Медуниця Михайло Михайлович (24 травня 1938, Стара Оржиця – 07. 08. 2009, Київ) – український письменник та журналіст.
Член НСПУ (1982), НСЖУ (1965), НСТДУ (1982).
Біографія
Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет журналістики (1961).
Працював у редакціях газетах «Молодь України» (1961–62), «Сільські вісті» (1962–68), «Друг читача» (1974–81), журналах «Трибуна лектора» (1968–70), «Народна творчість та етнографія» (1970–73), «Хлібороб України» (1973–74), від 1981 – відповідальний секретар журналу «Український театр».
Є автором збірок повістей, оповідань, нарисів:
«„Батько народів“ очима часу»,
«Брати і побратими»,
«Довідка»,
«Життя торжествує»,
«Журавлине перо»,
«Збудуй свій корабель»,
«Зелена орлиця»,
«І приснився сон…»,
«Листи одної адресатки»,
«Людям на добро»,
«На сільських дорогах»,
«Пасинок долі»,
«Повернені симфонії»,
«Про що розмовляють закохані»,
«Сповідь перед матір’ю»,
«Чистовід»,
«Ще один день».
«Щоб жито родило», Упорядник кількох репертуарних збірників для драматичних театрів.
Література
Нагорний Ю. Дебют публіциста в прозі // Дніпро. 1969. № 7;
Жулинський М. Кілька оповідань і повість // Жовтень. 1969. № 8;
Пепа В. Стоцвіт уяви // Друг читача. 1982, 17 черв.;
Палажченко В. Доля великого таланту // ЛУ. 2003, 5 черв.
Примітки
Євген Баран: Голоси втрачених поколінь…
Джерела
https://uk.wikipedia.org/wiki/Медуниця_Михайло_Михайлович
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66095
Коментарі закриті.