Професор Алла Петрівна Коваль (1923 – 2009), завідувач кафедри мови та стилістики в 1972 – 1988 роках
Український мовознавець, педагог, доктор філологічних наук (1972), професор (1974).
Під час прощання з професором Аллою Коваль у 2009 році на Байковому кладовищі в Києві були не лише її рідні, друзі й колеги. Віддати їй останню шану прийшло багато українських журналістів, серед яких були добре знані широкому загалові зірки телеефіру й преси, відомі політики. І це не дивно: адже скільки поколінь майбутніх мас-медійників завдяки невтомній викладацькій праці Алли Петрівни впродовж 16 років набули безцінних знань і вмінь у царині володіння словом!..
Народилася майбутня освітянка й науковець 9 березня 1925 року в селі Білозір’я на Черкащині в учительській родині. Закінчила Сестренівську середню школу Козятинського району Вінницької області. Під час Другої світової війни була студенткою філологічного факультету Об’єднаного українського університету (Казахстан, м. Кзил-Орда), створеного в евакуації на базі Київського й Харківського університетів. Після відновлення в 1944 році Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка повернулася до Києва, де й закінчила навчання (1945).
Одержала призначення до м. Львова для роботи зі студентською молоддю, згодом працювала вчителькою середніх шкіл у районних центрах Микулинці й Козлів Тернопільської області, в Тернопільському обласному інституті вдосконалення вчителів.
Після закінчення річних курсів при Київському університеті А.П. Коваль працювала викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри української мови Київського університету. В 1955 році захистила кандидатську, в 1972 – докторську дисертацію й перейшла на факультет журналістики, де організувала та протягом 16 років очолювала кафедру стилістики (1972 – 1988). Керувала написанням кандидатських дисертацій, виступала опонентом на захисті кандидатських і докторських дисертацій на філологічному факультеті КДУ та в Інституті мовознавства АН УРСР. На кафедрі велася значна наукова робота: вийшли в світ збірники праць членів кафедри, викладачі систематично публікували свої дослідження в наукових періодичних виданнях інших вишів України, виступали на наукових конференціях в Україні та за її межами.
А.П. Коваль не раз була у відрядженнях для читання курсів і спецкурсів з української мови в університетах Загреба (Хорватія), Братислави (Словаччина), Брно (Чехія), Кракова (Польща), де брала активну участь у роботі наукових філологічних товариств, виступала з доповідями на актуальні теми українського мовознавства. На кафедрі російської мови Загребського університету разом з проф. А. Менац уклала „Українсько-хорватський словник” (1979, Загреб).
Автор низки наукових та науково-популярних праць: „Практична стилістика сучасної української мови” (1960, 1967, 1978, 1987), „Культура української мови” (1964), „Науковий стиль сучасної української літературної мови: структура наукового тексту” (1970), „Крилаті вислови в українській літературній мові” (у співавторстві з В. В. Коптіловим, 1975), „Крилате слово” (1983), „Культура ділового мовлення” (1974), „Пригоди слова” (1985), „Слово про слово” (1986), „Життя і пригоди імен” (1988), „Спочатку було Слово (крилаті вислови біблійного походження в українській мові)” (2001), „Знайомі незнайомці: походження назв поселень України” (2001, 2-ге видання – 2012).
…В Інституті журналістики не забувають про організаторку й першу завідувачку мовної кафедри. У грудні 2010-го тут відбувся круглий стіл, присвячений видатному мовознавцеві й педагогу. І довго не спинявся на ньому потік теплих спогадів про колегу, подругу, навчительку, наставницю – професора Аллу Петрівну Коваль. А в 2011 році її світлій пам’яті було присвячено традиційну міжнародну науково-практичну конференцію з проблем функціонування й розвитку української мови.
Коментарі закриті.