Museum

Горобець Олександр Олександрович

Горобець Олександр Олександрович (нар. 25 січня 1950 (Див. Прімітку), в с. Джурин, Шаргородський район, Вінницька область – журналіст, політолог, письменник. Головний редактор газети «Правда Украины» (1991–2000 рр.). Заслужений журналіст України (1995 р.), член Національної спілки письменників України (2012 р.), член Комуністічної партії СРСР до серпня 1991 р., нині – безпартійний.

Освіта

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1979 р.) і Вищу партійну школу при ЦК Компартії України (1981 р.).

Кар’єра

Працював у обласних газетах «Комсомольське плем’я» та «Вінницька правда», м. (Вінниця).

Із липня 1981 року в редакції газети «Сільські Вісті». Власний кореспондент по Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях. Із липня 1982 року по квітень 1987-го – член редколегії, завідувач відділу сільського господарства газети «Сільські вісті».

У квітні 1987-го перейшов на роботу до редакції газети “Правда Украины”.: власкор по Херсонській, Кримській, Одеській областях, спецкор при головному редакторові, завідувач аграрного відділу. 25 вересня 1991 року, вперше у практиці центральних газет України, зборами журналістів видання (66 – «за», троє – «проти») обраний головним редактором газети «Правда Украины». На цій посаді працював до 2000 року.

У 2000–2002 роках власний кореспондент московських Інтернет газет * Правда. Ру та * Утро. Ру по Україні.

З 2001 року видавав приватну газету «Резюме», ілюстрований журнал «Технопарк».

Працював помічником-консультантом ряду народних депутатів України.

Із квітня 2005 року прес-секретар Міністра, начальник управління патронатної служби в Міністерстві аграрної політики України.

З січня 2008 року – помічник Міністра, прес-секретар, директор Департаменту інформаційно-аналітичного та організаційного забезпечення, член Колегії Міністерства вугільної промисловості України. Державний службовець 4 рангу.

Заслужений журналіст України з 1995 року.

Член Національної спілки письменників України з 2012 року.

Доцент факультетужурналістики Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Відомий блогер міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы»

Політолог телеканалу 112.ua. З червня 2016 р. припинив співпрацю з телеканалом на знак протесту того, що в його ефірі вдоє з попереднім часом збільшено москомовний контент.

На чолі опозиційного видання

Буквально з перших номерів газета «Правда Украины» під керівництвом Олександра Горобця стала демонструвати зразки незалежної, демократичної журналістики, для якої немає заборонених тем. Приміром, уже 15 лютого 1992 року видання друкує статтю Олександра Горобця «Чому в української гривні канадська прописка?»

Публікація розкривала таємницю друкування національної валюти України чомусь в Оттаві, однією з тамтешніх місцевих фірм, яка практично не мала належних потужностей для виконання цього відповідального завдання, і саме там по суті, на догоду деяким політикам, почав будуватися своєрідний український монетний двір. Чому саме там, хто цьому конкретно сприяв, у який спосіб?

Стаття викликала надзвичайно великий резонанс у молодій державі, яка лише виходила з летаргічного комуністичного сну. Для з’ясування обставин цього серйозного публічного розголосу, який улаштувала «Правда Украины», вперше в практиці роботи Верховної Ради України було створено спеціальну тимчасову слідчу комісію.

Комісія працювала впродовж майже двох каденцій діяльності парламенту, але остаточних результатів, висновків не оприлюднила. Позаяк усі матеріали тимчасової слідчої комісії Верховної Ради одного дня банально… засекретили.

Під керівництвом Олександра Горобця «Правда Украины» стала першим у незалежній державі центральним виданням, яке оголосило про свою опозиційність до чинної влади на чолі з Л. Кучмою. Друкувала гострі, критичні статті проти владного режиму. Розкривала механізми виводу державних коштів за кордон. Називала поіменно крадіїв та розтягаїв народного добра.

У січні 1998 року за наказом… Міністерства інформації України протиправно «…призупинено випуск газети „Правда Украины“», позаяк будь-яке видання в Україні, відповідно до чинного Основного Закону держави, як відомо, можуть закрити лише дві інстанції – засновник(и) і суд. Головного редактора Олександра Горобця – протизаконно затримано, а потім заарештовано. За громадянську позицію, публікацію матеріалів на сторінках опозиційного видання, які розвінчували корупцію чиновників і казнокрадів, допускали свавілля щодо розвитку демократії і свободи слова.

