Заліщук Світлана Петрівна (нар. 24 жовтня 1982, Жашків, Черкаська область, Україна) — Народний депутат України 8-го скликання, член Комітету закордонних справ; громадський лідер, журналістка і правозахисниця. Екс-співголова, з 19 листопада 2016 р. — член Політичної ради партії «Демократичний альянс».
2006 — закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики та здобула диплом магістра з відзнакою.
2008 — стипендіатка Програми Джона Сміта (Велика Британія)[1], де вивчала функціонування демократичних інститутів, що передбачало зустрічі на Даунінг-стріт 10, з офісом BBC в Глазго і Лондоні, депутатами британського парламенту.
2011 — учасниця стажування в Draper Hills Summer Fellowship (Стенфорд).[2]
Червень — вересень 2005 — прес-секретар Віце-прем’єр-міністра України, Секретаріат Кабінету Міністрів України.
Очолювала комунікаційну команду новоствореного в Уряді України офісу віце-прем’єра з питань європейської інтеграції після «Помаранчевої революції», коли Україна почала інтеграційні процеси з ЄС.
2005–2006 — голова медіа-простору департаменту інформаційно-аналітичної роботи Інформаційної служби відділу аналізу Секретаріату Президента України.
Була секретарем Національної ради з питань свободи слова при Президентові України. Займалася управлінням комунікаціями Адміністрації президента із засобами масової інформації. Основний фокус діяльності – на створенні нових рамок прозорості та підзвітності в Президентському офісі після «Помаранчевої революції».
2006-2009 — заступниця начальника штабу радника Президента з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Займалася просуванням Плану дій України щодо членства в НАТО в країнах ЄС, а також була одним з організаторів медіа-кампанії в Україні щодо підвищення суспільної підтримки інтеграції України в НАТО. Займалася розробкою політики інтеграції в ЄС. Координувала співпрацю з депутатами і представниками урядів, ГО та ЗМІ в США, Великій Британії, Нідерландах, Франції, Німеччині та ін.
Журналістська діяльність
2001–2003 — головна редакторка національного студентського журналу «Світ комунікації».
2003 — журналістка Першого національного радіоканалу в Україні, яке висвітлювало актуальні політичні та культурні проблеми.
2002–2004 — журналістка, редакторка TOB «Перспектива ТБ».
2004–2005 — кореспондентка-міжнародник на «5-му каналі».
2012 — співавторка та ведуча телепроекту на телеканалі TVi «Вибори 2012: З іншого боку», присвячений парламентським виборам в Україні.
З 2009 — позаштатна журналістка для різних українських ЗМІ і соціальних мереж, включаючи друковані ЗМІ; «Новое время», «Українська правда», «Деловая столица», журнал «Волонтер».
Громадська діяльність
2006–2008 — активістка ГО “Фундація «Суспільність»”.
2006–2009 — керівниця проектів Асоціації «Спільний простір».
З 2009 — співзасновниця і виконавчий директор ГО «Центр UA».
Фокусування на реформуванні ЗМІ і боротьбі з корупцією.
Займалася розробкою і реалізацією понад 30 загальнонаціональних проектів за участю сотень організацій громадянського суспільства за підтримки міжнародних донорів, а саме USAID, ПАКТ, MATRA (Посольство Нідерландів), CIDA (Посольство Канади), SIDA (Посольство Швеції), Мережа Омідьяра, Фонд «Відкрите суспільство» і т. д. Кампанії включали доступ до інформації, незалежне суспільне мовлення і свободу висловлення.
Створювала мультимедійний контент і платформи для залучення багатьох зацікавлених сторін, включаючи уряд, засоби масової інформації, громадянське суспільство і міжнародних партнерів.
2009–2014 — засновниця громадського партнерства «Новий Громадянин».
2010–2014 — засновниця та член журналістського руху «Стоп цензурі!».
Координувала видатних українських журналістів з метою проведення кампанії проти цензури, просування реформ у сфері ЗМІ та боротьби за права журналістів.
2011–2014 — співзасновниця і координаторка руху «Чесно».
“Чесно” об’єднало сотні неурядових організацій по всій Україні, спрямованих на боротьбу з корупцією та формування прозорості в державному секторі, серед яких українські парламентарі і державні службовці. Тут можна згадати законодавчу реформу для забезпечення чесності голосування в парламенті, а також електронні декларації активів для державних службовців.
2014 — співзасновниця ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».
Після Революції Гідності в 2014 році РПР об’єднав понад 50 ГО і кілька сотень експертів та активістів для створення і просування демократичних реформ в Україні. Десятки реформістських законопроектів, розроблених РПР, були прийняті парламентом.
2013-2014 — одна з лідерів Євромайдану в Україні, який почався в 2013 році і привів до Революції Гідності в 2014 році і початку демократичних реформ.
