ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

Початок Інституту журналістики починається зі створення відділення журналістики на філологічному факультеті у 1947 р. Факультет журналістики відкрито 1953 На його базі в 1993 р. було утворено Інститут журналістики, який є невід’ємною складовою частиною КНУТШ.

Керівниками відділення журналістики були І. А. Зозуля, В. А. Рубан, В. Є. Прожогін. Деканами факультету журналістики – І. Н. Слободянюк (1953–1959), М. М. Шестопал (1955–1957), В. А. Рубан (1959–1965), Д. М. Прилюк (1965–1969, 1972–1982), Є. П. Бондар (1969–1971), О. П. Маркевич (1971–1972), О. Г. Мукомела (в. о. декана) (1982–1983), А. З. Москаленко (1983–1993. Першим директором Інституту журналістики був А. З. Москаленко (1993–1999). Нині очолює Інститут професор В. В. Різун (з 2000).

Студенти в Інституті журналістики навчаються за трьома бакалаврськими напрямами кваліфікаційними рівнями – бакалавр, спеціаліст, магіст: “Журналістика”, “Видавнича справа та редагування”, “Реклама і зв’язки з громадськістю”.

Інститут журналістики має 9 кафедр.

Кафедра видавничої справи та редагування, історії журналістики, міжнародної журналістики, мови та стилістики, реклами та зв’язків з громадськістю, періодичної преси, телебачення і радіомовлення, соціальних комунікацій, електронних видань і медіадизайну.

Усього в Інституті працює викладачів – 106. З них докторів наук – 20, кандидатів наук – 62, професорів – 21, доцентів – 34, асистентів – 31; наукових співробітників – 6. З них докторів наук – 0, кандидатів наук – 4. Навчається близько 1200 студентів відділення стаціонару, 300 студентів заочного відділення, другої вищої освіти та екстернату.

На базі ІЖ діє три спеціалізовані ради для захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей: 23.00.03 – політична культура та ідеологія; 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій; 27.00.04 – теорія та історія журналістики; 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи і редагування; 27.00.06 – прикладні соціально-комунікаційні технології; 27.00.07 – соціальна інформатика, а також науково-методична комісія при Міністерстві освіти і науки України. В аспірантурі навчається 64 аспіранти (28 – на стаціонарі, 36 – на заочному відділенні). Докторантура нараховує 14 науковців. Здобувачів – 10.

Наукові дослідження виконуються в рамках наукової школи “Журналістикознавство та теорія масової комунікації” та бюджетної комплексної теми НДР №06БФ045-01 Інституту журналістики “Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія, термінологія і стандарти” (керівник д. філол. н., проф. В. В. Різун), яка має три підрозділи: 1. “Розробка методологічних засад українського журналістикознавства” (керівник підрозділу – д. філол. н., проф. В. І. Шкляр). 2. “Створення поняттєво-термінологічної системи українського журналістикознавства” (керівник підрозділу – к. і. н., с. н. с. І. М. Забіяка). 3. “Вивчення місця українського журналістикознавства у системі європейських наукових стандартів” (керівник підрозділу – к. т. н., с. н. с. Т. В. Скотникова).

В Інституту журналістики для студентів проводяться майстер-класи провідних продюсерів Бі-Бі-Сі за програмою співпраці в рамках проекту Європейської Комісії “Топмедіа”; викладачів Інституту журналістики; тренінгові програми Фулбрайтівських стипендіатів. Встановлено робочі контакти із українськими та зарубіжними ЗМІ, де стажуються викладачі та студенти. Відбуваються щорічні студентські наукові конференції, семінари. та ін. для навчання студентів є найсучасніші світові технології: навчальні комп’ютерні класи, телестудія, радіостудія, дизайнерський та видавничий центри. Постійно виходять в ефір навчальні радіопрограми “Студентська хвиля”, “Тиждень”, телепроекти “Кроки”, “НІЖ”, “Тетріс”, газети “Молодий журналіст”, “Редактор”, “Наша справа”, “Сирець”; журнали “Світ комунікацій”, “Святий Володимир”. Навчально-видавничий центр видає навчально-методичні посібники для студентів Інституту.

Серед наукових видань є фаховими “Вісник Київського університету. Серія: журналістика”, “Наукові записки Інституту журналістики”, “Українське журналістикознавство”, “Журналістика”, “Образ”, “Стиль і текст”, “Актуальні питання масової комунікації”, “Інформаційний простір”. Видання з продовженням: “Наукові читання Інституту журналістики” та “Бібліографія Інституту журналістики”.

