СЛОБОДЯНЮК Раїса Дмитрівна (1.01.1935, с. Матейков, Барського р-ну, Вінницької обл.).
Кандидат історичних наук, доцент.
Народилася у сім’ї службовців. Після закінчення Копайгородської середньої школи Вінницької обл. (1953) навчалася на факультеті журналістики КДУ (1953–58), працювала літературним співробітником (1958), завідуючим відділом листів (1959–60) Ртіщівської міської газети “Путь Ленина”, редактором, старшим редактором Управління мовлення на закордонні державі Комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР (1960–63). Була слухачем ВПШ при ЦК КПУ (1963–65), аспіранткою кафедри журналістської майстерності і літературного редагування факультету журналістики КДУ (1965–67), асистентом (1967–68), старшим викладачем (1968–73), в. о. доцента (1973–75), доцентом кафедри теорії і практики радянської преси (1975–93), старшим науковим співробітником (1978–80), доцентом кафедри журналістської майстерності (згодом – журналістської майстерності та редакційно-видавничої справи) (1993–99), заступником декана факультету з наукової роботи (1970–72) та з міжнародних зв’язків. Звільнена 30.06.99.
Авторка багатьох праць у наукових видання та періодичній пресі.
Захистила кандидатську дисертацію “Формы и методы радиопропаганды на зарубеж (из опыта Украинского иновещания. 1961–1966 гг.” (1968).
Читала курси і спецкурси “Радянське радіомовлення на закордонні держави”, “Радіо і телебачення за кордоном”, “Основи радіожурналістики”, “Питання літератури і мистецтва на сторінках преси”, “Жанр газетної рецензії”, “В. Воровський – публіцист”, “Наукові основи партійно-радянської преси”, “Історія партійно-радянської преси”.
Нагороджена медаллю “За доблесну працю”.
Праці: “Партийная публицистика на Украине периода гражданской войны” (1982), “Історія партійно-радянської преси України” (у співавторстві) (1989), “Мистецтво прогнозувати в народознавчій публіцистиці” (1997); “Виражальні засоби радіо як інструмент емоційного впливу на слухача” (1968), “Возможности живого слова (О роли эмоционального фактора в иновещании)” (1969), “Всенародна трибуна: парламентська публіцистика – традиції, досвід, сучасність” (1989), “Проблематика І з’їзду народних депутатів і І сесії Верховної ради – у висвітленні центральної преси” (1990), “Докази в структурі народознавчих текстів (1995), “Методи прогнозування у ЗМІ” (1997), “Проблема у системі координат категорії змісту” (1999), “Мистецтво публіцистичного доказу в народознавчих студіях Федора Зубанича”… (У співавторстві) (1998), “Журналістський аналіз: суть і актуалізація поняття” (1996), “Композиція журналістського твору” (2000).
Літ.: Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 1999, спр. 70-ППС.
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.