Перерва Анатолій Антонович (12 квітня 1949 – 24 березня 2018) – український журналіст та поет.
Життєпис
Народився 12 квітня 1949 року в селі Вербівка Балаклійського району Харківської області.
У 1977 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка.
У 1966–1979 рр. – працював кореспондентом районних газет у селищі Нова Водолага та м. Балаклія Харківської області заступником редактора Харківської молодіжної газети «Ленінська зміна».
Обирався відповідальним секретарем Харківської організації Спілки письменників України (1979–1994).
За рекомендаціями Василя Мисика та Миколи Шаповала його прийнято до Спілки письменників України у 1979 р., після виходу в світ першої збірки поезій «Живіть, жита» (Х.: Прапор, 1978).
3 2000 р. – член Асоціації українських письменників.
В літературу прийшов як поет, але пише також сатиру і гумор (пародії та епіграми), художню публіцистику, поетичні тексти для пісень, перекладає з білоруської, молдовської, грузинської та російської мов.
Анатолій Антонович брав активну участь у громадській роботі: обирався головою правління Благодійного фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича, сприяв відкриттю і становленню в Харкові Літературного музею.
З 1994 року працював заступником директора з наукової роботи Харківського літературного музею.
Помер 24 березня 2018 року
Автор поетичних збірок
“Живіть, жита” (1978), “Голоси криниць” (1981), “Серед білого дня” (1984), “На зламі літа” (1989), “Соло: голос віщодощів” (1996), “Чистий четвер” (1999), “Полювання без ліцензії” (2003), “Невимовне” (2007).
Перші дві збірки лірики в 1982 р. відзначено республіканською комсомольською премією ім. М. Островського.
Вірші А.Перерви перекладено польською, молдовською, російською, киргизькою, болгарською, марійсЙого вірші перекладено польською, молдовською, російською, киргизькою, болгарською і марійською мовами.
Нагороди та відзнаки
Республіканська літературна премія імені Миколи Островського.
Література
Анатолій Перерва // Письменники Харкова: довідник. – Х., 2003. – С. 129–131.
Анатолій Перерва // Хрестоматія з літератури рідного краю. – Х., 2001. – С. 317–319.
Ільїницька О. П. Перерва Анатолій Антонович / О. П. Ільїницька // Літературна Харківщина: довідник. – Х., 1995. – С. 257.
Перерва Анатолій [Електронний ресурс] // Національна спілка письменників України.
Примітки
Помер харківський поет Анатолій Перерва
На 69-м году оборвалась жизнь известного украинского поэта
Національна спілка письменників України. Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 26 квітня 2019.
Посилання
Анатолій ПЕРЕРВА: «Людям, які мають почуття гумору, вижити легше»
У ХАРКОВІ ПОМЕР ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ
Харків.lit, № 10, 2017–2018: вірші, щоденникові записи
Про А.А.Перерву:
Бойко В. “Чистий четвер” : [про нову кн. поезій] / В.Бойко // Панорама. – 1999. – 24 апр. – С. 14.
Буняев В. Время зрелости : [к 50-летию поэта] / В.Буняев // Гор. газ. – 1999. – 6 мая.
Земляна Т. “Слід не розхлюпати ані краплини…” : [про творч. вечір поета] / Т.Земляна // Панорама. – 1996. – 7 дек. – С. 5.
Перерва А. Злетів на двох крилах: журналістики і поезії : [бесіда з поетом / записала Л.Сухіна] // Панорама. – 2001. – 2 листоп. – С. 6.
Перерва А. Молодим не вважатись, а бути : [бесіда з поетом / записала Л.Мурзіна] // Ленін. зміна. – 1982. – 10 лип.
Перерва А. “Я довго йшов до себе як до поета” : [бесіда з поетом / записав Л.Логвиненко] // Слобід. край. – 1999. – 13 квіт.
Тесло А. Полювання без ліцензії : [про кн. “Полювання без ліцензії”] / А.Тесло // Слобід. край. – 2003. – 27 груд.
Тесло А. “Я той борг давно відпив…” / А.Тесло // Слобід. край. – 2006. – 30 груд.
Чернова Н. Я – від неба твого, від твоєї землі / Н.Чернова // Слобода. – 1999. – 8 июня.
Джерела
https://kharkiv-nspu.org.ua/wp-content/uploads/2012/07/Перерва-Анатолій.jpg
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/anatolij-pererva-lyudyam-yaki-mayut-pochuttya-gumo/
https://balrada.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6287:vidkryttia-memorialnoi-doshky-anatoliiu-perervi&catid=31&Itemid=138
https://biog.in.ua/anatolij-antonovich-pererva-pererva-anatolij-antonovich.html
Коментарі закриті.