Інститут журналістики співпрацює з багатьма освітніми, науковими, державними та громадськими організаціями світу. Розвиває контакти з понад 60 школами журналістики (у Польщі, Росії, Білорусі, Литві, Словаччині, Туреччині, Киргизстані, Казахстані, Молдові, Німеччині, Австрії, Сполучених Штатах, Азербайджані, Таджикистані, Китаї, Болгарії, Португалії, Нідерландах). Налагодив співробітництво з провідними центрами перепідготовки журналістських кадрів – ФОЙО (Швеція), СЕНЬЙОР (Португалія) та Маастрихтським центром журналізму (Нідерланди) за моделлю “Тренінг для тренерів”. Створено електронну базу даних журналістських навчальних закладів світу, яка вже охоплює понад 140 шкіл журналістики. Науковці Інституту беруть участь у міжнародних освітніх програмах ДААД (Німеччина), Фулбрайт (США). Копернікус (Країни ЄС), Сабіт (США), АКСЕЛС (США), АЙРЕКС (США), ІКФ (Австрія), Фонд Гумбольта (Німеччина), Міжнародна програма Сороса (США), ІНТАС, Е.С.МАСКІ, Консорціум Американських Коледжів, Фонд Форда, Фонд розвитку демократії. На продовження успішної співпраці з ЮНЕСКО. Стали вже буденними робочі взаємини з польськими партнерами з Познанського та Варшавського університетів. Започатковано, підготовлено і видано польсько-українського наукового збірника “Політика і публіцистика”. Налагодив тісні наукові контакти з провідними міжнародними журналістськими дослідницькими центрами та спілками журналістів, громадськими організаціями такими як Міжнародна асоціація журналістів, Американський дім, Фонд Фрідріха Еберта, Фонд Конрада Аденауера, Британська Рада, Гете-інститут, Швейцарська культурна програма, Польський інститут, Міжнародний фонд “Відродження”. Інтенсифіковано співпрацю і розробку спільних проектів у рамках освітніх, журналістських програм в рамках ТАСIS. Розроблено проект “Модернізація журналістських навчальних планів”. Встановлено робочі контакти із зарубіжними ЗМІ, де проходять стажування викладачі та студенти інституту (“Франкфуртер альгемайне цатунг”, “Дойче веле”, НТВ, “Газета виборча”). В Інституті протягом останніх років виступило з лекціями понад 120 фахівців в галузі журналістикознавства та журналістів-практиків з 24 країн світу.

Традиційними стали щорічні святкування та конференції “Журналістська весна”, ювілейні наукові читання, присвячені видатним особистостям, а також проведення конкурсів “Міс ІЖ”, “Містер ІЖ”, різдвяні колядування.

Серед вісімнадцяти тисяч дипломованих журналістів, які за 60 років здобули освіту журналіста у Київському університеті, понад 125 стали письменниками. Це поети В. Симоненко, Б. Олійник, Р. Третяков, В. Гужва, Д. Головко, М. Сом, Т. Коломієць, М. Луків, П. Щегельський, прозаїки і публіцисти А. Москаленко, І. Білик, В. Дрозд, О. Мусієнко, В. Захарченко, О. Глушко, А. Мороз, І. Малишевський, В. Близнець, І. Власенко, В. Кава, С. Колесник, М. Шудря, О. Дмитренко, Л. Коваленко, М. Сорока, В. Карпенко, В. Коваль, літературознавець М. Жулинський, поети-піснярі В. Крищенко, А. Демиденко, казкар Ю. Ярмиш, сатирики і гумористи А. Крижанівський, І. Манжара, Ю. Прокопенко, В. Чепіга, В. Бойко, М. Прудник та ін. Серед журналістів є кандидати і доктори наук, доценти і професори, академіки НАН України, галузевих академій, 15 лауреатів Державної премії України імені Тараса Шевченка. Престижні літературні нагороди одержали випускники – прозаїк А. Кокотюха, публіцист Ю. Дорошенко.

Випускниками Інституту є сучасні керівники ЗМІ В. Набруско, В. Пасак, Ю. Мостова, В. Чамара, О. Савенко, Л. Івшина, В. Гніденко, Є. Рибчинський (генпродюсер Радіо Ностальжі), О. Ткаченко, О. Швець, голова Спілки журналістів України І. Лубченко, прес-секретар Президента України О. Громницька та інші. Серед випускників відомі журналісти та телеведучі О. Фроляк, С. Полховський, О. Герасім’юк, А. Мазур, І. Пелех.

Інститут журналістки нагороджено Почесною грамотою Кабінету міністрів України (2002 р.), він став лауреатом Фонду суспільного визнання і удостоєний звання “Золота торгова марка-2003”.

В. В. Різун, І. М. Забіяка

(Стаття потребує оновлення)

1992.Наукова конференція викладачів інституту

2008.05.09.Відкриття меморіальної дошки М.М.Шестопалу в с. Мурзинцях

2003.12.19. Золота фортуна. З нагородою Володимир Різун