Чуваленко (Кутікова) Людмила Сергіївна

Чуваленко (Кутікова) Людмила Сергіївна (25 січня 1952 р., смт. Макошине Менського району Чернігівської області – 13 січня 2018 р., м. Київ).

Закінчила Макошинську десятирічку із золотою медаллю.

Студенткою денного відділення факультету журналістики КДУ ім. Т.Г. Шевченка стала 1971 року з третьої спроби, два роки пропрацювавши на макошинському заводі «Сільгоспмаш» за токарним верстатом (підприємство свого часу очолював її батько, морський офіцер у відставці, ветеран війни).

1976-го отримала диплом із відзнакою (жодної четвірки у заліковій книжці за п’ять років навчання!), спеціальність – радіожурналіст.

Професійна діяльність

Багато років працювала на різних посадах у Головному управлінні місцевого телебачення і радіомовлення Держтелерадіо України.

Останні десятиліття – на республіканському телебаченні (одна з авторів і ведучих програми «Полудень») та у Головній редакції листів Українського радіо, а завершила журналістську кар’єру як оглядач програм.

В уманському Софіївському парку (зліва направо): одногрупники Ірина Лин, Микола Тихомиров, Наталія Міщерська, Любов Романчук, Людмила Чуваленко, Павлина Руденко, Надія Соломієнко, Віра Кесарійська, дружина Миколи Тихомирова – Марина, Євген Якунов, Зоя Саган (1970-і роки).

 

Писала вірші: ліричні, дитячі, які, на жаль, так і залишилися в рукописах.

А паралельно з поезією – змістовні аналітичні статті, ґрунтовні рецензії…

Онука, член жіночої збірної України з хокею Марія Громова.

Хобі

Людмила не тільки добре зналася на образотворчому мистецтві, але й мала неабиякий хист до нього. У 90-х захопилася живописом, ставши автором чималої кількості чудових пейзажів та натюрмортів.

У той же період із притаманною їй скрупульозністю освоїла технологію виготовлення керамічних виробів, залишивши велику колекцію свічників, ароматичних ламп, тарелей, керамічних картин тощо. Її вироби прикрашають оселі поціновувачів прекрасного у багатьох країнах світу.

Людмила була ще й неабиякою рукодільницею: гарно в’язала спицями і гачком, майстерно й креативно моделювала та шила одяг, ще з часів студентства одягаючи у модні вбрання подруг.

Усе життя багато читала, знала і любила театр.

Про таких, як Людмила Чуваленко, кажуть: емпатка, всебічно обдарована людина. Добра, щира, порядна.

Її донька Анна закінчила філософський факультет Шевченківського університету. Онука Марія Громова, якою так пишалася бабуся, грає захисницею столичної жіночої команди з хокею «Україночка». Входить до збірної України.

Віра Кесарійська (Карачун).

Коментарі закриті.