КОРЧАНОВ Володимир Олександрович (27.02.1938, м. Улан-Уде, Бурятська АРСР).
Кандидат філософських наук, доцент.
Народився у сім’ї робітників. Трудову діяльність розпочав учнем друкаря, друкарем, наладчик типографії відділення “трансзалізничдруку” (1955–57). Закінчив Дніпропетровський держуніверситет (1957–62), був редактором Дніпропетровської студії телебачення (1960–62, 63–65), редактором, режисером Петропавлівської студії телебачення Південно-Казахстанської області (1962–63), слухачем ВПШ при ЦК КПУ (1965–67), режисером Республіканської студії телебачення (1967–68), аспірантом Інституту філософії АН УРСР (1968–71), науковим співробітником відділів естетики, соціології Інституту філософії АН УРСР (1971–77), старшим викладачем кафедри журналістики ВПШ при ЦК КПУ (з 1977).
В університеті з 1981. Старший викладач (1981–83), доцент кафедр теорії і практики партійно-радянської преси та наукових основ пропаганди і історії партійно-радянської преси (1983–86), зарубіжної журналістики (1986–92) факультету журналістики КДУ.
Читав курси і спецкурси: “Естетичний практикум для журналістів”, “Соціологія журналістики”, “Наукові основи пропаганди”, “Конкретно-соціологічні дослідження в журналістиці”, “Журналістську майстерність”.
Праці: “Комунікація і телебачення” (1970), “Художня інформація і засоби масової комунікації” (1971), “Театр і телебачення” (1971), Засоби масової комунікації і естетика” (1973), “Культура і творчість мас” (1974), “Мистецтво в системі засобів масової комунікації” (1975), “Мистецтво і маси” (1977), “Художнє сприйняття як співтворчість” (1978), “Соціологічна служба редакції” (1980), “Сучасна кореспонденція” (1983), “Эффективность подготовки журналистов” (1984), “Пропаганда и журналистика” (1985).
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.