ХМЕЛЮК Микола Дем’янович (22.05.1914, с. Соснівка, Троянівського р-ну, Житомирської обл. – ?).
Кандидат філологічних наук, доцент, журналіст.
Народився у сім’ї селянина бідняка. З раннього дитинства працював пастухом у заможних людей. Після закінчення семирічки працював полеводом та обліковцем у колгоспі “Серп і молот” с. Гвоздове Троянівського р-ну (1930–31). З цього часу почав друкувати статті, нариси, оповідання у районній, республіканській пресі. Колгосп відрядив на навчання до Харкова. Навчався в Інституті професійної освіти (1931), після якого поступив до Харківського державного університету на літературне відділення (1931–34). Одночасно працював завідувачем масового відділу і літературною консультацією у харківському літературно-художньому журналі “Трактор” (1932–34). Після тяжкої хвороби став інвалідом і на тривалий час виїхав до Криму. Працював екскурсоводом Кримського екскурсбюро (1934–39), заочно навчався у Московському літературному інституті СРП ім. Максима Горького (1936–39), працював лектором, заступником завідувача відділу літератури і мистецтва ялтинської газети “Сталинское знамя” (1939–41). На початку війни був евакуйований до Північного Кавказу, де працював лектором будинку Червоної армії, викладав російську мову і літературу в середній школі (1941–44). Після закінчення війни знову повернувся до Ялти, працював лектором бюро, екскурсоводом (1945–50). Співпрацював із літературним альманахом “Крым”. У зв’язку з покращанням стану здоров’я переїжджає до Києва і працює лектором Київської обласної філармонії (1950–55), Республіканського товариства “Знання” (1955–56). Захистив кандидатську дисертацію (1955).
В КДУ працював на філологічному факультеті спочатку погодинною оплатою (1956–65), потім на півставки доцентом кафедри структурної та прикладної лінгвістики (1965–68), доцентом на кафедрі історії російської літератури (1968–72), доцентом на кафедрі історії журналістики і літератури факультету журналістики (1971–87).
Читав курси і спецкурси “Історія російської літератури ХІХ – початку ХХ ст.”, Історія російської літератури радянського періоду”, “Порівняльний аналіз творчих методів Ф. М. Достоєвського і Л. М. Толстого”, “Сучасна художня ленініана”.
Член Спілки журналістів СРСР. Брав участь у методологічних семінарах, лектором товариства “Знання”.
Праці: Художественная проза П. А. Павленко (К., 1954); Выдающаяся украинская писательница Марко Вовчок (К., 1957); Образ женщины в советской художественной литературе (К., 1959); Художественное своеобразие рассказов П. Павленко о войне (К., 1972).
Літ.: Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 1987, спр. 120-ППС.
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.