ЖАДЬКО Віктор Олексійович (16.02.1952, с. Іваньки, Маньківського району Черкаської області)
Доктор філософських наук, професор, публіцист, письменник, видавець, заслужений працівник освіти України (2007)
Закінчив філологічний факультет Миколаївського педагогічного інституті імені В. Бєлінського (1996), відділення журналістики Академії суспільних наук (1983).
Народився у сім’ї коваля. Закінчив Іваньківську середню школу (1969), працював учнем токаря механічного цеху заводу “Дормашина” м. Миколаїв (1970), водієм Миколаївського гарнізонного Будинку офіцерів (1970–72), служив у війську (1970–72), навчався у Миколаївському педінституті (1972–76), працював завідувачем відділу районної газети “Прапор жовтня” (1976), заступником редактора (1978–78), інструктором (1976–78), завідувачем відділу пропаганди РК КПУ, Жовтневого р-ну Миколаївської обл. (1981-82), слухач відділення журналістики ВПШ при ЦК КПУ (1979–81), Академії суспільних наук (1983), редактором відділу журналу “Україна” (1982–91), старшим викладачем кафедри суспільних наук Центрального інституту удосконалення вчителів (1985–91), доцентом кафедри журналістської майстерності та редакційно-видавничої справи факультету журналістики (1991–96) та Інституті міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (1996–1998).
Захистив кандидатську дисертацію: “Комсомольська преса як засіб морального виховання молоді” (1983), докторську дисертацію “Історична пам’ять у системі духовного світу особистості сучасного українського соціуму (соціально-філософський аналіз (2007).
Основні напрямки роботи: науково-теоретичне обґрунтування ролі ЗМІ в утвердженні державності та ролі преси у формуванні духовності особистості.
Автор 2-х монографій, навчального посібника, 7 посібників-довідників та великої кількості публікацій в науковій періодиці.
Член Національної спілки журналістів України (1978), член Національної спілки письменників України (2000); член державної комісії по відродженню історичної пам’яті при Президентові України. Лауреат премій: імені М. Аркаса (2002), Міжнародної імені Д. Нитченка (2005), імені І. Огієнка (2007), імені М. Максимовича (2008).
Праці: “Основи журналістики та редакційно-видавничої роботи”: Навчальний підручник (2006); “ Історична пам’ять у системі духовного світу особистості сучасного українського соціуму (соціально-філософський аналіз; монографія) (2007); “Узбереги Божої ріки. Історичний календар Миколаївщини (2003), “Байковий некрополь” (2004), “Український некрополь” (2006), “У пам’яті Києва: столичний некрополь письменників” (2007); “Микола Аркас: наукове видання. У двох томах” (2008).
Літ.: Етика. Енциклопедія, 1987, Бойченко В. Довгий шлях через літа // Благословенне святим Миколаєм (К., 2000); Шудря М. Олімпієць з-над Інгулу // Грек із душею українця (К., 2003); Дзюба І. На дорогах пам’яті // Літературна Україна. – 2004. – 6 жовтня; Погрібний А. Пам’ять родова – пам’ять національна // Літературна Україна. – 2007. – 5 травня; Сизоненко О. Штрихи до портрета. Жадькові Віктору – 55 // Нова доба. – 2007. – 16 лютого.
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.