КАРАНСЬКА Марія Устимівна (24.01.1921, с. Пишки, Старосинявського р-ну, Хмельницької обл. – 25.08.2000. Похована в с. Зазим’я Броварського р-ну Київської обл.).
Кандидат філологічних наук, старший науковий працівник, доцент.
Народилася в сім’ї селянина-бідняка. Після закінчення 7 класів поступила вчитися до Бердичівського педтехнікуму (1935), закінчила його на відмінно. Працювала інструктором обласної філії підвищення кваліфікації учителів при Житомирському ОблВНО, паралельно навчаючись на вечірньому відділенні філфаку Житомирського учительського ін-ту. Після першого курсу, як відмінницю, перевели на стаціонарне навчання. Одночасно поступила на вечірні курси медсестер запасу рад. армії. В роки війни працювала санітарко, медсестрою, лаборанткою, позаштатним політруком. Демобілізувалась за викликом Житомирського педінституту для закінчення навчання та організації комсомольської роботи. Училась і працювала завідувачкою спеціальної частини педінституту, комсоргом ЦК ЛКСМУ в педінституті. Після закінчення інституту працювала викладачем, старшим викладачем, в. о. доцента української мови у Житомирському педінституті (1945–60), аспіранткою, старшим науковим співробітником Інституту мовознавства АН УРСР (1959–63), завідувачкою сектору перекладів творів К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна українською мовою Інституту партії при ЦК КПУ (1963–68).
В університеті з 1960. Позаштатний викладач (1960–68), в. о. доцента, доцент (1968–72) кафедри української мови філологічного факультету, доцент кафедри стилістики (1972–88) факультету журналістики.
Захистила кандидатську дисертацію “Сполучники “що”, “щоб” і граматичні конструкції з ними в сучасній українській літературній мові” (1956).
Читала курс “Сучасна українська літературна мова”.
Обиралася депутатом Районної Ради депутатів трудящих Ленінського району м. Києва, була відповідальним секретарем “Вісника КДУ. Серія філологія”. Нагороджена орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, медаллю “За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні”.
Праці: “Сполучники “що”, “щоб” і граматичні конструкції з ними в сучасній українській літературній мові” (1964); “Синтаксис сучасної української літературної мови” (1995); “Про вивчення прикметників” (1963); “Про українську мову в передачах республіканського радіо УРСР” (1963); “Деякі відмінності фонетичних і граматичних норм “Енеїди” І. П. Котляревського у порівнянні з сучасними” (1971). Авторка великої кількості наукових праць, опублікованих у наукових збірниках, періодичних виданнях.
Літ.: [Мамалига А.] Каранська Марія Устимівна // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті. – К., 2005 – С. 144; Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 1988, спр. 30-ППС.
І. М .Забіяка
Коментарі закриті.