Пономарів Олександр Данилович

Пономарів
Фото: К. Гладишева, «Слово Просвіти»

Професор Олександр Данилович Пономарів, завідувач кафедри мови та стилістики в 1988 – 2001 рр.

Український мовознавець, педагог, перекладач, публіцист, громадський діяч, доктор філологічних наук (1991), професор (1991), академік АН вищої школи України (1998)

Професор О.Д. Пономарів, без сумніву, є сьогодні найбільш упізнаваною, сказати б, наймедійнішою постаттю в колі викладачів кафедри мови та стилістики Інституту журналістики. Не одне покоління українців зростало на його мовностилістичних порадах, що лунали в 90-х і 2000-х роках на хвилях Українського радіо – в радіожурналі «Слово». А крім того – сотні виступів на телебаченні, радіо, у друкованих та електронних виданнях, присвячені місцю й ролі української мови в житті нашого суспільства, дотриманню норм сучасної української літературної мови, очищенню її від накинутих русифікаторами форм і одиниць. Однак це лише одна з граней його діяльності…

Олександр Пономарів народився 17 жовтня 1935 р. у приазовському краї – в Таганрозі (тепер Ростовської області РФ), де здавна живуть етнічні українці. У 1961 році закінчив філологічний факультет Київського університету.

Працював протягом 1961 – 1976 років у відділі загального та слов’янського мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН України. У 1975 р. захистив кандидатську дисертацію «Лексика грецького походження в українській мові» (однойменну монографію на її основі видано 2005 року). У 1976 – 1979 – старший редактор у київському видавництві «Техніка».

Від лютого 1979 року й до сьогодні викладає в alma mater – Київському університеті імені Тараса Шевченка (на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора кафедри мови та стилістики; в 1988–2001 – завідувач кафедри). Підготував 10 кандидатів філологічних наук.

Специфіка функціонування української мови в журналістських текстах знайшла відображення в докторській дисертації О.Д. Пономарева «Проблеми нормативності української мови в засобах масової інформації» (1991). У вересні 1995-го – липні 1996 року, а також у лютому – серпні 1998 року – професор української мови Інституту східноєвропейських студій Карлового університету в Празі (Чехія).

Професор Пономарів – автор понад 250 наукових, науково-популярних і науково-публіцистичних праць, які присвячені проблемам історії, стилістики, культури та статусу української мови, нормативності мови ЗМК, українсько-грецьких мовно-літературних зв’язків, теорії й практики перекладу. Зокрема, в його доробку – монографія «Взаємодія художнього та публіцистичного стилів української мови» (1990, у співавторстві), статті «Специфічна українська лексика грецького походження» (журн. «Мовознавство», 1973, № 5), «Норми літературної мови в засобах масової інформації» (зб. «Особливості мови і стилю ЗМІ», К., 1983, с. 50–52), «Рідна мова і національне відродження Донеччини» (журн. «Київська старовина», 1994, № 3, с. 92–94), «Невмотивовані розбіжності українського правопису» (журн. «Сучасність», 1998, № 4, с. 126—128), «Повернення до національних засад в українській термінології» («Вісник Національного університету “Львівська політехніка”», № 453, 2002, с. 14–16), книги «Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар» (1997) та багато ін.

Олександр Пономарів також є автором підручників і навчальних посібників «Стилістика сучасної української мови» (1992, 3-тє вид. – 2000), «Культура слова: Мовностилістичні поради» (1999, 2001, 2011), «Українське слово для всіх і для кожного» (2013, 2017), за його редакцією побачили світ чотири видання підручника «Сучасна українська мова» (1997, 4-те вид. – 2008, автор розділів «Вступ», «Лексикологія», «Звертання»).

Важливою частиною доробку професора О.Д. Пономарева є лексикографічні праці, підготовлені за його участю: «Етимологічний словник української мови» в 7 томах (1982 – 2012), «Словник античної міфології» (1985, 1989, нове, перероблене видання – під назвою «Словник античної мітології» – вийшло у світ 2006), «Новогрецько-український словник» (2005), «Українсько-новогрецький словник» (2008).

Багато зусиль Олександр Пономарів докладає до пропагування проекту нової редакції «Українського правопису» на засадах орфографічного кодексу 1928 року. На це спрямовані його робота у правописній комісії, виступи та публічні дискусії в мас-медіа тощо.

Плідно працює Олександр Данилович і на ниві художнього перекладу з новогрецької мови та слов’янських мов. Ця частина його доробку відображена, зокрема, у виданнях «Грецькі прислів’я та приказки» (К., 1985), «Антологія новогрецької літератури в українських перекладах» (2-е вид.: К., 2008; голова ред. ради, упорядник і перекладач).

О.Д. Пономарів є заступником голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка, членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, головним редактором «Записок Наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького», входить до складу редколегій журналу «Дивослово» й газети «Слово Просвіти». Упродовж багатьох років він був відповідальним редактором газети «Київський університет».

У 1997 році відзначений званням «Заслужений журналіст України», в 2013 році – званням «Почесний професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка». Має високі державні нагороди: Почесну грамоту Верховної Ради України (1997), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2008). Нагороджений Премією імені Івана Франка (2002), Премією імені Бориса Грінченка (2004), відзнакою Українською православної церкви Київського патріархату – орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2005) та ін.

До 70-ліття від дня народження Олександра Даниловича Пономарева, у 2005 році, було видано спеціальний (4-й) випуск «Наукових читань Інституту журналістики» за редакцією професора В.В. Різуна.

Comments are closed.