така молода, що ти можеш знати?». Фрилансерка Ліко Толорая, журналістка Lustrum Світлана Моренець та співзасновниця StopFake Ольга Юркова не раз стикались з тим, що працедавці, колеги чи експерти, не довідавшись про їхній досвід, навішували на них ярлики «застара» або «замолода». Вони розповіли MediaLab, як ейджизм вплинув на їхні рішення та що може зробити кожен з нас, аби поменшало дискримінації в медіа… Далі читати за цим посиланням…


Дослідження “Психічне здоров’я в Україні. Проблеми та вирішення” від Arc.UA — це аналіз системи ментального здоров’я в Україні, окреслення головних проблем, з якими стикається сфера психологічної допомоги, та пропозиції щодо їхнього вирішення з огляду на досвід інших країн. Далі читати за цим посиланням…


Вебінар «Запобігання проявам дискримінації у викладацькій роботі»Вебінар підготовлений для викладачів і викладачок закладів вищої освіти, але впевнені, що ця тема буде цікава й самим студентам і студенткам та усім, хто дотичний до сфери освіти чи цікавиться питаннями запобігання та протидії дискримінації. Спікерка вебінару – Христина Кіт, адвокатка, кандидатка юридичних наук, голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», співавторка навчальної програми для юридичних навчальних закладів «Гендерна рівність та права жінок». Дивитись, слухати, навчатись за цим посиланням…


Поради для журналістів: Як висвітлювати взяття заручників. Повний текст за цим посиланням


Вебінар «Дискримінація як соціальне явище і юридичне поняття». Завдяки перегляду вебінару у вас буде можливість: – зрозуміти суть дискримінації; – навчитись помічати та аналізувати її прояви; – краще в подальшому висвітлювати судові справи, пов’язані з дискримінацією; – використати отримані знання у підготовці рішень у справах, пов’язаних з дискримінацією. Вебінар побудований на реальних прикладах, аналізі українського та міжнародного законодавства. Перегляд за цим посиланням….


Адвокація: 184 правопорушення і 4 засуджених: що стоїть за статистикою злочинів ненависті в Україні? Текст читати за цим посиланням….


Позиція:  «Зараз важливо відходити від відокремлення ЛГБТКІ як окремої частини суспільства і показувати їх як середньостатистичних громадян». Про складність соціальної тематики для ЗМІ та протидію дискримінації вразливих груп населення України розмовляємо зі знаною журналісткою сайту nv.ua Олександрою Горчинською. Текст читати за цим посиланням….


Гайд: ЯК ЖУРНАЛІСТИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ЗУПИНИТИ ПОШИРЕННЯ СПАЛАХУ КОРОНАВІРУСУ.  COVID-19 протягом наступних кількох місяців буде спільною загальною темою. Він вимагатиме самонавчання та здатності розуміти складні речі, такі як епідеміологія та глобальне здоров’я. Він також вимагатиме більшого залучення від ньюзрумів, що вже спостерігається. Журналісти Reuters Institute поговорили про ці виклики з експертами з охорони здоров’я Пітером Дробаком та Труді Ланг. Читати за цим посиланням…


Судова журналістика: 6 липня виповнюється 5 років з дня першої трансляції судової справи технічними засобами судів на офіційний канал YouTube «Судова влада України». За ці роки судові трансляції технічними засобами судів стали не лише символом забезпечення гласності судочинства та захисту права на справедливий суд загалом, а й прикладом прогресивності судової влади в Україні для інших держав. Започаткування судових трансляцій технічними засобами судів стало можливим завдяки співпраці судової влади та громадськості.  «Судові трансляції технічними засобами судів – це спільний успіх громадськості і судової влади. Це одне з досягнень Революції Гідності. Це системна, якісна робота громадських організацій, адвокатів, судових моніторів. Це співпраця і професійність судової влади.  Це приклад того, що ми можемо бути не по різні сторони барикад, а разом захищати спільні цінності, використовуючи кожний/а свої можливості. Це захист права на справедливий суд кожного/ї з нас. Тому так важливо, поширювати використання цього механізму й надалі.» – зазначає директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак. Повний текст читати ТУТ: 5 років з дня першої трансляції судової справи технічними засобами судів


