Брюховецька Лариса Іванівна (нар. 7 січня 1949, с. Запілля, Любомльський район, Волинська область) – український кінокритик, кіноісторик та кінознавець.
Батько Кисіль Іван Григорович (1921–1990); мати Галина Сергіївна (1922–) – пенсіонерка; чоловік Вячеслав Степанович (1947) – президент Національного ун-ту “Києво-Могилянська академія”; дочка Оксана (1973) – художник-кераміст, редактор журнал “Кіно-Театр”; дочка Ольга (1976) – закінчила філософський ф-т КНУ імені Тараса Шевченка.
З 1991 року головний редактор журналу НаУКМА «Кіно-Театр», старший викладач кафедри культурології НаУКМА, керівник Центру кінематографічних студій НаУКМА. З квітні 2019 року Брюховецька стала одним з 18 членів Громадської ради при Держкіно.
Освіта і професійна діяльність
У 1967–1972 рр. навчалася на факультеті журналістики Київського державного університету.
З 1974–1982 рр. була науковим редактором розділу «Мистецтво» Української радянської енциклопедії. Працювала в редакціях газети «Урядовий кур’єр», журналу «Київ».
З 1988 року – член Національної спілки кінематографістів України.
На початку 90-х років працювала кореспондентом відділу «Кіно» журналу «Вавилон-21».
З 1994 р. викладає в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». З 1995 є головним редактором журналу «Кіно-Театр», заснованого з ініціативи її студентів.
У 2000–2009 – член Експертної ради Держкіно України, 2000–2004 – член Комітету з Національної премії ім. Тараса Шевченка, 2004–2013 – член Комітету з Державної премії ім. О. Довженка.
У 2000-х роках була секретарем Національної спілки кінематографістів України з творчих питань, нині є членом Правління НСКУ.
У у березні 2019 року Брюховецька була одним з 9 кіноекспертів, що входили до конкурсної комісії, яка обирала нового директора кіностудії Довженка.
Володіє польською, англійською мовами.
Нагороди
Заслужений працівник культури України (2005)
Лауреат премій: в галузі літературно-мистецької критики ім. О. Білецького (1994), імені Івана Миколайчука (2009).
Книжки
Упорядник і редактор 14 збірників про українське та світове кіно.
«Випробування творчістю. Молоді режисери українського кіно» (1985)
«Література і кіно: проблеми взаємин» (1988)
«Поетична хвиля українського кіно» (1989)
«Леонід Осика» (Видавничий дім «Академія», 1999)
«Приховані фільми. Українське кіно 90-х» (АртЕк, 2003)
«Іван Миколайчук» (Видавничий дім «КМ Академія», 2004)
«Кіносвіт Юрія Іллєнка» («Задруга», 2006)
«Іван Миколайчук» (Стозір’я. Бібліотека української родини. – К. : ТОВ «Атлант ЮемСі», 2007)
«Кіно часів своєї юності». («Задруга», 2008)
«Своє/рідне кіно Леоніда Бикова» («Задруга», 2010)
«Кіномистецтво» (Навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів, «Логос», 2011)
«Магія паралельного буття». («Задруга», 2013)
«Найцікавіша історія в Європі. Екранні версії». («Задруга», 2014).
«Кінопростір Антона Тимонишина: від ракет ФАУ-2 до Артура Абста» (ВД КМА, 2016)
«На полі кінематографічному. Сценарії Івана Драча» (ВД КМА, 2016)
Поетичне кіно: заборонена школа: зб. ст. та матеріалів / Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Каф. культурології та археології НаУКМА ; авт. ідеї та упоряд. Л. Брюховецька. – Київ: АртЕк: Ред. журн. «Кіно-Театр», 2001. – 468 с. – (Бібліотека журналу «Кіно-Театр»).
Українське кіно від 1960-х до сьогодні. Проблема виживання: зб. наук. ст. / упоряд. Лариса Брюховецька. – Київ: Ред. журн. «Кіно-Театр»: Задруга, 2010. – 256 с. – (Бібліотека журналу «Кіно-Театр»).
