ПОДОЛЯН Микола Петрович (24. 09. 1923, м. Кам’янець-Подільський Вінницької (тепер Хмельницької) обл. – 21 травня 2012, м. Київ).
Поет, публіцист, критик, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, Республіканської журналістської премії, заслужений працівник культури України, Відмінник освіти України.
Закінчив ВПШ (редакторське відділення) у Москві (1956). Учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні. Працював на комсомольській та журналістській роботі у Полтавській та Хмельницькій областях (1944–53), завідувачем відділу, відповідальним секретарем республіканської газети “Радянська культура” (1956–58), відповідальним секретарем, заступником головного редактора журналу “Україна” (1958–69), головним редактором журналу “Соціалістична культура” (1969–72), головним редактором журналу “Україна” і англомовного “Юкрейн” (1972–84).
В університеті з 1987. Старший викладач факультету/Інституту журналістики КДУ (1987–99).
У своїй творчості досліджував актуальні проблеми громадсько-політичного життя України, науково-практичні підходи, позиції, аргументація у навчальних посібниках, методичних рекомендаціях.
Член академії вищої школи, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України. Нагороджений орденами “Знак пошани” (2), “Вітчизняної війни” І і ІІ ступеня, 12-ма медалями, Почесною Грамотою ПВР України, Грамотою ПВР України, Пам’ятною медаллю 160-річчя Київського університету імені Т. Г. Шевченка”.
Праці: “Першооснови журналістської творчості” (К., 1997); “Публіцистика як система жанрів” (К., 1997); “Крок до професіоналізму” (К., 1998); “До побачення в Ельдорадо” (2008). Автор понад 20 книжок поезій і публіцистики.
Літ: Моргаєнко П. Пісня братерства // Подолян М. Джерела б’ють (1976); Логвиненко М. Пісня любові // Подолян М. Вибране (1983); Шпак Вікторія. Творчий потенціал поета // Літературна Україна. – 1983; Письменники радянської України. 1917–1987. Біобібліографічний довідник (1988); Біба П. Йду до Тараса на прощу… // Літературна Україна. – 1998. – 5 листопада; Куриленко Вікторія. Сімдесят п’ять уроків учителя // Незалежність. – 1998. – вересень; Шевченківські лауреати 1962–2001. Енциклопедичний довідник (2001); Імена України. Біографічний щорічник. 2001 (2002).
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.