Дискримінація мільйонів дітей: ЮНЕСКО доповіла про відсутність доступу до якісної освіти. Далі читати за цим посиланням…


«Совєцький» відбиток на інституті сім’ї. Україна успадкувала радянську систему родинної політики, ознаки якої зберігаються донині. Триває реформування інтернатної системи в Україні. Дитина має виховуватися у родині – це ключове завдання майбутніх змін. Для цього треба змінити правове поле, а також працювати із суспільством, посилюючи роль відповідального батьківства. Якщо зараз політика багатьох держав спрямована на те, аби сім’я вважалася та реально була найкращим середовищем для виховання дитини, то ще сотню років тому родина вважалася буржуазним інститутом, який скоро відійде у минуле. Така позиція роками жила на теренах Російської імперії, згодом радянського союзу, у тому числі й України. Час дещо змінив пріоритети, але невивчені уроки залишились. Далі читати за цим посиланням…


Поради для журналістів: Як писати про біженців і не бути ксенофобами… Чим об’єднані історії біженців в Україні, крім 17 гривень? 20 червня — Всесвітній день біженців. Минулого року вимушеними переселенцями стали 71 мільйон людей у світі. За результатами соціологічного дослідження, 25% українців готові прийняти біженців в Україні, якщо ті справді потребують захисту. Ще чверть — категорично проти. В Україні наразі мешкає понад дві тисячі біженців; ще понад шість тисяч попросили притулку і чекають на рішення Міграційної служби. Недостовірна та сповнена мови ворожнечі інформація у ЗМІ — один із факторів, який впливає на сприйняття біженців. Розповідаємо, на що слід зважати журналістам, щоб не скотитися у ксенофобію. Читати за цим посиланням…


Позиція: Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова засудила слова голови парламентського Комітету з питань соцполітики і захисту прав ветеранів Галини Третьякової про те, що в безробітних народжуються діти “низької якості”… Омбудсман закликала голову парламенту та народних депутатів ужити всіх можливих заходів, спрямованих на недопущення зазіхань на основоположні права людини, відступу від демократичних цінностей, та не допускати дискримінаційних закликів.

Читати ТУТ      Дивитись ТУТ


Тенденції: Соціолог назвав дві найбільші загрози від поширення COVID-19… Дві головні загрози від поширення COVID-19 полягають у тому, що збільшується контроль над людьми та виникає ймовірність згортання глобалізації. Повний текст за цим посиланням…


Це — расизм. Комікс Жені Олійник. Ми звикли думати про расизм, як про окремі випадки агресії чи насильства щодо небілих людей. Однак … різні етнічні меншини щодня зіштовхуються із проявами системного расизму. Це означає, що упередження маніфестують себе на всіх рівнях взаємодії людини із суспільством: в освіті, політиці, культурі, медицині, на робочому місці та і просто на вулиці, яку патрулює поліція. Проте саме через всюдисущість такої дискримінації, вона часто лишається невидимою. Повний текст та ілюстрації за цим посиланням…


Відеолекція:  Ультраправий екстремізм в Україні: вигадка пропаганди чи реальна загроза демократії | Лекції від ЦГС. Лектор: керівник Групи моніторингу прав національних меншин – В’ячеслав Ліхачов. Дивитись за цим посиланням…

