МЕГЕЛА Іван Петрович (30.05.1946, с. Малий Березний, Великоберезнянського району, Закарпатської області).
Доктор філологічних наук, професор, літературознавець, перекладач, критик.
Закінчив факультет іноземних мов Ужгородського державного університету (1969).
Навчається в аспірантурі (1969–72), працює старшим науковим співробітником (1980–88), в. о. завідувача Відділу літератур країн Центральної і Південно-Східної Європи (1988–90) Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Завідувач кафедри філології Київського Інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1990–95), гостьовий професор Віденського університету (1997–99). Викладав курси історії української літератури та культури, вів практикум художнього перекладу з німецької на українську та з української на німецьку. Завідувач міжнародного відділу Інституту українознавства Міністерства освіти та науки України(1999–2000).
В університеті з 2000 р. Професор кафедри історії літератури та журналістики Інституту журналістики.
Професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології (з 2008).
Захистив кандидатську дисертацію “Угорські пролетарські письменники і радянська література 20–30-х рр. ХХ ст.” (1974), докторську “Угорський роман 20–30-х рр. ХХ ст. Проблематика. Жанрова структура. Система оповіді”. (Будапешт, АН Угорської Народної Республіки) (1994); нострифікація диплому доктора філологічних наук (1995).
Наукові інтереси: історія світової й української літератури та журналістики, сучасний світовий літературний процес, проблема літературних зв’язків та жанрової модифікації у літературі, перекладознавство, античні та біблійні образи і сюжети у світовій літературі та ін.
Автор майже 20 монографій та підручників, близько 200 наукових публікацій у періодичній пресі, численних статей в “Енциклопедії сучасної України”, “Українській літературній енциклопедії”, “Шевченківській енциклопедії”.
Перекладає українською мовою поетичні, прозові та драматичні твори угорських, австрійських, чеських, німецьких та швейцарських письменників.
Член Національної спілки письменників України (з 1994), член Виконавчого комітету міжнародного товариства з угорської філології (1990–2005), член Виконавчого комітету Українського комітету унгаристів (з 1989), Голова Міжнародного товариства ім. Павла Чубинського (1999–2004, Відень). Головний редактор літературно-художнього альманаху “Святий Володимир” (2002–08) та газети “Студентська координата” (2004–08), які видає Інститут журналістики. Лауреат премії Угорського товариства захисту авторських прав “Artisjus” за кращий художній переклад (1985) та Відділу культури при канцлері Австрії за переклади творів Артура Шніцлера українською мовою (2002). Нагороджений Дипломом Міністерства освіти Угорської Народної Республіки “Pro kulturae Hungaria” (1985) та медаллю Жигмонда Моріца АН УНР (1987).
Праці: Пролетарська співдружність. З історії угорсько-радянських літературних зв’язків 20–30-х рр. ХХ ст. (1978), Реалізм Жигмонда Моріца (1985), У світі вічних образів (2006), Угорський роман 20–30- х рр. ХХ ст. (2008), Історія давньогрецької літератури: Підручник (2007), Угорський історичний роман: Костолані. Мора. Моріц: Навчальний посібник (2003), Угорський “роман долі”: Навчальний посібник (2004), Видатні постаті європейської історії: Навчальний посібник (2004), Давньогрецька класична лірика: Навчальний посібник (у співавторстві) (2006), Елліністична поезія: Навчальний посібник (2007).
Літ.: Українська літературна енциклопедія (К., 1995. Т. 3), Хунгарологи Армении, Грузии, России, Украины, Эстонии: Библиографический указатель (Ужгород, 1997; 2006), Наукові читання Інституту журналістики. Вип. сьомий. На пошану І. П. Мегелі / за ред. В. В. Різуна / упоряд. І. М. Забіяка (К., 2006), Лучканин С. М. Magistro maximo // Наукові записки Інституту журналістики (К., 2006. Т. 23. – С. 144–148), Uj Magyar lexikon (Budapest, 1994. T. 2).
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.