Зленко Григорій Дем’янович (7 листопада 1934, село Потік, нині Миронівського району Київської області – 25 серпня 2015) – український письменник, літературознавець, бібліограф. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член Національної спілки письменників України, завідуючий редакційно-видавничим відділом Одеської національної наукової бібліотеки, дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка (НТШ), член Міжнародної асоціації україністів.
Біографія
1961 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету. Навчався заочно.
Працював у ред. газет м. Корсунь-Шевченківський (Черкас. обл.) та Одеси. 1965–72 – у Респ. вид-ві «Маяк» (Одеса); від 1972 – зав. ред.-видавн. відділу Одес. наук. б-ки, де організував вид. понад 1500 наук. праць. Як поет дебютував 1952 віршем «Слався, Першотравень!». Від 60-х рр. виступає переважно в жанрі істор.-біогр. та хронікал. розповіді. Його нариси й есе відзначаються новизною і багатством факт. матеріалу, виявленого в архів. і бібліот. фондах, образністю та емоційністю викладу, актив. спрямованістю на розвиток екології укр. культури, захист її від згубного впливу безпам’ятства.
Автор літературних портретів кіноактриси Віри Холодної і режисера Фавста Лопатинського, нарису про початок українського кіно «Брати Люм’єри чи Тимченко?», книг «Одеська кіностудія художніх фільмів» (1962 і 1979).
Література
Григорій Зленко – майстер вибудовувати інтригуючу, сповнену несподіваних ходів сюжетну канву; у нього хист пошуковця, що ефективно використовує всі доступні джерела: архівні, публікації в ЗМІ тощо. Його літературно-документальні нариси охоплюють не лише історичний і біобібліографічний аспекти. Уважному читачеві письменник дозволяє зануритися в психологію творчості та особливості творчого методу літературознавців, на яких посилається. Характеризуючи творчість Григорія Зленка, у передмові до книжки «Пошук для прийдешнього» академік Іван Дзюба писав: «…Він обдарований тим чуттям, яке зупинить його там, де менш уважний дослідник нічого не помітить; він має ту міру впертості, яка дає йому снагу „копати“ там, де інший втомиться і безнадійно махне рукою».
На сучасному літературному горизонті Одеси Григорій Зленко приваблює як представник традиційної української словесності, літературознавець і краєзнавець, чільний фундатор українознавства на півдні України. За світоглядом він традиціоналіст, чий творчий доробок зберігає найкращі зразки вітчизняного класичного надбання. Поєднавши в собі хист журналіста, письменника й науковця, Григорій Дем’янович витворив оригінальний жанр літературно-документальної публіцистики. Зленку-досліднику притаманний інтерес до побутових, психологічних деталей, обставин життя й творчих перипетій найближчого оточення чи послідовників знакових фігур української культури, тим чи іншим чином дотичних до Одеси: Т. Шевченка, М. Гоголя, Лесі Українки, І. Франка, Б. Грінченка та багатьох-багатьох інших. Тим самим відтворюється епоха, атмосфера, у якій вони жили й творили, зберігається духовний зв’язок, а отже і їхній вплив на сучасників.
У творчому доробку – книжки:
«Нетлінне» (1968),
«Книга пам’яті» (1971),
«Одесские тетради» (1980),
«Берег Пушкина» (1987),
«З полону літ» (1989),
«Пізня лірика» (2003),
«Пошук для прийдешнього» (2004),
«Лицарі досвітніх вогнів» (2007),
«Відсвіти Тараса Шевченка» (2010),
понад три тисячі літературознавчих та краєзнавчих розвідок, опублікованих у журналах та газетах. Був також редактором тому «Одеська область» Історії міст і сіл Української РСР.
У терновім колі: Одес. письменницька орг. у 1920-1950 рр.: біобібліогр. покажч. / М-во культури і туризму України, Одес. нац. наук. б-ка ім. М. Горького; упоряд. Г. І. Єфімова; [наук. ред. Г. Д. Зленко]. – О.: ОННБ ім. М. Горького, 2011. – 169, [2] с. – Покажч. імен: с. 163–170.
Джерела
Сарана Ф. К. Зленко Григорій Дем’янович Українська літературна енциклопедія. – Т. 2. – К., 1990. – С. 272.
Григорій Дем’янович Зленко. Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького. Процитовано 02.11.2018.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Зленко_Григорій_Дем’янович
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16318
Посилання
Григорій Зленко Музей Тичини
Кудлач В. Заповітне Григорія Зленка Чорноморські новини № 078 (21650) четвер 1 жовтня 2015 року
* * *
Що є книга? Літер домовина
Чи колиска розуму свята?
То – моя нехрещена дитина
І земна сторінка золота.
В ній – мої і радість, і осмута,
Сон весняний, осені журба,
Днів моїх неміряна покута
І до щастя штормова плавба.
Не питайте, люди, що є Слово
І навіщо вдався я до рим.
В нім – життя, покіль живий, основа,
В нім – і смерть на цвинтарі старім.
Упорядкував Іван Забіяка.
Коментарі закриті.