Додаткові матеріали до лекції

  1. Right-Wing Extremism in Ukraine: The Phenomenon of Svoboda (2013)
  2. «Правый сектор» и другие: национал-радикалы и украинский политический кризис конца 2013 – начала 2014 года (2014)
  3. Правые радикалы по обе стороны российско-украинского конфликта (2016)
  4. Чи загрожує ультраправий екстремізм українській демократії? (2018)
  5. В.Іщенко Заперечення очевидного: ультраправі у протестах на Майдані та їхня небезпека сьогодні…
  6. В.Ліхачов Чому перебільшення ролі ультраправих в українській революції не менш небезпечне, ніж применшення
  7. Т.Білоус Праворадикали, громадянське суспільство й демократія: репліка до дискусії

Насильство.  Плати, бо ти гей. Нападників на геїв в Україні жодного разу не засудили за гомофобію – великий репортаж Заборони…У 2019 році в Україні зафіксували близько сотні випадків, коли на геїв чи транс-людей нападали та шантажували, через те, що вони шукали партнера чи друзів на сайтах знайомств. Лише одиниці із сотні постраждалих подали заяву в поліцію – інші були змушені платити, інакше про їхню орієнтацію стане відомо всьому місту. А ті кілька людей, які ризикнули та повідомили про напад, лишилися ні з чим. За всю історію незалежної України жодного нападника не засудили за злочин ненависті на ґрунті гомофобії. Журналістка Заборони Альона Вишницька поговорила з людьми, які постраждали від вимагачів, та розібралася, чому гомофобії не існує в законодавстві, а притягнути до відповідальності за нетерпимість до орієнтації – неможливо.


Дискусія: Діти Донбасу: хто відповість за втрачене дитинство? Сьомий рік Україна потерпає від російської агресії. Агресії, яка набула форми перманентного збройного конфлікту, що послаблює економіку та гальмує інтеграційні процеси. Але війна не вимірюється лише економічними чи іншими матеріальними чинниками: розміром захоплених територій, втраченого ВВП або кількістю вкрадених тонн вугілля. Коли йдеться про війну на Донбасі, в Україні рідше враховують найцінніший ресурс — людський. Ознайомитись з матеріалами дискусії “Дітям не місце на війні!” можна за цим посиланням…


Спільний акт узгодження № 4. Висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості. Від 12 лютого 2020 р. Ознайомитись за цим посиланням…


ТОП-7 порад експертам та експерткам для ефективної співпраці зі ЗМІ. Кампанія проти сексизму у медіа та політиці Повага влаштувала обговорення стосовно співпраці експертів та експерток у медіа. Для ефективної роботи експертів та експерток із журналістами слід читати за цим посиланням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам’ятати про гендерний баланс та перевіряти титри: поради медіа для ефективної комунікації з експертами та експертками


Вголос: Сексуальні домагання і зневага: як насправді служиться жінкам в армії та поліції. Текст для читання за цим посиланням.


Міжнародний механізм захисту прав людини:    Група правозахисних організацій у складі Чернігівського Освітнього дому прав людини, Дому прав людини “Крим” та Фонду домів прав людини надіслала Альтернативний звіт до Комітету ООН з прав людини. Цей комітет на своїй 130-й сесії восени в Женеві розгляне, як Україна дотримується Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Повний текст інформації за цим посиланням


Коректна лексика:  Як правильно говорити про ЛГБТ? Чи коректно вживати терміни “нетрадиційна сексуальна орієнтація” та “гомосексуаліст”? Правозахисник Ростислав Мілевський розповідає, що не так із цими словами та пропонує замість них більш коректні поняття. Вчитись можна за цим відео


Коли годі передбачити наслідки і прогнозувати події. Якуб Ґурніцкі ― польський журналіст і блогер, засновник видання Outriders. Для вебінару StayAtHome Media Stories від LMF він розповів про те, як його видання, яке працює над великими довготривалими темами, адаптувалося до швидкої відповіді на пандемію, чому журналістика рішень не врятує світ і як згуртувати спільноту зі всього світу над пошуком корисних ідей. Далі читаємо за цим посиланням