Як виконавчий директор «Центр UA», координувала найбільшу і найбільш впливову в українській історії сторінку Facebook (“Євромайдан”), яка зіграла вирішальну роль у революції: контент включав в себе координацію стратегічних повідомлень. Щоденна аудиторія – до 4 мільйонів читачів.
Парламентська діяльність
З 27 листопада 2014 — Народний депутат України 8-го скликання. Обрана від партії «Блоку Петра Порошенка» по партійному списку (№ 18). Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.
У центрі уваги парламентської діяльності Світлани Заліщук – стратегічне лобіювання та організація національних і міжнародних кампаній з демократизації, безпеки, боротьби з корупцією, прав людини, протидії дискримінації, зокрема за встановлення гендерної рівності та дотримання прав ЛГБТ. Є співавтором понад 30 законопроектів в цій сфері. Бере активну участь в представленні України на різних міжнародних майданчиках, в тому числі в ООН, Раді Європи, Європарламенті т. д.
Співголова групи парламентської дружби між Україною і Великою Британією та членом груп парламентської дружби між Україною і Норвегією та Україна і Грузією.
З липня 2014 — член координаційного комітету «Світовий рух за демократію», заснованого Національним фондом на підтримку демократії.
З грудня 2014 — член парламентського міжфракційного об’єднання «Рівні можливості», що займається просуванням гендерної тематики.
У 2015 році Світлана Заліщук разом з Сергієм Лещенком стали першими депутатами в Україні, які публічно приєдналися до ЛГБТ-прайду.
З лютого 2015 — член міжфракційної парламентської групи «Єврооптимісти», що об’єднує ряд представників партій «БПП», «Народний фронт», «Самопоміч» і «Батьківщина».
Також є співзасновницею платформи «Відкритий парламент» в Україні в рамках Партнерства з ООН «Відкритий уряд».
З грудня 2015 — член робочої групи, яка займалася проведенням Антикорупційного форуму. Надалі разом з низкою депутатів БПП, Батьківщини та Одеської облради увійшла в координаційну раду «Руху за очищення» голови Одеської обласної адміністрації Михайла Саакашвілі.[8] Влітку 2016 року на його основі виникло дві політичні групи, в результаті скоординувавшись навколо партії «Демократичний альянс» і колишніх заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе і Віталія Каська.
липень 2016 — член партії «Демократичний альянс» разом з Найємом і Лещенко, на чотири місяці була обрана співголовою разом з ними і Василем Гацько.
січень 2015 – січень 2017 — член Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
Займалася просуванням резолюцій щодо захисту прав людини. Була членом Комітету з протидії дискримінації і дотримання рівності, а також заступницею члена Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ.
21 грудня 2016 року стало відомо, що Комітет Верховної Ради України у закордонних справах виключив з постійних делегацій у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та Парламентської асамблеї НАТО народних депутатів від «Блоку Петра Порошенка» Світлану Заліщук та Мустафу Найєма.
січень 2015 – січень 2017 — заступниця члена Української частини Парламентського комітету асоціації.
На міжнародному рівні займається просуванням українських інтересів за допомогою стратегічної агітації на національному та європейському рівні.
Як український політичний лідер, Світлана Заліщук є постійною коментаторкою в міжнародних ЗМІ (американська «New York Times», французька «Le Monde», німецька «Bild», швейцарські «Le Temps» і «Tages Anzeiger», британська «Open Democracy».
Лекції та презентації
З 2009 — лекторка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Також є лектором в іноземних університетах, в тому числі в США (Університет Джорджа Вашингтона) і по всій Європі (в Оксфорді, Вільному університеті Берліна, Університеті Гумбольдта, Університеті Потсдама, Вільнюському університеті і т. д.).
Займається підготовкою місцевих та міжнародних ГО в Україні у сфері нарощування потенціалу і посилення впливу громадянського суспільства на прийняття рішень.
Є спікером на різних міжнародних та регіональних форумах (включно ООН, Рада Європи, Парламент ЄС, Мюнхенська конференція з безпеки тощо), присвячених зовнішній політиці, безпеці та демократії.
Оцінки
2013 — визнана одним з нових лідерів України у проекті «40 under 40 Ukrainians».
2014-2017 — визнана однією з «100 найвпливовіших жінок України».
2016 — «найвідважніша» жінка Мюнхенської конференції з безпеки за версією німецької газети Bild.
2016 — нагороджена Премією Анни Лінд (на честь колишнього міністра закордонних справ Швеції). Це міжнародна відзнака правозахисників, яка присуджується молодій людині, що «бореться з байдужістю, забобонами, пригніченням і несправедливістю задля поліпшення життя людства» (попередні переможці – Аміра Хасс і Мадлен Олбрайт).
Коментарі закриті.