Найкращі роботи студенток дисципліни «Аналітика медіа і соціальних мереж» (2023 р.)
За підсумком дисципліни «Аналітика медіа і соціальних мереж» студенти створювали готовий продукт: прикладні медіааналітичні дослідження, оформлені у вигляді презентацій.
Такі презентації готуються для практиків піару, прес-служб, політтехнологів та маркетологів і покликані надати інформацію про ефективність комунікації бренду під час певних подій, реакцію авдиторії на цю комунікацію, дані про споживання певних видів товарів і відгук на них у соціальних мережах, тощо. Оброблені дані мають бути представлені у вигляді якісних візуалізацій, також вагомою є якісна аналітична частина: пояснення кількісних результатів аналізу, висновки та рекомендації.
Під час осіннього семестру 2023/2024 навчального року цей курс проходило дев’ятеро студентів магістратури «Цифрові медіа». Із них четверо отримали високі бали за фінальну презентацію, і їхні роботи можуть слугувати орієнтиром для наступних поколінь студентів.
Методика виконання студентських робіт
Всі роботи виконувалися за однаковим принципом: студенти обирали тему, в якій можливо було би відповісти на запитання дослідження, прокодувавши від 500 до 800 повідомлень. Це мала також бути тема, важлива в контексті інформаційного або іншого опору окупантам. Серед можливих форматів дослідження могли би бути: аналітика кризової комунікації, тематична аналітика, маркетингова аналітика соціальних мереж.
Студенти складали пошукові запити, за якими згадування з теми можна було би знайти у спеціалізованих пошукових системах. Отримували реєстри, що містили повідомлення для аналізу. Складали технічне завдання для такого аналізу: визначали категорії кодування, які давали би можливість відповісти на поставлені запитання.
Далі проводилося ручне кодування масивів даних в Excel. За допомогою зведених таблиць та, за потреби, онлайн-інструментів будувалися діаграми, які ілюструють кількісні результати кодування. Далі готувалися слайди аналітичного звіту, на яких, окрім кількісних даних, представлені результати якісного аналізу.
Тепер про кожну з чотирьох робіт – детальніше.
Юлія Лаврук. Ставлення українців до сервісу «Дія». Маркетингова аналітика.
Юлія обрала важливу тему: зрозуміти, як українці висловлювалися щодо додатку «Дія», і загалом сервісу, під час повномасштабного вторгнення. Задачею було проаналізувати не лише тональність повідомлень, а глибше розібратися в оцінці різних сервісів цього додатка, тем, у контексті яких сервіс найчастіше згадують, а також платформ згадування. Хоча дослідження виконане в парадигмі маркетингової аналітики, воно містить певні ознаки і комунікаційної аналітики, адже вивчає, як відрізнялися оцінки Дії у власній комунікації, у відгуках користувачів та в медіазгадуваннях.
Студентці вдалося підібрати вдалу кольорову гаму, зробити мінімалістичний дизайн для презентації. Окрім того, важливим є глибокий, як для студентського рівня, аналіз причин та закономірностей комунікації.
Євгенія Мікульська. Комунікація ініціативи «Ти як?». Комунікаційні аналітика.
Тема ментального здоров’я українців – одна із найважливіших для забезпечення спроможності українського народу до опору. Одна із найпомітніших ініціатив у цій сфері – програма Олени Зеленської «Ти як?» Робота Євгенії Мікульської покликана була перевірити, наскільки ефективною була комунікація цієї ініціативи.
Робота виконана у форматі класичної комунікаційної аналітики, з увагою до найбільш резонансних інфоприводів, тональності згадування, позиції ключової особи. Було оцінено природу негативних згадувань, які траплялися в різних темах, і зроблено висновки про успішність комунікації в цілому.
Валерія Хаупшева. Кампанія бойкоту міжнародних спонсорів війни. Комунікаційна аналітика.
Робота Валерії є не зовсім стандартною для формату комунікаційної аналітики, адже оцінює комунікацію не окремої організації, а широкого, але не інституалізованого суспільного руху. До нього долучилися і громадські організації, і державні установи, однак все одно основними драйверами лишалися прості користувачі, які брали участь у суспільній дискусії з цього приводу.
Студентка вивчила поширення аргументів дискусії – як за, так і проти бойкоту, з’ясувала розвиток уваги до цієї кампанії, вплив її на конкретні бренди, яких торкнулися автори закликів до бойкоту. Вона зробила висновки про суб’єктність української громадськості, порівнявши увагу до власних ініціатив бойкоту з увагою до іноземних інфоприводів у цій сфері, встановила, які платформи були найбільш ефективними у просуванні ідей бойкоту. Дизайн цієї презентації прагматичний, висновки змістовні та лаконічні.
Вікторія Чорна. Криза довкола висловлювання Андрія Федоріва. Аналітика інформаційної кризи.
Книжковий ринок України – дуже специфічний: з одного боку, він формує сенси, які надихають на опір окупантам, з іншого боку, на ньому панує характерна для творчих сфер емоційність і дискусійність. Тому висловлювання А.Федоріва про те, що українці майже не купують книжок, спричинило значне обурення та дискусію на тему стану книжкової галузі в Україні.
Вивчення цього кейсу відбувалося у форматі кризової аналітики, яка традиційно покликана дати відповіді на запитання, в чому були помилки комунікатора, і як їх модна виправити. Однак студентка більше сфокусувалася на тому, як розвиток цієї теми свідчить про загальний стан українського суспільства. За матеріалами цієї презентації можна зробити висновки про те, як кожен скандал у книжковій сфері відбивається на самоусвідомленні українців, і як зміни в культурній політиці і практиці часто стають можливими тільки внаслідок скандалів.