Правозахисні організації та міжнародні експерти багато років говорять про недоліки базового Закону України, який регулює діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Питання викликає запроваджений віковий ценз у 40 років для кандидатів на цю посаду, відсутність у законі згадки про офіси Уповноваженого у регіонах, гарантії незалежності, а також сильні та слабкі сторони повноважень інституту, зокрема для захисту людей під час війни та багато чого іншого. Зареєстрований проект закону р.н. 3312 від 07.04.2020 на нашій пам’яті є першою спробою на рівні парламенту України комплексно врегулювати питання посилення повноважень Уповноваженого з прав людини. Водночас у законопроекті міститься ряд дискусійних положень, які і виносяться на онлайн-дискусію. Перегляд запису дискусії, яку ініціював Центром громадянських свобод за цим посиланням


Злочини на ґрунті ненависті: треба боротися, бо страшно…  На мене нападають щороку. Це вже п’ята моя заява до поліції, попередні ніякого результату не мали, закінчувалися нічим”, – розповідає Ангеліна.  Вона – молода трансгендерна жінка, яку наприкінці квітня жорстоко побили в Харкові. Її фото зі зламаним носом потрапило у стрічки новин лише за місяць після пригоди, коли дівчина зрозуміла, що й цього разу дієвих заходів поліція вживати не стане, тому звернулася до правозахисників.  Весь матеріал за цим посиланням…


18 червня 2020 року. Профільний комітет радить ВР відхилити всі законопроєкти щодо криміналізації злочинів ненависті проти ЛГБТ: за цим посиланням повний текст повідомлення Депутатка Лада Булах, ініціаторка цього ж законопроєкту, у своєму фейсбуку написала, що “на засіданні та в кулуарах вислухала заперечення одне абсурдніше іншого”: “Це бісить, коли компетентна з вигляду людина на повному серйозі твердить, нібито в Україні немає таких злочинів, нібито всі громадяни є рівними перед законом, а тому не треба нікого вирізняти. Я і сама Конституцію цитувати можу. Але Конституцією від ножа, підпалу, стрілянини, зґвалтувань, вигнання з дому і безлічі інших злочинів не захистишся. Захист дають самооборона, поліція, Кримінальний кодекс та справедливий суд”. 


Ще одне побиття у поліцейському відділку – на Закарпатті
До Валерії і її подруг почали чіплятися на вулиці молодики, вони викликали поліцію. Дівчину забрали у відділок для з’ясування обставин, але там з неї стала знущатися поліцейська: вдарила по обличчю, штовхнула в стіну і почала бити. Колеги-чоловіки поліцейської просто спостерігали й посміхалися. Далі за цим посиланням…

На телеканал КРТ поскаржилися через гомофобію в ефірі. Усю програму на екрані був закріплений напис «Одностатеві стосунки — чума ХХІ століття». Також глядачам запропонували проголосувати в опитуванні «Одностатеві стосунки: розпуста чи психічна хвороба». Громадські організації, що опікуються правами ЛГБТ+, поскаржилися на канал до Нацради, поліції та омбудсмана. Далі читати за цим посиланням…


Вийшов у світ збірник лекцій для журналістської спільноти “Права людини та мас-медіа в Україні. Частина 2”.

Збірник тез лекцій підготовлено в межах реалізації спеціальної програми стажування та підвищення кваліфікації “Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики”. Упродовж навчального 2019/2020 року викладачі не тільки занурювалися в тему прав людини, а й шукали можливості змінити освітній процес у своїх вишах, зокрема підготуванням нових лекцій з правозахисним компонентом, розширенням тем для студентства, оновленням програми загалом. І ці лекції, які написали самі викладачі, неодмінно стануть у пригоді.

“Нові лекційні теми – це нові можливості для вдосконалення журналістської освіти та саморегулювання медіапрацівників на цінностях прав людини, – коментує координатор Академії, доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Шендеровський і додає: – Сучасний етап розвитку української держави є перехідним. Для нього характерне підсилення громадянського суспільства, яке, зокрема, прагне до захисту прав людини. І з огляду на це ми сміливо можемо говорити про ще одну роль журналістики – правозахисну. Власне, розвиток журналістики, який ґрунтується на цінностях прав людини, є стратегічно важливим у перспективі суспільних змін”.

