Будлянський Микола Георгійович (народився 22 грудня 1953 в селі Держанівка) – поет, прозаїк, журналіст, публіцист, краєзнавець. Заслужений журналіст України. Член НСЖУ, НСПУ.
Життєпис
Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1978).
З 1971 – кореспондент, Борзнянська райгазета.
З 1972 – кореспондент радіомовлення (м. Носівка).
1973-1978 – навчання в університеті.
1979-1989 – кореспондент, завідувач відділу, заступник редактора, 1989-1991 – власний кореспондент, газета «Деснянська правда».
1991-2009 – завідуючий агропромисловим відділом.
2009-2011 – заступник головного редактора газети “Деснянська правда”.
2011-2012 – перший заступник редактора газети “Наш край”.
Член Національної спілки журналістів України (з 1987), Національної спілки письменників України.
Творчість
Пише переважно про життя людей на селі.
Є автором:
поетичного трилисника “Калинові дощі” (1990),
поетичної збірки “Стежки і вишні” (1993),
збірки нарисів “Линовицький меридіан” (1993),
збірки нарисів “Мандрівка по вертикалі” (1994),
збірки нарисів “Над битим шляхом століть” (1995),
збірки нарисів “Білі халати – колір надії” (1996),
збірки новел “Соняшнекова межа” (2002),
збірки поезій “Де починається любов” (2003),
збірки нарисів “Добро межі не знає” (2005),
збірки нарисів “Хліб і жайворонки” (2006),
збірки нарисів “Меова Чернігівщина” (2013),
худочньо-документальної повісті “Вільхова гі лка” (2014),
збірки нарисів “Іван Іванович з Іванівки” (2017),
збірки новел “Розкажіть мені, мамо” (2017),
художньо-документальної повісті “Час рікою пливе” (2018),
поетичної збірки «Смак пізнього яблука» (2019),
збірки нарисів «Орлівка. За батьківськими заповітами» (2019).
Відзнаки
Заслужений журналіст України (1998),
Лавреат журналістської премії ім. Василя Блакитного (1999),
Лавреат Рейтингу “Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості товарів і послуг “Золота Фортуна” (2000),
Краща книга року. ІІІ місце в номінації “Поезія” (2003),
Лавреат Міжнародної літературної премії “Триумф” (2004),
Лавреат Чернігівської літературної премії ім. Леоніда Глібова (2018),
Лавреат міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2018)[1],
Лавреат Міжнародної літературної премії “Сад божественних пісень” імені Григорія Сковороди (2019),
Лавреат літературно-мистецької (пісенної) премії імені Миколи Негоди – Анатолія Пашкевича (2019),
Дипломант літературного конкурсу “Книга року-2018” в номінації “Поезія” – І місце, в номінації “Проза” – ІІ місце.
Примітки
Сергій Квітницький (14 лютого 2018) Миколі Будлянському вручили нагороду імені Пантелеймона Куліша! Жінка-УКРАЇНКА
Посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/Будлянський_Микола_Георгійович
Микола Будлянський Facebook
Джерела
https://wiki.nosivka.info/Будлянський_Микола_Георгійович
https://uk.wikipedia.org/wiki/Будлянський_Микола_Георгійович
Коментарі закриті.