Сьогодні світ відзначає День Дарвіна, за сумісництвом – Міжнародний день науки і гуманізму. Місія цього свята полягає в тому, щоб щоб надихнути людей по всьому світу використовувати принципи інтелектуальної хоробрості, наукової цікавості, мислення та прагнення правди, як це втілював Чарльз Дарвін.
Саме ці принципи завжди рухали прогресом, а в сучасному інформаційному світі є особливо важливими для добробуту кожної людини. Тому сьогодні ми ознайомимо вас з ключовими подіями та обставинами, що призвели до діджиталізації суспільства та продемонструємо вектор його розвитку.
З чого все почалось?
Формально, першим, хоча не надто прогресивним, періодом еволюції цифрових медіа можна вважати винахід та стрімкий розвиток цифрових комп’ютерів, що відбувся у 1930–1980-х роках. Так, на цифрових носіях почала з’являтися та поширюватися проста текстова, візуальна та аудіо-інформація, часто вузькими або принаймні обмеженими колами.
Але говорити про цифрові медіа як про масове явище можна лише у зв’язку з цифровою революцією, яка почалась у 1980-х і в деяких країнах триває досі. Саме з початку 1980-х масове витіснення аналогових технологій цифровими стало основною тенденцією, що супроводжувала поширення та вдосконалення цифрових медіа.
Хоча еволюція та революція традиційно передбачають різні види історичного розвитку явища, у випадку з цифровими медіа ці процеси тісно переплітаються та дають один одному нові можливості.
Серед рушійних сил цифрової революції:
- Стрімкий розвиток та широке застосування обчислювальної техніки, передусім – персональних комп’ютерів та смартфонів.
- Повсюдне проникнення Інтернету – технології, яка дозволила мільярдам людей створювати, отримувати, зберігати та розповсюджувати інформацію по всьому світу практично миттєво.
- Як наслідок – масове застосування персональних портативних комунікаційних пристроїв, що дало можливість кожному завжди бути в курсі подій.
Нові медіа
Класичні медіа почали застосовувати цифрові технології у 1980-х, коли переваги Інтернету дозволили їм стати інтерактивними та мультимедійними. Їхньою характерною рисою є наявність користувацького контенту, своєрідна співпраця заради більшої об’єктивності до подій та меншої дистанції між авторами контенту та його споживачами.
Соціальні мережі
На нових медіа скорочення віртуальної дистанції не завершилось. За останні два десятки років соціальні мережі стрімко та впевнено проникли в людський побут. Вони стали чи не найпопулярнішою платформою для спілкування, відстеження локальних та глобальних подій, творчого самовираження, реклами та ведення бізнесу.
Що буде далі?
Прогнози існують як оптимістичні, так і песимістичні. Об’єднує їх однозначна тенденція до тотальної цифровізації та віртуалізації всього та примноження різновидів контенту, методів та каналів його поширення.
А відрізняє їх те, який вибір зробимо ми: чи дозволимо перенасиченню не завжди потрібною, а часто фейковою інформацією сформувати у нас нестійку калейдоскопічну уяву про світ, чи слідкуватимемо за якістю контенту, який споживаємо і зрештою продукуємо.
