ВАРТАНОВ Григорій Іванович [24.02.1922, с. Канакер, Вірменія].
Доктор історичних наук, професор, академік Міжнародної академії інформатизації (Москва), заслужений журналіст України.
Середню освіту одержав у м. Баку, навчався у ВПШ при ЦК КП України (1950–53).
Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941–45. Працював власним кореспондентом, завідуючим відділом чернігівської обласної газети “Деснянська правда”(1946–50), науковим працівником, викладачем, завідувачем кафедрою журналістики ВПШ при ЦК КП України (1954–74).
В університеті з 1990. професор-сумісник кафедри сучасної зарубіжної та радянської журналістики КДУ (1990–94), професором Об’єднаного інституту Міністерства оборони України з викладанням курсу журналістики(з 1994). Кілька років за сумісництвом виконував обов’язки професора журналістики Київського міжнародного інституту лінгвістики і права.
Автор великої кількості наукових праць (понад 1000 др. арк.).
Науково-педагогічна діяльність пов’язана з викладанням, вивченням, узагальненням та відображенням у наукових працях питань теорії і практики сучасної журналістики, засобів масової інформації.
Захистив кандидатську дисертацію “Робсилькоровское движение на Украине после ХХ съезда КПСС (1956–1961)” (К., 1964), докторську дисертацію “Народность советской печати. Проблемы совершенствования связи газеты с массами. 1956–1974” (Л., 1973).
Праці: “Газета в творческом поиску” (1971); “Я. А. Галан” (1979); “Ярослав Галан” (1985); “Короткий довідник газетного працівника” (1989); “Історія партійно-радянської преси України” (У співавторстві) (1989); “Система жанрів журналістики” (1998); “Правове поле журналіста” (1999); “Основи редакційної діяльності” (2002); “Основи журналістики” (2002); “Короткий словник журналістських термінів” (2000, 2002) та ін.
Нагороджений орденами “Слави”, “Отечественной войны”, медалями “За бойові заслуги”, “За визволення Варшави”; Почесними грамотами Кабінету Міністрів України (1999) Президії Верховної Ради України (1971); відзначений довічною державною стипендією Президента України як “видатний діяч освіти України” (2003) та ін.
Л-ра: Прилюк Д .М. Теорія і практика журналістської творчості. – К., 1983; Українська журналістика в іменах. Вип. 6. – Львів, 1999; А було це так… Згадують журналісти-ветерани. – К., 2001; Кравченко Є. Слово про ювіляра // Демократична Україна, 2002, 24 лютого; Кривошея Г. Журналістика: методичні аспекти літературної праці. – К., 2003.
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.