Рибалка Леніна Логвинівна (народилася 11 жовтня 1931 року в селищі Нова Водолага на Харківщині) – український журналіст.
Членкиня Спілки журналістів України з часу її заснування (1959).
Біографія
З родини службовців. Під час Другої світової війни перебувала в евакуації у Воронезькій області.
Закінчила Нововодолазьку середню школу (1951). Цього ж року вступила на відділення журналістики філологічного факультету Харківського державного університету. 1953-го відділення закрили, а його студентів перевели на факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Диплом отримала в 1955 році.
На Хрещатику, 1953 рік. Леніна Рибалка – друга зліва.
Творча діяльність
Працювала в харківській обласній молодіжній газеті «Ленінська зміна» (1955–1972), яка з січня 1956-го відновила випуск після вимушеної перерви під час війни; кореспондентом обласної газети «Соціалістична Харківщина» (1972–1973).
В грудні 1973 року бюро Харківської обласної організації Спілки журналістів України обрало її відповідальним секретарем. На цій посаді Ляля Рибалка (так, з любов’ю, завжди називали свого керівника усі покоління журналістів) працювала до 9 квітня 2000-го – упродовж майже 27 років!
Відзнаки
Орден княгині Ольги III ст. – номер 187, Указ від 5 жовтня 1999 – вручив Президент України Леонід Кучма (до речі, саме цього року Спілці журналістів України надано статус Національної).
Почесний знак НСЖУ.
Обідня перерва в газеті
«Соціалістична Харківщина», 1986 рік
(перша зліва стоїть Леніна Рибалка).
Делегат усіх з’їздів журналістів України з 1973 до 2000 року. Під час роботи чергового форуму – в жовтні 1990-го – стала свідком Революції на граніті. Після засідань багато делегатів прямувало до наметового містечка на Майдані (тоді – площі Жовтневої революції), аби підтримати патріотичну студентську молодь.
Без перебільшення можна сказати, що ніхто не знає історію журналістського загалу України краще, ніж вона. Не випадково, на Харківщині про всіх відповідальних секретарів обласної організації НСЖУ після «епохи» Леніни Логвинівни говорять: «Він (вона) працює Лялею Рибалкою». Хіба це не найвище визнання колегами заслуг ветерана української журналістики?
Талановита кравчиня-аматорка. Активно цікавиться політикою, новинами культури та світового кіно.
Вільно володіє комп’ютером, залюбки спілкується з численними друзями та колегами в Інтернеті і телефоном.
Має солідну домашню бібліотеку, чудово знається на світовій літературі, театрі, образотворчому мистецтві.
Багато подорожувала Україною і світом.
Делегати одного зі з’їздів Національної спілки журналістів України від Харківської області (Рибалка – у другому ряду за пані у чорному сарафані і білій блузі).
…Щодня, як було завжди, у ветерана журналістики Леніни – традиційна годинна (!) ранкова гімнастика та водні процедури. І неодмінно – приготований власноруч свіжий гарячий сніданок, а вже потім – інші справи за розкладом, до якого НЕ ВХОДИТЬ денний сон чи навіть відпочинок на дивані…
Віра Кесарійська (Карачун).
Квітень 2021 р.
Коментарі закриті.