До́вгань Ілона Леонідівна – українська журналістка, телеведуча та громадська діячка.
Біографія
Народилася 11 січня 1976 року у місті Комсомольськ, Полтавська область. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та курси Інтерньюз «Україна».
З 1995 працює на телебаченні. Починала як диктор на Комсомольському телебаченні ТРК «ГОК ТВ». Пізніше – журналістка новин, ведуча інформаційно-публіцистичних програм, круглих столів; регіональний кореспондент часопису «Партнери» (фундація Україна-США), радник міського голови з інформаційних питань.
1998–2001 – регіональний кореспондент ТСН, канал «1+1».
У травні-червні 2001 стажувалася у США за програмою Партнерство громад фундація «Україна-США» (USAID) за напрямками: інформаційна політика, залучення громадян, стратегічний план розвитку міста.[1]
У 2002 році стала наймолодшим депутатом Комсомольської міської ради, член комітету зі створення стратегічного плану міста (керівник групи зв’язків з громадськістю).
2003 – редактор ток-шоу «Життя прекрасне» та журналіст «Запитайте у лікаря» на Новому каналі. Згодом – ведуча новин на ТРК «Київ».
У 2004–2007 роках працювала на телеканалі НТН ведучою новин, програм-інтерв’ю з політиками «Вчасно про головне», тижневика «Вчасно-підсумки», виборчих телемарафонів.
Номінувалась на премію «Людина року» в галузі найкращий журналіст електронних ЗМІ.[1]
У 2007–2010 – на каналі «1+1». Працювала ведучою ТСН, а також у виборчому проекті «Тільки про головне», «Сніданку з 1+1», суспільно-політичних телемарафонах. В травні 2010 разом з колегами підписала лист проти цензури на каналі, який підтримали журналісти з каналу СТБ та сотні інших медійників, в наслідок чого утворився рух «Стоп цензурі!».
2008 – випускниця проекту «Аспен – Україна», що проводить Фонд Віктора Пінчука у співпраці з Інститутом ASPEN (США).
2009 – випускниця Української Школи Політичних Студій, член Ради випускників. Літній Університет демократії при Раді Європи (Страсбург).
У червні-липні 2010 навчалася у Московській школі політичних досліджень.[1]
2010 – співзасновник та ідеолог громадського проекту «Школа для студентів-лідерів „Покоління 2020“», що реалізується коштом його засновників.
2011 – створення та проведення «Медіашколи» для молодих журналістів України (за підтримки «Телекритики» та Фонду Гайнріха Бьолля).
2011–2013 – Телеканал ТВІ. Ведуча новин, телемарафонів, політично-публіцистичної програми «Вчасно про головне». Після непрозорого продажу каналу, конфлікту між колективом та новим керівництвом пішла з каналу разом з колективом.
2013–2017 – Громадське радіо. Ведуча, журналіст.
2014 – Автор телепроекту «Перезавантаження по-європейськи». Спільний проект каналу ICTV та Благодійного фонду відомого мецената Богдана Гаврилишина. Проект включає низку репортажів про зміни в інших країнах, реформи, цікаві ініціативи, досвід, який може бути прикладом для України.Також за результатами поїздок було зроблено шість програм з різних країн про участь української молоді в проекті «Молодь змінить Україну», який реалізує і фінансує Благодійний фонд Богдана Гаврилишина.
У 2014 після отримання напрямку на суспільне мовлення стала ведучою новин на Першому Національному, який 7 квітня 2015 року після підписання Президентом закону про суспільне мовлення став UA: Перший. Крім новин та інтерв’ю ведуча та співавтор проекту «Зроблено в Європі». Програма про євроінтеграцію країн, що колись були в СРСР та соцтаборі, про зміни, що відбулися в їхньому суспільстві і який досвід вони набули в Євросоюзі.
З вересня 2017 – ведуча новин “24 каналу” З березня 2018 – ведуча інформаційних програм Радіо «НВ»
Знімалась в епізодичних ролях в фільмах:
«Щасливий квиток», реж. Віталій Москаленко. Роль – ведуча новин.
«Нюхач», реж. Артем Литвиненко. Роль – ведуча новин. (4-та серія).
Була членом журі конкурсу «Коронація слова 2015» в номінації «Гранд романи».
Проводить майстер-класи та тренінги на теми інтерв’ю, медіа- та публічного виступу.
Не була і не є членом жодної політичної партії.
Захоплення
Любить подорожі, творчість українських письменників, зокрема твори Марії Матіос. У переліку захоплень Ілони – сучасна українська музика та народні пісні у виконанні Квітки Цисик. Улюблені актори: Одрі Гепберн, Кетрін Зета-Джонс та Джордж Клуні. Колекціонує все пов`язане з акторкою Одрі Гепберн:
«Моя колекція виникла випадково, років 5-7 тому, – починає розповідь Ілона. – Мама збирала в юності фото знаменитих акторів. Одного разу я знайшла в її знімках Одрі. Потім купила блокнот з її фотографією. Через якийсь час мені подарували настінний календар з кадрами з фільму “Римські канікули”. І пішло-поїхало: друзі стали привозити з поїздок сумки, книги, журнали, фільми, – все, що стосується Хепберн. У мене навіть рінгтон на телефоні – пісня “Moon river” (“Місячна річка”) з фільму “Сніданок у Тіффані”, яку Генрі Манчіні написав для Одрі. Я і сама люблю її наспівувати».
Її захоплення відомою акторкою розпочалося коли усі знайомі стали помічати схожість телеведучої з Одрі Хепберн. Люди казали, що вона схожа не тільки зовнішньо, але й у стилі одягу. Жінка каже що дуже любить чорні сукні, так само як і акторка, яка у свій час стала іконою стилю для мільйонів жінок. Рукавички – найулюбленіший аксесуар Ілони Довгань. Телеведуча має декілька речей з зображенням Одрі Хепберн. На домашній поличці у телеведучої майже уся колекція фільмів з Одрі.
Публікації:
Ілона Довгань готує для ICTV цикл спецрепортажів про реформи в європейських країнах
Илона Довгань: «ЕС – внешняя сила, которая может помочь нам меняться быстрее»
Ілона Довгань: «Тема реформ в українських ЗМІ має бути пріоритетною»
Ілона ДОВГАНЬ: «Численні ток-шоу всі ці роки викликали у глядачів відчуття політичної апатії та зневіри»
Відео:
Про проект “Молодь змінить Україну”
Польща. Влада й громада
Швейцарія. Економіка
Норвегія. Енергетика
Литва. Частина третя
Литва. Частина шоста
Примітки
Ілона Довгань на сайті проекту 2020.ua.
Посилання
Персональний сайт
Ілона Довгань: Просто комфортно влаштуватися – мені нецікаво
Джерела
Обличчя каналу /Ілона Довгань на Сайті Першого національного ТК/
https://uk.wikipedia.org/wiki/Довгань_Ілона_Леонідівна
Коментарі закриті.