Панасенко Леонід Миколайович (*25 квітня 1949, с. Перковичі, Волинська обл., Україна – †10 березня 2011, м. Ялта, АР Крим, Україна) – український письменник-фантаст, журналіст, автор творів для дітей та юнацтва. Писав українською та російською (самопереклад) мовою.
Народився в с. Перковичі на Волині. Навчався в школі-інтернаті в м. Луцьку, потім – у Любитівському дитячому будинку. У 1974 році закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка (факультет журналістики). Працював у редакціях газет Ковеля, Луцька, Дніпропетровська, а згодом – у видавництві «Промінь» (Дніпропетровськ) та головним редактором видавництва «Таврія» (Сімферополь).
Перша публікація як письменника-фантаста – у 1967 році в журналі «Знання та праця»: оповідання «Контрабандист». Перша книжка «Майстерня для безсмертних» – вийшла 1978 року. У 1976 році в часописі «Уральский следопыт» (м. Свердловськ, Російська Федерація) опубліковано перше оповідання Л. Панасенка російською мовою – «Полівіт» (Поливит).
Очолював перший в СРСР Дніпропетровський клуб фантастів (на відміну від численних на той час КЛФ – Клубів любителів фантастики).
Творчості Леоніда Панасенка властиві м’який ліризм, філософічність, любов до оригінальних заголовків та афористичність письма. Він випробовував себе в соціальній утопії (роман «Садівники Сонця»), філософській фантастиці, в жанрі повісті-казки («Таємниця Іржавих»), конгломераті всіх піджанрів (фантастична епопея «Випадковий Рицар»). Однак переважають у доробку прозаїка твори (оповідання та повісті) з елементами фантастики, наприклад: «Танці по-нестинарськи», «Перекоти-поле», «Місце для Журавля», «Статисти», «Прийди, Інквізиторе!» та інші.
Також писав художні біографії відомих письменників-романтиків: «Затока Недоторки» (про Олександра Гріна), «Ніжність усіх зірок» і «Місток через ніч» (про Антуана де Сент-Екзюпері), «З Макондо зв’язку немає?» (про Ґабріеля Ґарсіа Маркеса), «Сліди на мокрому піску» (про Рея Дуґласа Бредбері).
Після публікації останнього оповідання в англійському перекладі між Л. Панасенком і Р. Бредбері встановилися багаторічні дружні стосунки (Бредбері звертався у листах до українського письменника: «мій марсіянський друже»).
Упродовж останніх років мешкав у Сімферополі. Був головою Спілки письменників Криму, співголовою Міжнародної асоціації письменників-фантастів.
Виступив автором ідеї заснування в червні 1993 року Державної премії Республіки Крим (згодом – Премія Автономної Республіки Крим), ініціатором заснування в АРК низки літературних премій: ім. Л. М. Толстого (Севастополь), ім. А. П. Чехова (Ялта), ім. Сергєєва-Ценського (Алушта), «Золота бджола» (Сімферополь). У 1993 році призначений головою Комітету з Державних премій при Раді міністрів Автономної Республіки Крим. Почесний академік Кримської академії наук, президент Кримської літературної академії. Роман-утопія «Садівники Сонця» 1984 року відзначено премією імені Г. І. Петровського. Лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим (1997). Серед інших нагород – Почесна грамота Ради міністрів АРК (1999).
Бібліографія
Садовники Солнца. Фант. роман и рассказы. Днепропетровск, Промінь, 1981
Сентябрь-это навсегда. Полуфант. истории. Днепропетровск, Промінь, 1983
Мастерская для Сикейроса. Сб. НФ-рассказов и повестей. М., МГ, 1986
Тайна Ржавых, или Приключения Удивлёныша. Повесть-сказка. Днепропетровск, Промінь, 1986
Без вас невозможно. Фант. рассказы и повести. Киев, Молодь, 1987
Танцы по-нестинарски. Повесть, рассказы. Днепропетровск, Промінь, 1988
Плач в комнате смеха. Симферополь, Вариант, 2001
Случайный рыцарь. Симферополь, Доля, 2006
Посилання
Фантасты современной Украины. Энциклопедический справочник. Под редакцией доктора филологических наук, профессора И. В. Чёрного. Х., Издательский дом «Инвестор», 2007
Премия имени Панасенко
Панасенко на Фанлабе
Спілка письменників Криму
Біографія
Джерело
https://uk.wikipedia.org/wiki/Панасенко_Леонід_Миколайович
Коментарі закриті.