Брюґґен Володимир Олександрович (29 березня 1932, Харків – 19 липня 2018, Харків) – критик,літературознавець, перекладач, есеїст. Член Національної спілки письменників України (1965). Лауреат літературних премій імені Олександра Білецького, імені Василя Мисика, ім. Григорія Сковороди “Сад божественних пісень” та ін.
Життєпис
Навчався у Харківському політехнічному інституті (1950–1952), перейшов на відділення журналістики Харківського університету. Закінчив факультет журналістики Київського університету (1956). Працював у редакції районної (м. Богодухів Харків. обл.) та заводської (з-д «ХЕМЗ») газет, на Харківському телебаченні (1958–1960). У 1960–1970 – завідувач відділу критики журналу «Прапор». Від 1970 – на творчій роботі.
Творчий доробок
Перший друкований виступ (рецензія) – у журналі «Звезда» (1951). Критичним публікаціям Б. властиві увага до художніх деталей, прагнення розкрити творчі можливості, стиль автора. Б. відомий також як автор афоризмів, іроніко-сатиричних та філософських мініатюр, що публікувалися в журналах «Вітчизна» (1992), «Сучасність» (1998), «Радуга» (1990), «Київ» (1998). Вони прикметні дотепністю, оригінальністю думки. Відомий Б. і як перекладач прози й поезії з французької, англійської та польської мов: поезії С.-Ж. Перса, романи й повісті Л. Буссенара (трилогія «Гвіанські робінзони»), Ж. Верна («Повітряне село», «Таємниця Вільгельма Шторіцо»), Р. Фалле («Дурник у Парижі»), А. Крісті («Смерть у шампанському»), Д. Чейза («Лис у капкані»), П. Лєне («Ірреволюція», «Ніжні сестрички»), спогади Л. Хемінґуея («Мій брат, Ернест Хемінгуей»), оповідання Б. Меламуда, польського гумористів та ін. Подав нову редакцію українського тексту й переклав російською мовою два томи українського сороміцького фольклору з літературної спадщини В. Гнатюка – «Билиці не для друку». Лауреат Премії ім. В. Мисика за переклад збірки поезій С.-Ж. Перса (1997).
Автор літературно-критичних книжок «Людина творить добро», «Звичайний хліб мистецтва», «Про Ігоря Муратова», «Земля і люди», «Близький берег долі», «Зерно і сходи». Переклав романи й повісті Р. Фалле, Л. Буссенара, Ж. Верна, А. Крісті. Д. Чейза, Б. Меламуда та ін.
Праці
Людина творить добро. К., 1966;
Звичайний хліб мистецтва. К., 1969;
Про Ігоря Муратова. К., 1972;
Земля і люди. К., 1973;
Близький берег долі. К., 1981;
Завет поколений. Х. Л., 1986;
Зерно і сходи. К., 1987;
Блокноти. Т., 2001.
Блокноты. Х., 2003;
Люди і книги. Статті. Спогади. Х., 2006;
Блокноты. Х., 2007;
Прозріння. Літературно-критичні етюди. Х., 2008;
Блокноты. Книга третья. Х., 2010;
Блокноти. Видання друге, доповнене. Х., 2012;
Література і час. Вибрана есеїстика. Х., 2013;
Седьмая книга. Блокноты 2010-2014. Х., 2015.
Восьмая книга. Блокноты 2014-2016. Х., 2016;
Висловлювання
*** Нет лучшего средства запутать любое дело, чем бесконечно вносить в него (новые предложения).
*** Для памяти нет давности: она персонифицирует любой момент далекого прошлого.
*** Способность (и готовность) к новому шагу определяют уверенность поступи.
*** Хрустальный образ любви разбивается рано или поздно; но любовь прочнее всего держится на осколках, в которых отражается солнце.
*** Все знают, что такое юность, кроме тех, кто юн. Блаженны потерявшие юность и не пришедшие к старости.
*** Будущее наступает через прошлое.
*** Почему происходит так мало? Потому что ждешь слишком много. Почему происходит так много? Потому что ничего не ждешь.
Література
Дончик В. В. Брюгген. Звичайний хліб мистецтва // РЛ. 1970. № 12;
Шатилов М. Книжка про ввічливість літератора // Дніпро. 1970. № 10;
Гельфандейн Г. Оружием критики // Радуга. 1966. № 10;
Маляренко Л. В органічній єдності // Вітчизна. 1971. № 1;
Кодак М. З довірою і вимогливістю // РЛ. 1982. № 9;
Яворівський В. Оглянутися – і йти далі // Прапор. 1982. № 4;
Безхутрий Ю. Вірність високим критеріям // Прапор. 1983. № 1;
Логачева Т. Свобода нужна только затем, чтобы быть свободным… // Панорама. Х., 2001, 21 сент.;
Сорока П. Народжений для однієї книги // Брюгген В. Блокноти. Т., 2001;
Йовенко С. «Оманливість великих істин Володимира Брюггена» // Вітчизна. 2002. № 3–4. І. М. Дзюба
Микола Петренко. Довкруж пня. “Блокноти” Володимира Брюггена: версії, варіанти, інший аспект, суперечка, заперечення. Львів, 2008.
Михайлин І. Л. Автобіографічний роман в афоризмах / Ігор Михайлин // Квартали (Харків). – 2012. – № 1. – С. 277–287.
Посилання
https://archive.today/20120721113944/http://nspu.org.ua/dovidnyk/Б
https://uk.wikipedia.org/wiki/Брюґґен_Володимир_Олександрович
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36365
https://kharkiv-nspu.org.ua/archives/169
http://library.kharkov.ua/source/exposition/?id=2&book=88
Упорядкував Іван Забіяка.
Коментарі закриті.