КАНЮКА Михайло Сергійович (8.03.1922, с. Будаївка, тепер у складі м. Боярки Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. – 25.02.2000, м Київ).
Кандидат історичних наук, доцент, член Національної спілки письменників України.
Народився у сім’ї службовців. Після закінчення середньої школи № 6 м. Києва (1940) покликаний на службу до війська. Служив молодшим командиром (1940–46), у газеті Чорноморського флоту “Вымпел” (1946–48) у складі ВМС СРСР. Навчався на факультеті журналістики КДУ (1948–53), працював кореспондентом газети “Радянський спорт” (1951–52, 53), заступником редактора газети КДУ “За радянські кадри” (1952), завідувачем відділу газети “Молодь України” (1953), завідувачем кореспондентським пунктом газети “Комсомольская правда” по Україна (1953–60), кореспондентом журналу “Огонек” (1960), головним редактором Київської студії телебачення (1960–64), заступником директора Київської студії телебачення по творчій роботі (1964–65), директором Київської студії телебачення, членом Комітету по радіомовленню і телебаченню при РМ УРСР (1965–66).
В університеті з 1966. Старший викладач (1966–70), завідувачкафедри журналістської майстерності і літературного редагування факультету журналістики (1970), редактор газети “За радянські кадри” (1967–73), доцент (1972–90), завідувач кафедри радіомовлення і телебачення (1970–86) факультету журналістики.
Читав курси “Деякі проблеми кінопубліцистики малого екрану”, “Преса, радіо, телебачення і сучасна ідеологічна боротьба”.
Захистив дисертацію “Роль партийно-советской печати в борьбе коммунистической партии против реакционной идеологии буржуазного национализма в западных областях Украины” (1970) (Для службового користування).
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1 та 2 ст., “Червоної зірки”, медалями “За відвагу”, “За перемогу над Німеччиною”, “За участь у Великій Вітчизняній війні” та ін.
Праці: “Біля голубого екрана” (К., 1963, у співавт.); “Місто гасить вогні” (К., 1968); “Пресса, радио, телевидение и современная идеологическая борьба” (К., 1972); “Пресса, радио, телевидение – единая система журналистики (некоторые проблемы теории)” (К., 1974); “Редактирование сценария телевизионных передач (практикум)” (К., 1981); “Телевизионная программа (некоторые вопросы теории и практики)” (К., 1976). Автор багатьох художніх творів і публікацій у періодиці, сценаріїв художніх фільмів.
Літ: Автомонов П. Книги, що утверджують подвиг // Канюка М. Опівнічні стежки. – К., 1982; Кисельов В. Ефект причетності // Літературна Україна. – 1983. – 15 серпня; Цвид А. Канюка Михайло Сергійович // Українська літературна енциклопедія. Т. 1. – К., 1988; Письменники радянської України 1917–1987. Біобібліографічний довідник. – К., 1988.
І. М. Забіяка
Коментарі закриті.