Новик Михайло Михайлович

Новик Михайло Михайлович (нар. 2 квітня 1949, c. Калинівка Носівського району Чернігівської області) – український журналіст і письменник. Заслужений журналіст України (2010). Член Національної спілки журналістів України (з 1980).

Життєпис

Народився в селі на Чернігівщині. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив 1973-го.

Працював завідувачем сектору преси Мінмісцевпрому УРСР, у редакції газети «Молодь України», у 1975–1982 роках – в інформаційному агентстві ТАРС–РАТАУ (старший редактор, оглядач). Згодом – старший референт-редактор Київського міськвиконкому (1982–1989). У 1990–1992 роках – у журналі «Україна», потім на творчих посадах у «Профспілковій газеті» (видання Федерації профспілок України, засноване 1990-го), у створенні якої брав участь разом із групою незалежних журналістів.

У лютому 1992 року обраний першим заступником голови Спілки журналістів України, одночасно впродовж п’яти років був секретарем СЖУ.

У 1997–1999 роках працював керівником прес-служби АКБ «Правекс Банк». З 2000 року – президент спеціалізованого благодійного фонду «Репортер». Перебуваючи на останній посаді, 3 січня 2003-го в Києві зазнав нападу трьох осіб і був жорстоко побитий[1].

У 2006–2007 роках – помічник голови Державної судової адміністрації України, головний редактор журналу «Вісник Державної судової адміністрації України». Від січня 2008-го – прес-секретар Вищого господарського суду України.

Позапартійний. У жодній партії ніколи не був.

Творчість

Автор літературно-художньої збірки новел, оповідань, коротких повістей, есе «Медовий місяць» (2012)[2], співавтор кількох книжок.

Як журналіст публікувався переважно в українській періодиці, співпрацював з інформаційними агентствами, редакціями телебачення і радіо.

Нагороди, відзнаки

Примітки

Література

  • Михайло Новик. Медовий місяць: художня проза: есе, новели, оповідання, короткі повісті / Михайло Новик ; [худож. оформ. О. Коспи]. – Житомир: Фонд «Репортер»: Рута, 2012. – 575, [1] с. – Про авт.: с. 570–573. – ISBN 978-617-581-136-8

Посилання

 

 

Коментарі закриті.