Збірник загалом або окрему його частину (конспект лекції) може використати будь-який вищий навчальний заклад підготовки за журналістським фахом або будь-яка організація для підвищення кваліфікації медіапрацівників.

“Є лекції, які особливо мене вразили, як-от проблематика алкозалежності, всебічність розкриття теми про людей, що живуть із ВІЛ, розширення термінологічного словника, що стосується виявів мови ворожнечі, або ж зовсім свіжа аналітика щодо висвітлення коронавірусної інфекції в українських медіа. І хоч мова викладу все ще залишається академічною, але справді варто витратити трохи свого часу, щоб потім уміти краще розбиратись у цих непростих, але суспільно важливих темах”, – наголошує упорядниця збірника, координаторка Академії, журналістка Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу.

Завантажити видання можна тут  або скопіювати тут: Збірник_Права людини в мас_медіа_Частина 2_2020

Видання здійснено в межах спеціальної програми стажування та підвищення кваліфікації “Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістики”, яку реалізовував Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та Центр прав людини ZMINA за фінансової підтримки Програми Розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.


Найвідоміші промови про права людини. У цій збірці надруковані тексти, які увійшли в історію. Їх писали чи виголошували люди, які жили у різний час та на різних континентах. Але є те, що їх об’єднує – цінності свободи та людської гідності, які підкріплені власним прикладом. Напевно тому, ці промови досі
звучать так переконливо. Завантажити та читати: Найвідоміші промови про права людини


Нині створюється Паліативна правозахисна мережа, спрямована на захист прав паліативних дітей. Ціль допомогти вирішити і запобігти порушенню прав паліативних дітей у інтернатних закладах, та тих, які проживають у сім’ях.

Задля найефективнішого досягнення цілей, команда мережі шукає якнайбільше контактів людей, причетних до цієї теми. Звідси маю кілька прохань:
1) За можливості поширити групу у ФБ у своїх пабліках, аби туди долучалися усі зацікавлені. Група тут: https://www.facebook.com/groups/516628785889199/
Також долучайтеся самі.
2) 11 червня відбулось онлайн-інтерв’ю із Андрієм Роханським. Також прохання поширити і долучитися. https://www.facebook.com/events/570587487229896/
3) Мережа шукає сім’ї з паліативними дітьми, права яких порушені, і які потребують допомоги юристів чи адвокатів. Якщо вам відомі такі люди, напишіть, будь ласка, приватно на цю електронну пошту: info@palliative.net.ua

В Україні немає державної підтримки постраждалих від війни кримських дітей – правозахисниця… Про це під час дискусії “Дитинство в окупованому Криму: зі зброєю в руках та без права бути українцем” у межах правозахисної програми фестивалю Docudays UA “Rights Now” розповіла співкоординаторка “КримSOS” Ольга Куришко. “У нас є законодавчі підвалини, але, на відміну від дітей, які проживають на окупованій частині Донецької та Луганської областей, кримські діти не можуть отримати цей статус. А отже, потім вони не можуть скористатися можливостями, які цей статус гарантує”, – сказала вона. Далі за посиланням


17 Docudays UA онлайн!

Цього року у зв’язку з карантином  17 Docudays UA пройде в форматі онлайн!  24 квітня стартує Докудейс. О 19.00 відбудеться церемонія відкриття за посиланням: http://docudays.ua. Усі фільми будуть у доступі за посиланням між 24 квітням та 10 травня http://docuspace.org/eng/ Деякі фільми будуть мати обмежену кількість місць для одночасного перегляду, або будуть у доступі лише один день – це фільми з конкурсної програми. Більш детально за посиланням: https://docudays.ua/eng/2020/program/konkurs/. Лінк на фільм відкриття – https://docudays.ua/eng/2020/program/film-vidkrittya/. Також, лінк на програму поза конкурсом https://docudays.ua/eng/2020/program/poza-konkursom/ .