Молоде кіно України: дайджест / Нац. Спілка кінематографістів України, М-во культури України, Ред. журн. «Кіно-Театр» ; упоряд. Л. Брюховецька. – Київ: Журн. «Кіно-Театр», 2005. – 36 с.
Брюховецька Л. І. Кіно часів своєї юності: зб. ст. / Лариса Брюховецька. – Київ: Задруга, 2008. – 180 с. – (Бібліотека журналу «Кіно-Театр».
Українські обличчя кіно й театру: творчі портр. укр. акторів, а також інтерв’ю з ними, що публікуються в журн. «Кіно-Театр» з 1996 по 2012 р. / Ред. журн. «Кіно-Театр», Центр кінематогр. студій Нац. ун-ту «Києво-Могил. акад.», Нац. акад. драмат. театр ім. І. Франка ; упоряд., ред., передм. Л. Брюховецька. – Київ: Задруга, 2012. – 527 с. – (Бібліотека журналу «Кіно-Театр»).
Брюховецька, Лариса Іванівна. Іван Миколайчук / Лариса Брюховецька. – Київ: Ред. журн. «Кіно-Театр»: Академія, 2004. – 280 с.
Статті
Ада Роговцева: чесність із собою // Кіно-Театр. – 2017. – № 5. – C. 25-28.
Розстріляний талант // Кіно-Театр. – 2017. – № 5. – C. 35-38.
Майстер філігранно виписаних персонажів // Кіно-Театр. – 2017. – № 5. – C. 29.
«Джальма», яку знімали в Березані // Кіно-Театр. – 1997. – № 2. – С. 45.
«Війна культур» чи загроза асиміляції? Українське поетичне кіно як фактор національного самоствердження[недоступне посилання з червень 2019] // Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури. – 2008. – Т. 75. – С. 77-84.
Кінооператор і кінорежисер – опоненти чи спільники? : (внесок Юрія Іллєнка у розвиток мистецтва кіно) / Л. І. Брюховецька, М. А. Собуцький // Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури. – 2006. – Т. 49. – С. 115–118.
Національне і транснаціональне в сучасному світовому кіно // Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури. – 2007. – Т. 62. – С. 61-66.
«Але світ прийде на екран»… О. Довженко: теоретичне осмислення поетики кіно // Наукові записки НаУКМА: Теорія та історія культури. – 2005. – Т. 40 . – С. 72-77.
Народ у фільмах поетичного кіно. Довженко – Тарковський – Осика // Наукові записки НаУКМА: Теорія та історія культури. – 2002. – Т. 20-21. – С. 92-95.
Специфіка поетичного бачення в мистецтві кіно // Наукові записки НаУКМА. – 1999. – Т. 9, ч. 1 : Спеціальний випуск. – С. 198–202.
Давня і сучасна Україна в кіно Польщі // Кіно-Театр. – 2016. – № 3. – C. 15-18.
Силове поле особистості // Той, хто відродив Могилянку: зб. до 60-ліття В’ячеслава Брюховецького / [упоряд. : В. Моренець, В. Панченко, Т. Ярошенко]. – К. : [Києво-Могилянська академія], 2007. – С. 43-51.
Громадська позиція
У 2018 підтримала звернення Європейської кіноакадемії на захист ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
Членство у громадських організаціях
Членкиня Правління Національної спілки кінематографістів України. Членкиня Українського ПЕН.
Примітки
Обрано громадську раду при Держкіно. Детектор медіа, 10 квітня 2019
http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/4292/1/Tytarenko.pdf
Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітень 2016. Процитовано 17 травень 2015.
http://www.ukrkino.com.ua/about/management/
Директором кіностудії Довженка обрали Олеся Янчука. Укрінформ, 22.03.2019
The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
Посилання
Дух і Літера. Інтерв’ю з Ларисою Брюховецькою
Лариса Брюховецька у програмі «Культ особи»
Сайт журналу «Кіно-Театр»
Національна спілка кінематографістів України: Лариса Брюховецька
Світова кінокласика
Джерела
https://uk.wikipedia.org/wiki/Брюховецька_Лариса_Іванівна
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36377
http://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/human/0039019.htm
Упорядкував Іван Забіяка.
Коментарі закриті.