Перед закриттям видання добовий наклад газети «Правда Украины» становив 632 тисячі (!) примірників, що є рекордним для незалежної України.

Воля за сприяння депутатів Європарламенту

4 лютого 1999 року Верховна Рада України створює тимчасову слідчу комісію щодо з’ясування обставин затримання й арешту Олександра Горобця, головного редактора газети «Правда Украины», яка мала найбільший передплатний тираж у незалежній Україні і стала в опозицію до режиму Л. Кучми.

Звільнитися з ув’язнення Олександрові Горобцю вдалося лише за втручання депутатів Європарламенту, особистої участі доповідача (англ. European Parliament) – Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні Ганне Северінсен, яка разом із ще двома депутатами Європарламенту відвідала головного редактора опозиційного видання в Лук’янівському СІЗО.

Суд довів цілковиту абсурдність висунутих обвинувачень проти головного редактора. Тривалий час Олександр Горобець був підданий гонінням через громадянську й журналістську позицію. Тому доводилося працювати в зарубіжних ЗМІ.

Творчість

Олександр Горобець автор публіцистичних, літературно-художніх книжок «Босиком по битому стеклу» -2003 р., «Родинна колиска – Джурин» (2008 р.) – 2008 р.,

У березні 2010 року вийшла друком чергова художня книжка Заручник спокуси, або Записки гламурного коханця. Як висловилися рецензенти щодо цього твору – з-під пера автора з’явився «маленький український Декамерон».

У вересні 2014 року вийшла у світ книга публіцистики Олександра Горобця «Свічка на вітрі», яка знайшла широку підтримку в критиків: «Влучно, дошкульно, правдиво!», «250 сторінок щирого гніву», «Неймовірні пригоди нової книги».

Книга письменницьких розслідувань «Постаті з вирію»

У кінці 2016 року з’являється книга письменницьких розслідувань Олександра Горобця щодо доль забутих імен українців, яким місце серед справжніх героїв – «Постаті з вирію». Видана вона на кошти Київської міськдержадміністрації, як переможець конкурсу рукописів серед письменників столиці (твір набрав 42 бали серед 50 можливих, значно випередивши всіх інших). Це есеї про гуцула, поліглота, доктора права, сотника Української галицької армії, автора унікального трактату «За права мови» Романа Домбчевського, його дружини Ірени, громадської активістки, журналістки, управительки шпиталю Українських січових стрільців, яка доглядала, лікувала в останні місяці його життя – Івана Франка. Книга розкриває перепитії війни людожерної радянської держави проти таланту письменника, автора сценаріїв культових кінофільмів, зокрема, показового – «Трактористи» – Аркадія Добровольського. В есеї подаються стосунки політв’язня з рядом унікальних і знакових фігур нашого життя. Вперше в українській літературі начебто наживо з сорокових років минулого століття звучать голоси українців, які опинилися між молотом і наковальнею – були військовополоненими, працювали на рейх по добровільному найму, знаходилися в концентраційних таборах. О. Горобець досліджує і подає прямим текстом гранки окремих статей, листи до редакції газети «Українська дійсність» , яка в роки Другої світової війни видавалася в Берліні.

Письменник готує до друку чергові книжки, зокрема, «Замітки політичного натураліста». Статті, есеї, публіцистичні нотатки, які лягли в її основу, мають читацькі відгуки в українських медіа – «Українська правда», «ТелеКритика», «Кореспондент.net», «Газета.ua», «Главком», а також у московських Інтернет-газетах * ПРАВДА.Ру, * Утро. Ру, * международная радиостанция «ЭХО Москвы».

23 жовтня 2012 року прийнятий до Національної спілки письменників України.

Примітки

Офіційно зареєстрована дата народження Горобця О. О. – 25.01.1950, але насправді народився 30.11.1949 (див. біографічні відомості в книжці Олександра Горобця «Свічка на вітрі. Публіцистичні розмисли про кремлівський воєнний гібрид для українського електорального поля та високий дух народу, який не побороти нікому»).

Відзнаки

Джерела

  • Горобець О. О. Свічка на вітрі. Публіцистичні розмисли про кремлівський воєнний гібрид для українського електорального поля та високий дух народу, який не побороти нікому. – Вінниця: ФОП Рогальська І. О., 2014. – 252 с. ISBN 978-617-7171-05-7

Посилання

Коментарі закриті.