Нагадуємо, що 17 Docudays UA присвячений темі дорослішання. У контексті державної політики ми пропонуємо розібратись у правах дітей i як може звучати голос молоді в обговоренні суспільних питань. 


“Чому не запакували?” Мер Івано-Франківська хоче вивезти ромів на Закарпаття. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків нещодавно дав доручення вивезти людей ромської національності із Франківська на Закарпаття. Проте з цим завданням правоохоронці не впоралися повністю. Про це очільник міста повідомив на щотижневій оперативній нараді. “Також цигани, ні, вірніше, особи ромської статі. Ми вже бус давали. Вивезли їх на Закарпаття. Чого вони далі тут?” – запитав Марцінків. Начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій Ігор Влізло повідомив, що 12 людей відмовилося тоді їхати, сказали, що не поїдуть.  Далі за посиланням


Хто ці люди: психологічний портрет катів. Розповідь Станіслава Асєєва про полон у Донецьку.  Журналіст і блогер Станіслав Асєєв пробув у полоні 31 місяць. Із них 28 місяців його утримували на території артцентру «Ізоляція» в Донецьку, в якому російські гібридні сили облаштували неофіційну в’язницю-катівню. Далі за посиланням:  Радіо Свобода публікує фрагменти спогадів Станіслава Асєєва, які стануть частиною його майбутньої книги.


“Завдання – вижити”: як жінкам уберегти себе від домашнього насильства в умовах карантину”.  Стаття Єлізавети Сокуренко на ZMINA.

Альона Луньова коментує : “Чергова крута стаття від Yelyzaveta Sokurenko про те, як українським жінкам уберегтися від домашнього насильства в умовах карантину. Якщо дослідники прогнозують, що після епідемії COVID-19 ми зіткнемося з епідемією розлучень, то про справжню хвилю домашнього насильства ми можемо говорити вже зараз. Спричинений пандемією сплеск випадків насильства над жінками примусив відреагувати ВООЗ, яка на початку квітня випустила бриф “COVID-19 and violence against women”. Можна знайти багато причин, чому по всьому світові спостерігається різке збільшення випадків домашнього насильства. Карантинні заходи і соціальне дистанціювання сприяють тому, що жертва із кривдником проводить значно більше часу в спільному просторі. В той же час, жінка має менше контактів із родичами і друзями, які могли її підтримати раніше. І це все на фоні стресу, спричиненого карантином, ймовірною втратою доходу, збільшенням обсягів домашньої роботи. Я можу лише здогадуватися, скільки жінок в Україні живуть у ситуації домашнього насильства. Але точно знаю, що поради та контакти, які зібрані в статті, можуть врятувати чиєсь життя.


Чи можна медіа називати імена хворих на COVID-19? А якщо це політики?

Як працюють стандарти, норми етики та законодавства у випадках, пов’язаних із підозрюваними, хворими або померлими від коронавірусної інфекції? Стан здоров’я кожної людини — це частина її приватного життя. І захворювання на коронавірус COVID-19 не є винятком. Стандарти журналістської етики в усьому світі захищають право людей на приватність і не допускають необґрунтованого втручання журналістів у приватне життя….Головне правило: для того, щоб розголошувати будь-яку інформацію про здоров’я конкретної людини, називаючи її ім’я або інші особисті дані, потрібна бути вагома причина, пов’язана з інтересами суспільства. Робити це заради рейтингу — неприйнятно!   Повний текст на «Детектор медіа» .

УВАГА! На сайті АНТИКОВІД. Гід для медійників  /Режим доступу: http://corona.imi.org.uaви знайдете чітку і корисну інформацію, яка допоможе медійникам якнайкраще працювати навіть в умовах пандемії.

