Випускники ВСР про навчання в Інституті Журналістики

Наталія Бондаренко, випускниця магістратури 2016 року

Чому я тут навчаюсь Я навчаюсь, по-перше, тому що я прагну отримувати нові знання; по-друге, тому що сьогодні обов’язковою умовою прийому на роботу є повна вища освіта; по-третє, тому що за 4 роки дуже звикла до нашого Інституту і нашої Кафедри.Чому я тут навчаюсь

Я навчаюсь, по-перше, тому що я прагну отримувати нові знання; по-друге, тому що сьогодні обов’язковою умовою прийому на роботу є повна вища освіта; по-третє, тому що за 4 роки дуже звикла до нашого Інституту і нашої Кафедри.

Богдан Бур’яненко, випускник магістратури 2016 року

БУР’ЯНЕНКОГодина і двадцять хвилин. За цей час можна послухати 24 пісні, прочитати розділ-другий книги, доїхати з Києва до Ніжина, написати сюжет або… піти і послухати пару в Університеті. Адже це часто буває цікаво та корисно. Я хоч і працюю, втім, намагаюсь якомога регулярніше відвідувати заняття. Не хочеться пропустити щось важливе. До того ж, Університет – чудова можливість побачитись з одногрупниками та однокурсниками. Це потрібно цінувати, бо потім буде пізно.

Таміла Домалевська, випускниця магістратури 2016 року

Я ходжу до Університету для того, щоб:

  • навчитись і вміти займатись своєю улюбленою справою на рівні професіонала;
  • уміти працювати з інформацією, шукати її, фільтрувати і сприймати тільки корисну і правдиву;
  • для того, щоб самоорганізуватись, а також реалізуватися в житті як людина і як професіонал;
  • для того, щоб бути гідною громадянкою і важливою частиною сучасного інформаційного суспільства.

Ганна Ільченко, випускниця магістратури 2016 року

ІЛЬЧЕНКОПоки що я не можу уявити своє життя без alma mater. Щодня ти виносиш щось нове з Інституту: відповіді, ідеї, поживу для роздумів, яскраві приклади та мотивації. А ще – це соціальне середовище близьких за інтересами та поглядами людей, яких важко не поважати; середовище, що спонукає до постійного розумового та компетентнісного зростання. І власна самооцінка зростає.

Вікторія Кочубей, випускниця магістратури 2016 року

КОЧУБЕЙ«Я обмінююся викликами з життям. У мене є виклик від нього: улюблена робота або навчання. На все це воно щодня відмірює мені лише 24 години. Оскільки зробити вибір надзвичайно тяжко, я поєдную ці два найголовніші аспекти мого життя. Ходжу до Університету, щоб дізнатися те, що є цікавим і чого я ще не знаю. Щоб побачити деяких хороших людей. Щоб пройти ці етапи свого розвитку та самореалізації. І хоча Ви не запитували, чому ми ходимо на роботу, я все ж таки скажу: «Коли ти знаходиш себе…Особливо у тій справі, якою займаєшся…

Я умовно завжди уявляю наповнений чистою водою кубок. Я намагаюся завжди наповнювати свій кубок знову і знову… І пригощати тією водою всіх, хто жадає втамувати спрагу. Так от, мій кубок наповнюється кожні 24 години.

Юлія Мазур, випускниця магістратури 2016 року

Будь-яку справу варто завершити. Почате має мати кінець і результат. Університет – це одна з можливостей, яку треба використати.

Дарія Малашина, випускниця магістратури 2016 року

Перш за все, я ходжу в університет тому, що це моє свідоме рішення і життєвий вибір – здобути гідну освіту. Тож, тепер це ще й мій обов’язок. Окрім того, я люблю відкривати для себе щось нове і навчатись цьому. Як бонус – цікаве і корисне спілкування. Також, навчаючись на магістратурі, я маю ще 2 роки, протягом яких ще можу не віддаватись роботі, а точно визначитись з життєво-професійним шляхом.

Лариса Мудревська, випускниця магістратури 2016 року

МУДРЕВСЬКАНавчання в магістратурі одного з найкращих університетів України дає мені не просто уявні можливості. Найперше — це вже сьогоднішній досвід, фундаментальні знання (що, справді, усвідомлюється з часом).

Навчальний процес дисциплінує, привчає до відповідальності за власні дії, а також формує здатність мислити широко, глибоко, зацікавлено. Він наближає до реальності, допомагає стерти межі буденності та стереотипів, нав’язаних масами.

ПАНЕЦЬЮлія Панець, випускниця магістратури 2016 року

Я не хочу, щоб мене створювало зовнішнє середовище. Я хочу сама створювати це середовище. Саме тому я тут – вчусь бути сильною, сміливою, справедливою, справжньою.

УШИНСЬКААнастасія Ушинська, випускниця магістратури 2016 року

Тринадцять мільйонів сто тридцять дві тисячі вісімсот секунд у Києві.

Шукаю себе на планеті Земля.

Ольга Хворостина, випускниця магістратури 2016 року

Я ходжу на пари, тому що навчання – це боротьба за майбутнє!

Марія Хівріч, випускниця магістратури 2016 року

Університет дає фахові знання. Крім того, процес навчання допомагає краще зрозуміти свою особистість, розкрити приховані таланти.

Арсен Цимбалюк, випускник магістратури 2016 року

ЦИМБАЛЮКТак склалося, що для мене існує 2 версії того, на яку тему треба написати кілька речень. Тому пишу на обидві.

Чому я тут навчаюся?

Тому що це – престижний навчальний заклад. А закінчувати магістратуру (загалом не тільки тут), а не лише бакалаврат, це все ще традиційно й «правильно», утім, з кожним роком, здається, охочих трохи меншає. Втім, я точно не знаю, будуть питати через 10 чи 20 років, який диплом, чи ні.

Ольга Кухарчук, випускниця магістратури 2016 року

Чому я навчаюся саме в Університеті імені Шевченка? Чому саме на цій спеціальності? Якщо говорити про вибір вишу, то важливу роль зіграв відомий на всю Україну престиж Університету. Була певність, що усім охочим отримати знання буде дана така можливість, а після закінчення Університету диплом допоможе влаштуватися на роботу хоча б в тому, що буде гарантією моїх справжніх знань. Почасти так і вийшло — наразі я маю роботу за фахом, яку люблю, і подякувати маю саме своїй Альма матер.

Видавничу справу я обрала тому, що завжди хотіла бути причетною до створення текстів. Спочатку кортіло стати журналісткою, потім зрозуміла, що для цього потрібно бути повною протилежністю. Оскільки бажання працювати з текстами не зникло, видавнича справа виявилася найбільш підходящим напрямом.

Comments are closed.