Власенко Іван Микитович (25.11.1934, с. Недригайлів, нині смт Сумської обл. – 20.12.2018, Київ) – прозаїк. Чоловік Н. Конотопець. Літературна премія ім. А. Головка (1994). Член НСПУ (1973).
Закінчив факультет журналістики Київського університету (1958).
Працював
завідувачем відділу обласної молодіжної газети «Київський комсомолець» (1958–61),
у газеті «Колгоспне село» (1961–64),
відповідальним секретарем журналу «Знання та праця» (1964–70),
старшим редактором видавництва «Радянський письменник» (1970–72);
від 1972 – відповідальний секретар комісії критики та теорії літератури,
1979–89 – відповідальний секретар приймальної комісії СПУ.
Від 1993 – редактор відділу науки і медицини газети «Урядовий кур’єр».
Автор збірок прозових байок
«Залп» (1966),
«Едельвейс кохання» (1971),
«Вага порожнечі» (1987),
«Цап у капусті» (2003);
повістей «Дорога до себе» (1972),
«Олександр Палладін» (1982),
«Над Сулою синє небо» (1984);
романів «Остарбайтер» (1980),
«Коли дозрівають каштани» (1984), «Розшукується безпалий» (1987, співавт.),
«Мертві не вміють мовчати» (1994; усі – Київ).
Основні теми повістей і романів – 2-а світова війна, долі в’язнів гітлерівських концтаборів, боротьба проти фашизму, повоєнні роки, актуальні проблеми сьогодення.
П. М. Перебийніс
Джерела
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35103
Сучасні письменники України. Біобіблографічний довідник. К., 2012. С. 70.
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/i-dosi-ne-lyubit-lukavoyi-pravdi/
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/pismennik-poza-robochim-stolom/
Коментарі закриті.