Також з  радістю повідомляємо: в Україні запустили сайт, де зібрали фейки про коронавірус – По той бік пандемії” Українські журналісти та фактчекери запустили спільну платформу з перевірки інформації про коронавірус – “По той бік пандемії”. На сайті зараз вже зібрано понад 100 перевірених матеріалів про Covid 19, які розподілені на фейки, маніпуляції та правду про пандемію. Волонтерська ініціатива об’єднала журналістів, аналітиків та фактчекерів редакцій «По той бік новин» (ІРРП), «Без брехні», “Наші гроші. Львів”, “Кавун.City”, “Букви”, а також незалежних фахівців-аналітиків із України та Німеччини.


Центр Громадянських Свобод (ЦГС) пропонує медіапрацівникам, викладачам та студентам

Художні фільми про права людини

• Приховані фігури
• Суфражистка
• Зроблено в Тотенхемі
• Прайд
• Билли Эллиот
• Квітка пустелі
• Дивовижна благодать
• Стукачка
• Народ проти Ларі Флінта
• Людина з землі

Онлайн-курси, лекції та відео
Права людини в освітньому просторі
(Українською) EdEra

Права людини в дії
(Українською) ВУМ

Захиcт прав людей з інвалідністю
(Українською) Prometheus

Фактчек: довіряй-перевіряй
(Українською) EdEra

Людина та держава. Правила гри
(Українською) EdEra

Європейський механізм захисту прав людини
(Українською) EdEra

Наша боротьба – це біг на довгу дистанцію
Олександра Матвійчук – TEDxKyiv

Justice
(English) Harvard university

Human Rights Defenders
(English) Amnesty International

Центр громадянських свобод (ЦГС) засновано у 2007 році для просування цінностей прав людини.


“Боїшся коронавірусу? У сексизму більше жертв”: як пройшов Марш за права жінок у Києві (фоторепортаж ТУТ)


Інститут масової інформації підготував добірку своїх матеріалів, у яких містяться рекомендації для медіа, влади та звичайних громадян щодо висвітлення інформації про коронавірус, комунікування із суспільством та споживання новин.  Для зменшення рівня соціальної напруги через ситуацію з коронавірусом експерти ІМІ підготували рекомендації для влади та медіа щодо покращення комунікації та висвітлення ситуації з коронавірусом. Почитати рекомендації для медіа щодо висвітлення спалахів хвороб можна тут.

Рекомендації для медіа, як зменшити емоційність новин, щоб знизити рівень напруги в суспільстві і запобігти паніці, можна прочитати тут. Оскільки в суспільстві деякі безвідповідальні медіа продовжують активно поширювати фейкову інформацію про епідемію коронавірусу, ІМІ підготував список порад для громадян щодо того, як споживати інформацію, щоб уникнути паніки і не стати жертвами маніпуляцій чи брехні. Закликаємо ЗМІ під час підвищення соціальної напруги прагнути до конструктивної журналістики, а не підливати масла у вогонь занадто емоційними повідомленнями, що разом з інформаційним перенасиченням провокує паніку в суспільстві.

Звернутися по коментар чи поради до експертів Інституту масової інформації можна через сторінку ІМІ у фейсбуці. Також можна зателефонувати на гарячу лінію ІМІ (050) 447 70 63 чи написати нам листа на info@imi.org.ua.

Рекомендації від Уляни Супрун


Підбито підсумки другого Конкурсу студентських журналістських робіт на тему “Права людини в медіа: від розуміння до змін”. До оргкомітету було подано 171 роботу (для порівняння: у минулому – 47 робіт), загалом – 267 авторів та авторок із 25 університетів та одного журналістського гуртка. Конкурс студентських журналістських робіт на тему “Права людини в медіа: від розуміння до змін” є спільною ініціативою Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Центру прав людини ZMINA та проєкту ПР ООН “Права людини для України”, який впроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Інформаційне повідомлення ТУТ.

Залишити відповідь