Гандзюра Петро Полікарпович

Гандзюра Петро Полікарпович (27. 12. 1924, с. Михайлівка, нині Кам’янського р-ну Черкаської обл.) – письменник.

Член НСПУ (1963).

Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди.

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1955).

Друкується від 1948.

У 1952–54 працював літконсультантом і відповідальний секретар журнал «Дніпро».

1954–61 – завідувач відділу науки та культури, відповідальний секретар і член редколегії журналу «Зміна».

1966–69 – ред. г. «Друг читача».

1970–80 – у видавництві «Радянський письменник».

Творчий доробок:

Романи:

«Назустріч бурі» (кн. 1, 1958; 1973).

«Розгнівана земля» (кн. 2, 1960),

«Похмура осінь» (кн. 3, 1962),

«Багряні ночі» (кн. 4, 1964),

«Партизанський кур’єр» (1972),

«Поле не спить» (1978),

«Маленька Марі» (1986);

нарис «Законодавці поля» (1963; усі – Київ).

Провідна тема творів Гандзюри – відвага й незламність захисників рідної землі у роки 2-ї світ. війни.

Рос. перекл. – Разгневанная земля. Кн. 1–3. Москва, 1971.

Літ.:

Буркатов Б. Гнів і сила // Україна. 1961. № 9;

Рубашов М. Вірність невичерпній темі // Друг читача. 1972, 31 серп.;

Трохименко В. Марі та її товариші // Там само. 1986, 20 листоп.

Коментарі закриті.